Атрофічний риніт: симптоми і лікування атрофії слизової оболонки носа
Атрофічний риніт нерідко стає наслідком тривалого самостійного лікування нежиті. Шкідливе виробництво, сухий мікроклімат приміщень, забруднене повітря, часті респіраторні інфекції є факторами, що призводять до хронізації запалення носової порожнини з подальшою морфологічною перебудовою слизової. Нехтування правильними лікарськими призначеннями сприяє прогресуванню патології.
1 Патоморфологія, клініка та причини захворювання
Поверхню верхніх дихальних шляхів у нормі вистелена відносно високими клітинами, що мають війки. Хронічне запалення може призвести до їх заміни сплощеним елементами типового респіраторного епітелію на ділянках різних розмірів. Атрофія слизової оболонки носа характеризується:
- истончением;
- зменшенням функціональних одиниць (війок, залізистих клітин);
- зниженням утворення нормального секрету.
Структурні зміни з переродженням миготливого епітелію в плоский призводять до пересушування слизової оболонки і порушення мукоциліарного транспорту. Покривна вистилання носа перестає виконувати очисну і захисну функції. Пацієнти пред’являють скарги наступного характеру:
- сухість у носі;
- поява закладеності, утруднення дихання;
- наявність незначних виділень, труднощі в висякуванні з’явився;
- утворення кірок в носових ходах;
- легке травмування слизової носа, поява крові;
- зниження нюху.
У дітей стан розвивається рідко, переважно в підлітковому віці. Одним з симптомів, на який звертають увагу батьки, стає дихання з відкритим ротом.
При прогресуванні захворювання процес починає зачіпати нижні шари, аж до руйнування кісткових структур носа. З’являється гнійне відокремлюване, яке швидко висихає і заповнює носову порожнину. Розвивається смердючий нежить (озена). Хворих, не відчувають свого неприємного запаху, починають цуратися оточуючі. У пацієнтів надалі відбувається соціальна дезадаптація.
1.1 Локальний огляд
Отоларинголог при обстеженні виявляє:
- блідість слизової;
- тьмяно-синюшний відтінок поверхні епітелію;
- знижену вологість покривної оболонки;
- в’язкий слизовий або слизово-гнійний секрет;
- кірки брудно-жовтого або брудно-сірого кольору в просвіті порожнини носа у перегородки і раковин;
- задню стінку носоглотки (в нормі прикрита структурами носової порожнини, розглянути її нерідко можна при захворюванні).
З метою виявлення бактеріальної етіології виконують мазок зі слизової носа. Протеї, клебсієли, синьогнійна паличка, мікоплазми відносяться до основних збудників атрофічного риніту і озени.
Причинами розвитку захворювань є також шкідливе виробництво, сухе повітря в приміщеннях, куріння та інші фактори.
2 Як боротися з патологією
В медичній практиці для лікування атрофії слизової носової порожнини використовують консервативні й радикальні способи. Оперативне втручання стає необхідним при значних змінах з боку носа.
Терапевтичні заходи спрямовані на досягнення кількох цілей:
- усунення причини стану, мінімізація факторів агресії та елімінація (видалення) збудника;
- зняття запальних процесів;
- відновлення нормального носового дихання;
- поліпшення живлення тканин, стимуляція відновного потенціалу слизової;
- нормалізація залозистої секреції і роботи війчастого епітелію, активізація місцевого імунітету.
2.1 Використовувані ліки
Для лікування атрофічного риніту застосовують засоби кількох груп:
- антибіотики місцевого та системного дії;
- антисептики;
- деконгестантів (судинозвужувальні);
- мукоактивные засоби для локального використання;
- зволожувальні розчини.
Щоб продуктивно лікувати хворобу, потрібно максимально усунути несприятливі фактори. У приміщенні потрібно підтримувати вологість повітря більше 40%. На виробництві слід застосовувати засоби захисту органів дихання (маски, респіратори). Курцям важливо відмовитися від шкідливої звички.
Схеми лікування передбачають використання кількох засобів:
| Групи препаратів | Показання та особливості застосування | Представники |
| Антибіотики системної дії | Призначаються відповідно до результатів посівів і при виявленні чутливих мікроорганізмів. Зазвичай лікарі прописують пероральний прийом або внутрішньом’язове введення | Хлорамфенікол (левоміцетин) у таблетованій і ін’єкційної форми.
Стрептоміцин (порошок для приготування розчину). Канаміцин (для ін’єкцій). Захищені пеніциліни, цефалоспорини та ін |
| Антибіотики місцевої дії | Використовуються при ринітах бактеріальної етіології. Наносяться безпосередньо на слизову оболонку носової порожнини. Мають менше побічних ефектів у порівнянні з системними препаратами | Мупироцин (мазь Бактробан, Бондерм, Супироцин). Фрамицетин (спрей Изофра) |
| Антисептики | Надають дію на бактерії, гриби і віруси. Самостійне застосування важко в силу відсутності зручних форм. В основному безпосередньо використовуються отоларингологи | Октенисепт (розчин) |
| Топічні судинозвужувальні засоби (деконгестантів) | Зменшують набряк і запалення. Покращує носове дихання. У випадку з атрофією слизової повинні застосовуватися з максимальною обережністю і короткочасно. Переважно використання комбінованих засобів без консерванта бензалконію хлориду, який надає негативний вплив на слизову (адреноблокатор + морська вода або репаранты). Для дорослих і дітей старше трьох років краще застосовувати антиконгестанты у вигляді спрею. Така форма дозволяє рівномірно наносити засіб на слизову і точніше дозувати препарат | Ксилометазолин (краплі і спрей).Риномарис, Снуп (ксилометазолин з морською водою).Назік, Септаназал (ксилометазолин з декспантенолом).Риностоп, Носолин, Длянос та подібні (ксиліт з бензалконием) |
| Мукоактивные речовини | Розріджують густий секрет. Покращують очисну здатність епітелію. Існують у формі єдиного засобу | Ацетилцистеїн (Флуімуціл — розчин для інгаляцій).Ринофлуимуцил (муколитик + деконгестант) |
| Засоби для зволоження на основі морської води | Сприяють усунення сухості в носі. Допомагають в розрідженні густого слизу, перешкоджають утворенню кірок і покращують їх відторгнення за рахунок стимуляції мукоциліарного транспорту. Надають профілактичну дію щодо ГРВІ. Морська вода містить баланс важливих іонів, що сприяють відновленню слизової. Випускаються в різних формах. З допомогою засобів цієї серії у вигляді душа здійснюють промивання носових ходів від густого слизу і кірок | Аквалор, Физиомер, Аквамаріс і ін. |
Всі препарати підбираються на основі рекомендації лікуючого отоларинголога і використовуються згідно інструкції або відповідно до рекомендацій лікаря. Серед допоміжних засобів призначають змазування слизової органічними маслами, вітамінотерапію (місцево A і E, ін’єкційно групу B).
Хірургічне лікування передбачає пластику дефектів перегородки, вшивание трансплантатів для звуження носової порожнини. Проте проведення втручання не виключає подальшого виконання медикаментозних призначень.