Атиповий дерматит: симптоми, лікування у дітей та дорослих

Атиповий дерматит з’являється в результаті генетичної схильності організму до алергічних захворювань. Правильно патологія називається атопічним дерматитом. Саме так вона позначена по МКБ-10, і цей термін широко застосовується у світовій медичній практиці. Найчастіше захворювання вперше з’являється у дітей раннього віку: за статистикою, зазвичай це відбувається в 6 місяців. Як правило, повністю перерости його не вдається, воно зберігається і в підлітковому періоді, і в дорослому віці.

1. Основні причини і механізм розвитку захворювання

Основна причина розвитку атипового дерматиту — спадкова схильність (тобто не сама алергія, а її можливість), генетично обумовлена гіперреактивність шкіри, яка навіть на ті подразники, які у здорової людини не викликають ніякої реакції, дає висип, почервоніння та інші характерні ознаки. Але формально атопічного дерматиту потрібен поштовх, і його дають різні внутрішні і зовнішні фактори.

Іноді це дійсно класичні алергени — різні речовини, що містяться в побутовій хімії, харчових продуктах, аэрополлютанты. Але іноді атопічний дерматит починається під дією психоемоційних навантажень, шкідливих виробничих та побутових факторів на кшталт забрудненого повітря і тютюнового диму.

Якщо у одного з батьків дитини є алергія, то у малюка ймовірність появи атопічного дерматиту становить 45-50%. Якщо захворюванням страждають обоє батьків, то ризик підвищується до 80%. Сучасні дослідження показали, що важливу роль грають і умови розвитку вагітності. Якщо мала місце внутрішньоутробна гіпоксія плода і він ще на цьому етапі отримав інфекцію (токсоплазмоз і вірус герпесу), то ризик розвитку атопічного дерматиту набагато вище.

Ранній контакт дитини з екзогенними факторами (харчовими речовинами, що викликають алергію) запускає ланцюг складних реакцій, особливо якщо ці з’єднання були отримані у великій кількості. Так буває при ранньому штучному вигодовуванні, якщо суміші містять багато білка коров’ячого. Негативно позначається і раннє введення прикорму або використання невідповідних продуктів.

Атопічний дерматит носить хронічний рецидивуючий характер. Після контакту з алергеном відбувається його загострення, але потім може настати тривала ремісія.

2 Симптоми

Основні симптоми захворювання будуть однаковими для пацієнтів будь-якого віку. Насамперед це висипання, які з’являються на обличчі, шиї, волосистій частині голови. У дитини спостерігається висип в паховій області, складках під колінами і навіть на попі. Для дорослих більше характерна висип на ліктьових згинах, обличчі, під мочками вух.

За темою:  Білизняний кліщ: як виглядає і як позбавитися від нього в домашніх умовах

Елементи висипу зазвичай мають характерний червонуватий відтінок, можуть бути поодинокими або зливатися у великі плями. Для пацієнтів будь-якого віку є ще один клінічно значущий симптом — сильний свербіж навіть при мінімальних шкірних проявах захворювання. Нерідко виникає набряклість, мокнутие деяких ділянок висипки. Діти схильні розчісувати такі ділянки, на них з’являються ранки-сліди, характерні скоринки.

У хворого з’являються й інші симптоми захворювання. Іноді лущення шкіри, поява темних кіл навколо очей, які прийнято називати алергічних сяйвом. У дітей у віці до двох років прийом ванни часто супроводжується лущенням, свербінням, почервонінням шкіри. Аналізи показують підвищений рівень певних антитіл.

3 Лікування

Лікування атопічного дерматиту повинно бути комплексним. Справа в тому, що часто він розвивається на фоні інших захворювань. Наприклад, одночасно у дитини може бути дисбактеріоз кишечника. Тому багато лікарі призначають ще препарати-еубіотики.

Відомий педіатр Євген Комаровський скептично ставиться до медикаментозного лікування дисбактеріозу. Але користь еубіотиків він визнає. При дисбактеріозі прописують Біфідумбактерин і Біфікол. Доктор рекомендує при дерматиті уникати контакту з дратівливими тканинами і речовинами, а також уважно стежити, щоб дитина не чухав уражену шкіру (дорослий це розуміє, а малюк — ні).

Якщо одночасно розвивається дискінезія жовчних шляхів, то необхідна замісна ферментна терапія. В такому разі застосовують Панзинорм, Фестал. При болях — спазмолітики.

Основні напрямки терапії при атопічному дерматиті зводяться до наступного:

Дієтотерапія

З раціону виключають продукти, які є потенційними алергенами, якщо конкретний подразник невідомий:

  • шоколад;
  • цитрусові;
  • морепродукти;
  • яйця;
  • м’ясо курки;
  • горіхи;
  • мед.

Але якщо подразник виявлено за результатами аналізів, то дотримуються молочно-рослинну дієту, при якій з раціону виключають тільки причинно значущих для даного пацієнта алергени. При такій системі харчування кількість вуглеводів знижується

Системна медикаментозна терапія

Полягає в прийомі антигістамінних препаратів, вітамінів, імуномодулюючих ліків. У важких випадках призначаються системні кортикостероїди

Зовнішня терапія

Використання кремів і мазей, лікування народними засобами. В основному це різноманітні трав’яні відвари, які додаються у воду для ванни. Найпопулярнішими варіантами в даному випадку є відвари кори дуба, ромашки, череди або материнки. Краще не змішувати, а застосовувати їх окремо. Адже алергія виникає і на трави, а при окремому використанні відразу буде ясно, що саме її викликало, щоб надалі уникати контакту з таким алергеном.

Готують відвари однаково — 3-4 ст. л. подрібненої рослинної сировини заливають склянкою окропу, доводять до кипіння і залишають на повільному вогні ще на 10 хвилин. Потім настоюють протягом години і проціджують перед застосуванням.

Хороший результат дає і ванна з вівсяними пластівцями (їх варять так само, як звичайну кашу, тільки без молока і цукру, і додають у воду для ванни). Вони дають в’яжучий і протизапальний ефект

Реабілітація

В даному випадку мова йде про бальнеотерапії і кліматотерапії, які показані після закінчення гострої фази захворювання. Це лікування на курортах, де прописують пацієнтові ванни з сірчаними і йодобромистыми водами

За темою:  Ефективні мазі для лікування нейродерміту для дорослих, дітей: список лікарських засобів

Важливу роль відіграє дегідратаційний та детоксикаційна терапія. З організму виводять зайву рідину, щоб зняти набряклість. Заодно потрібно позбавитися від токсинів. Для цього рекомендовано введення реополіглюкіну та застосування ентеросорбентів начебто активованого вугілля. Але у важких випадках можуть бути показані більш радикальні методи — плазмаферез і опромінення крові ультрафіолетовими променями визначеної довжини хвилі.

3.1 Використовувані препарати

Сьогодні для лікування цього захворювання в основному призначають антигістамінні засоби другого і третього покоління — Зіртек, Кларитин, Гистафен, Цетрин, Фенистил.

Вони володіють пролонгованою дією і позбавлені побічних ефектів, характерних для засобів першого покоління на кшталт Тавегіла і Супрастину (тобто не викликають сонливості).

Іноді сильний набряк і свербіж швидше знімають старі препарати на зразок Фенкарола і Діазоліну. Вибір антигістамінного препарату залежить від віку пацієнта. Для немовляти — Фенистил, який можна брати з двох місяців життя.

Важливу роль відіграють імуномодулятори та вітамінотерапія. Зазвичай прописують такі комплекси, які містять аскорбінову кислоту, вітаміни РР, В15, ретинол і токоферол. Іноді знадобиться нейротропная терапія — броміди, транквілізатори (діазепам). Глюкокортикоїди для внутрішнього застосування показано, коли за результатами аналізів встановлено недостатність кори надниркових залоз.

Місцева терапія передбачає лікування мазями та кремами з нафталаном, ихтиолом, сірої і дьогтем. Дуже часто з-за розчісування сверблячих ділянок шкіри до атопічного дерматиту приєднується бактеріальна інфекція. Для лікування хвороби в такому випадку застосовуються мазі на основі гентаміцину або лінкоміцину. При тяжкому перебігу дерматиту рекомендуються мазі і креми, що містять глюкокортикоїди, — Сінафлан, Фторокорт та інші.

Але вони призначаються тільки короткочасно з-за сильних побічних ефектів. Є більш ефективні і безпечні варіанти — мазі і аерозолі на основі комбінації глюкокортикоїдів та антибіотиків (Оксикорт, Тридерм). В основному вони застосовуються для дорослих. Призначити їх зможе тільки лікар.

За темою:  Поліфепан: інструкція, складу препарату, як приймати і від чого він допомагає?

Пацієнтам будь-якого віку показано негормональні засоби на основі цинк-піритіонату («Скін-кап»). Такі мазі швидко прибирають висипання у період загострень і можуть навіть давати досить тривалий ефект. Вони застосовуються і при всіх видах екземи.

MAXCACHE: 0.41MB/0.01454 sec