Як швидко вилікуватися від кропив’янки, ніж зняти свербіж: ефективні препарати та засоби

Кропив’янка вважається одним з найбільш поширених типів алергічної реакції і виникає у кожного десятого людини. Самим неприємним симптомом кропив’янки є інтенсивний свербіж шкіри, негативно впливає на сон, апетит і звичний образ життя пацієнта, особливо коли хвороба постійно рецидивує. Лікування кропив’янки передбачає в першу чергу боротьбу з шкірними проявами та відвернення більш тяжких форм алергії (набряк Квінке, анафілактичний шок).

1 Чим обумовлена кропив’янка

Кропив’янка виникає в осіб з підвищеним алергічним фоном і являє собою гостру реакцію організму на потрапляння в нього чужорідного речовини (алергену). Вона проявляється раптовим розвитком волдырной висипу, що супроводжується сильним свербінням.

Існує дві форми кропив’янки:

1. 1. Гостра виникає на період не більше шести тижнів, провокується харчовими продуктами (цитрусові, мед, шоколад), лікарськими препаратами (антибіотики, протизапальні), укусами комах.
2. 2. Хронічна (рецидивуюча) — проявляється у пацієнта мінімум два рази на тиждень, викликається стресом, погодними факторами навколишнього середовища (сонячне випромінювання, холод, вітер), тертям одягу.

Дитяча схильність до подібних алергічних реакцій зумовлена генетично. Ризик розвитку кропив’янки у дитини зростає до 56%, коли хоча б один з батьків страждає на алергію, і до 80% — якщо відразу обидва. У перші роки життя дитини найчастішою алергічної проблемою стає атопічний дерматит, чому також сприяють патологічний перебіг вагітності і пологів, неякісне харчування і куріння майбутньої матері, порушення грудного вигодовування, передчасне або неправильне введення прикорму.

2 Симптоми гострих алергічних реакцій

Симптоматика кропив’янки досить одноманітна, і досвідчений лікар безпомилково може визначити ознаки захворювання тільки за зовнішнім виглядом пацієнта. Характерно раптова поява сверблячих пухирів на розгинальних поверхнях верхніх і нижніх кінцівок, грудей, тулуба, причому висип схильна до злиття, різко окреслена червоною облямівкою і тримається на шкірі не більше 24 годин.

У половині випадків кропив’янці супроводжує набряк Квінке (ангіоневротичний набряк) — коли процес поширюється глибше в підшкірні шари і слизові оболонки, проявляючись вираженою набряклістю губ, повік, язика, долонь і підошов стоп у поєднанні з набряком поверхні верхніх дихальних шляхів. Набряк Квінке є важкою формою алергічної реакції і вимагає негайної госпіталізації в лікувальний заклад.

3 Лікування кропив’янки

Для успішної боротьби з кропив’янкою при її виникненні спершу слід проаналізувати причину появи висипань: зазвичай існує чіткий зв’язок між вживанням певного продукту, ліки або косметичного засобу. Потім потрібно усунути алерген з організму — викликати блювоту для очищення шлунку, змити алерген з поверхні шкіри, припинити ін’єкційне введення лікарської речовини; при укусі комахи варто прикласти до місця укусу лід.

Найбільш болісною проблемою при кропив’янці є шкірний свербіж. Зняти його можна прийомом кількома видами лікарських засобів:

1. 1. Антигістамінні препарати, з яких раніше були поширені Супрастин і Тавегіл в уколах і таблетках. Проте їх вживання завжди пов’язано з вираженою сонливістю, сухістю в роті і коротким періодом дії. В наш час доцільніше прийом протиалергічних засобів другого (Зіртек, Зодак, Еріус) і третього покоління (фексофенадин) по 1 таблетці в день, у яких побічні ефекти зведені до мінімуму. Для дітей раннього віку та вагітних жінок антигістамінні препарати можна використовувати у вигляді мазей (Фенистил), що наносяться на місце висипки.
2. 2. Кортикостероїдні (гормональні) речовини — володіють найкращим протинабрякову та протисвербіжну дію, допомагають швидко вилікуватися, існують практично у всіх лікарських формах (розчинах для внутрішньовенних та внутрішньом’язових ін’єкцій, таблетки і мазі). В силу ймовірних побічних дій кортикостероїди не повинні застосовуватися самостійно, а тільки під контролем медичних працівників. Це такі препарати:
   1. Найбільш застосовувані ін’єкції гормональних засобів представлені преднізолоном і дексаметазоном. Для зменшення свербежу та вираженості висипань досить 3-4 мл розчину.
   2. 3. Коли хвороба замучила, а розчину для ін’єкцій немає, можна скористатися тим же преднізолоном, прийнявши 6-8 таблеток одноразово. Щоб уникнути побічного розвитку виразкових уражень шлунково-кишкового тракту кожну таблетку бажано запивати молоком.
   3. 4. Мазі (Адвантан, Сінафлан) служать для обробки уражених ділянок шкіри, застосовуються в комбінації з іншими протиалергічними препаратами, оскільки самі по собі усувають лише симптоми, а не алергічну реакцію.
3. Ентеросорбенти (активоване вугілля, Смекта, Ентеросгель) мають властивість фіксувати алергени на поверхні своїх молекул і прискорювати їх виведення з організму.

4 Народні способи лікування та профілактика

При відсутності лікарських препаратів можна застосувати методи народної медицини, але необхідно враховувати, що потрібна обережність при використанні речовин з вмістом рослинних компонентів, так як вони замість того, щоб зняти свербіж, здатні посилити симптоми кропивниці. Такі способи можуть впоратися тільки з обмеженими висипаннями і не є замінниками лікарської терапії:

1. 1. Морська сіль: розлучається з розрахунку 1 ст. л. на літр води, ретельно перемішується, після чого отриманим розчином потрібно просочити марлю і прикласти компрес на уражену ділянку шкіри, періодично змінюючи компрес.
2. 2. Харчова сода: розчинити 1 ст. л. в склянці води, наносити на шкіру серветками або робити ванночки.
3. 3. Суха гірчиця: прикладається на кілька хвилин до місця висипу у вигляді порошку на марлевій серветці.
4. 4. Відвар череди: готується в пропорції 50 г подрібненої сухої трави на літр води, кип’ятити на водяній бані, потім настоюється не менше 40 хвилин. Застосовується два рази на день у вигляді компресів і ванн.

Особливу увагу слід приділити профілактиці загострень кропив’яної лихоманки. Сучасна медицина дозволяє з абсолютною точністю визначити, які алергени служать причиною частих рецидивів, що обтяжують життя пацієнта, для чого доцільно проконсультуватися в алерголога і провести діагностичні шкірні проби з алергенами. Незалежно від встановлених причин алергічних реакцій, при частих загостреннях пацієнту необхідно дотримувати певний режим, особливо влітку і ранньої осені:

1. 1. Виходячи на вулицю, одягати одяг, що закриває руки і ноги, користуватися шапками.
2. 2. Після відвідування вулиці змінити одяг, прийняти душ, прополоскати носоглотку водою.
3. 3. Не використовувати неперевірені косметичні засоби, предмети гігієни та побутові хімікати.
4. 4. Дотримуватися гіпоалергенну дієту.
5. 5. Прибрати з приміщення накопичують пил предмети інтер’єру (килими, м’які меблі, іграшки, важкі портьєри).
6. 6. Щодня проводити вологе прибирання приміщення без застосування активних миючих засобів. Якщо використовується пилосос, бажано щоб в ньому був водяний фільтр.

Для пацієнтів, які в силу тих чи інших причин неспроможні повністю виключити контакт з алергеном, показано проведення специфічної імунотерапії (СІТ). Фактично принцип її дії подібний до вакцинації: в організм поступово вводяться алергени в зростаючих концентраціях, що створює стійкість до цій групі чужорідних речовин і зниження гостроти алергічних реакцій аж до повного зникнення. Оскільки введення алергенів здійснюється під’язикова краплями, техніка процедури досить проста і застосовується у дорослих і дітей старше 5 років.

У будь-якому випадку кожен епізод появи гострої алергічної реакції вимагає звернення за медичною допомогою, тому що самостійні заходи загрожують серйозними ускладненнями і подовженням термінів лікування.