Флуімуціл — антибіотик ІТ: як розводити розчин для інгаляції дітям, небулайзере

Флуімуціл-антибіотик ІТ на сьогоднішній день є унікальним препаратом для виконання різноманітних лікувальних процедур у дітей і дорослих, оскільки містить у собі антибіотик і речовина, що сприяє розрідженню мокротиння в органах дихання людини. Його можна використовувати безпосередньо у вогнищі запального процесу без застосування внутрішньовенних ін’єкцій, що дозволяє уникнути безлічі побічних реакцій і ускладнень, знявши навантаження з печінки і нирок.

1 Склад препарату

Унікальність препарату Флуімуціл-антибіотик ІТ обумовлена можливістю інгаляційного введення лікарської речовини в дихальні шляхи, де локалізується безпосередньо інфекційно-запальний процес. Доведено, що інгаляції — це найбільш ефективний і безпечний метод лікування хвороб органів дихання, а Флуімуціл-антибіотик ІТ — практично єдиний антимікробний препарат, призначений для використання за допомогою небулайзера.

У складі препарату виділяють 2 діючі речовини:

  • Тиамфеникол — антимікробний засіб широкого спектру дії. Основна активність виражена відносно мікроорганізмів, що спричиняють інфекції органів дихання (стафілококів, стрептококів, клостридій, гемофільної палички та ін). Препарат перешкоджає утворенню каркаса клітинної оболонки бактерії за рахунок блокування синтезу білка.
  • Ацетилцистеїн — діє на структуру слизу, розриваючи її зв’язуючі компоненти та сприяє розрідженню і зниження в’язкості мокротиння і гною. Крім того, речовина покращує проникнення тиамфеникола в легеневу тканину і перешкоджає фіксації мікробів на поверхні бронхіального епітелію. Має антиоксидантну дію та помірною протизапальною активністю.

Препарат випускається у флаконах у вигляді порошку для приготування розчину (3 шт.). У комплекті додається стерильний розчинник (вода для ін’єкцій) в ампулах об’ємом 4 мл (3 шт.).

2 Способи введення і техніка інгаляційної терапії

Інструкція по застосуванню лікарського препарату передбачає кілька способів його використання:

  1. 1. Інгаляційний. Порошок слід розводити для небулайзера водою для інгаляцій, яка йде в комплекті з розрахунку 4 мл води на вміст 1 флакона — дорослим і 4 мл води на половину флакона — дітям до 12 років. Отриманий розчин для інгаляцій потрібно розділити на дві рівні частини і використовувати по 2 мл двічі на добу (вранці і ввечері) протягом строку призначеного лікарем лікування.
  2. 2. Ін’єкційний (внутрішньом’язовий). Дорослим потрібно по 500 мг три рази на день, дітям до 7 років — по 125-250 мг двічі на день, 7-12 років — по 250 мг три рази на день.
  3. 3. Місцевий. Проводиться промивання приносових пазух, носової порожнини при інфекціях, перенесених операціях. Для цього використовується 1-2 мл розчину, приготованого як для небулайзера. При лікуванні запальних захворювань вуха закапують по 2-3 краплі у зовнішній слуховий прохід двічі на добу.

Для інгаляційного способу застосування необхідний виключно компресорний небулайзер, так як ультразвукові моделі мають руйнівним дією щодо подібних препаратів.

При інгаляційному застосуванні можуть виникнути небажані реакції з боку трахеї і бронхів:

  • першіння в горлі;
  • напади кашлю;
  • бронхоспазм.
За темою:  Роздратування на шкірі рук: причини його виникнення, лікування

Для їх усунення слід скористатися бронхорозширювальними засобами (сальбутамол, Беродуал).

Протипоказаний спільний прийом протикашльових лікарських засобів з-за зниження амплітуди кашлю і застою надмірної кількості мокротиння в бронхолегеневій системі. Препарат заборонено змішувати з іншими розчинами в камері небулайзера.

3 Показання та протипоказання до застосування

Показання до застосування даного складу:

  • захворювання ЛОР-органів: гострий синусит (гайморит, фронтит), гострий отит;
  • хвороби бронхів і легенів: абсцеси, затяжні запалення легенів, загострення бронхоектатичної хвороби, ХОЗЛ, муковісцидоз;
  • післяопераційний відновний період;
  • профілактика і лікування бактеріальних ускладнень трахеостомії;
  • підготовка та проведення бронхоскопії.

Протипоказання до прийому Флуімуціл-антибіотика ІТ:

  • виражена анемія;
  • лейкопенія;
  • тромбоцитопенія;
  • підвищена чутливість до компонентів препарату;
  • бронхіальна астма (через ризик розвитку бронхоспазму);
  • виразкова хвороба шлунка в стадії загострення;
  • легенева кровотеча;
  • вагітність та годування груддю.

Після внутрішньом’язового введення препарату можливе виникнення неприємних відчуттів у місці ін’єкції. Також не виключені алергічні реакції.

При вагітності препарат призначається за особливими показаннями, під час лактації слід припинити годування груддю на весь період лікування.

Ліки використовується з обережністю при терапії пацієнтів з хронічною нирковою і печінковою недостатністю, у дітей перших років життя (з-за вікових особливостей роботи ниркового апарату). Під час лікування необхідно контролювати загальний аналіз крові: препарат вимагає відміни при зниженні кількості лейкоцитів і зміни лейкоцитарної формули в бік зменшення кількості гранулоцитів нижче гранично допустимої норми.

MAXCACHE: 0.41MB/0.01550 sec