Що таке обструктивний бронхіт у дорослих (хронічний, гострий): симптоми і лікування захворювання

Обструктивний бронхіт — це захворювання, яке відноситься до групи ХОЗЛ і супроводжується гіперсекрецією слизу, запаленням і спазм бронхіол, що призводить до порушення нормальної аеродинаміки в повітроносних шляхах. Патологія розвивається поступово і діагностується на пізніх стадіях, оскільки симптоми часто ігноруються пацієнтами. Комплексне обстеження допомагає точно встановити діагноз і призначити адекватне лікування.

1 Причини формування хвороби

Існує дві форми захворювання: гостра і хронічна. Перша характерна для дитячого віку, тоді як у дорослих зустрічається переважно друга форма.

Є фактори ризику, які піддають людини до розвитку ХОЗЛ (хронічної обструктивної хвороби легень) і порушення прохідності дихальних шляхів. Їх прийнято ділити на зовнішні і внутрішні. Основні з них представлені в таблиці:

Вірогідність значення факторів Екзогенні Ендогенні
Встановлена Куріння, професії, які пов’язані з вдиханням пилу, що містить кадний і кремній (шахтарі, будівельники, залізничники, працівники завододов по переробці зерна, бавовни та виробництва паперу Дефіцит Альфа-1 — антитрипсину
Висока Забруднення навколишнього повітря, незадовільні соціально-побутові умови, бідність, пасивне куріння в дитинстві Недоношеність, Сімейний характер захворювання, гіперреактивність бронхів
Можлива Аденовірусна інфекція. Гіпо — або авітамінозу З Генетична схильність, відсутність імуноглобуліну А, I група крові

2 Клінічна картина

Симптоми обструктивного бронхіту у дорослих з’являються не відразу, а мають тенденцію до прогресування, тому важливо своервременно звертати увагу на найменші прояви патології:

Ознака патології Опис
Кашель Служить першим «дзвіночком» про розвиток хвороби. Спочатку він сухий, непродуктивний і виникає переважно зранку. Потім він стає вологим, починає мучити весь день, набуває постійне протягом. Посилюється при загостренні недуги, яке виникає на тлі переохолодження в зимовий час року, ГРВІ, частого куріння
Мокрота При появі вона має слизистий характер. Об’єм складає не більш 50 мл. Якщо її вміст стає гнійним або слизисто-гнійним, то мова йде про приєднання вторинної бактеріальної інфекції, що вимагає змін в тактиці лікування
Задишка Як і інші симптоми, поступово прогресує. Спочатку вона має суб’єктивний характер: хворий не так легко виконує фізичні навантаження, з якими раніше успішно справлявся, він змушений зупинятися під час ходьби, щоб «набрати» повітря, стає важче підніматися по поверхах. У запущених випадках задишка набуває експіраторний характер (може видих), навіть самі легкі вправи викликають відчуття нестачі повітря
Зміна кольору шкіри Набуває сірувато — синюшний відтінок, який найбільш виражений у верхніх відділах тулуба і на обличчі
За темою:  Дієта при алергії у дитини: меню на кожен день

3 Додаткові методи діагностики

Для точного встановлення хвороби потрібно провести наступні дослідження:

  • Спірометрію. Дозволяє оцінити функцію зовнішнього дихання та є обов’язковою до проведення.
  • Рентгенографію органів грудної клітки, бронхографию.
  • Спірометрію з бронхолитиком.
  • Пикфлуометрию (вимірювання швидкості виходу).
  • ЕКГ.
  • Бак-посів мокротиння, якщо мають місце гнійні виділення.
  • Визначення вмісту газів крові при ОФВ (обсяг форсованого видиху) <50%.

4 Ступеня тяжкості хвороби

Лікувати захворювання необхідно, спираючись на ступені тяжкості ХОЗЛ. Характеристика кожної з них представлена нижче:

Ступінь тяжкості Клінічні прояви Показники спірометрії
Легка
  • Непостійний Кашель;
  • задишка з’являється при інтенсивному фізичному навантаженні або зовсім відсутній
ОФВ1/ФЖЕЛ менше 70% (спостерігається при всіх стадіях). ОФВ1 >80%
Середньотяжка
  • Кашель постійний, найбільш часто вранці;
  • мізерне виділення мокротиння;
  • поява задишки при помірних навантаженнях
ОФВ1 50-80%
Важка
  • Кашель постійний;
  • задишка є навіть у спокої;
  • колір шкіри набуває синє забарвлення;
  • допоміжна мускулутара починає брати участь в акті дихання
ОФВ1 30-50%
Вкрай важка

Спостерігаються такі ж симптоми, як і на попередній стадії, але починає розвиватися правошлуночкова серцева та дихальна недостатність

ОФВ1 <30%

5 Терапія

В першу чергу для більш успішного лікування необхідно:

  • повністю відмовитися від куріння;
  • по можливості усунути професійні шкідливості;
  • санувати наявні в організмі вогнища інфекції (карієс, тонзиліт тощо);
  • нормалізувати носове дихання;
  • скоригований харчування таким чином, щоб воно містило велику кількість білка, вітамінів (С, Е).
  • провести протигриповою вакцину для попередження вірусних інфекцій.

Для медикаментозного лікування захворювання використовуються препарати, які представлені в таблиці

Група ліків Приклади Ефект Фото ліки
Бета-2-агоністи

Вони поділяються на два види по тривалості дії:

  • короткого — сальбутамол (Вентолин), фенотерол, тербуталін;
  • тривалого — формотерол, сальметерол
Усувають спазм бронхів
М-холінолітики Іпратропію бромід (Атровент), тіотропію бромід Діють аналогічно попередній групі
Глюкокортикостероїди Мометазон, беклометазон, будесонид Гормональні препарати, які мають протизапальну, гипосенсибилизурющим ефектом
Муколітики Амброксол, АЦЦ, бромгексин Мають відхаркувальну дію за рахунок розрідження мокроти. Використовуються тільки в період загострення, коли має місце явище мукостаза
Похідні метилксанита Еуфілін, теофілін, дурофіллін Мають спазмолітичну дію, за рахунок чого розширюють просвіт бронхів
Антибіотики

Призначаються наступні групи:

  • амінопеніциліни (амоксциллин, Амоксиклав);
  • цефалоспорини 2-3-го покоління (цефуроксим, цефотаксим, цефтриаксон);
  • макроліди (азитроміцин);
  • фторхінолони (девофлоксацин, моксифлоксацин)
Мають протимікробну дію. Застосовуються тільки в тому випадку, якщо доведено приєднання інфекції за результатами бак посіву або на підставі клінічних симптомів (підвищення температури тіла, ознаки інтоксикації, слизово-гнійний або гнійний характер харкотиння

Існують комбіновані форми бета-агоністів і М-холінолітиків. Це такі препарати, як Беродуал і Комбивент.

Призначення медикаментів залежить від ступеня тяжкості:

За темою:  Інгалятор для дітей і дорослих: як вибрати апарат для домашнього використання?
Ступінь Лікування
I Призначається бронхолитик короткої дії за вимогою у разі нападу кашлю, задишки
II До лікування додається планове використання одного або двох бронхорозширюючих препаратів тривалої тривалості
III Крім вищеописаних препаратів додатково застосовується інгаляційний глюкокортикостероїд при частих загостреннях захворювання
IV При розвитку дихальної недостатності, використовується тривала оксигенотерапія (киснева терапія)