Симптоми і лікування алергічного риніту у дитини

Алергічний риніт у дитини тільки здається нешкідливим захворюванням. Насправді він може значно погіршувати якість життя маленького пацієнта, викликаючи у нього слабкість, швидку стомлюваність і дратівливість. Існують дослідження, які доводять, що щорічно в усьому світі діти, які страждають алергічним ринітом, пропускають до 1,5 млн. годин шкільних занять. Таке захворювання не можна залишати без уваги.

1 Основні симптоми

Існують дві основні форми алергічного риніту — сезонний і цілорічний.

У дітей захворювання проявляється по-різному. Можна виділити загальні основні симптоми алергічного риніту. До їх числа відносяться:

1. 1. Ринорея — рясні водянисті виділення, тобто сам нежить.
2. 2. Чхання, найчастіше воно з’являється в ранкові години і носить нападоподібний характер. Але іноді такі напади виникають спонтанно, навіть якщо зовнішніх причин для них немає.
3. 3. Закладеність носа, сопіння, дихання ротом.
4. 4. Зниження нюху.
5. 5. Свербіж і відчуття печіння в носі, іноді воно перекидається на небо і глотку. У деяких дітей свербить кінчик носа. Це можна розпізнати за характерним руху долонею знизу вгору в області носа. Воно називається алергічних салютом. За ним навіть у дитини 2 років, яка ще толком не пояснить, що його турбує, вдається зрозуміти, що має місце свербіння. В результаті у дитини з’являється і поперечна складка на шкірі носа. У деяких дітей просто видно расчеси.

У малюків до року алергічний риніт практично не зустрічається. У них зазвичай реакція на подразники проявляється на шкірі — кропив’янкою, дерматитом. Перші ознаки алергічного риніту частіше з’являються в 3 роки, іноді навіть пізніше.

Описані вище симптоми є найбільш поширеними. Але існують і інші, за якими можна розпізнати алергічну реакцію. Вони розвиваються із-за того, що порушується дренування навколоносових пазух, а іноді — і євстахієвих труб. До числа таких симптомів відносяться:

• набряклість;
• роздратування;
• сльозотеча;
• почервоніння шкіри біля крил носа і особливо — над верхньою губою;
• біль у горлі, часто — покашлювання, все це є ознаками розвитку алергічного фарингіту і ларингіту;
• біль у вухах, особливо при ковтанні, можливо навіть порушення слуху;
• алергічний кон’юнктивіт (цілий комплекс симптомів, включаючи почервоніння та свербіж в очах);
• поява темних кіл під очима, які є наслідком венозного застою, спровокованого набряком слизової оболонки носа і придаткових пазух.

Алергічний риніт супроводжується також неспецифічними симптомами, які спостерігаються і при інших захворюваннях — слабкістю, нездужанням, дратівливістю, головним болем, підвищеною стомлюваністю, втратою апетиту. Діти 3-4 роки ще не дуже добре вміють сякатися, тому проковтують значна кількість слизу. Звідси — нудота, блювотний рефлекс, відчуття дискомфорту в області живота.

2 Вікові і сезонні особливості

При сезонному алергічному риніті такі симптоми проявляються тільки протягом того часу, коли цвіте рослина, що викликає дану реакцію. Батьки завжди можуть помітити перша поява цих ознак і їх загасання.

А цілорічний алергічний риніт характеризується постійною симптоматикою, сезонних загострень при ньому не буває, ніс закладений практично постійно.

Чхання частіше відбувається нападами в ранкові години посилюється в зимовий час. Це особливо характерно для дітей 5 років і трохи старше. У них напади чхання чергуються з закладеністю носа і відчуттям лоскотання в ніздрях.

У 2-3 роки серед симптомів превалює закладеність носа з сильною набряклістю слизових оболонок і кінчика носа. А ось чхання та свербіж в цей час зустрічаються рідше. Для дітей молодшого віку характерний так званий алергічний твк, який виражається в тому, що вони постійно морщать ніс. З віком через алергічного риніту є ризик розвитку неправильного прикусу.

У дітей молодшого віку при такому нежиті виділення не завжди бувають прозорими, іноді вони мають вигляд молочної піни. Часто при хворобі виникають алергічні висипання.

3 Причини

У більшості випадків розвиток алергії такого роду пов’язане з реакцією на цвітіння дерев і злаків, а також на такі подразники, як домашній пил, шерсть тварин і т. д. Але бувають і інші форми захворювання. Існують перехресні реакції між пилком і деякими продуктами харчування, тому іноді алергічний риніт супроводжує харчову алергію.

При алергії на амброзію таку ж реакцію дають дині, огірки, банани, насіння соняшнику. При реакції на полин — аніс, селера, кмин, фенхель, петрушка, морква. Якщо риніт виникає на квітучі злаки, то можлива алергія на пшеницю та інші зернові культури, томати. Береза дає перехресну алергію на лісовий горіх, яблука, каштани, персики, абрикоси, навіть картоплю.

На лікарські препарати алергічний риніт практично не виникає. Якщо така реакція все-таки з’являється, це говорить тільки про те, що використано засіб на рослинній основі, і алергія розвивається на білки рослин, які воно містить. На медикаменти синтетичні її не буде.

4 Рекомендації по способу життя

Лікування алергічного риніту передбачає усунення контакту з подразником. Важливу роль набуває контроль за середовищем, в якій живе дитина, про що постійно говорить відомий педіатр Євген Комаровський. В оточенні малюка не повинно бути так званих аероалергенів — домашнього пилу, вовни тварин.

По можливості доведеться позбутися «пилозбірників» начебто килимів і декоративних подушок, залишити можна тільки легкі завіси. У кімнаті потрібно постійно проводити вологе прибирання і провітрювати. Але на вікнах повинні стояти дрібні сітки. Вони допоможуть запобігти попаданню всередину вуличного сміття, разом з яким проникають в сезон цвітіння і основні алергени (сітки необхідно регулярно мити).

При алергічному риніті постільна білизна міняється не рідше, ніж раз у два тижні. Причому його обов’язково потрібно прати в гарячій воді температурою 60 градусів, а постільні приналежності рекомендується регулярно провітрювати на яскравому сонці, оскільки пилові кліщі, які провокують алергію, чутливі до впливу ультрафіолету.

Ні в якому разі не можна використовувати ковдри, матраци і подушки з наповнювачем з натурального пуху, пера або вовни — вони всі провокують алергію. Рекомендується віддати перевагу синтетичним матеріалам начебто синтепону. Подушки потрібно міняти щороку.

Все це допоможе усунути контакт з максимально можливою кількістю алергенів. Але необхідно дотримуватися і гіпоалергенну дієту, прибравши з раціону всі потенційно небезпечні продукти, включаючи морську рибу, креветки, ікру, цитрусові, шоколад, горіхи, ягоди і овочі (полуницю, томати, солодкий перець).

5 Медикаментозне лікування

Важливою частиною лікування є іригаційна терапія, зокрема, зрошення порожнини носа сольовими розчинами. Це підвищує ефективність застосування будь-яких місцевих ліків. В аптеці можна купити готові препарати на основі морської води — Аквамаріс.

Але сольовий розчин вийде приготувати і вдома, взявши 1 ч. л. солі на літр води.

Ці кошти очищають і зволожують слизові оболонки, знижують концентрацію на них причинно значимих алергенів.

Лікувати алергічний риніт необхідно комплексно. Тому застосовуються системні антигістамінні препарати другого і третього покоління. Для дітей раннього віку – краплі Фенистил (їх можна застосовувати вже з 2 місяців).

Для старших хлопців — Еріус, Зіртек, Кларитин та інші препарати у віковому дозуванні.

Препарати першого покоління — Тавегіл, Супрастин — не володіють такою тривалою дією і мають виражені побічні ефекти (сонливість, інші небажані реакції з боку ЦНС). Але в ряді випадків їх все-таки призначають за індивідуальними показаннями – при сильній набряклості.

У дітей віком до 12 років лікування алергічного риніту можливо тільки з допомогою назальних крапель, а не спреїв. Але судинозвужувальні препарати (Отривин, Галазолін) можна застосовувати лише коротким курсом, не довше 10 днів, щоб не розвинувся медикаментозний риніт. А для дітей молодшого віку — не довше 3 діб, оскільки такі краплі можуть вплинути і на судини головного мозку.

Хороший ефект дають кромони. Це препарати на основі кромоглициевой кислоти. Випускають їх у вигляді крапель і спреїв, які практично не володіють побічними ефектами. Це Кромогексал, Кромоглін, Ломузол та інші. Вони добре діють і на ранню, і на пізню стадію алергічного запалення організму. Вони прекрасно справляються з такими симптомами, як свербіж, чхання, ринорея. При сезонній формі алергічного риніту їх рекомендується застосовувати для профілактики. Тим більше, що це можна робити протягом тривалого часу — курс лікування становить 14-30 днів.

При важкій формі алергічного риніту призначають топічні кортикостероїди – такі препарати, як мометазону фуроат (Назонекс), Ринокорт, Синтарис, Альдецин, флутиказона пропіонат (Фликсоназе).

Але при тривалому застосуванні топічні кортикостероїди викликають сухість слизової оболонки та призводять до інших неприємних наслідків — частих носових кровотеч.

Системні кортикостероїди при алергічному риніті не застосовуються.