Правила користування кишеньковим інгалятором: алгоритм і техніка застосування
Правила користування кишеньковим інгалятором потрібні для максимально ефективного застосування дозованих лікарських засобів при хронічних хворобах органів дихання (найчастіше при бронхіальній астмі ). Кишенькові інгаляційні препарати призначені для пацієнтів з хронічними захворюваннями дихальної системи, схильних до ризику раптового спазму воздуховодних шляхів і змушених користуватися швидкодіючими аерозольними бронхорозширювальними речовинами.
1 Алгоритм застосування кишенькового інгалятора
Так як дозований інгалятор є засобом «швидкої допомоги», від техніки його застосування залежить необхідна доза препарату, яка потрапить в дихальні шляхи і надасть бронхорозширюючу дію.
Алгоритм використання інгалятора:
- 1. струснути інгалятор;
- 2. зняти захисний ковпачок;
- 3. зробити глибокий видих;
- 4. вставити мундштук у рот;
- 5. почавши вдих, натиснути на балончик;
- 6. переконавшись у вступі лікарської речовини в рот, продовжити повільний глибокий вдих;
- 7. затримати дихання;
- 8. вийнявши балончик, видихнути через ніс;
- 9. закрити інгалятор мундштуком.
Обов’язковою вимогою до техніки інгаляції є здійснення вдиху одночасно з натисканням на балончик, інакше значна частина аерозольного речовини розсіється в навколишньому повітрі, минаючи дихальні шляхи.
Як показує практика, помилки у використанні інгаляційних пристроїв робить більше половини пацієнтів, з них переважна кількість похибок відзначається в осіб старше 50 років.
2 Допоміжні пристосування для інгаляцій
В цілях полегшення користування інгалятором існують спейсери — спеціальні насадки у вигляді резервуара для аерозольної субстанції. З їх допомогою можна проводити інгаляції навіть маленьким дітям (в цьому випадку на мундштук надівається лицьова маска).
Коли людина не здатна використовувати інгалятор з-за дитячого або похилого віку, важкого стану або порушення функції головного мозку доцільно застосовувати небулайзери — електричні інгаляційні прилади. Їх особливістю є розпилення під тиском лікувального розчину і його доставка в найдальші відділи дихальних шляхів, що незамінне при виражених загостреннях захворювання, коли неможливо зробити глибокий вдих і затримати дихання. Залежно від способу розпилення існує кілька видів небулайзерів:
- компресорні;
- ультразвукові;
- мембранні.
Зазвичай пацієнтам рекомендують купувати компресорні небулайзери, тому що вони довговічні в експлуатації і не викликають руйнування інгаляційних препаратів.
3 Симптоми передозування інгаляційних речовиною
Неправильне застосування кишенькових інгаляторів у деяких випадках загрожує передозуванням лікарського речовини. Більше 10 вдихів в день може призвести до токсичної дії на серцево-судинну систему: прискорюється пульс, з’являється дрібна тремтіння в руках, задишка стає наслідком порушення роботи серця, і подальші спроби позбутися від неї повторним прийомом бронхорасширяющего кошти тільки погіршують стан пацієнта, у важких випадках можуть проявитися ускладнення у вигляді аритмії або інфаркту.
Дозовані інгаляційні пристрої можна використовувати без попередньої консультації лікаря і в невмілих руках він принесе більше шкоди, ніж користі. Особливо неприпустимо неузгоджене з доктором застосування бронхорозширюючих речовин у дітей, оскільки незміцнілі органи кровообігу дитини найбільше чутливі до їх побічної дії.