Лікування алергії у дорослих і дітей в домашніх умовах народними засобами

Лікування алергії багато в чому залежить від типу реакції гіперчутливості і від виду алергену. Повністю позбавитися від захворювання можна тільки шляхом з’ясування причини. Інші методи терапії впливають на ланки патогенезу алергічної реакції і надають свою дію нетривало, а іноді пацієнти змушені все життя приймати антигістамінні препарати та інші гіпосенсибілізуючі (зменшують чутливість організму до подразників) препарати.

1 Типи алергічних реакцій

Класифікують 4 типи реакцій гіперчутливості за Джеллу і Кумбсу. Вони відрізняються механізмом розвитку і мають різну етіологію. До них відносяться:

• 1 тип — анафілактичний;
• 2 тип — цитотоксичний;
• 3 тип — імунокомплексний;
• 4 тип — гіперчутливість уповільненого типу.

Потрапляючи в організм, різні алергени викликають певний відповідь. Утворюються імуноглобуліни, імунні комплекси або активується система комплементу (одна із захисних систем імунного захисту організму). За будь-якої алергічної реакції спостерігаються всі механізми, але один з них буде лідируючим.

Тільки визначивши, до якого типу відносяться конкретні прояви, можна призначити ефективне лікування і усунути симптоми на довгий час.

1.1 Анафілактичний тип

Особливістю цього типу алергічної реакції є його швидке розвиток, буквально протягом кількох хвилин або годин після взаємодії з алергеном. При попаданні аллергогенного речовини в організм починають утворюватися імуноглобуліни Е. Вони прикріплюються до огрядним клітин і провокують руйнування їх мембрани. Так як ці клітини містять у великій кількості гістамін, він викидається в кров і викликає анафілаксію (алергічну реакцію негайного типу).

Також в процесі руйнування тучних клітин виділяються й інші активні речовини, вони провокують розширення периферичних судин в шкірі і підшкірно-жирової клітковини, що призводить до появи висипки.

Типовими видами алергії цього типу є бронхіальна астма, кропив’янка, анафілактичний шок, вазомоторний риніт, помилковий круп.

При бронхіальній астмі в результаті описаного взаємодії виникає спазм дрібних бронхіол і набряк слизової, що провокує напад задухи.

1.2 Цитотоксичний тип

Даний тип алергічної реакції виникає через 6 годин після контакту з певним алергеном. Реакція спровокована виділенням імуноглобулінів G і M, які взаємодіють з ураженої кліткою. Це призводить до утворення комплексу антиген-антитіло і провокує активацію імунного захисту організму, що сприяє руйнуванню клітин.

До даного типу алергії відносять такі патологічні стани:

• тромбоцитопенію та гемолітичну хворобу новонароджених внаслідок резус-конфлікту з матір’ю;
• лікарську алергію;
• гемолітичну анемію.

1.3 Імунокомплексний тип

Симптоми алергії з’являються лише через 6-12 годин або через кілька днів після контакту організму з аллергогенным речовиною.

При попаданні алергену виділяються імуноглобуліни М і G. Вони з’єднуються з чужорідними антигенами і утворюють імунні комплекси, які, в свою чергу, запускають систему комплементу. Утворені імунні комплекси можуть почати відкладатися на базальних мембранах і стінках судин, що провокує виникнення запальної реакції.

До цього виду алергії відносять:

• системний червоний вовчак;
• сироваткову хворобу;
• імунокомплексний гломерулонефрит;
• алергічний кон’юнктивіт;
• ревматоїдний артрит;
• алергічний дерматит.

1.4 Гіперчутливість сповільненого типу

Даний тип реакції з’являється пізно — через добу або троє після взаємодії хворого з аллергогенным речовиною.

Активовані Т-лімфоцити і макрофаги починають запускати клітинний імунітет і провокують розвиток запальних процесів. Характерними патологічними станами є:

• реакція відторгнення трансплантата;
• алергічний дерматит.

Найчастіше уражається шкіра, дихальна система і шлунково-кишковий тракт.

2 Причини виникнення

Найчастіше алергію викликають такі подразники:

• побутова або книжкова пил;
• шерсть тварин (часті варіанти — алергія на кішок і собак);
• пилок рослин (особливо амброзія, тополя);
• ультрафіолетове випромінювання (алергія на сонце);
• продукти харчування (шоколад, горіхи, молоко, цитрусові, риба, какао та ін);
• миючі речовини (порошки, мило, шампуні, гелі для душу та ін);
• лікарські препарати;
• укуси комах;
• холод;
• спори грибків (чорна і зелена цвіль на стінах в будинку).

Виникнення алергічної реакції пов’язане з великою кількістю різноманітних факторів:

1. 1. Захворювання шлунково-кишкового тракту сприяють всасываю в кров великих білкових молекул, несучих антигенну структуру, на яку формується імунна відповідь.
2. 2. Генетична схильність.
3. 3. Раннє введення прикорму і переведення на штучне вигодовування.
4. 4. Наявність тривалого контакту з подразнюючою речовиною — при алергічному дерматиті.
5. 5. Патології імунної системи — аутоімунні захворювання (системний червоний вовчак, дерматоміозит, гломерулонефрит та ін).
6. 6. Вагітність — в цей період відбувається перебудова імунної системи жінки і вона більш схильна різним впливам.

3 Симптоми

Алергічна реакція може мати різноманітні симптоми, які залежать від типу алергічної реакції. Іноді стає важко відрізнити алергію від інших захворювань, так як їх прояви схожі. Так, наприклад, закладеність носа та виділення прозорої рідини з носових ходів специфічно для початкової стадії вірусного риніту та алергійного запалення слизової носової порожнини.

При алергічній бронхіальній астмі клінічна картина буде наступною:

• утруднене дихання;
• нападоподібний кашель без виділення харкотиння і свистяче дихання.

Поширеним проявом алергії є шкірний висип. Найчастіше вона з’являється при кропив’янці і дерматиті.

Алергічна висипка на шкірі, в тому числі на обличчі, може виникати на будь-яких ділянках тіла. З-за інтенсивного свербіння пацієнти розчісують пухирі, що сприяє приєднанню бактеріальної інфекції і посилення запальної реакції. Ураження шкіри може виникати при безпосередньому контакті з алергеном або при прийомі певних речовин всередину.

При сезонній алергії або полінозі у хворих спостерігається ураження очей, порожнини носа і верхніх дихальних шляхів. Пацієнтів турбує:

• почервоніння слизової оболонки очного яблука і вік;
• закладеність носа та виділення прозорого слизу;
• часте чхання;
• астматична задишка.

Очі сильно сверблять. У важких випадках підвищується температура тіла до 39 градусів. Дана симптоматика може розвивається при контакті з пилком рослин або шерстю тварин. Після закінчення цвітіння і усунення контакту всі симптоми зникають самі, специфічного лікування у такому разі не вимагається.

При анафілактичному шоці у пацієнтів починає знижуватися артеріальний тиск, частішає пульс, знижується температура тіла, дихання стає поверхневим. Хворий втрачає свідомість і, якщо не надати медичну допомогу, то можливий летальний результат.

Ще одним невідкладних станів є набряк Квінке — це особливо небезпечний стан, що відноситься до першого типу алергічної реакції і характеризується швидким розвитком набряку підшкірно-жирової клітковини та слизових. Особливо небезпечні випадки, коли він виникає в області шиї, ротової порожнини і гортані. В результаті перекриваються дихальні шляхи, і людина може померти внаслідок асфіксії.

4 Особливості алергії у дітей

У різних вікових групах протягом алергічної реакції буде відрізнятися. У дітей із-за недосконалості імунної відповіді гіперчутливість розвивається набагато швидше і має більш виражену симптоматику, ніж у дорослих.

Якщо дитина перебуває на штучному вигодовуванні, то ризик алергії значно збільшується. Також на виникнення реакції у немовляти впливають особливості їх гігієни:

• шкарпетки памперсів;
• використання корисних косметичних засобів;
• вплив порошку та миючих речовин на шкіру немовлят.

У новонароджених, які перебувають на грудному вигодовуванні (ГВ) алергія може виникати в результаті вживання матір’ю аллергогенной їжі під час лактації. Тому жінкам при ГВ не рекомендують включати в раціон цитрусові, помаранчеві та червоні овочі і фрукти, прянощі і спеції у великій кількості. Це є своєрідною профілактикою, так як виникнення алергії у такому ранньому віці у дитини значно послабить імунну систему в майбутньому.

У дітей може з’являтися реакція на велику кількість продуктів або речовин, навіть якщо мама дотримувалася принципи дієтичного харчування під час лактації і прикорм був введений за правилами. Це пов’язано з генетичною схильністю, яка викликала збої в роботі імунітету.

5 Лікування традиційними методами

Лікування алергії полягає в першу чергу у визначенні причини стану та її ліквідації. Тільки таким чином можна назавжди позбутися від цього захворювання.

При неможливості виявити і усунути вплив етіологічного фактора вдаються до специфічної гіпосенсибілізації організму. Цей спосіб ще називають методом АСІТ (алерген-специфічна імунотерапія), він може бути використаний тільки в умовах стаціонару. Він полягає у введенні малих доз алергену і збільшення їх через певні проміжки часу.

Введення такої кількості речовини не призводить до розвитку алергічної реакції, з часом організм починає звикати до даного подразника, і навіть застосування великої дози не викликає патологічного стану. Цей спосіб дозволяє вилікувати алергію, так як він змінює імунну відповідь на конкретну речовину, що викликала патологію.

Зняти симптоми можна також за допомогою антигістамінних засобів. Ця група лікарських препаратів блокує рецептори, з якими пов’язується гістамін для розвитку запалення. В результаті переривається ланцюг течії патологічної реакції і прояви захворювання зникають. При гострих станах, таких як кропив’янка, їх вводять у вигляді уколів, при полінозах та харчових алергіях вживають у формі таблеток, крапель, сиропів (для дітей). Пити ліки при хронічних алергіях потрібно раз в день.

При гострих станах (набряк Квінке, анафілактичний шок) використовують препарати з групи глюкокортикоїдів, вони запобігають утворення комплексу антиген-антитіло і переривають подальший перебіг та розвиток алергії. Найчастіше хворим призначають дексаметазон для внутрішньовенного введення. Він надає швидкий ефект і, спільно з адреналіном, є найбільш дієвим засобом для невідкладної допомоги.

Останній особливо показаний при анафілактичному шоці, так як дозволяє швидко підвищити артеріальний тиск, збільшити серцевий викид і ударний об’єм. Тобто він впливає на життєво важливі показники діяльності організму, повертаючи їх у норму, тим самим рятує життя хворого.

При харчових алергіях пацієнтам призначають ентеросорбенти і препарати, що нормалізують мікрофлору кишечника. Це необхідно для того, щоб великі за розміром молекули адсорбировались і виводилися з організму, а нормальна мікрофлора поліпшила травлення і стабілізувала стан стінки кишечника.

6 Лікування народними засобами

В домашніх умовах можна досить ефективно боротися з різними видами алергічної реакції народними засобами.

Використовувати народні засоби потрібно після встановлення типу алергічної реакції та виявлення її причини. В інших випадках велика ймовірність сплутати прояви з іншими захворюваннями, що призведе до неправильного лікування та подальших ускладнень.

На долікарському етапі необхідно усунути дію алергену. До місця укусу (при алергії на укуси комах або тварин) або введення препарату слід докласти мішок з льодом.

При алергічному риніті, спровокований впливом пилу, пилку рослин, кліщів або інших повітряних алергенів, показано застосування полоскання носоглотки. Для цих цілей можна використовувати готовий аптечний препарат або приготувати його самостійно. Для цього необхідно:

1. 1. Змішати половину чайної ложки солі зі склянкою теплої кип’яченої води.
2. 2. Якщо при промиванні у пацієнта спостерігається печіння, то потрібно зменшити концентрацію розчину.
3. 3. Рідину треба ввести одноразовим шприцом без голки або спеціальним приладом, схожим на маленький чайник, який призначений для промивання носа (продається в аптеках).

Даний спосіб забезпечує короткочасне усунення симптомів за рахунок того, що відбувається змивання аллергогенных речовин зі слизової оболонки дихальних шляхів.

6.1 Інгаляції

Також при алергічному риніті ефективні різні види інгаляцій з ефірними маслами або настоями трав. Роблять їх звичайним паровим способом. Попередньо необхідно підготувати ємність, у яку треба налити гарячий настій з додаванням ефірних масел і солі.

З трав використовують ромашку, календулу, а з ефірних масел рекомендується застосовувати евкаліптова. Ці кошти мають протизапальну і заспокійливим ефектом. Важливо перед застосуванням переконатися, що у людини немає на них алергічної реакції. Тому перед проведенням інгаляції необхідно невелику кількість відвару нанести на внутрішню поверхню зап’ястя і подивитися на реакцію шкіри. У разі появи почервоніння, свербежу або інших неприємних відчуттів процедуру проводити не можна, так як це викличе погіршення стану.

Інгаляції проводять звичайним паровим методом:

1. 1. Воду доводять до кипіння (1 літр) і додають три столові ложки лікарських трав (можна один вид або відразу кілька в однакових пропорціях).
2. 2. Накривають кришкою і знімають з вогню.
3. 3. В одержаний розчин додають кілька крапель ефірного масла (точна кількість вказується в інструкції і залежить від концентрації продукту).
4. 4. Процедуру проводять під ковдрою або великим рушником протягом 5-7 хвилин.

6.2 Засоби для прийому всередину

З лікарських трав особливо ефективний при алергії белокопитнік. З нього роблять екстракт, який надає сильний протиалергічну дію, воно порівнянно з дією таких антигістамінних засобів, як Цетиризин і Фенистил.

Із цієї рослини готують відвар. Для цього потрібно взяти висушені корені у кількості 2 ст. л. та додати до них 0,2 л окропу. Поставити на водяну баню і варити 30 хвилин. Залишити на 15-20 хвилин охолонути, процідити і вживати 3 рази на добу по одній столовій ложці.

В аптеці можна придбати готові трав’яні збори від алергії, які надають комплексний вплив на організм людини. Суміш трав пом’якшує слизову дихальних шляхів, усуває їх спазм, надає заспокійливу і протиалергічну дію. Вони випускаються у вигляді звичайних пакетиків, які заварюють як чай або у розсипному вигляді. В останньому випадку їх заварюють з розрахунку: 1 ст. л на чашку окропу. Настоюють і п’ють 2-3 рази на добу.

Тимчасове полегшення при алергії може приносити зелений чай, так як в ньому містяться антиоксиданти. Вони зменшують прояви захворювання і нормалізують роботу організму.

6.3 Допомога при алергічному кон’юнктивіті

При цій патології зменшити запалення і зняти свербіж допомагають холодні компреси. На очі прикладають відрізок тканини, змочений холодною водою, або металеві чайні ложки, охолоджені перед цим в морозильній камері протягом 10 хвилин.

Ефективні протирання запалених очей настоями ромашки, календули або соком алое. Вони усувають свербіж і зменшують почервоніння.

6.4 Лікування алергічного дерматиту

Це захворювання лікують за допомогою яблучного оцту, який застосовують у вигляді компресу. Для цього невелика кількість речовини наносять на марлеву пов’язку або тканину і прикладають до місця запалення.

Тимчасове полегшення при алергічному дерматиті надає холодний душ. Він провокує звуження судин, що ускладнює проникнення у тканини біологічно активних речовин (гістамін та інші), на час зменшує прояви алергії.

При алергічному дерматиті використовують ванни з відварами трав. З цією метою застосовують ромашку, череду, чистотіл. Температура води повинна бути 32-35 °С. Попередньо на водяній бані готують відвар в пропорції: 1 столова ложка рослинної сировини на 1 склянку окропу. Для надання лікувального ефекту на повну ванну потрібно 1,5-2 л відвару. Час процедури складає 10-15 хвилин.

У вигляді примочок при алергічному дерматиті використовують відвар з материнки і чистотілу. Кількість готового розчину визначають по просторості поразки. Якщо ділянки невеликі, то досить приготувати один стакан кошти, і його вистачить на цілий день.

Настій з кропиви глухої (глухої кропиви білої), деревію і ряски малої використовують при кропив’янці. Трави можна застосовувати окремо або зробити з них суміш. Рецепт приготування:

1. 1. Одну столову ложку сухої сировини залити склянкою окропу.
2. 2. Дати настоятися протягом години, потім процідити.

Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день за півгодини до їжі. Ці трави мають сильний протизапальний ефект.

Сік алое надає заспокійливу і загоює. Використовувати його рекомендується у вигляді примочок. Засіб слід нанести на марлеву або ватяну пов’язку і прикладати до ділянок ураження. Тримати треба протягом години.

Зменшити свербіж допомагає використання свіжого листя перцевої м’яти. Завдяки тому, що в них міститься ментол, вони надають протисвербіжну ефект. Їх прикладають на уражене місце і закріплюють пов’язкою.

При алергічному дерматиті не можна носити синтетичний одяг, так як вона може посилити симптоми.