Аналоги препарату Еріус для дітей і дорослих: у формі таблеток, сиропу

Лікарський препарат Еріус являє фармакотерапевтическую групи антигістамінних засобів. Діючою речовиною ліки є дезлоратадин — речовину, що блокує H1-гістамінові рецептори.

На сьогоднішній день різні виробники фармацевтичних засобів випускають ряд дженериків даного препарату — ліків, що мають у своєму складі той же діюча речовина, а значить, володіють тими ж властивостями, що і Еріус.

1 Список аналогів

Повними аналогами препарату Еріус є такі ліки, вироблені різними виробниками:

  • Дезлоратадин.
  • Дезлоратадин Тева.
  • Дезлоратадин Канон.
  • Дезлоратадин Фармаплант.
  • Элизей.
  • Блогир-3.
  • Лордестин.
  • Дезал.
  • Налориус.

Лікарські препарати з даного списку є дешевшими порівняно з Эриусом, дженериками, що мають у складі той же діюча речовина — дезлоратадин — й надають таку ж дію на гістамінові рецептори.

Препарати Дезлоратадин Тева, Дезлоратадин Канон і Элизей випускаються тільки в таблетках, а Лордестин і Блогир-3 — у вигляді таблеток і сиропу. Дезал представлений двома лікарськими формами: таблетки розчин для перорального прийому.

Таблетована форма зазначених препаратів містить 5 мг діючої речовини. Рідка — 0,5 мг в 1 мл сиропу або розчину.

Рідкі лікарські види лікарських засобів на основі дезлоратадину дозволені до застосування дітям починаючи з віку 1 року. Таблетки, що містять 5 мг цієї діючої речовини, призначаються дітям починаючи з дванадцятирічного віку і дорослим.

2 Застосування

Показаннями до застосування лікарських засобів з дезлоратадином є наступні прояви алергії:

  • хронічна ідіопатична кропив’янка;
  • сезонний алергічний риніт.

Протипоказаний прийом фармацевтичних засобів на основі даного лікарської речовини у таких випадках:

  • в період вагітності і грудного вигодовування;
  • при непереносимості дезлоратадину або гіперчутливості по відношенню до нього;
  • при належності пацієнта до віковій групі менше 12 років;
  • при непереносимості лактози, а також порушення всмоктування глюкози-галактози.

Можливі побічні реакції:

  • шкірні висипання;
  • кропив’янка;
  • набряк типу Квінке;
  • краниалгия;
  • запаморочення;
  • судоми;
  • галюцинаторний синдром;
  • порушення сну у вигляді безсоння;
  • підвищення стомлюваності;
  • почастішання серцевого ритму;
  • сухість у тру;
  • гастралгії;
  • гіпербілірубінемія;
  • м’язові болі.

Рекомендована доза при лікуванні Эриусом та його аналогами — 5 мг активної субстанції в добу.

3 Властивості діючої речовини

Ефективність Еріусу і його аналогів обумовлена здатністю активної субстанції блокувати вивільнення простагландину D2, який є медіатором запальних та алергічних реакцій.

Після одноразового прийому дія триває протягом доби. Седативний ефект, пригнічення психомоторних реакцій і кардіотоксичність для Еріусу і його аналогів нехарактерні.

Здібності активної речовини взаємодіяти з іншими фармацевтичними препаратами не виявлено. У разі прийому високих доз негативного впливу на діяльність серцево-судинної та інших систем організму не реєструвалося.

За темою:  Екзема на пальцях рук: причини виникнення і лікування

MAXCACHE: 0.4MB/0.00306 sec