Як виглядає алергічний висип на шкірі, лікування у дорослих і дітей

Алергічна висипка буває різною. Іноді це одне або кілька цяток в місці контакту з алергеном або безліч висипань по всьому тілу. Алергічні реакції на шкірі викликані різними факторами. Багато люди не схильні надавати їм особливого значення, і абсолютно марно — при відсутності належного лікування розвивається набряк Квінке, який призводить навіть до анафілактичного шоку, який представляє собою загрозу для життя. Але в більшості випадків шкірну алергію легко можна вилікувати за допомогою антигістамінних препаратів і протизапальних мазей.

1 Алергічний контактний дерматит

Існують різні види алергічної висипки, і одним з найбільш поширених є контактний дерматит. Основні симптоми зводяться до наступного:

• сильне почервоніння шкіри в місці її контакту з алергеном, набряклість;
• больові відчуття, печіння на цій ділянці;
• лущення шкіри;
• іноді — бульбашки і ерозивні ушкодження;
• підвищення температури, ознаки загальної інтоксикації.

Алергічний контактний дерматит може бути спровокований різними факторами. Дуже часто він виникає на професійному ґрунті. З ним стикаються лікарі, медпрацівники, кухарі, будівельники і ті, хто працює в салонах краси, оскільки таке роздратування викликають різні хімічні компоненти. Але алергічний контактний дерматит розвивається і в побутових умовах, алергія виникає на інгредієнти миючих і чистячих засобів, зубні пасти і косметику.

З такими висипаннями можуть зіткнутися ті, хто працює в саду, оскільки деякі рослини при контакті з чужорідними предметами починають виділяти отруйні хімічні речовини. До таких рослин відносяться примула, деякі сорти лілій, сумах, отруйний плющ і т. д.

Лікування контактного дерматиту повинно бути комплексним. Необхідно усунути його причину, тобто контакт з тим чи іншим подразником, одночасно боротися і з його симптомами. Для початку потрібно дізнатися, який з можливих алергенів діє в цьому випадку. Не завжди взаємодія з ним можна повністю виключити, тому необхідно надалі просто захищатися від нього — одягаючи при роботі гумові рукавички.

Лікування контактного дерматиту вимагає застосування антигістамінних препаратів (Кларитин, Еріус, Зіртек) і використання місцевих примочок з кортикостероїдними мазями, в тому числі використовуються препарати преднізолону і гідрокортизону. При везикулобульозною бульозної формі дерматиту на шкірі утворюються пухирі. Їх необхідно розкривати, але робити це може тільки фахівець. При потертості шкіри рекомендується змащувати ділянки пастою, що містить цинк.

При контактному дерматиті висип найчастіше виникає на руках. Тому потрібно обов’язково носити захисні рукавички і як можна частіше мити руки.

2 Кропив’янка

Алергічні висипання приймають і форму кропив’янки — одного з найпоширеніших шкірних проявів алергії. У даному випадку в результаті алергічної реакції виникає сильний висип, що нагадує опіків від кропиви.

Проблема буває і у дітей, і у дорослих. Причому у малюків вона найчастіше з’являється в складочках на ліктьових згинах і під колінами, а також на попі (але не варто плутати її з пелюшковим дерматитом). У дорослих кропив’янка з’являється на всьому тілі. Дуже часто вона локалізується на шиї, руках (особливо на долонях) і ноги (коліна і підошви). Особливо це стосується такої її форми, як набряк Квінке.

Але кропив’янка буває і на обличчі. Крім самих пухирів, її симптомами є місцева припухлість, яка виникає з-за підвищеної проникності судин, і свербіж.

Кропив’янка буває гострою і хронічною. У першому випадку вона триває від декількох годин до шести тижнів, в залежності від інтенсивності реакції організму. У другому її тривалість становить більше шести тижнів.

У дитини кропив’янка часто розвивається через споживання продуктів або містять гістамін, або вивільняють його (коров’яче молоко, яєчний білок, морська риба, полуниця, банани, цитрусові, томати, горіхи і т. д.). У дорослих причини можуть полягати в прийомі деяких препаратів. Як правило, це антибіотики. Але подібні реакції розвиваються і через інших лікарських засобів, включаючи вітаміни, нестероїдні протизапальні коштів, і навіть банальний аспірин.

Алергія може розвиватися на пральні порошки, солі металів. Лікар уважно вислуховує пояснення хворого, але іноді все одно направляє його на додаткові обстеження, щоб встановити той алерген, який розвивається подібна реакція. Хоча іноді її причини можуть бути чисто фізичними — захворювання розвивається під дією холоду, сонячних променів і навіть від тертя тканини шкіру.

Лікування кропив’янки призначає тільки лікар. У легких випадках вона проходить та сама, але якщо симптоми захворювання зберігаються довше 2-3 годин, знадобиться медична допомога.

Лікування включає в себе наступні моменти:

1. 1. Антигістамінні препарати другого і третього покоління (Еріус, Зіртек, Гистафен):
2. 2. Дотримання гіпоалергенної дієти, при якій з раціону усувають всі продукти, які викликають небажані реакції, — цитрусові, морську рибу та інші морепродукти, горіхи, шоколад, виноград і т. д.
3. 3. Вітамінні комплекси, в які входять такі антиоксиданти, як вітаміни А і Е, аскорбінова і ліпоєвої кислоти.

У важких випадках призначається плазмоферез — особлива процедура, що передбачає очищення крові. В якості місцевого лікування зазвичай прописують протизапальну мазь, в тому числі гормональну (до складу може входити гідрокортизон). Але є засоби для зовнішнього лікування і без кортикостероїдів. Це препарати, до складу яких входять цинк, ланолін, метилурацил. Засобами змащують уражені ділянки шкірного покриву.

Для лікування кропив’янки застосовують метод, який часто використовується при псоріазі. Це ПУВА-терапія, яка допомагає знизити інтенсивність реакції на подразник. При ній спочатку приймають фотоактивное речовина, а потім опромінюють шкіру ультрафіолетовими хвиль певної довжини. Найчастіше спосіб використовують для лікування сонячної кропив’янки, особливості якої розглянуті нижче.

2.1 Сонячна і холодова форми

Існують різні види кропив’янки. Наприклад, це так звана алергія на сонце, яка виглядає як класична висип. Крім вже згаданих пухирів, виникає почервоніння шкіри, з’являються набряклість та свербіж. Є ряд факторів, які додатково сприяють фотосенсибілізації:

• захворювання печінки і нирок, порушення ендокринної системи і дисбактеріоз кишечника;
• прийом певних лікарських препаратів, в основному антибіотиків, кортикостероїдів і антидепресантів;
• вживання таких продуктів, як цитрусові, горіхи, кава, солодкий перець, селера черешкова;
• деякі фітотерапевтичні засоби (сік петрушки, ефірні олії апельсина і бергамота, екстракт конюшини підвищують світлочутливість);
• контакт шкіри з духами і дезодорантами, деякими засобами захисту рослин (ось чому садівникам так важливо працювати в рукавичках і захисному одязі).

Для того, щоб сонячна кропив’янка швидше пройшла, потрібно прийняти холодний душ або протерти шкіру шматочками косметичного льоду (його готують з очищеної води).

Добре зарекомендували себе такі народні засоби, як ванна з вівсяними пластівцями (їх варять у тій же пропорції, що і для звичайної каші, але потім додають у воду для ванни) або аплікації на місце набряку нарізаного кружечками огірка.

Непогані результати дає протирання уражених ділянок шкіри свіжовіджатим яблучним соком, змішаним з невеликою кількістю вазеліну. Можна використовувати для цього і відвар лопуха (1 ст. л. подрібненої рослинної сировини на склянку окропу, нагрівати на повільному вогні близько 10 хвилин, потім настоювати до охолодження і проціджують).

Лікарі рекомендують дотримуватися питний режим, випиваючи не менше 2 л води в день. Важливо дотримуватися гіпоалергенної молочно-рослинної дієти, скоротивши кількість тваринних білків. Можна приймати ентеросорбенти начебто активованого вугілля, щоб швидше нормалізувати ситуацію.

Холодова кропивниця — найпоширеніша форма алергії на низькі температури. Вона з’являється на тих ділянках шкіри, які безпосередньо контактують з холодним повітрям. Найчастіше висип утворюється на руках, на обличчі, на шиї. Виглядає вона так само, як класична кропив’янка, тобто являє собою червоні пухирі, які або одиночні або зливаються у великі плями. У більшості випадків почервоніння і пухирі проходять через півгодини після перебування у теплому приміщенні, але іноді вони йдуть тільки після застосування антигістамінних препаратів.

При лікуванні цієї форми використовуються всі перераховані вище засоби — Кларитин або Еріус, креми з протизапальним ефектом мазі, що допомагають пом’якшити шкіру.

Але значно простіше в цьому випадку уникнути розвитку захворювання, ніж вилікувати його. Так, в холодну пору року не можна виходити на вулицю без нанесення захисного крему на відкриті ділянки тіла. Не варто відмовлятися від рукавичок, шарфа і шапки, навіть якщо здається, що вони тільки псують зовнішній вигляд. Важливо дотримуватися гіпоалергенну дієту в сезон загострення захворювання.