Які ліки використовувати для інгаляції небулайзером при нежиті у дітей

Небулайзер отримав широке поширення в дитячій практиці зважаючи анатомічних особливостей маленьких пацієнтів. Діти раннього віку не здатні повністю видалити мокротиння з дихальних шляхів, їх слизові не можуть самостійно елімінувати інфекцію з організму. Інгаляції з небулайзером сприяють проникненню ліків в легені і інтерстицій, що дозволяє рівномірно розподілити препарат в тканинах. Інгаляції При нежиті призначає лікар у разі відсутності ефекту від назальних спреїв і крапель.

1 Інгаляції при нежиті: використовувані препарати

Використання небулайзера при нежиті сприяє проникненню лікарського засобу в нижні дихальні шляхи. Найчастіше ці процедури застосовуються для лікування ринітів і кашлю.

Не всі аптечні препарати можна заливати в небулайзер: прилад дозволяє застосовувати тільки рідкі спиртові розчини. Не можна використовувати:

• олійні кошти;
• гелі;
• сухі порошки;
• креми.

1.1 Тонзилгон

Тонзилгон являє собою рослинний препарат. До його складу входять такі трави:

Ліки продаються у вигляді крапель для інгаляції, має виражену дезинфікуючу і протизапальну дію. Не можна застосовувати розчин Тонзилгона дітям молодше 6 років і дорослим, які страждають алкогольною залежністю. Людям з травмами голови та непереносимістю деяких компонентів ліки не слід його використовувати. При тривалому прийомі виникають побічні реакції у вигляді алергії (висип, свербіж, почервоніння) або диспепсії (блювання, запори, біль у животі).

Інгаляції рекомендується проводити з допомогою компресорного небулайзера, попередньо змішавши Тонзилгон з фізіологічним розчином у співвідношенні 1:2.

Дітям до 12 років знадобиться 3 мл ліки і 6 мл розчину. Дорослим потрібно розчинити 5 мл Тонзилгона в 10 мл води. Повторювати процедури необхідно не частіше 3 разів на день протягом 5 діб. У разі відсутності позитивного ефекту потрібно звернутися до лікаря.

1.2 Флуімуціл

Флуімуціл є муколитическим засобом, що не заважає застосовувати його для лікування нежиті. Препарат містить в складі ацетилцистеїн чинить антиоксидантну дію.

Механізм дії ацетилцистеїну пов’язаний з руйнуванням дисульфідних зв’язків між молекулами мокротиння або слизу. Засіб сприяє руйнуванню твердих гнійних скоринок, покращує носове дихання і очищає пазухи верхньої щелепи. Після впливу Флуимуцила слизова пробка розсмоктується, і повітря вільно надходить у легені. Інгаляції рекомендується проводити за 30-40 хвилин до введення основного ліки.

Флуімуціл стимулює роботу клітин слизової оболонки, які захищають організм від чужорідних агентів. Після впливу ацетилцистеїну війки миготливого епітелію прискорюють видалення пилу, вірусів, бактерій і грибків з органів дихання. У разі розвитку стафілококового або стрептококового нежитю Флуімуціл руйнує токсини бактерій.

Протипоказаннями є:

• виразка шлунка (так як 5-10% речовини з парою проникають в ШКТ при порушенні техніки виконання);
• алергія на компоненти препарату;
• вагітність та грудне вигодовування.

Дітям препарат дозволений до 2 років, але немовлятам Флуімуціл призначається за рішенням лікаря-педіатра.

Небажаними ефектами використання муколитика є рідкий стілець, печія, біль в епігастрії після прийому їжі, свербіж шкіри, почервоніння тіла, звуження просвіту бронхів, утруднення видиху, кровотеча, поява шуму у вухах. Ці симптоми зникають через кілька годин і не вимагають додаткового лікування. При розвитку ерозій на шкірі або появою важкості у правому підребер’ї (ознака патології печінки) варто негайно звернутися до лікаря.

Для проведення інгаляцій рекомендується придбати Флуімуціл в гранулах в дозі 100-200 мг. Грудним дітям на одну процедуру знадобиться 100 мг порошку, які необхідно розвести в 5-6 мл фізрозчину. Повторювати вдихання парів потрібно не більше 2 раз на день протягом 3 діб. Дітям старше 3 років дозволяється використовувати 200 мг Флуимуцила на одну інгаляцію. Для ліки рекомендований компресорний або ультразвукової небулайзер. Останній підходить для терапії маленьких дітей, простий у використанні, працює без підключення до мережі і має спеціальну насадку.

Випадків передозування не відзначалося. Не можна одночасно приймати Флуімуціл з препаратами групи антибіотиків (пеніцилінів і тетрациклінів), оскільки посилюється навантаження на печінку. Не рекомендується під час лікування пити судинорозширювальні засоби (нітрогліцерин) — часто це призводить до різкого падіння артеріального тиску.

1.3 Малаві

Малаві — назальний спрей, допомагає запобігти розвитку гнійного риніту, захищає слизові оболонки від збудників та прискорює процеси одужання. Лікарський засіб містить екстракти рослин (троянди, кропиви, шавлії, м’яти), полісорбат, морську сіль, бетаїн і воду. М’яко очищає слизові оболонки від чужорідних речовин.

Доктор Комаровський рекомендує Малаві Ріно в якості профілактики ринітів в сезони з високою захворюваністю.

При комплексному впливі компонентів медикамент надає наступну дію:

• М’ята дає освіжаючий ефект і звільняє носові ходи.
• Роза зволожує і запобігає атрофії слизової оболонки.
• Кропива підсилює захисні функції імунітету.
• Шавлія має потужну протизапальну дію, зменшує гіперемію і набряклість.

До протипоказань відноситься індивідуальна непереносимість рослинних компонентів.

Інгаляції потрібно проводити дітям старше 2 років у дозі 3 мл ліки і 5-6 мл фізрозчину. Курс лікування триває 3-5 доби. Повторювати процедуру рекомендується 2 рази на добу (дітям до 6 років) або 3 рази в день.

1.4 Цитросепт

Цитросепт включає до складу тільки рослинні компоненти, біофлавоноїди і вітамін С. Додатково для поліпшення смакових якостей в препарат додано грейпфрутова вода.

Біофлавоноїди Цитросепта — кверцетин, гесперидин, нарингін — надають виражену протимікробну дію. Вони також містяться в насінні цитрусових. Механізм їх дії пов’язаний з порушенням цілісності клітинної стінки бактерії, у результаті чого вона втрачає найважливіші органели і гине.

Цитросепт також дає антинуклеотидный ефект, блокуючи синтез нуклеїнових кислот збудника. Це властивість безпечно для власних клітин людини, так як флавоноїди діють вибірково. Ліки покращує роботу щитовидної залози, нормалізує всі види обміну речовин. Вітамін С підвищує захисні функції і запобігає повторне зараження.

Побічні дії розвиваються рідко. До них належать головний біль, рідкий стілець, нудота і блювота. Описаний рідкісний випадок — реакція Герксхаймера, яка розвивається у 5% хворих. Вона проявляється дискомфортом в місці нанесення (свербіж, лущення, чхання) з-за різкого підвищення концентрації продуктів життєдіяльності мікробів. Формується помірна алергічна реакція, яка зникає самостійно. Подібні симптоми свідчать про високу ефективність Цитросепта.

Краплі використовуються тільки у дітей старше 3 років при відсутності у них алергії на апельсини та мандарини. В інгалятор слід залити 5-10 крапель ліки і дихати парою протягом 15 хвилин. Повторювати процедуру можна до 3 разів на добу протягом 1 тижня.

Не можна одночасно пити антигіпертензивні засоби (Ніфедипін, Амлодипін, Строфантин), так як Цитросепт посилює кардіогенний ефект останніх, що може призвести до летального результату.

1.5 Полидекса

Полидекса відноситься до комбінованих препаратів з антибіотиком в складі. Активно застосовується в ЛОР-практиці і позбавляє від патологій носових ходів. Містить неоміцин, поліміксин, дексаметазон, фенілефрин і бензоат натрію.

Засіб надає ефективну протизапальну дію за рахунок дії гормону — дексаметазону. Блокує вивільнення простагландинів і лейкотрієнів, що призводить до порушення утворення запальної реакції і запобігає посилення нежитю. Два види антибіотика надають широкий спектр дії, що дозволяє впливати одночасно на декілька типів бактерій. Після використання Полидексы у мікробів не розвивається резистентності.

Протипоказаннями для інгаляції є хвороба середнього вуха (особливо у дітей, так як його порожнина сполучається з носоглоткою) та вік до 2,5 року. Не рекомендується приймати ліки пацієнтам з патологією нирок і печінки — це пов’язано з тим, що Полидекса у невеликій кількості проникає в кров і виводиться з сечею та жовчю. Не можна поєднувати лікування Полидексой і прийом антибіотиків всередину: це посилює навантаження на печінку.

Антибіотики володіють сильним тератогенним ефектом, тому препарат не слід використовувати вагітним і годуючим жінкам.

Для лікування нежиті необхідно зробити розчин з 5 крапель Полидексы і 10 мл фізрозчину. Дихати парами потрібно 2 рази на добу протягом 5-7 днів.

1.6 Ротокан

Ротокан проводиться у вигляді розчину, включає в себе екстракти календули, ромашки, деревію, які наполягають на етиловому спирті.

Календула містить природні хімічні сполуки, що підсилюють процеси регенерації в організмі. Після попадання на слизову оболонку носоглотки календула зв’язується з рецепторами епідермісу і прискорює синтез колагенових волокон. Завдяки цьому ерозії і виразки заживають швидше, у пацієнта зникає дискомфорт.

Деревій усуває звуження просвіту носових ходів, що призводить до поліпшення дихання, а також зменшує симптоми дихальної недостатності. Ромашка виявляє протизапальну дію, пом’якшує слизові оболонки, усуває набряк і закладеність.

Протипоказаннями є індивідуальна непереносимість рослин і грудної вік, так як розчин готується з додаванням етилового спирту.

Інгаляції при риніті необхідно проводити за допомогою компресорного або меш-небулайзера. Дітям до 6 років рекомендована доза ліків становить 10 мл на добу, розділена на дві процедури. Медикамент потрібно змішати з фізіологічним розчином для зменшення кількості спирту. Дітям старше 6 років слід наливати до 10 мл на одну інгаляцію. Продовжувати терапію рекомендується протягом 6 днів.

1.7 Мірамістин

Мірамістин має виражену протимікробну дію, але в групу антибіотиків не входить, тому може вільно застосовуватися у дітей та дорослих. Не викликає звикання і не має протипоказань.

Мірамістин проводиться у вигляді розчину, який складається з діючої речовини та очищеної води. Медикамент порушує активність стафілокока, стрептокока, клебсієли, протея і т. д. Пригнічує ріст аеробів і анаеробів, на відміну від інших відомих антисептиків. Деякі джерела повідомляють про протигрибкової активності кошти щодо аспергілли і кандиди. Ліки також дає противірусний ефект, пригнічуючи зростання герпетичних частинок.

Механізм дії медикаменту до кінця залишається не вивченим. Його головний компонент проникає в товщу слизової, знижує активність залізистих клітин і звільняє порожнину органу від слизу. Бактерицидний ефект заснований на порушенні цілісності клітинної стінки мікробів, що призводить до їх апоптозу та загибелі. Використання Мірамістину забезпечує швидке відновлення пошкоджених оболонок і запобігає повторне зараження.

Медикамент не всмоктується в системний кровотік, не проникає у внутрішні органи і не чинить системного ефекту. Його застосовують у всіх сферах медицини, в ЛОР-практиці використовують в якості спрею і розчину для інгаляцій.

Дітям до 3 років дозволено проводити процедуру з 5 мл засобу, розведеними 10 мл розчину хлориду натрію. Більш дорослим рекомендується використовувати до 15 мл на 1 інгаляцію. Повторювати їх необхідно 2-3 рази на добу. Мірамістин комбінується з іншими ліками: протизапальними або антибактеріальними засобами.

Небажані ефекти розвиваються у 15% хворих в результаті неправильного вживання. Пацієнти скаржаться на свербіж і печіння в носі, з’являється сухий кашель або чхання. Відміняти препарат немає необхідності: дані симптоми зникають самостійно через декілька хвилин. Терапевтичний ефект лікування Мірамістином досягається на наступний день.

Позитивною якістю препарату є можливість його використання для лікування будь-яких запальних захворювань. Він застосовується при червоному горлі, кашлі, тонзиліті, вульвовагініті, проктиті і т. д.

1.8 Изофра

Изофра — це рідкий розчин, що містить антибіотик і фізрозчин. Містить аміноглікозид, який надає потужне протимікробну дію. Пригнічує ріст багатьох грампозитивних коків, чинить бактеріостатичну дію на грамотрицательную флору.

При місцевому використанні засіб проникає в судинне русло в мінімальній кількості та поширюється по організму. У внутрішніх органах аміноглікозид не накопичується, виводиться через 2-3 години з сечею. Ліки найбільш ефективно в боротьбі з гнійними виділеннями з носа, викликаними гайморитом або синуситом. Рідко Изофра призначається в якості профілактірует препарату.

Механізм дії засобу пов’язаний з порушенням вироблення білкових компонентів в результаті руйнування однієї з субодиниць рибосом. Це призводить до порушення структури мікробної клітини і запобігає її подальше існування. Изофра містить в складі хлорид натрію, який прискорює видалення слизу з носа, усуває закладеність.

Протипоказаннями є:

• вік до 1 року;
• вагітність;
• період грудного вигодовування;
• індивідуальна непереносимість антибіотиків цієї групи.

Для інгаляції слід налити в відсік небулайзера 3-5 мл Изофры і дихати протягом 10 хвилин. Для додаткового зволоження слизових можна додати воду для інгаляцій (не більш 5 мл). Повторювати процедуру рекомендується 2 або 3 рази на добу, весь курс терапії триває 1 тиждень. Термін може бути збільшений при важкому гаймориті або фронтиті.

Побічні реакції:

• головний біль;
• подразнення слизової;
• почервоніння;
• набряк.

Важким ускладненням є опік порожнини носа, що розвивається при неправильному розведенні кошти.

1.9 Лаферобіон

Лаферобіон є джерелом групи інтерферону альфа. У слизовій оболонці переважно циркулюють імуноглобуліни альфа і інтерферони — вони виконують роль бар’єра для мікроорганізмів. При їх зменшенні або порушення діяльності настає захворювання, що проявляється нежиттю і підвищенням температури.

Препарат застосовується для лікування вірусного риніту, який характеризується світлим виділеннями, помірною температурою та болем. Лаферобіон стимулює вивільнення головних клітин імунітету — макрофагів і лімфоцитів, які пригнічують активність бактерій.

В кровотік проникає 10% речовини. Препарат циркулює по тілу протягом 3 годин і виводиться з потом або сечею.

Лаферобионом не можна лікувати дітей з вродженою ВІЛ-інфекцією і гепатитом. Також він не застосовується при анемії неясної етіології, порушення роботи нирок, під час вагітності та грудного вигодовування.

Ліки викликає кілька типів ускладнень:

• Нервова система: головний біль, стомлюваність, біль при русі очей, запаморочення.
• Система крові: анемія, тромбоцитопенія, порушення електролітного складу, запалення стінок судин.
• Серце: підвищення тиску, почастішання пульсу, фібриляції та екстрасистолії.
• ШЛУНКОВО-кишкового тракту: гастрит, ентерит, коліт, виразка, нудота, блювання, запор.
• Ендокринна система: випадіння волосся, порушення колірного сприйняття, зниження зору.

Перераховані вище симптоми проявляються через 2-3 місяці щоденного використання, тому важливо дотримувати правильний курс терапії — він не повинен становити більше 15 днів.

Інгаляції необхідно проводити 1 раз на добу протягом 15 хвилин. Повторювати процедури потрібно 1-2 тижні, в залежності від причини захворювання. Використовується назальний розчин у дозі до 100 тисяч МО. Дітям знадобиться заправити в апарат небулу (капсулу) в дозі 5 крапель на 1 процедуру дорослим потрібно додавати до 15 крапель засобу. Краще користуватися ультразвуковим небулайзером.