Кропив’янка на нервовому грунті: поява плям і висипу на шкірі
Кропив’янка являє собою шкірне захворювання аутоімунної природи, що є однією з форм прояву алергії. Причинами виникнення кропив’янки фахівці називають не тільки потрапили в організм ззовні алергени. Дане захворювання може розвиватися і на нервовому грунті.
Назва захворювання походить від зовнішнього вигляду елементів висипань. Пухирі при кропив’янці на нервовому грунті розташовані групами. Зовні такі скупчення нагадують результат опіку кропивою. Після одужання на місцях локалізації пухирів ніяких слідів на шкірі не залишається.
1 Особливості кропив’янки на нервовому грунті
Кропив’янка характеризується виступом на поверхні шкіри пухирів на тлі гіперемії шкірних покривів на ділянках шкіри, де групуються елементи висипу. На цих же ділянках суб’єктивно відчуваються свербіж і печіння.
Локально в області плям підвищується температура, а при розчісуванні елементи стають червоними і болючими, збільшуються в розмірах.
2 Механізм розвитку
В умовах стресу сигнали, що направляються центральною нервовою системою до шкірних капілярах, можуть спотворюватися, в результаті чого просвіт дрібних судин шкіри розширюється, а проникність судинної стінки зростає.
Візуально цей процес проявляється гіперемією шкірних покривів і набряком, а також виникненням на поверхні шкіри пухирів — опуклих ущільнень.
У зоні ризику розвитку психогенної кропив’янки знаходяться наступні групи людей:
- особи. схильні до роздратування, схильні втрачати контроль над своїми переживаннями;
- перенесли в минулому велика кількість стресових потрясінь;
- люди, гостро близько до серця приймають будь-які проблеми;
- люди, що мають астенічний тип нервової системи,
- пацієнти, чий організм ослаблений (наприклад, астенічний синдром після перенесених важких захворювань, травм або операцій);
- від природи чутливі, емоційні дівчата;
- нерідко такого захворювання схильні діти.
3 Симптоми
Про психогенному або нейрогенном походження кропив’янки свідчать супутні висипань симптоми:
- Давить біль в області серця, за грудиною.
- Зниження апетиту аж до його повної відсутності.
- Задишка.
- Слабкість і тремтіння в кінцівках.
- Суб’єктивне відчуття тривожності.
- Переривчастий сон з негативно забарвленими сновидіннями.
У важких випадках цей стан можуть супроводжувати:
- утруднення при ковтанні;
- осиплість голосу;
- порушення (ускладнення) дихання;
- хворобливість в області сонячного сплетіння.
Ці ознаки свідчать про те, що вазомоторні порушення, викликали пухирі на шкірі, перейшли і на слизові оболонки дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту.
Перерахована симптоматика, разом з відсутністю в анамнезі вказівок на контакт з алергеном, дозволяють припустити, що шкірні висипання на тілі є наслідком перенесеного стресу.
4 Характер перебігу
Як правило, прояви кропив’янки регресують самостійно при зникненні провокуючого фактора. Але відомі випадки, коли під впливом тривалого стресу хвороба набуває хронічного характеру течії. У цьому випадку висипання з часом регресують, але через деякий час виникають вже на інших ділянках шкірних покривів або слизових оболонок. Відомі випадки тривалого перебігу хронічної кропив’янки у дужках (роками).
Систематичні порушення мікроциркуляції в шкірі здатні призводити до порушень трофіки шкірних покривів. Тому пацієнти з хронічною кропив’янкою підлягають обов’язковому обстеженню і лікуванню, в тому числі у психотерапевта.
5 Лікування
Лікувати кропив’янку слід комплексно, впливаючи на всі ланки патологічного процесу.
Терапія кропив’янки від нервів має такі напрямки:
- Медикаментозне. Застосування антигістамінних препаратів носять в таких випадках симптоматичний характер, повне одужання наступає лише після позбавлення від основної причини розвитку захворювання — психоемоційної перенапруги.
- Психотерапевтичне. Усуває основну причину захворювання, запускає ланцюг патологічних процесів.
- Народні засоби: ванни з лікувальними травами, надають заспокійливий ефект, примочки з настоєм чистотілу, ромашки, календули.
5.1 Особливості лікування дітей
Дитяча психіка дуже вразлива, тому кропив’янка на нервовому грунті у дітей — не рідкість. Насамперед малюка слід захистити від стресу.
Хороші результати дають регулярні тривалі прогулянки на свіжому повітрі і помірні фізичні навантаження.
У разі вираженої шкірної симптоматики лікар призначає дерматологічне лікування є симптоматичним.