Інгалятор Фостер — інструкція із застосування, аналоги

Глюкокортикоїдні засоби, що застосовуються при астмі інгаляційно, з’явилися порівняно недавно. Представником цієї групи є інгалятор Фостер — комбінований препарат, спрямований на лікування бронхіальної астми, його основними компонентами є β-адреноміметик Формотерол та глюкокортикостероїд Беклометазон.

Інгалятор Фостер був випущений італійської фармацевтичною компанією Chiesi Farmaceutici S. p. A в 2006 році.

1 Загальні відомості про препарат

Фостер був новинкою на ринку астматичних препаратів, так як включав в себе два лікарських засоби, одне з яких направлене на усунення запалення, а другий — на зняття спазму дихальних шляхів. Тим самим при використанні Фостера досягається стійка ремісія захворювання і контроль хронічного запалення в стінках дихальних шляхів.

Аналоги Фостера, наприклад, Симбикорт Турбухалер, також включають в себе Формотерол та ГКС.

2 Фармакологічна дія

БДП або Беклометазон дипропіонат, що входить до складу Фостера, як інгаляційний глюкокортикостероїд, має протизапальну дію, внаслідок чого зменшується інтенсивність симптомів бронхіальної астми. При цьому частота побічних ефектів менше, ніж при прийомі системних глюкокортикостероїдів.

Формотерол є системним агоністом β2 -адренорецепторів, які розташовані в стінці бронхів. У результаті впливів на ці рецептори відбувається розслаблення гладкої мускулатури (бронхолитический ефект ), наступає протягом 3 хвилин. Зберігається дію до 12 годин.

Комбінація формотерола і беклометазона зменшує симптоми бронхіальної астми, а також частоту загострень, поліпшуються показники ФЗД (функції зовнішнього дихання).

3 Фармакокінетика

При введенні комбінованого формотерола і монопрепарат істотних відмінностей в концентрації не спостерігається, однак системна дія першого буде вище.

При введенні беклометазона дипропіонату в складі комбінованих препаратів характерна більш висока концентрація в плазмі крові, ніж при введенні в складі монопрепарат. Потім під дією ферменту естерази він переходить в активний метаболіт беклометазон -17-аминопропионат (B-17 MP ) абсорбується легенями, так як БПД володіє низькою біодоступністю, а засвоюваність у вигляді B-17 MP становить 43% препарату. Системна біодоступність B-17 MP на 40% забезпечується легкими і ШКТ (під час проковтування частини препарату при вдиханні) і має досить високу здатність зв’язуватися з білками крові.

За темою:  Як дізнатися, на що алергія у дорослого, дитини

За рахунок естерази БДП швидко виводиться з малого кола кровообігу.

Екскреція з сечею незначна, основна частина препарату виводиться з калом.

4 Показання та протипоказання

Фостер застосовується в якості основної терапії бронхіальної астми для пацієнтів:

  • У яких недостатній контроль симптомів при прийомі препаратів короткої дії.
  • Отримують ефективні дози інгаляційних препаратів тривалої дії.

Протипоказаний для застосування особам молодше 12 років і з підвищеною чутливістю до компонентів, що входять до складу препарату.

Застосування з обережністю під час вагітності та лактації, при туберкульозі, бактеріальних або вірусних інфекціях дихальних шляхів, при цукровому діабеті, феохромоцитомі, тяжкої артеріальної гіпертензії та інших захворюваннях серцево-судинної системи.

5 Дозування

Варто враховувати, що Фостер не призначений для первинного лікування бронхіальної астми. Підбором дози займається лікар, який враховує індивідуальні особливості захворювання.

Для осіб від 12 років рекомендується застосовувати 1-2 інгаляції не більше 2 разів у день, одна доза містить беклометазона 100 мкг, формотерола — 6 мкг. Під час використання препарату пацієнт перебуває на обліку у терапевта або пульмонолога для своєчасної корекції дози та контролю перебігу хвороби.

6 Інструкція

Лікар повинен навчити хворого користуватися інгалятором.

Інструкція по застосуванню:

  1. 1. Зняти мундштук з інгалятора.
  2. 2. Взяти мундштук у рот, обхопити губами. Після цього видихнути через ніс.
  3. 3. Зробити максимально глибокий вдих і одночасно натискати вказівним пальцем на торець балончика.
  4. 4. Після вдиху слід як можна довше затримати дихання. Потім вийняти мундштук з рота і дихати нормально.
  5. 5. При отриманні другої дози потрібно зачекати приблизно 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально, потім повторити етапи 2-4.

Після використання інгалятора слід закрити мундштук захисним ковпачком, прополоскати рот теплою кип’яченою водою. Промити мундштук у міру забруднення.

За темою:  Алергія на молоко і молочні продукти у дорослих, дітей, немовлят: симптоми, прояви, лікування

7 Побічні дії

Найчастіше побічні явища зустрічаються з боку:

  • ЦНС: головний біль.
  • Дихальної системи: осиплість голосу, рідко— бронхоспазм, дисфонія, легке подразнення в горлі, кашель.
  • Серцево-судинної системи: суб’єктивно відзначається серцебиття, зміна ЕКГ.
  • Кістково-м’язової системи: судоми, тремор.
  • Травної системи: діарея, диспепсія, дисфагія, сухість у роті.
  • Імунної системи: збільшення показників С-реактивного білка, дерматит.
  • Метаболізму: гіпокаліємія.

Також можуть розвинутися інфекційні захворювання:

  • кандидоз слизової оболонки порожнини рота, стравоходу, глотки;
  • синусити;
  • гастроентерити;
  • грип і фарингіт.

Побічні ефекти, характерні для формотерола:

  • ангіоневротичний набряк;
  • підвищення глюкози і інсуліну в крові;
  • галюцинації;
  • порушення сну, дратівливість, втомлюваність;
  • стенокардія, тахіаритмія, тахікардія;
  • шлуночкова екстрасистолія;
  • артеріальна гіпер — і гіпотензія;
  • фібриляція передсердь;
  • зміна смакових відчуттів;
  • задишка;
  • тромбоцитопенія;
  • нудота;
  • свербіж, кропив’янка, шкірний висип;
  • гіпергідроз;
  • міалгія;
  • нефрит.

При призначенні вищих доз виявляються системні ефекти ГКС:

  • глаукома і катаракта;
  • пригнічення функції кори надниркових залоз, аж до гострого адреналового кризу;
  • зниження мінеральної щільності кісткової тканини;
  • затримка росту у дітей і підлітків.

8 Передозування

При передозуванні спостерігаються такі симптоми:

  • нудота, блювання;
  • тремор;
  • головний біль;
  • сонливість;
  • тахікардія, сильне серцебиття;
  • шлуночкова аритмія;
  • метаболічний ацидоз;
  • подовження інтервалу QTc;
  • гіперглікемія;
  • гіпокаліємія.

На тлі розвитку цих ознак проводиться симптоматичне лікування. Необхідно стежити за рівнем калію в плазмі крові.