Причини виникнення бронхіальної астми: етіологія і патогенез захворювання
Патогенез бронхіальної астми (БА) має не тільки академічне значення. Дане захворювання є однією з найбільш актуальних проблем у сучасній медицині, в тому числі і педіатрії. В останні роки спостерігається серйозне зростання числа випадків алергічних патологій, зокрема бронхіальної астми — за даними ВООЗ, їй страждають понад 300 млн осіб у світі (за прогнозом, до середини 2020-х років показник збільшиться до 400 мільйонів). Патологічний процес часто призводить до значного погіршення якості життя хворих.
1 Сучасний погляд на етіологію
Довгий час етіологія і патогенез бронхіальної астми залишалися предметом наукових дискусій. Сама патологія вважалася викликаної варіабельним звуженням бронхів. Але сьогодні БА розглядають як запальне захворювання хронічного типу, в яке залучаються різноманітні клітини, включаючи макрофаги, Т-лімфоцити, медіатори.
Етіологія хвороби відрізняється многофакторностью. На практиці це означає, що причини виникнення бронхіальної астми потрібно розглядати комплексно.
Серед факторів, що провокують БА, виділяються:
- спадкова схильність;
- взаємодія генів, що відповідають за подібні реакції, з різними факторами зовнішнього середовища;
- вірусні та бактеріальні інфекції;
- особливості дихальної та імунної системи, які відповідають за тяжкість перебігу захворювання у кожному конкретному випадку.
Всі причини розвитку бронхіальної астми можна розділити на:
- внутрішні;
- зовнішні.
Перші називаються ендогенними, в основному вони генетичні. До них відноситься схильність не тільки до появи астматичного компонента, але й атопічного дерматиту. Для розвитку бронхіальної астми має значення стать — у дитинстві вона частіше з’являється у хлопчиків, а в підліткові роки і дорослому віці — у дівчат і жінок.
Серед внутрішніх факторів слід виділити ожиріння. Ця причина, яка може виявитися вирішальною, актуальна для пацієнтів будь-якого віку.
Зовнішні фактори називаються зовнішніми, або ендогенними. У цьому випадку бронхіальна астма з’являється при впливі вірусних інфекцій, під впливом певних алергенів і т. д. Можна виділити наступні причини:
- 1. Інфекційні агенти, в основному віруси. У дітей вони частіше запускають механізм розвитку захворювання, ніж у дорослому віці.
- 2. Алергени. Всередині приміщення це домашній пил, шерсть тварин, грибки. Навіть таргани в процесі життєдіяльності виробляють речовини, які призводять до розвитку алергічної реакції. Поза приміщення алергенами є переважно пилок рослин і грибки.
- 3. Професійні фактори і аэрополлютанты. Вони частіше викликають бронхіальну астму у дорослих. До аэрополлютантам відносяться продукти згоряння дизельного палива, тютюновий дим, що вдихається як при активному, так і при пасивному курінні. Ці речовини призводять до розвитку хронічної обструкції бронхів.
- 4. Неправильне харчування. Часто БА розвивається в осіб, які вживають рафіновані продукти і жирні кислоти омега-6 у великій кількості, а антиоксиданти, які в основному містяться в овочах і фруктах, — у відносно невеликому. Для організму корисніше омега-3 ненасичені жирні кислоти, що містяться в морській рибі, але їх надмірний прийом також може нанести шкоду здоров’ю.
- 5. Лікарські препарати. В основному — антибіотики пеніцилінового ряду (їх призначають і при запаленні легенів). Призвести до БА може навіть відносно нешкідлива ацетилсаліцилова кислота, а також вітаміни і сульфаніламіди.
В останні роки в медицині особливу увагу стало приділятися різних респіраторних інфекцій, які стають причиною обструктивного синдрому і бронхіальної астми, таких як грип, парагрип, риновірус, мікоплазменна інфекція.
2 Патогенез
При всіх формах БА, коли виникає запальний процес, у нього залучаються огрядні клітини та еозинофіли. Останні зазвичай локалізовані в бронхах. Під їх дією вивільняються речовини, що викликають підвищення проникності судин і бронхоконстрикцию. Це призводить до того, що посилюється чутливість бронхів до будь-яких подразників.
Саме гіперчутливість та гіперреактивність бронхів є основним механізмом патогенезу бронхіальної астми:
- Гіперчутливість означає підвищену чутливість бронхів до самих незначних доз алергенів і подразників.
- Гіперреактивність — це більш інтенсивний, в порівнянні з нормою відповідь на алергени та інші подразники, який виникає через зниження порогу чутливості.
У міру розвитку хвороби починають відбуватися структурні зміни в дихальних шляхах: гладкі м’язи збільшуються, спостерігається проліферація судин. Внаслідок цього протягом бронхіальної астми збільшується, погіршується функція легень, може знижуватися ефективність раніше призначеної терапії.
Основні ознаки бронхіальної астми:
- хрипи;
- напади задухи;
- відчуття закладеності у грудній клітці;
- непродуктивний кашель.
Симптоми посилюються в нічний час і вранці. Буває, що всі перераховані ознаки проявляються після фізичного навантаження або впливу холодного повітря. Але найчастіше подібні порушення в роботі органів дихальної системи виникають внаслідок контактів з алергенами.
3 Лікування
Лікування бронхіальної астми відрізняється ступінчастим підходом. Це означає, що при наявності або посилення дії факторів ризику обсяг медикаментозної терапії збільшується, а при їх відсутності — знижується. При цьому головна мета — стабільний контроль стану хворого.
Кожна ступінь передбачає кілька варіантів терапії, які розглядаються як альтернативні, хоча їх ефективність і не є однаковою.
Схема терапії БА досить складна, тому її повинен призначати виключно лікар. Схематично її можна описати наступним чином:
| Ступінь | Характеристика |
|
1 |
Найчастіше призначають інгаляційні глюкокортикостероїди. Зазвичай інгаляції проводять за допомогою спеціальних пристроїв — небулайзерів. Препарати виписують з урахуванням віку пацієнта. Зазвичай для дітей раннього віку це Будесонид в суспензії, починаючи з 6 років застосовується беклометазона дипропіонат. На цій щаблі призначається і флутиказона пропіонат, але тільки з однорічного віку |
|
2 |
В цей період призначають низькі дози глюкокортикостероїдів для інгаляцій, що допомагає зменшити ризик загострення і поліпшити якість життя. Якщо бронхіальна астма поєднується з алергічним ринітом, додатково призначаються препарати кромоглициевой кислоти (кромони). Стартова доза у дітей і дорослих відрізняється підбирається в кожному випадку індивідуально |
|
3 |
Можливі варіанти — або середня дозування глюкокортикостероїдів, або низька, але тоді додатково призначається Теофілін |
|
4 |
Передбачає збільшення дози інгаляційних препаратів, до яких додається Теофілін або Тіотропію |
|
5 |
Крім високих доз інгаляційних засобів на цій стадії в обов’язковому порядку призначають такі препарати, як Омализумаб і Тіотропію. Можливе призначення та пероральних глюкокортикостероїдів (при легкому перебігу захворювання вони вважаються небажаними) |
Зниження дози інгаляційного препарату в період поза загострення цілком можливо, але воно повинно бути плавним. Крім вибору лікарського засобу важливо контролювати фактори навколишнього середовища. Треба виявити алерген і повністю усунути всі контакти з ним. Повітря в приміщенні, де знаходиться пацієнт, повинен бути свіжим і достатньо зволоженим, тому необхідно регулярно провітрювати кімнати і використовувати зволожувачі повітря.
Рекомендується проводити вологе прибирання щодня. Кількість «пилозбірників» навколо також потрібно зменшити — книги і дрібнички тримати в закритих полицях, повністю позбутися від килимів, важких завіс, декоративних подушок.
Якщо головну роль у формуванні бронхіальної астми відіграє алергія, рекомендується алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ). Вона проводиться починаючи з 5-річного віку. Пацієнту поступово вводять алерген, починаючи з мінімальної дози і постійно підвищуючи дозу. Прийом ліків на час курсу терапії зазвичай не припиняється.
Доцільність даного методу у кожному разі розглядає лікар з урахуванням всього комплексу симптомів. Спеціаліст прописує і кількість курсів АСІТ — однієї процедури для позбавлення від захворювання недостатньо.