Що таке аспіринова астма (тріада), лікування захворювання

Аспіринова астма характеризується так званої тріадою Фернана — Відаля: непереносимість нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), раптовими нападами задухи, а також полипозным риносинусит. Захворювання протікає важко. Діагностика заснована на зборі скарг, а також ретельного аналізу даних анамнезу пацієнта. Додаткові методи включають в себе дослідження функції зовнішнього дихання. Лікування базується на скасування прийому лікарських засобів із групи НПЗЗ, а також дотриманні суворої дієти. Медикаментозна терапія складається з призначення бронходилатирующих препаратів, глюкокортикостероїдів (ГКС), а також антагоністів лейкотриеновых рецепторів.

1 Опис

Аспіринова бронхіальна астма – особливий тип бронхіальної астми, суть якого полягає у розвитку крайньої чутливості бронхів до лікарських засобів з групи нестероїдних протизапальних препаратів, куди входить аспірин (ацетилсаліцилова кислота). Крім нього цю патологічну реакцію здатні викликати природні саліцилати.

Аспіринова БА відрізняється вкрай важким перебігом, оскільки при розвитку нападу купірувати його застосуванням лікарських засобів з групи бронхолітиків досить проблематично. Для запобігання ускладнень призначаються інгаляційні форми глюкокортикостероїдів.

Вперше дана реакція була описана в 1903 році практично відразу після впровадження аспірину в клінічну практику.

Захворювання частіше зустрічається у жінок старше 40 років. Статистичні дослідження, проведені фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я, свідчать про те, що симптоми непереносимості нестероїдних протизапальних препаратів зазначаються у 15-20% хворих на бронхіальну астму.

2 Етіологія

Гиперреактивная реакція бронхів провокується патологічної чутливістю не тільки до ацетилсаліцилової кислоти, але і до інших нестероїдних протизапальних препаратів:

• ибупрофену;
• диклофенаку;
• кетопрофену;
• тиапрофеновой кислоти та інших.

Важливою особливістю аспірінової бронхіальної астми вважається наявність перехресної чутливості до вищеперелічених препаратів. Наприклад, при розвитку астматичного нападу на прийом аспірину у 50-100% випадків аналогічне речовина також буде причиною бронхообструкції.

Бронхоспазм виникає не тільки внаслідок прийому лікарських засобів, але і з-за вживання в їжу продуктів, що містять природні саліцилати, таких як:

• томати та огірки;
• цитрусові (лимони, апельсини та ін);
• яблука;
• перець;
• полуниця, суниця, малина та деякі інші ягоди;
• кориця і куркума;
• продукти з тартразином – синтетичним барвником жовтого кольору.

Провокувати розвиток аспіринового бронхоспазму здатні багато консервовані продукти, до складу яких входять будь-які похідні саліцилової і бензойної кислоти.

Астматична бронхообструкция схожа на типову алергічну реакцію, але такою не є. Механізм розвитку симптомів задухи заснований на порушенні обміну арахідонової кислоти в організмі, причому найчастіше воно обумовлено генетично.

Патогенез аспірінової астми пов’язаний з наступними моментами:

3 Симптоми

Найчастіше недуга розвивається у пацієнтів, в анамнезі яких є дані про хронічному риносинуситі або інших типах астми.

Існує ймовірність виникнення симптомів даного захворювання під час вірусної або бактеріальної інфекції, коли має місце застосування НПЗЗ в якості жарознижуючих засобів.

Через годину після попадання в кровотік саліцилату спостерігаються рясне відділення слизу з носа, виражене сльозотеча та гіперемія як особи, так і верхньої половини грудної клітки. Розвивається приступ задухи аналогічний такому при класичному вигляді бронхіальної астми.

Існує ймовірність атипового перебігу нападу, що супроводжується тупими болями в животі, нудотою і блювотою. Нерідкою ситуацією є падіння артеріального тиску, порушення свідомості аж до його втрати.

У клінічній практиці виділяють наступні варіанти перебігу аспірінової БА:

Форма	Опис
Ізольована	Приступ задухи спостерігається безпосередньо після прийому нестероїдних протизапальних засобів. Характеризується відсутністю інших симптомів і порівняно сприятливим перебігом нападу і захворювання
Аспіринова тріада	Спостерігається поєднання симптомів риносинуситу (стійка закладення носових ходів, рясна ринорея, головний біль), непереносимість НПЗЗ (нападоподібний біль в скроневій області, виділення слизу з порожнини носа, часте чхання на тлі сльозотечі), а також прогресуюче протягом бронхіального нападу з розвитком астматичного статусу. Останній проявляється відсутністю позитивного ефекту після прийому бронхорозширюючих препаратів, погіршення бронхіальної прохідності і порушенням дихання — аж до коми
Поєднання підвищеної чутливості до НПЗЗ з атопічною бронхіальною астмою	Розвиваються симптоми алергічних реакцій в результаті контакту організму з потенційними алергенами: пилком деяких рослин, побутової і книжкової пилом, шерстю домашніх тварин. Іноді типові симптоми БА поєднуються з ураженням інших систем органів з розвитком екземи, кропив’янки та атопічного дерматиту

4 Діагностика

Початкова діагностика включає в себе ретельний збір анамнезу життя і хвороби пацієнта. Лікуючого лікаря цікавить, коли з’явилися перші ознаки захворювання, з чим хворий пов’язує їх виникнення, а також чим вони купірувався.

У зв’язку з генетичною схильністю до розвитку аспірінової бронхіальної астми необхідно визначити її наявність у близьких родичів та членів сім’ї. Вкрай важливим діагностичним моментом стає виявлення достовірної зв’язку між прийомом препаратів ацетилсаліцилової кислоти, аналогічних НПЗЗ та формуванням описаної клінічної картини.

Аспіринова тріада, є «класичним» типом захворювання, істотно полегшує постановку діагнозу, оскільки прояви хронічного полипозного риносинуситу виявляються при проведенні рентгенографії придаткових пазух і ендоскопічному дослідженні даної області.

Остаточний діагноз виставляється після проведення спеціальних провокаційних тестів, при яких невелика доза ацетилсаліцилової кислоти та індометацину вводиться в організм обстежуваного перорально або інгаляційно.

У зв’язку з високим ризиком розвитку небезпечних для життя і здоров’я пацієнта ускладнень дане обстеження проводиться виключно в спеціально обладнаних стаціонарах з можливістю виклику реанімаційної бригади.

При позитивній пробі виникають ознаки погіршення носового дихання, з’являються нежить, сльозотеча, задуха. При дослідженні функції зовнішнього дихання за допомогою спеціального приладу – пикфлоуметра – спостерігається зниження об’єму форсованого видиху за першу секунду.

Диференціальна діагностика проводиться із захворюваннями, що характеризуються аналогічною клінічною картиною:

• ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легенів);
• атопічна і кардіальна астма;
• гострі респіраторні інфекції;
• пухлинні ураження бронхіального дерева та ін

З цією метою використовуються такі діагностичні методи:

• рентгенографія органів грудної клітки;
• комп’ютерна томографія (КТ) легенів;
• бронхоскопія;
• пикфлоуметрия та спірографія;
• ультразвукове дослідження (УЗД) серця;
• консультація лікарів різного профілю: алерголога—імунолога, пульмонолога, кардіолога, оториноларинголога та інших.

5 Лікування

Лікування пацієнтів з діагнозом аспіринова бронхіальна астма є комплексним. Схема терапії схожа з такою при інших типах БА.

До етіологічних методів відносять строгий відмова від прийому будь-яких препаратів з групи нестероїдних протизапальних засобів та їжі, до складу якої входять природні саліцилати.

В якості медикаментозної терапії виправдано призначення наступних медикаментів:

Назва	Опис	Режим прийому	Зображення
Будесонид	Препарат з групи інгаляційних глюкокортикостероїдів. Механізм дії заснований на гальмуванні і пригніченні виходу медіаторів запалення та алергії, що призводить до зменшення реактивності дихальних шляхів до їх ефектів	Препарат має інгаляційну форму. Дозу призначає лікар. Максимальний терапевтичний ефект спостерігається через 1-2 тижні після початку терапії
Формотерол, Сальметерол	Є β2-адреноміметиками тривалої дії. Використовуються для лікування бронхіальної астми будь-якої форми та інших обструктивних захворювань бронхолегеневої системи. Дія препаратів розвивається через декілька хвилин після потрапляння речовини в організм. Позитивний ефект заснований на розширення бронхів, а також перешкоджання вивільнення медіаторів запалення макрофагів	Введення препарату здійснюється інгаляційно. З метою купірування спазму проводиться одноразовий вдих. При відсутності ефекту дію слід повторити. Для профілактики нападів ядухи необхідно проводити 1 вдих двічі на день кожні 12 годин. У важких випадках — 2 вдихи кожні 8 годин
Фенотерол, Сальбутамол	Є β2-адреноміметиками короткої дії. Механізм роботи аналогічний вищеописаною групі, але фармакологічна дія даних препаратів настає значно швидше, хоча і триває менш тривало. Препарати застосовують для купірування астматичного нападу, а не для їх профілактики. Їх використання призводить до збільшення життєвої ємності легень (ЖЕЛ) і запобігання виділення гістаміну	Дорослим і дітям старше 12 років призначають по 1-2 інгаляції з метою купірування нападів ядухи. При відсутності клінічного ефекту через 5 хвилин слід повторити інгаляцію
Монтелукаст	Вибірково блокує лейкотриеновые рецептори. Цистеиниловые лейкотрієни підтримують гіперреактивність бронхів	Таблетований препарат приймається перорально. Пацієнтам старше 15 років призначають 10 мг перед сном; дітям 6-14 років — 5 мг на ніч. При астматичному статусі дана група препаратів не застосовується в силу відсутності клінічного ефекту
Іпратропію бромід	Антихолинергический препарат, що володіє пригнічуючою дією на вагус – блукаючий нерв. Тим самим блокує рецептори гладких м’язів трахеобронхіального дерева і пригнічує бронхоконстрикцию	Препарат застосовується інгаляційно: пацієнтам старше 6 років призначають 2 дози аерозолю 4-12 разів на добу

При необхідності в плановому порядку здійснюється лікування хронічних риносинуситов і назальних поліпів шляхом оперативного втручання з використанням ендоскопічного інструментарію.