Що таке набряк Квінке, симптоми та причини його виникнення, лікування в домашніх умовах

Захворювання названа по імені автора, вперше описав в кінці XIX століття ангіоневротичний набряк, має спадкове походження. Найбільш часто симптом, що одержав також назву «гігантська кропив’янка», розвивається в результаті дії на організм певних алергенів. У XX столітті була докладно описана ще одна форма захворювання — придбаний ангіоневротичний набряк, що виникає у зв’язку з різними патологіями аутоімунної природи або порушенні роботи системи комплементу.

1 Причини

Залежно від спровокували патологію факторів виділяють наступні різновиди ангіоневротичного набряку Квінке:

  • алергічний;
  • псевдоалергійний;
  • комплементзависимый;
  • ідіопатичний:
    • вібраційний;
    • ангіоневротичний набряк від здавлення;
    • ангіоневротичний набряк, пов’язаний з фізичним навантаженням;
    • холодової.

1.1 Алергічний ангіоневротичний набряк

Це захворювання є одним з проявів алергічної реакції першого типу. Причина виникнення такого стану — сенсибілізація організму до певної речовини. В якості алергену можуть виступати:

  • лікарські препарати (антибіотики, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту);
  • харчові добавки;
  • отрути жалких комах.

1.2 Псевдоалергійний

Ця форма хвороби розвивається внаслідок впливу на організм речовин, що сприяють вивільненню гістаміну з опасистих клітин:

  • ряд саліцилатів та інші нестероїдні протизапальні засоби;
  • інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту;
  • декстрани;
  • деякі харчові продукти;
  • харчові добавки.

Речовини, що провокують ангіоневротичний набряк псевдоаллергической форми, викликають прямий викид гістаміну. Реакція має неиммунную природу.

1.3 Комплементзависимая форма

Ця форма набряку Квінке має такі різновиди:

Форма

Опис

Спадкова

  • Перший тип: визначальним моментом є кількісна недостатність в організмі компонентів системи комплементу, а саме інгібітора C1.
  • Другий тип: в організмі є функціональна недостатність С1-інгібітору системи комплементу

Придбаний ангіоневротичний набряк

  • Імунокомплексний.
  • Аутоімунний.
  • Розвивається при введенні лікарських засобів, що активують систему комплементу

1.4 Ідіопатичний ангіоневротичний набряк

Ступінь виразності симптомів залежить від зниження активності інгібітора системи комплементу C1.

В крові та сечі пацієнтів з такою формою патології є підвищений рівень гістаміну, а в сироватці крові знижена концентрація альфа глобуліну.

1.4.1 Вібраційна форма

Ця різновид ангіоневротичного набряку має спадкове походження. Передається за аутосомно-домінантним типом і є рідкісним явищем.

Починає проявлятися захворювання ще в дитинстві у вигляді різкого вираженого свербежу і щільною набряклості шкірних покривів через 1-2 хвилини після вібрації.

В лабораторних умовах така реакція відтворюється за допомогою струшування передпліччя протягом декількох хвилин. Дермографізм і відповідь на здавлення при цій формі патології не виражені.

Набряклість шкіри у відповідь на струшування супроводжується підвищеним вмістом в крові гістаміну. Механізм виникнення вібраційного набряку Квінке неясний.

1.4.2 Ангіоневротичний набряк від здавлення

Реакція у вигляді виникнення набряклості шкіри розвивається у відповідь на здавлення м’яких тканин. З дефіцитом першого компонента системи комплементу вона не пов’язана. Особливістю цього різновиду є залучення глибоких шарів шкіри. Для цієї форми набряку характерні хворобливість і (в ряді випадків) поєднання з кропив’янкою.

Реакція розвивається протягом 4 годин від моменту здавлення м’яких тканин і має тривалість від 6 годин до доби.

Деякі випадки супроводжуються гистаминемией. Механізм явища не визначений.

1.4.3 Ангіоневротичний набряк, пов’язаний з фізичним навантаженням

Передбачається наявність зв’язку цього синдрому з розладом регуляції, здійснюваної вегетативним відділом нервової системи. Набряк, що виникає після фізичного навантаження, супроводжується викидом в кров гістаміну.

Було встановлено, що регулярне заняття бігом сприяє підвищенню стійкості організму пацієнта.

1.4.4 Холодової ангіоневротичний набряк

Ця патологія характеризується рецидивуючим перебігом. Характерно поєднання набряклості шкірних покривів з набряком слизової оболонки органів шлунково-кишкового тракту. Найбільш часто зустрічається розвиток холодового набряку Квінке у жінок середнього віку. Набряклості і піддаються ущільненню частіше відкриті ділянки шкіри, на яких одночасно визначається нерізко виражений свербіж.

Провокаційна діагностична холодова проба у таких хворих позитивна.

У периферичній крові визначається підвищений вміст гістаміну. У деяких випадках є зв’язок патології з запаленнями печінки, жовчного міхура, шлунково-кишкового тракту та іншими осередками інфекції в організмі.

Нерідко холодова форма поєднується з підвищеною в’язкістю крові.

2 Клінічні прояви

Найбільш характерною ознакою цього захворювання є локальна набряклість шкірних покривів і розташованої під ними жирової клітковини в поєднанні з кропив’янкою або без неї.

Аналогічним чином можуть вражатися і слизові оболонки. Часто ангіоневротичний набряк є складовою частиною генералізованої алергічної реакції — анафілактичного шоку.

Найбільш типові локалізації — особа, частіше повіки і губи, кінцівки, зовнішні статеві органи. Зустрічається ангіоневротичний набряк і на інших ділянках.

Найбільшу небезпеку для життя пацієнта являє набряклість слизової оболонки гортані, що провокує асфіксію.

Особливістю набряку Квінке є швидкий початок і таке ж несподіване дозвіл процесу.

Ураження м’яких тканин супроводжується відчуттям свербіння і оніміння.

2.1 Алергічний набряк Квінке

В цьому разі чітко встановлюється зв’язок з дією алергену. Характерною рисою є гострий початок — вже через 15-30 хвилин після контакту з провокуючим речовиною. Набряклість розвивається швидко і поєднується з шкірної реакції за типом кропив’янки.

Уражені ділянки шкіри має характерний вигляд: припухлість щільної консистенції, безболісна. Фарбування має світло-рожевий або не відрізняється від здорової шкіри відтінок. Локалізація набряку — в місцях з найбільш вираженою підшкірною клітковиною:

  • губи;
  • повіки;
  • ротова порожнина.

У разі поширення патологічної реакції на слизові оболонки горла та гортані до клінічної картині приєднуються ознаки асфіксії:

  • утруднення дихання різного ступеня вираженості;
  • осиплість голосу;
  • хрипке дихання;
  • суб’єктивне відчуття нестачі повітря.

Часто ангіоневротичний набряк являє собою початок генералізованої анафілактичної реакції, яка проявляється свербежем, кропив’янкою, сльозотечею, бронхоспазмом, набряком язика, глотки, гортані, можливим розвитком серцево-судинної недостатністю і зупинкою дихання.

2.2 Псевдоалергійний ангіоневротичний набряк

Його основні клінічні ознаки схожі з симптомами при алергічній формі набряку Квінке. Реакція може виглядати так само, як алергічна. Однак у цьому випадку вона не є результатом імунного процесу. Вдається встановити зв’язок стану з впливом певного продукту або медикаменту:

  • міорелаксанти;
  • опіоїдні анальгетики;
  • антибіотики;
  • плазмозамінники;
  • альбуміни;
  • риба;
  • сир;
  • копченості;
  • шоколад;
  • горіхи;
  • цитруси;
  • нестероїдні протизапальні засоби і саліцилати;
  • інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту.

1.4 Ідіопатичний ангіоневротичний набряк

Осередок має білястий відтінок і тістоподібну консистенцію. Свербіж, болючість, гіперемія для ідіопатичної форми не характерні.

Є зв’язок появи симптомів з незначним забоєм або здавленням (наприклад, при рукостисканні), переохолодженням та (або) емоційним перенапруженням. У ряді випадків відзначається взаємозв’язок з фазами менструального циклу.

Наростання симптомів відбувається протягом 2-3 діб.

Захворювання найбільш характерне для жінок молодого та середнього віку. Летальний результат при ідіопатичній формі набряку Квінке частіше зустрічається у віковій групі від 30 до 40 років.

Ідіопатичний набряк слизової оболонки шлунково-кишкового тракту проявляється наступними симптомами:

  • Інтенсивна хворобливість в області черевної порожнини.
  • Блювота жовчю.
  • Діарея аж до води.

Клініка гострого живота, що нагадує ідіопатичний набряк слизової оболонки травного тракту, характеризується ригідністю м’язів (підвищеним тонусом) передньої черевної стінки, яка при набряку Квінке відсутня.

Диференціальний діагноз в цьому випадку має велике значення, так як невиправдане оперативне втручання здатне викликати прогресування ангіоневротичного набряку аж до летального результату.

2.4 Особливості при різних локалізаціях

Симптоми можуть відрізнятися в залежності від локалізації набряку:

Локалізація

Характерні особливості

Перші ознаки

Гортань

Стрімкий початок (від кількох хвилин до кількох годин)

  • осиплість голосу;
  • першіння в горлі;
  • утруднення ковтання;
  • проблеми з диханням;
  • задуха

Шкіра та слизові оболонки

Характерною особливістю є поєднання з кропив’янкою. Патологічний процес має локальний характер. Шкіра в осередку гіперемована. Спостерігаються гіпертермія, свербіж і біль помірної вираженості

Поява на шкірі печіння та свербежу, почервоніння, особливо різке — в відповідь на почісування

Набряк слизової оболонки кишечнику

Нагадує клініку гострого живота, проте лабораторні та клінічні методи запальної реакції не виявляють

Поява різкого болю в області черевної порожнини

3 Лікування

Лікувати ангіоневротичний набряк необхідно комплексно. Терапевтичні заходи повинні переслідувати такі цілі:

  • ліквідація алергічної реакції:
  • зниження ступеня набряку;
  • зменшення чутливості організму пацієнта до гістаміну.

При появі перших ознак ангіоневротичного набряку необхідно якомога швидше припинити надходження алергену в організм. Якщо реакція виникла на лікарський препарат, його введення зупиняється.

При харчовій алергії необхідний прийом всередину сольового проносного і ентеросорбентів (лігнін гідролізний, вугілля активоване у дозі 1 г на 1 кг ваги людини). Показано також очисна клізма і промивання шлунка.

Внутрішньовенно або внутрішньом’язово вводяться антигістамінні препарати (1 мл 1-процентного розчину Димедрол а або 2 мл 2-процентного розчину Тавегіла). Для попередження негативного впливу гістаміну на тканині слід комбінувати їх з глюкокортикостероїдами.

Показано введення Преднізолону в дозі 1 мг на 1 кг ваги пацієнта. Ін’єкції здійснюються внутрішньовенно або внутрішньом’язово.

У разі наростання набряків з розвитком обтураційній дихальної недостатності показане проведення інтубації або коникотомии.

3.1 Допомогу в домашніх умовах

Деякі заходи можна вжити в домашніх умовах. У разі виникнення реакції на вводяться лікарські препарати або при укусі комах показано накладення джгута вище місця ін’єкції або укусу на період 25 хвилин. При цьому кожні 10 хвилин необхідно послабляти джгут на 1-2 хвилини для запобігання ішемії тканин.

До місця пухлини від укусу або ін’єкції слід прикласти лід або посудину з холодною водою. Цей захід сприяє звуженню кровоносних судин і буде перешкоджати поширенню токсину по крові руслу. Холодний компрес прикладається на 15-17 хвилин.

Необхідно викликати швидку допомогу. Медик зробить укол розчином адреналіну, що має концентрацію 0,1% і розведеного у фізіологічному розчині натрію хлориду (0,5 мл адреналіну на 4,5 мл фізіологічного розчину).

3.2 Антиалергійна терапія

Введення глюкокортикостероида Преднізолону здійснюється дорослим в кількості від 60 до 150 мг, а дітям доза розраховується за формулою 2 мл діючої речовини на 1 кг маси тіла дитини. У разі виникнення генералізованої кропив’янки або при поєднанні її з набряком Квінке високу ефективність показав бетаметазон (Дипроспан в дозі від 1 до 2 мл внутрішньом’язово).

Його інгредієнти — динатрію пірофосфат і бетаметазону дипропіонат — забезпечують швидке досягнення ефекту і зумовлюють тривалий вплив. Застосовується також і Дексаметазон в дозі від 8 до 12 мг.

Введення глюкокортикостероїдів супроводжують застосуванням антигістамінних препаратів першого покоління: Димедрол, Тавегіл.

Ізольоване призначення блокаторів гістамінових рецепторів при важких алергічних реакціях, пізніше використання глюкокортикостероїдів, а також необґрунтовано низькі дози стероїдних гормонів є помилками при терапії набряку Квінке.

При розвитку набряку гортані показано:

  • швидке введення розчину адреналіну в дозі від 0,3 до 0,8 мл в залежності від віку;
  • внутрішньовенна або внутрішньом’язова ін’єкція одного з антигістамінних препаратів 1-го покоління — Дипразин, Димедрол, Супрастин, Тавегіл;
  • внутрішньовенне введення гідрокортизону гемисукцината 75-125 мг або преднізолону гемисукцината 30-60 мг.

Після надання першої допомоги пацієнт з набряком дихальних шляхів підлягає госпіталізації. У домашніх умовах ця патологія не лікується. Пацієнт має потребу в систематичному спостереженні фахівців і реанімаційних заходах. Після надання невідкладної медичної допомоги в домашніх умовах, а також після екстреної госпіталізації можливі такі варіанти розвитку подій:

Стан пацієнта

Коментарі

Стан повної регресії ангіоневротичного набряку — коли вдалося зняти всі симптоми

Пацієнт виписується під наглядом дільничного лікаря в амбулаторних умовах. З метою профілактики рецидиву хворому рекомендують уникати впливу факторів, що викликали негативну реакцію

Симптоми зберігаються, проте загрожують життю пацієнта стану (набряк гортані, анафілактичний шок, астматичний статус) відсутні

Пацієнт підлягає перекладу в спеціалізоване алергологічне відділення з метою спостереження за ними, обстеження і лікування залишилася симптоматики

Поява ускладнень ангіоневротичного набряку, що загрожують життю пацієнта: набряк гортані, анафілактичний шок, астматичний статус

Пацієнту необхідна госпіталізація до відділення реанімації та інтенсивної терапії

3.3 Показання до госпіталізації

В якнайшвидшої доставки в стаціонар для подальшого лікування пацієнт потребує наступних ситуаціях:

  • Анафілактичний шок.
  • Розвиток генералізованої форми алергічної реакції.
  • Анафілактичний набряк Квінке, що супроводжується стенозом гортані другої або третьої ступеня тяжкості.
  • Повторно виникає локалізована алергічна реакція.
  • Поява ознак набряку слизової оболонки кишечника, що супроводжується гіповолемією.
  • Відсутність ефекту від вжитих лікувальних заходів в амбулаторних умовах, а також розвиток на тлі амбулаторної терапії ускладнень, що загрожують життю пацієнта.
За темою:  Симптоми і лікування жирної себореї шкіри голови, обличчя

MAXCACHE: 0.43MB/0.09868 sec