Підготовка і здача аналізу крові на алергени у дорослих і дітей

У розвитку алергічної реакції найбільшу участь беруть імуноглобуліни класу Е, визначення яких є ключовим моментом в діагностиці алергічних захворювань. Ці речовини досліджуються при проведенні аналізу крові, результати якого допомагають встановити подразник і виключити контакт хворого з ним для полегшення стану. Алерген також визначають за допомогою шкірних проб.

1 Види алергенів

Виділяють два види алергенів: екзогенного і ендогенного походження. До останніх відносяться клітини і тканини власного організму, які набувають свої алергенні властивості після порушення імунної відповіді або дії хімічних факторів. До основних екзогенних алергенів відносяться:

• аліментарні, або харчові;
• пилкові;
• лікарські;
• побутові хімічні;
• пилові;
• інфекційно-паразитарні.

2 Методи діагностики

Для виявлення алергічного агента слід звернутися в клініку за консультацією.

На підставі скарг пацієнта та наявності симптомів лікар призначить ряд додаткових досліджень, спрямованих на виявлення антигену в крові. Для цього існує кілька діагностичних методик.

2.1 Шкірні проби

Ця методика полягає у введенні підшкірно за допомогою скаріфікаціонние голки невеликої кількості різноманітних алергенів. Проводять скинтест на шкірі передпліччя або спини. Для цього наносять кілька крапель алергену, злегка дряпають шкіру, тим самим пошкоджуючи верхній шар епідермісу, і очікують результат через 20 хвилин.

Одночасно можна використовувати від 2 до 25 речовин. Шкірна проба вважається позитивною, якщо з’являються свербіж, припухлість і почервоніння шкірних покривів.

При високій чутливості пацієнта проводять патч-тест. Суть цього методу полягає у використанні спеціального пластиру, просоченого алергеном. Найчастіше це дослідження проводять при екземі або контактному дерматиті. Для цього потрібно приготувати суміш з парафіну та алергену, потім нанести її на металеві пластинки і прикріпити до шкіри на спину.

Пацієнта просять не допускати контакту пластини з водою протягом 2 діб. Після закінчення необхідного часу пластинки знімають, шкіра досліджується на наявність реакції. Якщо наслідків немає, пацієнт приходить через 2 доби для контрольного огляду або визначення гіперчутливості уповільненого типу.

У разі виникнення алергії у дітей до 5 років виявлення алергену методом шкірних тестів не проводять. Рекомендують діагностику антитіл у сироватці крові.

2.2 Аналіз крові на імуноглобуліни

Аналіз крові на імуноглобулін типу Е (IgE) показує кількість антитіл в сироватці. Для дослідження слід провести забір 10-15 мл венозної крові. Результат зазвичай готовий після 1-2 тижнів. Це дослідження проводять, коли є протипоказання до шкірних проб або пацієнт постійно приймає протиалергічні препарати. Призначається як додатковий метод для підтвердження даних шкірних проб. Існує 2 типи аналізу:

1. 1. Загальний вміст IgE антитіл у крові.
2. 2. Аналіз на виявлення специфічних IgE антитіл. Воно дозволяє встановити наявність антитіл, що відносяться до конкретного харчового алергену.

Єдиний спосіб точно встановити діагноз і виявити алерген — це провокаційна проба. Суть цього методу полягає у навмисній стимуляції алергії у пацієнта під час вживання продуктів або алергенів, на які раніше вже була реакція. Показання до проведення:

1. 1. Якщо під час аналізів не були отримані коректні результати.
2. 2. Якщо дитина з алергією в анамнезі реагує на раніше встановлений алерген.

3 Підготовка до здачі аналізу

Матеріал для аналізу крові на алергени у дорослих беруть з вени. Здати кров можна в діагностичній лабораторії. У дітей використовують катетер-метелика. Перед дослідженням рекомендують виключити фізичні і емоційні навантаження, жирну їжу, прийом ліків і забезпечити достатній водний режим. Забір крові проводять натщесерце, допускаючи вживання питної негазованої води в невеликій кількості.

Дослідження проводять у період ремісії для отримання більш точних результатів. За 5 днів до передбачуваного аналізу потрібно обмежити спілкування людини з домашніми тваринами та птахами. Ще одна обов’язкова умова при підготовці до здачі — не вживати в їжу цитрусові, мед, горіхи, шоколад.

4 Розшифровка результатів

Починається повне обстеження організму з загального аналізу крові. Якщо в ньому виявляють підвищення кількості еозинофілів більше 5%, цей ознака свідчить на користь алергії. Також аналізують вміст лейкоцитів і базофілів у крові. Підвищення рівня цих формених елементів говорить про запальної та імунної реакції в організмі в відповідь на введення чужорідного білка.

Щоб оцінити результат при проведенні шкірних проб, що користуються певною ступенем вираженості:

• негативна реакція — діаметр почервоніння або набряк ділянки шкіри в місці контакту з алергеном дорівнює 0 мм;
• сумнівна — величина ділянки становить 1-2 мм;
• позитивна — 3-7 мм;
• явно позитивна реакція шкіри має обмежений осередок розміром 8-12 мм;
• гіперергічна — більше 13 мм

4.1 Вміст імуноглобулінів у сироватці крові

Нормальне значення ІдЕ відрізняється залежно від віку пацієнта:

Максимальне значення імуноглобулінів у пубертатному періоді (10-16 років) допускається за рахунок підвищення кількості гормонів і процесу перебудови організму.

Якщо аналіз крові був узятий на специфічні імуноглобуліни, використовують інші показники для оцінки результатів. Нормою вважається, якщо рівень специфічних Ig не перевищує 50 мг в 1 л. Від 50 до 100 мг на 1 л говорить про малій кількості антитіл у крові. Це буває при погрішності в дієті, нещодавно перенесеної алергії і вимагає контролю аналізу в динаміці. Рівень 100-200 мг/л потрапляє в діапазон помірної кількості імуноглобуліну. Зміст понад 200 мг/л достовірно підтверджує алергію.

Якщо всі правила проведення аналізу були дотримані, то з великою ймовірністю буде виявлена причина розвитку захворювання та призначено адекватне лікування.