Дерматит: причини виникнення, симптоми та ознаки, лікування

Дерматит — це група захворювань шкіри, об’єднана в загальну ланцюжок. Він виникає як наслідок дії факторів зовнішнього або внутрішнього характеру, що утворюють хімічні, фізичні чи біологічні процеси всередині організму. В результаті цього імунна система послаблюється, що проявляється у вигляді шкірних висипань різного ступеня тяжкості. В залежності від природи проявів дерматит може виступати в ролі самостійного захворювання або в числі загальної симптоматики різних патологічних процесів.

1 Різновиди дерматиту

У медицині прийнято розділяти прояви дерматиту на поверхні шкірних покривів на наступні різновиди:

  1. 1. Контактного типу. Запалення на шкірі з’являються у відповідь на фізичний контакт з алергеном. У більшості випадків подразником може виступати будь-яка речовина, що викликає індивідуальну непереносимість у людини. Крім цього, існує окрема категорія алергенів — облігатних. Вони надають подразнюючу дію на всіх людей. До них належать речовини, що містять луг, кислоти, деякі різновиди пекучих рослин (кропива або молочай), зовнішній вплив низьких або високих температур навколишнього середовища, травмування шкірних покривів.
  2. 2. Токсидермія. Є результатом впливу токсинів, які надають алергічне вплив на організм, з-за чого з’являються шкірні висипання. Кропив’янка є різновидом токсидермії шкірних покривів.
  3. 3. Дерматит прояви атопічного (нейродерміт). Дана форма дерматиту носить нервово-алергічне прояв. Є схильність до появи рецидивів.
  4. 4. Себорея (себорейний дерматит). Протікає в хронічній формі. Основним місцем прояву виступає шкіра на обличчі, зокрема крила носа, область лоба і скроневої частки, часто дерматит даного типу виникає в задній частині вушних раковин і надлобной волосяний частиною. Алергічну реакцію викликає грибок дрожжеподобного типу.

Дерматит може протікати в гострій і хронічній формі. При гострому дерматиті відбувається раптове виникнення, бурхливий перебіг і у більшості випадків гостра форма дерматиту піддається швидкому лікуванню. В умовах несприятливого перебігу хвороби дерматит набуває хронічну форму. Відмінними рисами даного виду протікання захворювання є те, що терапія впливає лише в рідкісних випадках, хвороба відрізняється сезонністю, часто виникають рецидиви.

Також дерматит розрізняється ступенем поширення — локальні (місцеві) і дифузні (загальні) висипання. Контактний вид захворювання проявляється локально, вражаючи виключно зону ураження. Інші форми характеризуються розливанням висипань по поверхні тіла.

2 Причини

Основними причинами, що викликають прояви дерматиту носять природу біологічного, хімічного або фізичного походження. До них відносяться:

Вплив факторів Характеристика
Фізичний фактор Розвиток хвороби відбувається на тлі:

  • отримання сонячних опіків або дії ультрафіолетових променів;
  • ураження шкірних покривів шляхом отримання ударів електричного струму;
  • контактування поверхнею шкіри з тваринами або алергенними рослинами;
  • укусів деяких видів комах;
  • впливу радіації на організм
Хімічний фактор

Реагування шкіри на:

  • побутову хімію (порошки, розчинники, хлоровмісні речовини);
  • засоби особистої гігієни і догляду за обличчям і тілом (косметика, гелі, креми);
  • матеріали для будівництва (клей, фарби, вапно і т. д.);
  • медикаменти, у складі яких є інгредієнти, які викликають індивідуальну непереносимість у людини)
Біологічний фактор

Деякі особливості, що мають біологічний характер, впливають на виникнення алергічної реакції:

  • спадковий фактор (генетична схильність);
  • ослаблення імунної системи;
  • ускладнення на фоні інших інфекційних захворювань, особливо тих, які протікають в хронічній формі;
  • проникнення в організм хвороботворних бактерій;
  • часті стреси, емоційний дисбаланс і депресивний стан;
  • проживання у несприятливих умовах, низький соціальний рівень в сім’ї
За темою:  Як вивести, видалити плями цвілі з тканини і одягу в домашніх умовах?

3 Симптоматика захворювання

Появи висипу на шкірі мають тісний взаємозв’язок з алергічною реакцією і запальними процесами, які відбуваються в організмі. Саме з цієї причини поява дерматиту характеризується хронічними і сезонними загостреннями. У більшості випадків дерматит проявляється однаково, а зовнішні прояви не залежать від причин, що викликали захворювання:

  • свербіж — його інтенсивність залежить від ступеня ураження нервових закінчень, він особливо сильний при червоному дерматиті;
  • почервоніння шкірних покривів, які набувають розпливчасті краю при гострому дерматиті, також може спостерігатися набряк;
  • поява висипки, переважно в області обличчя, пахвини, суглобів, бічних сторін тіла, частин тіла з підвищеним волосяним покривом;
  • пошкоджені шкірні покриви товщають, що характеризується виникненням ксероза — цей стан з’являється внаслідок постійного розчісування або в результаті мікротріщин на поверхні висипань;
  • відлущування пошкодженої шкіри, яке виникає на тлі підвищеної сухості при нестачі сальних залоз і процесу дегідратації;
  • постійне відчуття печіння;
  • почервоніння оболонки ока або верхньої повіки при очному дерматиті

Часто дерматиту схильні маленькі діти до року. Пов’язано це з тим, що несформована система імунітету нездатна чинити опір різних зовнішніх і внутрішніх подразників, що провокує розвиток алергічної реакції.

3.1 При атопічному дерматиті

В даному випадку захворювання носить характер затяжного і трудноизлечимого дерматиту, який не передається при дотиків. Роль подразника носить спадковий фактор або алергічна реакція. У деяких випадках нейродерміт розвивається на тлі:

  • проблем з кишечником;
  • порушенням функцій травного тракту;
  • ферментної недостатності

Більш ніж у 90% симптоми атопічного дерматиту розвиваються у віці до 5 років.

У більш ранньому віці прояви носять характер везикул, які з’являються у вигляді вологих бульбашок, покритих корою. У дорослих людей нейродерміт проявляється у вигляді подразнення і розтріскалася поверхні шкіри.

3.2 При алергічному дерматиті

Прояв симптоматики даного виду дерматиту відбувається після прямого контактування з потенційним алергеном. В якості подразників іноді виступають:

  • лікарські препарати;
  • ефірні масла;
  • косметичні засоби по догляду за обличчям і тілом;
  • різні розчинники;
  • речовини, що містять луг.

Причиною розвитку алергічної реакції також служить надмірна сухість в приміщенні.

У дорослих основним ознакою виник алергічного дерматиту є поява почервоніння шкірних покривів після контакту з алергеном. Далі на місці почервоніння виникають припухлі бульбашки, які лопаються через деякий час, утворюючи відшарування шкіри. Часто появи виникають на руках і на ногах.

3.3 При контактному дерматиті

Контактний дерматит представляє форму алергічної реакції на зовнішній подразник шляхом безпосереднього контакту з потенційним алергеном. Провокувати розвиток запального процесу можуть:

  • хімічні агенти;
  • випромінювання, отримане від рентгенівських променів;
  • ультрафіолетове опромінення;
  • підвищена або знижена температура навколишнього середовища.

В ролі провокаторів виступають личинки гусениць, сік і пилок квітів і рослин. В даному випадку хвороба відрізняється відсутністю інкубаційного періоду. У контактного дерматиту існують деякі особливості у прояві:

  • поява набряків;
  • виникнення геморагії і незначних гематом;
  • вираженість гіперемії;
  • везикули і папули незначних розмірів;
  • мокрі лускаті освіти, виникнення кірочок;
  • некроз тканин;
  • великі пухирі, заповнені рідиною.
За темою:  Чому у дитини почервоніли щоки і що робити

3.4 При себорейному дерматиті

До причин виникнення грибково-себорейного дерматиту прийнято відносити підвищене вироблення підшкірного сала, яке під впливом мікробів порушує мікрофлору шкірних покривів, що призводить до висипань різного ступеня тяжкості. Дане захворювання не заразне і передаватися не може, але слід пам’ятати, що активізація патогенних грибків відбувається в період сильних хвилювань, стресових ситуацій, порушення в роботі ендокринної, нервової або імунній системах.

Основна концентрація висипань припадає на рясне присутність сальних залоз в наступних місцях:

  • особа;
  • спина;
  • груди;
  • голова в області росту волосся;
  • область вух.

Є певні зовнішні прояви, які характеризують розвиток себорейного дерматиту:

  • червонуваті бляшки, наділені чіткими межами (характерно для сухого дерматиту);
  • виникає еритема капілярів, при якій спостерігається надмірне наповнення судин кров’ю;
  • в області паху і за вухами, постійно виникає вологість;
  • з’являються тріщини і серозні кірки;
  • виникає нестерпний свербіж;
  • на поверхні голови починається рясне лущення, лупа і алопеція;
  • збільшення обсягу зони ураження (у тяжких формах);

3.5 При пелюшковому дерматиті

Буває так, що у новонароджених і немовлят до року розвиваються висипання у пелюшковій зоні. Це пов’язано з постійним перебуванням в умовах підвищеної вологості, що забезпечує постійне носіння підгузників і пелюшок. В умовах утрудненого проникнення повітря в генітальну зону малюка шкіра натирається і в пошкоджені місця з легкістю проникають аміачні випаровування, кислота, що міститься в сечі і її ферменти. При цьому організм дитини реагує появою подразнення та іншими ознаками пелюшкового шкірного дерматиту:

  • значне почервоніння шкіри в пошкоджених місцях, лущення та свербіж;
  • поява бульбашок;
  • виникнення набряків;
  • внаслідок відсутнього лікування з’являються гнійнички.

4 Методи проведення діагностики

Дане захворювання не вимагає обов’язкового проведення складних діагностичних процедур, покликаних встановити точну причину висипань, але потрібно провести ряд аналізів для визначення різновиду виник дерматиту, так як кожен з них необхідно лікувати різними методами. Діагностування включає:

  • проведення гістологічного та бактеріологічного дослідження мазка, взятого з поверхні пошкодженої шкіри;
  • дослідження, що проводяться над імунною системою, результати якого покажуть, який саме алерген провокує прогресування захворювання і загальний стан захисних функцій організму;
  • біопсія шкіри на пошкодженій поверхні;
  • аналізи сечі і крові.

5 Терапія захворювання

При правильно підібраних методи терапії цілком можливо повністю вилікувати дерматит. Процес лікування багато в чому залежить від симптоматики захворювання, але при правильно підібраному харчуванні та відмову від шкідливих звичок людина назавжди позбавиться від ознак дерматиту.

У процес терапії входить:

  • повне усунення алергенів;
  • очищення організму від шкідливих мікроорганізмів;
  • зв’язування шкідливих речовин за допомогою сорбентів;
  • повне виключення з раціону сахарози і продукти з її змістом;
  • використання мазей і кремів.

Для дітей і дорослих лікування проводиться різними методами, з використанням лікарських препаратів і рецептів нетрадиційної медицини.

За темою:  ЛФК при бронхіальній астмі: комплекс вправ для реабілітації
Спосіб лікування Опис терапії Список ліків
Терапія у дітей Основним методом боротьби з дерматитом є повне усунення контактів з алергенами, застосування дозволених для дітей медикаментів, проведення заходів профілактики. В основі лікування лежать препарати, що містять декспантенол, це можуть бути шампуні, креми та мазі. Для досягнення швидкого ефекту лікування дітей від шкірних висипань повинно проводитися у складі комплексного лікування народними засобами Бепантен, Десетин, Фенистил-гель і т. д.
Терапія у дорослих

Для початку важливо виявити причини, що спонукали розвиток дерматиту, потім необхідно пройти курс лікування антигістамінними і протизапальними препаратами. При наявності яскраво виражених ознак лікарі призначають гормональне лікування кортикостероїдами

  1. 1. Антигістамінні препарати: Цетрин (цетиризин), Кларитин (лоратадин), Фенистил (диметинден), Гисталонг (астемізол), Тавегіл (клемастин), Супрастин (хлоропірамін).
  2. 2. Протизапальні препарати: парацетамол, салсалат, дифлунизал, мефенамінова кислота, клониксин, диклофенак, піроксикам, кетопрофен
Народні засоби До ефективним народним методам боротьби із захворюванням відносяться деякі види мазей і настоянок, приготовлені з використанням різних рослин, які мають протизапальну, противірусну і заспокійливою дією. При терапії дерматиту засобами народної медицини лікування потрібно проводити перед сном. Мазі наносяться тонким шаром на ушкоджені ділянки шкіри, потім покриваються марлевою пов’язкою. Примочки з настою березових бруньок робляться по 3-4 рази в добу
  1. 1. Мазь на основі гліцерину, соку звіробою, пропорції 1:1.
  2. 2. Вазелін і журавлинний сік в пропорції 4:1.
  3. 3. Водяна настоянка на березових бруньок: 1 столова ложка бруньок на 1 склянку окропу

5.1 Можливі ускладнення

При виникненні дерматиту лікування слід починати своєчасно, в іншому випадку виникають деякі ускладнення:

  • залишкова шкірна пігментація;
  • настає дисхромия;
  • поява рубців;
  • виникнення вторинних інфекцій;
  • атрофічні відхилення шкірних покривів

5.2 Дієтичне харчування

В якості основного методу терапії при дерматиті, є дотримання суворої дієти з усуненням всіх можливих алергенів. З раціону повинні бути прибрані солоні, смажені, гострі, жирні і консервовані продукти харчування. Категорично заборонено вживання харчових продуктів з високим ступенем алергенного впливу:

  • алкогольних напоїв;
  • продуктів, що містять кофеїн;
  • копченостями, солінь;
  • сортів м’яса з підвищеним рівнем жирності;
  • хлібобулочних виробів;
  • фабричних соків.

В даному випадку краще віддати перевагу продуктам з низькою калорійністю, таких як капуста, рис, морква, зелені яблука, м’ясо індички і кролика, огірки, болгарський перець, баклажани і т. д.

Тільки суворе дотримання приписів лікаря позбавить організм від ймовірності виникнення подальших рецидивів.