Себорейний дерматит: причини, симптоми, лікування захворювання на тілі та обличчі людини

Себорейний дерматит представляється собою хронічне запальне захворювання шкіри, яке виникає із-за порушення секреторної функції сальних залоз. Незалежно від типу патологічного ураження, лікування даної патології займає тривалий час, так як симптоми швидко повертаються. Причини, що призводять до загострення, вельми різноманітні і їм піддається кожна людина. Необхідно підтримуюче лікування та дотримання деяких правил профілактики, які суттєво поліпшать якість життя і дозволять усунути ризик можливих рецидивів захворювання.

1 Себорейний дерматит: причини та види

Себорейний дерматит — це захворювання шкіри, яке виникає в результаті порушення роботи сальних залоз. Відбувається зміна кількісного та якісного складу шкірного сала, що виробляється секреторними залозами, що обумовлено розвитком грибків. Дане захворювання має хронічний рецидивуючий перебіг, так як після зняття всіх симптомів запалення може виникнути знову за умови наявності провокуючих факторів.

Найчастіше вражаються ділянки шкіри з найбільшою кількістю сальних залоз. Серед них: волосиста частина голови, лоба, носа, носогубні складки, вушні раковини, груди, спина. Перед хворобою уразливі всі верстви населення, а також будь-які вікові групи. Себорейний дерматит можна зустріти як у дорослої людини, так і у новонародженого. Особливо небезпечно перенесення патології в момент вагітності, так як це в десятки разів збільшує ризик інфікування дитини.

Виділяють три форми себорейного дерматиту:

  1. 1. Суха — з’являється в результаті неправильної роботи сальних залоз, коли відбувається недолік шкірного сала, при дефіциті зволоження шкірний покрив тріскається, стає сухим і покривається лусками.
  2. 2. Волога — характеризується надмірною виробленням секреції з сальних залоз, що відбувається під дією мікроорганізмів.
  3. 3. Змішана — поєднуються симптоми сухого та вологого себореї.

Переважною локалізацією сухої форми є волосиста частина голови, волога або жирна частіше виникає на шкірі обличчя, грудей і спини. Це обумовлено особливостями будови сальних залоз.

1.1 Причини

Вважається, що основна причина виникнення себорейного дерматиту пов’язана з патологічним збільшенням сапрофитового грибка. Він може знаходитися на поверхні шкіри і в нормі, так як є умовно патогенних представником мікрофлори. Провокуючим фактором є його патологічне розмноження і розподіл по поверхні епідермісу. Сапрофитовый грибок локалізується навколо сальних залоз більш ніж у 85% населення. Шкірне сало володіє всіма необхідними речовинами, що сприяють зростанню, розвитку і підтриманню нормальної життєдіяльності мікроорганізмів. При виникненні сприятливих умов утворюється велика кількість спор, у зв’язку з чим виникає активне їх розмноження.

Провокуючими факторами є:

  • підвищена секреція сальних залоз;
  • гормональні порушення;
  • зниження імунітету;
  • хронічні стреси і депресії;
  • ожиріння;
  • систематичне перевтома;
  • алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія;
  • неправильне харчування;
  • тривала гормонотерапія;
  • гінекологічні захворювання у жінок;
  • онкологічні освіти;
  • інфекції системи травлення;
  • цукровий діабет й інші ендокринні порушення;
  • гіпо — і авітаміноз.

Всі перераховані патологічні стани призводять до підвищення кількості мікроорганізмів. При їх великій кількості шкірного сала не вистачає для нормальної життєдіяльності тілесного покриву, в результаті чого виникає запалення.

За своєю будовою грибки мають овальну і округлу форму. Перші паразитують на волосистій частині голови, другі частіше зустрічаються на тілі людини.

2 Симптоми

Розповсюдження шкірного покриву відбувається поступово. Деякі причини здатні призводити до яскраво виражених змін, коли постановка діагнозу не представляє особливих труднощів. У ряді випадків поступове поширення і нетипова локалізація можуть утруднити діагностику. Себорея Часто нагадує лишай, провести диференціальну діагностику можна тільки за допомогою лабораторних методів досліджень.

Характерною ознакою хвороби на тілі, при ураженні шкіри обличчя і тіла, є помірний свербіж після інтенсивного потовиділення. Неприємні відчуття мають нетривалий характер, зазвичай проходять після прийому душу.

Запальні зміни мають специфічний вигляд. На шкірі з’являються червоні бляшки з чітким контуром. У місцях злиття вони рожево-жовтого кольору. Зверху ці осередки покриті лусочками. Часто мають правильну форму у вигляді кілець або гірлянд, на тілі вражають симетричні області тіла.

При вираженому поширенні патологічного процесу у місцях запалення можна побачити тріщини на поверхні бляшок визначається липкий субстрат, добре відокремлюваний при механічному терті. Це мокнучі вогнища себорейного дерматиту. З’являється відчуття дискомфорту в області поразки і навіть больовий синдром.

При локалізації на волосистій частині голови визначається утворення щільних бляшок, що більше нагадують скоринки. Вони лущаться і утворюють білі лусочки, іноді мають легкий жовтуватий відтінок. При цьому перебігу патологічного процесу суха лупа поширюється по всій довжині волосся.

3 Лікування

Себорейний дерматит необхідно своєчасно лікувати. Незалежно від його локалізації та ступеня вираженості, потрібно виконувати всі рекомендації дерматолога. Це хронічне захворювання передбачає постійне носійство спор грибів на поверхні шкіри, в результаті чого воно може повертатися при появі провокуючих причин. Запалення з’явиться з новою силою при зниженні імунітету або при психоемоційному нестабільності.

Терапію необхідно починати обов’язково з перегляду способу життя. Важливо відмовитися від шкідливих звичок. Тютюнопаління та вживання алкоголю сприяють поширенню запального процесу і зниження імунітету. Людині важливо дотримуватися режиму праці та відпочинку, скоротивши ризики перевтоми. Окрема увага приділяється режиму харчування. Потрібне збалансоване та раціональне вживання їжі. Добовий раціон повинен бути багатий всіма необхідними мікроелементами.

При наявності себорейного дерматиту людині варто відмовитися від жирної, смаженої, солоної, копченої їжі та продуктів, приготованих із застосуванням великої кількості спецій. Вуглеводи, які містяться в солодощах, сприяють розвитку запалення, тому цукерки, печиво та інші борошняні вироби необхідно категорично виключити з раціону в період загострень. Також рекомендується відмовитися від вживання цитрусових, грибів, ікри риби, напівфабрикатів. Їжа, приготована в точках швидкого харчування, багата жирами і вуглеводами, хорошою альтернативою їй стане домашня їжа, переважно не жирні супи.

3.1 Себорея шкіри голови

Відсутність правильного і компетентного лікування збільшує не тільки розвиток себорейного дерматиту шкіри голови, але і сприяє поширенню патології на інші частини тіла.

Раціональна терапія полягає в комплексному підході, недотримання кожного з принципів загрожує відсутністю ефекту. Людині необхідно правильно харчуватися і регулярно використовувати в якості засобів гігієни спеціальні склади шампунів і мазей. Багато рослин мають протигрибковим ефектом і сприяють зниженню запалення і зняттю симптомів захворювання. Хорошою протигрибковою і протизапальною дією володіють шампуні на основі дьогтю.

Спори грибків на волосистої частини шкіри голови поширюються досить швидко, тому необхідно застосування спеціальних лікарських препаратів, які сприяють усуненню патогена. Вони використовуються в якості олій, мазей, компресів, рідше у вигляді таблетованих форм. Медикаментозна терапія передбачає обов’язкове призначення полівітамінних комплексів, без яких відновити нормальну роботу сальних залоз буде вкрай складно.

3.2 Себорейний дерматит шкіри обличчя і тіла

Найбільш поширеним препаратом при лікуванні себорейного дерматиту є саліцилова кислота. Це пояснюється спеціальним складом, де основна роль відводиться дьогтю і цинку. При використанні цього засобу вдається досягти стійкої ремісії, коли патологічний стан не повертається тривалий час. Затяжний хронічний перебіг передбачає щоденне і регулярне застосування саліцилової кислоти, так як протипоказань і побічних ефектів у даного засобу практично немає.

Велике значення має усунення провокуючого фактора, так як в більшості випадків причиною виникнення патології є інше захворювання організму, то варто спочатку вилікувати його. В даному випадку себорейний дерматит є лише симптомом, його усунення буде неефективним.

У щоденний раціон необхідно включити біологічно активні добавки з великою кількістю мікроелементів, особливо цінними виявляються селен і цинк. Необхідно вживання в їжу продуктів, що підвищують імунітет. Імуностимулятори застосовуються як внутрішні, так і зовнішні, хорошим ефектом серед кремів мають Протопик і Элидел.

3.3 Лікування народними засобами

Крім дискомфорту на шкірі, печіння, свербежу, підвищеної чутливості і навіть хворобливості, себорейний дерматит викликає неприємний зовнішній вигляд шкіри. Для досягнення вираженого косметичного ефекту, усунення запалення та якнайшвидшого одужання хворих рекомендується використовувати народні засоби. В основному рецепти складаються з інгредієнтів рослинного походження, які володіють вираженими терапевтичними властивостями:

  1. 1. Обліпихова масло і чайне дерево. Даний лікарський склад допомагає відновити здоровий вигляд шкіри і усунути запалення. Для його приготування знадобиться одна чайна ложка обліпихової олії і 5 крапель ефірного масла чайного дерева. Для отримання однорідного складу треба ретельно збовтати інгредієнти в невеликій ємності, яка щільно закривається. Застосовувати слід 2 рази на день, вранці і ввечері. За допомогою ватного або марлевого тампона засіб наносять на уражені ділянки шкіри, при цьому втираючи ніжними круговими рухами. Допускається застосовувати до тих пір, поки дерматит повністю не пройде. Для підтримки здоров’я шкіри засіб необхідно використовувати 2 рази в тиждень на ніч.
  2. 2. Алое віра має виражену регенеруючу та протизапальну дію. Ця рослина здатна не тільки прискорити процес переходу хвороби в ремісію, але і зупиняє хвороба на тривалий час. Його застосування виправдане навіть у самих запущених і виражених випадках. Для лікувальних маніпуляцій знадобиться свіжовичавлений сік алое. Він втирається легкими масажними рухами місця ураження шкіри. Виконувати процедуру можна необмежену кількість часу, але для досягнення стійкого терапевтичного ефекту знадобиться не менше 2-3 тижнів.
  3. 3. Відвар з ромашки знайшов особливе застосування при лікуванні жирної себорейного дерматиту. Це рослина славиться своїми протизапальними властивостями, воно добре підсушує і знімає свербіж. Для приготування відвару знадобиться сухий екстракт ромашки, який можна заготовити влітку самостійно або придбати в будь-якій аптеці. Один такий пакет або 15 г екстракту необхідно прокип’ятити протягом 10 хвилин, після чого дати розчину охолонути. Потрібно вмиватися щодня на ніч 1 місяць.
  4. 4. При сухому дерматиті для зволоження шкіри допомагає огірок. Потрібно один невеликий плід, який необхідно подрібнити за допомогою терки разом з шкіркою. Для досягнення протизапального ефекту рекомендується додати одну чайну ложку соку алое віра. Після ретельного перемішування в положенні лежачи маску накладають на шкіру обличчя, уникаючи області навколо очей. Процедура триває 20-30 хвилин. Після цього лікарську форму видаляють за допомогою ватного диска, а шкіру промивають теплою проточною водою.
  5. 5. Виражений себорейний дерматит на шкірі обличчя, тіла або волосистої частини голови, що супроводжується сильним свербежем, печінням та болем, добре піддається лікуванню за допомогою настою з календули. Ефект буде відчутний вже після першої процедури. Для приготування знадобиться 2 столові ложки сухоцвіту календули, 300 мл крутого окропу і термос. Інгредієнти змішуються і закриваються на 3-4 години, під дією високої температури і відносної вакууму виділяється максимальна кількість корисних речовин. Застосовувати засіб необхідно у вигляді примочки, використовуючи для цього бавовняну тканину або марлю, складену в декілька шарів. Змочену серветку прикладають до місця ураження на 20-30 хвилин, мінімум 2 рази в день. Для посилення ефекту допускається чотириразове застосування на добу, протягом одного місяця.
  6. 6. Для лікування себореї на поверхні грудей або спини використовують капустяне листя. Вони, крім протизапального ефекту, володіють ще і патогенетичним, тобто пригнічують зростання грибкових спор. Для виділення максимальної кількості капустяного соку листя необхідно добре відбити молоточком. Далі вони прив’язуються до місця запалення, фіксуються еластичними або марлевими бинтами. Краще всього виконувати процедуру на ніч. Курс лікування -не менше 10 днів.
  7. 7. Хорошим протигрибковим ефектом володіє мед. Виправдано його застосування і при себорейному дерматиті. На одну чайну ложку меду необхідно 9 ложок води. Після ретельного розчинення склад ставлять у холодильник на 1-2 години. Охолодженим розчином обробляють місце ураження протягом 3 хвилин масажними круговими рухами. Місце дії залишається на 5 годин, після чого промивається теплою проточною водою. Застосовувати можна раз в 2-3 дня.

Якщо себорейний дерматит одного разу з’явився на шкірі людини, то говорити про повне одужання не можна. Для того щоб уникнути чергового загострення, необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, ретельно підходити до вибору засобів за доглядом шкіри, мінімізувати ризик травматичних ушкоджень, у тому числі жорсткими мочалками і щітками в момент купання. Пацієнтам рекомендується періодично виконувати профілактичні процедури, із застосуванням спеціальних засобів, кремів, шампунів. Важливо повноцінне харчування та дотримання режиму праці та відпочинку. Велике значення має імунітет — для його зміцнення потрібно регулярно проводити час на свіжому повітрі і приймати вітамінні комплекси.

За темою:  Що таке кропив'янка у дітей: причини виникнення, симптоми, лікування та профілактика хвороби

MAXCACHE: 0.42MB/0.02299 sec