Дере (болить) горло сухий кашель — чим лікувати?

Сухий кашель та біль у горлі можуть бути симптомами різних захворювань. Причинами часто є ларингіт, трахеїт та бронхіт. Сам по собі кашель — це захисний рефлекс, який виникає, коли дратуються рецептори блукаючого нерва, розташовані в області голосових зв’язок, на слизовій оболонці гортані і т. д. Інтенсивність сухого кашлю і його частота залежать не тільки від того, що послужило подразником, але і від чутливості згаданих рецепторів.

1 При яких захворюваннях виникає сухий кашель?

Такий кашель часто з’являється при гострих респіраторних інфекціях, на самому початку захворювання. Основні причини:

1. 1. Ларинготрахеїт. Це інфекційне захворювання зазвичай вірусної природи, яке протікає в гострій, так і в хронічній формі. Сухий кашель носить затяжний характер. Пацієнт скаржиться на те, що у нього в горлі першить, виникає біль за грудиною. Кашель зазвичай виникає вранці і в нічний час, його може спровокувати вдихання холодного повітря, а іноді навіть просто глибокий вдих. При гострій формі захворювання з часом з’являється і мокрота. При хронічній кашель залишається сухим. І в тому, і в іншому випадку є додаткові симптоми – голос сипить, іноді значно, в області гортані виникає відчуття чужорідного тіла.
2. 2. Гострий і хронічний бронхіт. Розвиток гострої форми в самому початку схоже на звичайну застуду – виникає сухий кашель, дере горло, трохи підвищується температура. Через деякий час з’являється мокрота. При хронічній формі, яка часто розвивається у курців, картина буде дещо іншою. Це захворювання протікає без температури. В горлі виникає відчуття сухості, іноді першіння, але рясного відділення мокротиння все одно не буде. Інтенсивний сухий кашель зазвичай з’являється вранці.
3. 3. Бронхіальна астма – захворювання, яке часто розвивається у тих, хто страждає алергією. Хоча для нього характерний сильний сухий кашель, можливо і відходження в’язкого мокротиння. Напади закінчуються задишкою. При бронхіальній астмі у пацієнта болить у грудях. Лікування захворювання передбачає бронходилатацию.
4. 4. Коклюш. Хоча він частіше зустрічається у дітей, цілком може розвиватися і у дорослих. Кашель при ньому носить спазматичний характер. Розвиток кашлюку відбувається в кілька етапів, на кожному з яких симптоми змінюються. У перші два тижні це чхання, нежить, невелике підвищення температури і кашель, який не прибирають протикашльові засоби. На третьому тижні кашель набуває спазматичний характер, під час нападу обличчя хворого сильно червоніє, іноді травмується вуздечка мови. У грудної дитини може й не бути характерних нападів. Але тут є інша небезпека – після кількох кашлевих поштовхів на короткий час зупиняється дихання. Коклюш небезпечний своїми ускладненнями – пневмонією, так що його лікуванню потрібно приділити особливу увагу.

Сухий кашель виникає і при муковісцидозі. Для цього захворювання характерне чергування приступів задушливого кашлю з отхаркиванием мокротиння. Слід зазначити, що сухий кашель викликають захворювання, які не пов’язані з органами дихання. Він може бути одним з ознак серцевої астми. Буває рефлекторний сухий кашель, який виникає при подразненні нервових закінчень, характерному для патологій печінки, кишечника, жовчного міхура.

2 Методи лікування

Лікування сухого кашлю повинно бути комплексним. Якщо просто придушувати його, це усуне симптом, а не причину. Але і симптоматична терапія відіграє важливу роль.

Такий тип кашлю марно лікувати відхаркувальними засобами. Для цього існують спеціальні препарати. І сухий кашель, при якому не відбувається істотного збільшення бронхіального секрету, але виникає дискомфорт через болю і спазму, є єдиним випадком, коли вони показані.

На ринку представлені ліки декількох типів, які відрізняються механізмом дії. Їх можна розділити на три групи:

• кошти, які надають дію на стовбур головного мозку;
• ліки, що впливають на бронхіальний тонус;
• препарати, що діють на згаданих вище рецептори нерва.

Самими сильними вважаються препарати центральної дії, що впливають на стовбур головного мозку. Вони дозволяють швидко придушити кашель і запобігти формуванню стійкого рефлексу, особливо у дітей. Такі ліки бувають наркотичного і ненаркотического типу. Оскільки перші (до них відноситься Кодеїн) викликають звикання, то їх застосовують вкрай обережно і тільки в важких випадках. А дітям вони найчастіше протипоказані.

Ненаркотичні препарати не викликають звикання організму. Це такі препарати як Синекод, Тусупрекс, Глауцин. Деякі з них по своєму ефекту поступаються наркотичних аналогам, але інші навіть перевершують той же Кодеїн, не володіючи побічними ефектами (Синекод).

Препарати периферичної дії призначаються при фарингітах і бронхітах, якщо кашель характеризується відносно низькою інтенсивністю. Щоб прибрати першіння в горлі, використовуються різні місцеві анестетики та обволікаючі засоби – льодяники на основі евкаліпта, дикої вишні, білої акації і т. д. Лікар прописує і муколітики.

Багато питань викликає лікування сухого кашлю при вагітності. Адже речовини, які містяться в багатьох з перерахованих вище препаратів, можуть нашкодити дитині. У такому разі слід проконсультуватися з лікарем, щоб він підібрав обволікаючий засіб і муколитик без побічних ефектів. Найчастіше лікарі в таких випадках призначають сиропи на натуральних компонентах – екстрактах подорожника, чебрецю, чебрецю, плюща, анісу і т. д. Вони містять полісахариди, які обволікають горло, усувають запалення і допомагають впоратися з кашлем.

Показано рясне тепле питво. Необхідно стежити за зволоженням повітря, щоб не підсихала слиз носоглотки. Потрібно регулярно провітрювати приміщення. Тих же рекомендацій слід дотримуватися і при ГВ, щоб не довелося відлучати малюка від грудей.

3 Народні засоби

Існує безліч рецептів, які допомагають боротися з кашлем, але потрібно розуміти, що на причину його виникнення вони зазвичай ніяк не впливають, тому застосовувати їх потрібно тільки в складі комплексної терапії. В основному народні засоби – це різні трав’яні збори. Багато лікарські рослини мають муколітичними властивостями, вони допомагають розріджувати мокроту, не збільшуючи її обсяг. При цьому мають обволікаючі властивості, що дозволяє пом’якшити кашель і прибрати першіння в горлі. У офіційної медицини є наукове пояснення властивостей таких рослин, пов’язане з їх хімічним складом. У ньому зазвичай багато полісахаридів, дію яких було описано вище.

Для приготування лікувальних зборів використовуються мати-й-мачуха, багно, первоцвіт, чебрець, подорожник, материнка, цмин і т. д. Всі вони містять полісахариди. Ці трави рекомендується замочувати на кілька годин у холодній воді, а потім витримувати на киплячій водяній бані протягом 15-20 хвилин. Пропорція така – 4-5 ст. л. сировини на літр води. Приготовлені таким способом відвари можна пити по 1 ст. л. кожні 3-4 години.

Для пом’якшення кашлю рекомендується вживати якомога більше рідини. Підійдуть трав’яні чаї. Можна пити тепле молоко, додавши в нього ложечку меду, якщо немає алергії.

При коклюші у дітей використовуються трав’яні збори, що складаються з чебрецю, багна, материнки, змішаних в рівних пропорціях. Але слід пам’ятати, що для малюків віком до 3 років такі трави застосовуються з обережністю.

Іноді сухий кашель супроводжується сильним набряком слизової оболонки. В такому випадку добре допомагають такі лікарські трави, як звіробій, хвощ і т. д. При кашлі, спричиненому бронхіальною астмою, рекомендуються трав’яні відвари з десенсибилизирующие рослин – глоду, смородини чорної і т. д.

Плоди анісу і трава парила допомагають впоратися і з осиплостью голосу, вони заспокоюють напади нічного кашлю, знімають запалення глотки. Для цього беруть 1 ч. л. плодів і вдвічі більше трави заливають склянкою окропу. Доросла людина може приймати такий настій всередину. Дітям краще полоскати горло кожні 2-3 години. Через один день голос стане колишнім.

4 Інгаляції і ароматерапія

Вираженим муколитическим ефект мають такі рослини, як лаванда, фенхель, аніс, евкаліпт, меліса, сосна, ромашка і ряд інших. З них роблять ефірні масла, якими теж можна лікувати сухий кашель. Причому їх не потрібно приймати всередину, досить запалювати аромалампи або додавати в зволожувач.

На основі ефірних масел роблять інгаляції. Їх дія обмежена поверхнею слизової носа і гортані, тому їх можна робити до 4 разів на день. Причому бажано не дихати над парою, а використовувати небулайзер. Кращим вибором будуть ефірні олії трав, що володіють обволікаючим і відхаркувальною дією – алтея, ромашки і т. д. При гострому ларингіті рекомендуються олії рослин, що містять сапоніни: м’яти, чебрецю, евкаліпта. Але при обструктивному синдромі їх використовувати небажано.

Не слід думати, що інгаляції дають швидкий ефект. При легких формах ларингіту час їх застосування становить 5 днів, при бронхітах – до 10 днів. Але попередньо потрібно проконсультуватися з лікарем.