Простий паровий інгалятор — інструкція по застосуванню

Парові інгаляції широко поширені, оскільки їх можна проводити і в домашніх умовах. Ефективність цих процедур досить висока при лікуванні ринітів простудного або алергічного характеру. Їх часто застосовують для полегшення головного болю, зняття симптомів застуди та астми. Використання теплого вологого повітря відкриває дихальні шляхи і відновлює нормальне функціонування системи дихання. Сучасний пристрій парового інгалятора значно спрощує проведення подібного лікування. Крім медичного застосування, парові інгаляції активно застосовуються в косметології для очищення шкіри.

1 Види інгаляторів

Для лікування респіраторних патологій використовуються інгалятори з різними принципами роботи. Розрізняють наступні типи приладів:

Тип інгаляційного приладу Принцип дії Сфера застосування Використовувані засоби
Паровий Випаровування розчину лікарського препарату
  • захворювання верхніх дихальних шляхів;
  • косметологія
  • мінеральна або морська вода;
  • настої трав;
  • препарати на масляній основі
Компресорний Розпорошення лікарського засобу у формі аерозолю струменем повітря Хвороби верхніх і нижніх шляхів системи дихання Будь-які ліки
Ультразвуковий Перетворення діючої речовини ліки ультразвуком Хвороби верхніх і нижніх шляхів системи дихання Будь-які ліки, крім антибіотиків і гормональних препаратів
Меш–інгалятор Перетворення розчину лікарського препарату в аерозоль вібруючою сіткою-мембраною Хвороби верхніх і нижніх шляхів системи дихання Будь-які ліки

Компресорні і меш-інгалятори дозволяють використовувати будь-які лікарські засоби, включаючи антибіотики, гормональні та імуномодулюючі препарати. Кожна з моделей має свої недоліки: компресійні небулайзери шумно працюють і володіють великими габаритами, меш–інгалятори коштують дуже дорого. Ультразвукові прилади компактні і безшумні, але надають руйнівну дію на деякі види ліків, тому має обмеження у використанні.

2 Застосування парового інгалятора

Парові інгаляції можуть справлятися з різними вірусами і бактеріями завдяки місцевому впливу у вогнище запального процесу. Надходять в організм ліки потрапляють у відділи дихальної системи в цілості, не розтративши своїх властивостей. Робити інгаляції легко, тому їх часто проводять у домашніх умовах.

За темою:  У яких продуктах міститься лактоза?

2.1 Принцип дії

Парові інгалятори мають простий принцип дії, заснований на випаровуванні. Освіта аерозольної суміші проводиться шляхом нагріву води або фізіологічного розчину з розчиненим у ній препаратом до температури кипіння.

В камері пристрою підтримується температура, що забезпечує пароутворення. Регулювання інтенсивності утворення пари виробляється зміною температури води за допомогою перемикачів.

Велика інтенсивність утворення пара створює частки малого розміру, які призначені для вдихання через ніс. Для того, щоб дихати ротом, переважно великі частинки пари.

Розміри відділяються від поверхні киплячої води частинок пара — більше 10 мікрон, що ускладнює їх осідання в бронхах і альвеолах легенів. Майже всі вони залишаються в носоглотці.

Основні складові частини пристрою:

  • посудина для води;
  • з’єднувальний шланг або трубка;
  • об’ємна маска для носа і рота.

Парова маска — гнучке і анатомічно зручне для особи пристосування. Її легко мити в посудомийній машині чи вручну звичайним милом.

Лікувальний ефект досягається від вдихання пари через маску ротом і носом.

На сьогоднішній день на ринку пропонуються декілька моделей парових інгаляторів, перетворюють воду в пару при температурі нижче 100 градусів. Це знижує ймовірність руйнування використовуваного лікарського препарату та виникнення опіків.

2.2 Переваги і недоліки

Поширеність домашнього використання парових інгаляторів пояснюється такими основними причинами:

  • Полегшення стану при застуді або грипі.
  • Надання відхаркувальний ефекту від лікування пором — розведення слизу і відкриття верхніх дихальних шляхів.
  • Покращення кровообігу в органах дихання шляхом розширення судин під впливом тепла. Правильна циркуляція зменшує рівень токсинів в крові і допомагає зменшити головний біль, полегшити приступ мігрені.
  • Відновлення слизової оболонки в носі та горлі вологим гарячим паром при алергії.
  • Зняття стресу паровими процедурами з використанням ефірних масел.
  • Досягнення косметичного ефекту: очищення пір на носі і особі, що запобігає появі вугрів. Шкіра від таких процедур виглядає сяючою і омолодженою.
За темою:  Часте чхання у дорослих і дітей: причини і лікування

Виконання лікувальних процедур з допомогою парового інгалятора має наступний ряд обмежень:

  • процедуру проводити з обережністю людям з високою температурною чутливістю і дітям із-за ризику виникнення опіків від впливу пари;
  • використовувати тільки спеціальні лікарські засоби на основі ефірних олій;
  • враховувати часткову втрату лікувальних властивостей препаратів під впливом високої температури.

Парова інгаляція протипоказана при підвищеній температурі тіла вище 37,5 градусів).

2.3 Особливості паровий терапії у дітей

При лікуванні ГРЗ із запаленням верхніх дихальних шляхів у дітей показано парові інгаляції. Користь від процедури полягає в тому, що мокротиння під впливом теплого і вологого повітря починає продуктивно відкашлюватися.

Батькам необхідно пам’ятати про те, що при зволоженні засохлою слизу відбувається збільшення її обсягу, тому при проведенні парових інгаляцій у дітей є ризик провокації обструкції шляхів дихальної системи. У дітей молодшого віку ризик таких ускладнень найбільш високий. Ця процедура не призначається дітям при відсутності застояної слизу.

Дітям до року проведення парових інгаляцій протипоказано, а дошкільнятам їх роблять тільки після консультації з лікарем. Таким чином, при лікуванні дітей парова терапія допомагає при легких і короткочасних гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ):

  • ринітах;
  • фарингітах;
  • тонзилітах;
  • ларингітах.

3 Інструкція по використанню

Перед проведенням процедури необхідно ознайомитися з інструкцією по застосуванню приладу, вивчити його комплектацію.

Виконання інгаляції складається з наступних етапів:

  1. 1. Збірка інгалятора: установка трубки і насадки.
  2. 2. У ванночку налити одну мензурку води (мірна ємність додається в комплекті).
  3. 3. Залити використовуваний препарат.
  4. 4. Надіти на пристрій ковпак, розтруб, насадку-маску вставити в отвір.
  5. 5. Підключити прилад до мережі електроживлення.
  6. 6. Включити кнопку на корпусі.
  7. 7. Дочекатися закипання води.
  8. 8. Маску розгорнути в положення, зручне для прийняття процедури.
  9. 9. Подачу пари регулювати спусковим клапаном.
  10. 10. Обличчя опустити у маску пристрою.
  11. 11. Після проведення процедури вимкнути пристрій.
За темою:  Як вивести моль в квартирі: методи боротьби в домашніх умовах

При використанні парового інгалятора в косметичних цілях перед процедурою потрібно очистити шкіру обличчя від косметики та забруднень звичайними засобами.

MAXCACHE: 0.53MB/0.01770 sec