Алергічний дерматит у дітей: симптоми, лікування препаратами і народними засобами в домашніх умовах

Алергічний дерматит у дітей — захворювання, яке виникає при безпосередньому контакті алергену з шкірою, навіть якщо це тривало протягом короткого проміжку часу. Хоча часто для патології використовується термін «атопічний дерматит», це не зовсім одне і те ж. У випадку з атопічною формою навіть при сучасних способах діагностики не завжди вдається встановити речовина, яке спровокувало таку відповідь організму. Він є і реакція негайного типу, в той час як алергічний дерматит — реакція уповільненого типу. Іноді перші його симптоми проявляються через кілька діб після контакту з алергеном.

1 Причини і симптоми

Аллергодерматит — захворювання, яке формується протягом тривалого проміжку часу. Дослідження показали, що в цій реакції беруть участь не антитіла, а певний тип імунних клітин, в основному лімфоцити. Тому при лабораторному аналізі крові помітно, що значні скупчення імунних клітин збираються в патологічному вогнищі запалення.

Причини розвитку захворювання цілком очевидні — реакція на алергени, найчастіше вона буває генетично зумовленої. Алергенами в даному випадку можуть бути різні види пральних порошків, косметичних та парфумерних засобів, синтетичних матеріалів, навіть металів. І хоча зазвичай відбувається контакт тільки з невеликою ділянкою шкіри, виникає сенсибілізація організму в цілому.

Існують різні види алергічного дерматиту у дітей. Виділяють:

Вид Симптоми Характеристика
Контактний

Як випливає з назви, він виникає при прямому контакті з алергеном, за умови що у дитини спостерігається підвищена чутливість до цієї речовини. Найчастіше подразниками тут як раз і є пральні порошки, побутова хімія. Але іноді дитяча алергія пов’язана з реакцією на деякі отруйні рослини, інші подразники

Токсико-алергічний

Форма відрізняється тим, що її збудник проникає в організм повітряно-крапельним шляхом, через ін’єкції і т. д., тобто одним тільки контактом з шкірою справа не обмежується. Часто токсико-алергічний дерматит розвивається у дітей раннього віку. Для нього характерним симптомом є кропив’янка, при тяжкому перебігу вона викликає ангіоневротичний набряк (набряк Квінке)

Атопічний

Часто вважається однією з форм алергічного дерматиту. Він завжди протікає в хронічній формі, періодично виникає його загострення. Цікаво, що атопічний дерматит завжди обумовлено спадковою схильністю. Але навіть якщо він спостерігається у кількох поколінь в одній родині, він розвивається по-різному, навіть збудник відрізняється

Які б не були форми хвороби, вона все одно потребує лікування. Пускати її на самоплив не можна, оскільки ситуація призведе до неприємних наслідків.

Основні симптоми алергічного дерматиту нагадують ознаки гострої стадії екземи. На шкірі малюка з’являються досить великі червоні плями, а потім на їх тлі починають формуватися множинні дрібні бульбашки. Через деякий час вони лопаються, заповнювала їх рідина витікає, і на шкірі залишаються постійно мокнучі ділянки поверхні. На їх місці потім утворюються скориночки і лусочки. Така висип супроводжується ще одним характерним симптомом — сильним свербінням.

Якщо атопічний дерматит часто з’являється на обличчі, то для алергічного дерматиту у класичному вигляді характерно виникнення висипу на тій ділянці шкіри, де відбувається контакт з алергеном. Але оскільки будь-яка алергічна реакція зачіпає не якийсь певний орган, а весь організм в цілому, то вторинні вогнища запалення з’являються і в інших місцях. Просто це може статися помітно пізніше.

Якою б не була інтенсивність шкірних проявів, свербіж приносить набагато більше неприємностей. Він порушує природний плин повсякденного життя, у дитини погіршується сон, він стає примхливим.

2 Основні принципи дієти та гігієни

Лікування алергічного дерматиту передбачає не лише медикаментозну терапію, але й дотримання дієти. Внесення коректив у раціон і спосіб життя виявляється навіть більш важливим, ніж всі інші заходи. Батькам необхідно вести харчовий щоденник, в який вноситься щоденне меню — і якщо виникають або зникають шкірні прояви, то це теж доведеться фіксувати. Тільки так можна проаналізувати картину.

Дуже важлива дієта у дитини до року. Малюка, схильної до алергії, потрібно як можна довше тримати на грудному вигодовуванні, прикорм вводити пізніше, коли дитині вже виповниться шість місяців.

Годуючій мамі необхідно особливо ретельно стежити за своєю гігієною, не використовувати косметику, яка може спровокувати алергічну реакцію (це стосується навіть дезодорантів). При пранні одягу мами і дитини слід відмовитися від звичайного прального порошку, замінивши його спеціальним дитячим.

У період грудного вигодовування зміни вносять у раціон годуючої мами. Їй доведеться дотримуватися гіпоалергенну дієту. З раціону виключають:

  • шоколад;
  • цитрусові:
  • кава:
  • цибуля:
  • часник:
  • редис:
  • наваристі м’ясні, рибні, грибні бульйони:
  • спеції і приправи.

Молоко виключають, допустимі тільки кисломолочні продукти, сметана, кефір, негострі сорти сиру. Кількість круп і макаронних виробів зменшується на 25% порівняно з фізіологічною нормою.

Прикорм вводять обережно, щоб організм дитини до нього звик. Першим вводять овочевий прикорм у вигляді пюре з якогось одного компонента. Потім склад розширюють. Новий вид овочів можна вводити тільки протягом не менше ніж 4-5 днів від моменту знайомства з попереднім. Для приготування пюре використовують як свіжі, так і заморожені овочі. Поступово до них додають рослинну олію, краще всього рафінована.

Другим прикормом повинна бути безмолочна каша. Її дають, коли дитині виповниться 7 місяців. В основному починають з гречаної каші, можна давати кукурудзу або рис.

Дітям старше року підбирається дієта, в яку намагаються включати більше гіпоалергенних продуктів. При такої хвороби, як алергічний дерматит, рекомендується давати фрукти і овочі зеленого і білого забарвлення. Це яблука, груші, жовта черешня і сливи, кабачки, огірки і т. д. Біла і червона смородина, червона черешня — по переносимості. Термічна обробка фруктів і овочів знижує їх алергенність. Тому варення або желе, приготоване в домашніх умовах, дитині їсти можна.

Будь-яке розширення дієти обговорюється з лікарем. Воно повинно проводитися під контролем загального стану дитини.

3 Способи лікування

Лікування алергічного дерматиту передбачає комплексний підхід. Обов’язково прописують дитині антигістамінні препарати, в основному другого і третього покоління — Фенистил, Зіртек, Кларитин та інші. Системні глюкокортикостероїди призначають рідко і тільки при тяжкому перебігу захворювання. Стероїдні гормони начебто преднізолону призначаються при анафілактичній реакції, яка дуже небезпечна сама по собі. При такій важкій ситуації показаний плазмаферез, яким замінюється не менш 3/4 об’єму циркулюючої плазми.

Якщо гіпоалергенна дієта не дала особливого результату, то виписують препарати, які повинні підвищити толерантність травної системи до певних речовин. В основному ферментні — Панзинорм.

Оскільки алергічний дерматит часто супроводжується дисбактеріозом, то призначаються пробіотики — Біфідумбактерин.

3.1 Місцева терапія

Основні цілі місцевої терапії — усунення ознак запалення шкіри і пов’язаних з цим симптомів. Тут актуально і лікування народними засобами — відварами лікарських трав. З них можна робити примочки, їх додають у воду для купання дитини. Такі відвари визнані науковою медициною, їх в якості додаткового лікування рекомендує відомий педіатр Євген Комаровський.

Це відвари кори дуба, суцвіть ромашки аптечної, трави материнки або череди. Всі вони готуються однаковим чином — 3-4 ст. л. подрібненої сухої рослинної сировини заливають літром окропу, доводять до кипіння і залишають на слабкому вогні ще на 10 хвилин, після чого настоюють протягом пари годин і проціджують перед вживанням у вигляді засоби для ванни або примочок для протирання шкіри.

Медикаментозні препарати для зовнішнього лікування також спрямовані на усунення симптомів запалення. Їх завданням є запобігання вторинного інфікування і відновлення шкіри.

Навіть для дітей в домашніх умовах застосовуються топічні кортикостероїди — крем і мазь Афлодерм (вони відрізняються текстурою і кількістю діючої речовини), Элоком, Адвантан.

Хороший ефект дають інгібітори кальционеврина — найпоширенішим у цій групі вважається крем Элидел з діючою речовиною пимекролимусом.

Довів свою результативність і препарат на основі цинку — Скін-кап.

В останні роки на ринку з’явилися фторнесодержащие глюкокортикостероидные препарати. Вони поєднують високу ефективність з хорошими показниками безпеки. Це Локоїд, діючою речовиною якого є гідрокортизону бутират, Элоком (на основі мометазону фуроату) та інші.

Їх застосовують один раз на добу, але вони допускаються навіть для дітей раннього віку. Як правило, курс лікування становить 3-5 днів, хоча теоретично такі препарати можна використовувати протягом 28 днів.

За темою:  Висип у дитини грудного віку: на обличчі, щоках, лобі шиї

MAXCACHE: 0.42MB/0.02845 sec