Який інгалятор краще: паровий, компресорний або ультразвукової

Інгалятор — це апарат, який використовується для вдихання різних лікарських речовин. Це найкращий спосіб лікування захворювань респіраторного тракту. При цьому ліки потрапляє безпосередньо в уражений орган, швидше настає і довше зберігається лікувальну дію, зменшується ризик побічних ефектів.

Розрізняють наступні види цих пристроїв: парові, компресорні, ультразвукові і мембранні. Останні три називаються небулайзерами, їх принцип роботи відрізняється від парових. У кожного виду є свої переваги і недоліки.

1 Парові інгалятори

Принцип їх роботи дуже простий: під дією високої температури рідке лікарська речовина перетворюється в пар. Парові інгалятори використовуються для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів — риніт, синусит, фарингіт, ларингіт.

Використовуються лікарські засоби:

  • мінеральні води;
  • відвари і настої лікарських рослин.

Парові інгалятори — єдині інгаляційні пристрої, в яких дозволено застосовувати масляні розчини.

Такі лікарські препарати, як гормони, антибіотики, засоби, що розширюють бронхи і розріджують мокротиння, не використовуються в цих приладах, так як під дією високих температур вони руйнуються. Також за допомогою цих пристроїв можна вилікувати захворювання нижніх дихальних шляхів. Розміри частинок занадто великі, щоб проникнути в бронхи, тому вони осідають на слизовій носа, приносових пазух, глотки і гортані.

2 Небулайзери

Небулайзери є більш досконалими інгаляційними апаратами. Це прилади, що перетворюють рідке лікарська речовина в аерозоль. Робиться це різними способами залежно від їх виду. При цьому розміри частинок аерозолю виходять досить малі, щоб проникнути глибоко в легені.

Техніка їх застосування дуже проста, що дозволяє користуватися цими пристроями маленьким дітям і літнім людям.

Порівняно з паровими інгаляторами небулайзери більш кращі, так як з їх допомогою лікують захворювання всієї дихальної системи.

Свідчення:

  • бронхіальна астма;
  • хронічна обструктивна хвороба легень;
  • бронхіт;
  • пневмонія;
  • бронхоектатична хвороба;
  • муковісцидоз;
  • синусит;
  • риніт;
  • ларингіт;
  • фарингіт.

2.1 Лікарські засоби

Для інгаляції через небулайзер використовуються призначені тільки для цього лікарські препарати. Вони випускаються у флаконах або спеціальних контейнерах — небулах.

Список медикаментів, які використовуються в небулайзерах:

  • препарати, що розширюють бронхи (бронходилататори) — Сальбутамол, Фенотерол, Атровент;
  • медикаменти, що розріджують мокротиння (муколітики) — Флуімуціл, Лазолван;
  • антибіотики — Флуімуціл-антибіотик, Гентаміцин, Тобраміцин;
  • антисептики — Діоксидин, Фурацилін;
  • гормональні препарати — Пульмикорт;
  • стабілізатори мембран тучних клітин (кромони) — Кромогексал;
  • ферменти для лікування муковісцидозу — Пульмозим;
  • мінеральні води — Нарзан, Єсентуки;
  • фізіологічний розчин — 0,9%-ний хлорид натрію.

Всі ліки розводять фізіологічним розчином. Дозування завжди визначає лікар. У небулах міститься вже розведений препарат. Додавати фізрозчин до нього не потрібно.

Категорично заборонено використовувати для інгаляції через небулайзер ефірні масла, так як при попаданні в бронхи вони закупорюють їх просвіт і порушують дихання.

Всі ліки зберігаються в холодильнику. Слід дістати препарат за 30 хвилин до інгаляції, щоб він зігрівся до кімнатної температури. Це необхідно для уникнення дратівної дії холодного лікарського розчину на дихальні шляхи і появи кашлю.

2.2 Основні правила при використанні інгаляторів

При проведенні інгаляції небулайзером потрібно дотримувати наступні правила:

  • процедуру починати не раніше, ніж через 1,5-2 години після їжі;
  • протягом 1 години до і після не курити;
  • прийняти сидяче положення, сидіти спокійно, ні на що не відволікаючись;
  • дихати повільно, глибоко, намагатися після кожного вдиху затримувати дихання на кілька секунд;
  • витримувати час лікування не більше 10 хвилин;
  • при використанні гормонів або антибіотиків обов’язково прополоскати рот водою.

2.3 Види

Існує 3 види небулайзерів:

  • компресорні;
  • ультразвукові;
  • мембранні (меш-небулайзери).

2.3.1 Компресорні

Компресорні інгалятори для перетворення рідкого речовини в аерозоль використовують потужний струмінь повітря. Саме тому такі небулайзери мають інші назви — струменевий, пневматичний.

Переваги:

  • низька вартість;
  • можливість використовувати всі лікарські засоби, призначені для небулайзерів.

Недоліки:

  • високий рівень шуму при роботі;
  • великі розміри.

По режиму роботи компресорні інгалятори діляться на 3 виду:

  • Прості конвекційні — постійний потік аерозолю. З-за цього відбувається велика втрата лікарської речовини.
  • Дозиметричні — електронні сенсори потоку повітря забезпечують вивільнення аерозолю тільки у фазу вдиху. Втрати лікарської речовини не відбувається. Але такі пристрої дуже дорогі і застосовуються в основному для лікування важких захворювань (муковісцидоз).
  • Небулайзери з активацією вдихом — використовується технологія віртуальних клапанів, які створюють спрямовані потоки повітря. Компресор працює безперервно, але більша частина лікарської речовини вивільняється у фазу вдиху. Завдяки цьому втрати аерозолю зведені до мінімуму.

Краще вибрати інгалятори з активацією вдихом, так як вони поєднують в собі відносно низьку вартість і мінімальний витрата ліки.

Моделі компресорних небулайзерів

2.3.2 Ультразвукові

Ультразвукові інгалятори перетворять рідке лікарська речовина в аерозоль за допомогою високочастотних коливань.

Переваги:

  • отримані частинки аерозолю виходять ще менших розмірів, ніж у компресорного небулайзера, завдяки чому більша кількість лікарського препарату досягає дрібних бронхів і альвеол;
  • працює безшумно;
  • має компактний розмір.

Недоліки:

  • неможливість використовувати такі ліки, як гормони, антибіотики і муколітики — під дією високочастотних коливань вони руйнуються;
  • висока вартість.

Моделі ультразвукових небулайзерів

2.3.3 Мембранні (меш-небулайзери)

Перетворення рідкого ліки в аерозоль відбувається під дією низькочастотних коливань електронної сітки мембрани з безліччю маленьких отворів, через яку пропускається розчин.

Переваги:

  • можливість використання будь-яких ліків, призначених для небулайзерної терапії;
  • безшумність роботи;
  • компактний розмір;
  • можливість роботи на батарейках.

Єдиним їх недоліком є висока вартість.

Моделі мембранних небулайзерів

3 Висновок

При виборі інгалятора слід врахувати основні моменти:

  • найбільш універсальними є компресорні небулайзери з технологією віртуальних клапанів;
  • найбільш зручні для застосування інгаляційні пристрої — мембранні;
  • ультразвукові небулайзери — невигідні як у фінансовому сенсі, так і щодо спектра використовуваних лікарських засобів.
За темою:  Роздратування навколо рота, почервоніння і лущення: причини і лікування у дитини, дорослого