Як лікувати алергічний риніт у дітей, дорослих: ліки, таблетки, антигістамінні препарати

Зростання алергічних захворювань призводить до того, що лікувати алергічний риніт та бронхіальну астму найчастіше доводиться не алергологів, а дільничних педіатрів і терапевтів. При правильно підібраному лікуванні і відповідному способі життя можна забути про симптоми алергії на довгі місяці, а то й роки, тому ефект від терапії у відношенні даного типу нежитю повністю залежить від проходження пацієнта порад лікаря.

1 Особливості алергічного риніту

Алергічний риніт (АР) – запалення слизової оболонки носа з щоденними симптомами у вигляді рясного нежитю, закладеністю, свербінням всередині носової порожнини і повторюваним чханням, які провокуються температурними коливаннями (посилення зазвичай наголошується на холод ), пилом, димом, різкими запахами.

Серед дорослих людей захворюванням страждають 40% пацієнтів з бронхіальною астмою і до 90% — з алергічним кон’юнктивітом. У дітей відзначається щорічне зростання захворюваності: в середньому йому піддається кожна четверта дитина в світі.

2 Принципи лікування

Лікування АР проводиться в послідовності:

мінімізація контакту з алергенами;
лікарська терапія;
специфічна імунотерапія.

Усунення контакту з алергенами є одним з головних етапів успішної боротьби з АР, так як дозволяє знизити потребу організму в медикаментозному лікуванні . Незважаючи на те, що неможливо повністю захистити себе від всіх чужорідних речовин, основні заходи по їх видаленню повинні беззастережно проводитися у повному обсязі.

2.1 Основні алергени

Пилкові:

пилок дерев (сезон пилкування: початок квітня – кінець травня);
пилок лугових трав (сезон пилкування: початок червня – кінець липня);
пилок бур’янистих трав (сезон пилкування: початок серпня – початок вересня).

Спори цвілевих грибів:

викликають сезонний риніт;
викликають цілорічний риніт.

Житлові алергени:

домашній пил;
кліщі домашнього пилу;
таргани;
епідерміс тварин.

Для усунення контакту з пилком рослин і зниження кількості житлових алергенів слід в першу чергу провести профілактичні заходи:

щільно закривати вікна та двері, на вулиці носити окуляри і носові фільтри, після кожного виходу з дому приймати душ, полоскати носоглотку водою і прати одяг;
не зберігати речі під ліжком і не захаращувати спальню; не тримати в будинку килими, важкі фіранки, велика кількість м’яких меблів та іграшок (щоб не позбавляти дитини м’яких іграшок, можна класти їх на ніч в морозильну камеру (-20°С) для знищення кліщів);
не використовувати постільні приналежності з натуральними наповнювачами (пух, пір’я, шерсть), їх заміна повинна проводитися на синтетичні матеріали;
зберігати книги в закритих полицях;
не розводити домашні квіти;
не тримати тварин, птахів, акваріумних рибок;
проводити щоденне вологе прибирання, щотижневу обробку матраців і м’яких меблів пилососом з паперовим фільтром, не рідше одного разу на місяць прати віконні фіранки;
не вживати в їжу продукти з високим профілем алергічної активності (мед, цитрусові, шоколад, яскраво забарвлені фрукти і овочі);
уникати пасивного куріння в громадських місцях.

За темою: Обструктивний синдром у дітей та дорослих при бронхіальній астмі та ГРВІ

2.2 Групи препаратів в терапії алергічного нежитю

Лікарська терапія використовує п’ять основних груп препаратів:

1. Антигістамінні препарати. Кошти I покоління (супрастин, тавегіл, діазолін) в даний час мають обмежене застосування через безліч недоліків: короткий період дії, виражений седативний ефект, сухість слизових оболонок, затримка сечовипускання, загострення глаукоми. II покоління (лоратадин, цетиризин, фексофенадин) не викликають сонливості, володіють тривалою дією, завдяки чому достатньо однієї таблетки на добу, і є переважними з урахуванням співвідношення показників ефективності та безпеки.
2. Стабілізатори мембран опасистих клітин або кромони (Інтал, Кромолін) — лікувальний ефект розвивається поволі (не раніше тижня) і вимагає чотириразового застосування, що дуже незручно для пацієнтів. З-за відносно слабкої активності алергічного риніту використовуються у разі легкого перебігу і в профілактичних цілях. Головна перевага кромонов в повній відсутності побічних дій, тому їх широко застосовують у дітей раннього віку і при вагітності.
3. Деконгестантів, або судинозвужувальні препарати (отривин, ксимелин, нафазолин) у вигляді крапель або спреїв швидко, але швидко відновлюють носове дихання. При тривалих курсах (більше 10 днів) здатні викликати незворотні зміни слизової оболонки.
4. Місцеві кортикостероїди (Авамис, Назонекс, Фликсоназе) є найбільш ефективними ліками при всіх формах АР за рахунок вираженого протизапальний, протинабряковий і переважної алергічну реакцію дії. Тільки ця група препаратів здатна припинити нежить, чхання та свербіж у носі. Сучасні форми місцевих кортикостероїдів добре переносяться хворими, вони можуть застосовуватися без ризику розвитку пересушування слизової оболонки носа, а також мають дуже низьку всмоктуваність в кров, що обумовлює відсутність значущих побічних ефектів. Рідкісні побічні явища у вигляді сухості у носі, утворення кірочок або нетривалих носових кровотеч оборотні і зазвичай пов’язані з перевищенням дозування.
5. Антилейкотрієнові препарати (Сингуляр, Синглон, Монтигет) — відносно новий клас антиалергічних засобів, дія яких заснована на блокуванні проміжних ланок алергічний реакції. Застосовуються одноразово на добу, допустимі з дворічного віку в терапії АР, бронхіальної астми, рецидивуючої кропив’янки.

За темою: Екзема на пальцях рук: причини виникнення і лікування

2.3 Лікування дітей 1-го року життя

У дітей 1-го року життя хронічне порушення носового дихання провокує проблеми з грудним вигодовуванням і подальшим розвитком дитини. Площа слизової оболонки носової порожнини дітей цього віку по відношенню до загальної ваги набагато більше, ніж у дорослих, і потрапляння звичайної дози судинозвужувального кошти приводить до 30-кратної передозуванні на 1 кг маси тіла. В наслідок чого можуть виникнути побічні явища у вигляді судом, тремтіння кінцівок, підвищення тиску. Тому кошти слід використовувати з обережністю і в мінімальних кількостях.

Для даної вікової групи існує Називін для немовлят 0,01%, з градуйованою піпеткою. Надлишки слизу попередньо видаляються спеціальним носовою аспіратором.

З антигістамінних препаратів у немовлят вже з 1 місяця життя допустимо застосування Феністилу в краплях, після 6 місяців дозволений цетиризин (Зіртек) також у формі крапель для прийому всередину.

2.4 Специфічна імунотерапія

Специфічна імунотерапія (СІТ) – це метод терапії, що полягає у введенні хворим лікувальних алергенів (аллерговакцин) в поступово зростаючих дозах для зниження чутливості пацієнтів до їх повторним впливів. Це єдиний вид лікування, який попереджає розвиток астми, збільшує тривалість ремісії, обмежує спектр чутливості до оточуючих факторів, зменшує потребу хворих у лікарських препаратах. Ефект постійний при будь-яких формах АР. Проведення СІТ можливо тільки лікарями-алергологами або імунологами в спеціалізованих алергологічних центрах і клініках. Показаннями до ЗВТ є:

неможливість повного усунення основних алергенів з оточення хворого;
переконлива доведеність ролі подразника як причини захворювання (згідно обстеженню і результатами спеціальної діагностики);
вік 5-50 років.

3 Які народні засоби можна застосовувати?

Безконтрольне лікування АР у домашніх умовах народними засобами може бути загрожує посиленням симптомів та погіршенням загального стану. Найбільш потужними алергенами є речовини рослинного походження, тому популярні трав’яні засоби абсолютно протипоказані, включаючи мед, відхаркувальні і загальнозміцнюючі збори, інгаляції з ефірними маслами.

Легко домогтися полегшення симптомів у домашніх умовах можна шляхом зволоження повітря приміщення. Крім сприятливого ефекту на носоглотку це сприяє швидкому осіданню частинок алергенів, що перешкоджає їх вдихання пацієнтом. Використовувані при цьому зволожувачі повітря повинні регулярно очищатися від забруднення цвіллю щоб уникнути її розповсюдження всередині житла.

За темою: Алергія на молоко і молочні продукти у дорослих, дітей, немовлят: симптоми, прояви, лікування

Ефективне дію на слизову оболонку носа надають розчини морської солі, що застосовуються для зрошування носової порожнини, видалення скупчень слизу і зменшення запального набряку. Додатково можна відвідувати сеанси спелеотерапії в умовах приміщень, обладнаних аналогічно соляних шахтах і печер. По можливості слід уникати періодів активного цвітіння за основним місцем проживання, виїжджаючи на морські узбережжя.