Симптоми та діагностика целіакії у дітей, лікування захворювання, дієта

Целіакія — генетично обумовлене хронічне захворювання ШКТ, при якому спостерігається непереносимість глютену (білка клейковини, що міститься в рослинній їжі). У результаті порушуються процеси кишкового травлення, розвивається синдром мальабсорбції та обмінні порушення аж до дистрофії.

Целіакія зустрічається досить рідко. Навіть враховуючи те, що на сьогоднішній день виявлення захворювання істотно підвищилася, в Росії воно діагностується на одну дитину з 1000.

1 Причини та форми захворювання

Головною причиною захворювання є непереносимість білка проламина. Білки, що містяться в злакових культурах, включають чотири фракції:

глобуліни;
альбуміни;
глютенины;
проламины.

Той самий глютен, якого сьогодні багато хто побоюється, — загальна назва останніх двох фракцій. Проламины, що містяться в різних культурах, розрізняються і назвою. У пшениці це глиадины, у вівсі — авенины. У будь-якому разі, саме вони служать причиною розвитку захворювання, незважаючи на те, що його патогенез досі не вивчений повністю.

Вважається, то при нестачі ферментів, що розщеплюють проламін, останній дає токсичний ефект. В результаті утворюються імунні комплекси, які фіксуються на слизовій оболонці кишечника і ушкоджують її. Розвивається синдром мальабсорбції. При цьому ворсинки тонкої кишки атрофуються, поживні речовини повністю не всмоктуються, збільшується обсяг калу, частіше відбувається дефекація.

Целіакія розвивається досить рано, у дітей до року, але зазвичай старше 6 місяців – після того, як їм починають вводити прикорм, містить глютен (каші з пшениці і вівса, дитяче печиво, макарони тощо). Але реакція у малюків на такі білки розвивається не відразу, а тільки через 4-8 тижнів від моменту введення прикорму. Але іноді ознаки захворювання проявляються ще повільніше, буквально протягом двох років. Все залежить від того, наскільки виражений основний дефект і якими компенсаторними можливостями володіє кишечник дитини.

Іноді целіакія починається досить пізно, в проміжок від року до двох років, під впливом провокуючого фактора — кишкової інфекції або стресової ситуації.

Розрізняють кілька форм целіакії, в залежності від:

прояви — типова, атипова або прихована (іноді вона проявляється тільки хронічною діареєю);
ступеня важкості — легка, середня або тяжка;
стадії захворювання — загострення або ремісія.

За темою: Чому закладений ніс у дитини, дорослого: причини і лікування

2 Симптоми

Основні прояви розвиваються протягом тривалого часу.

Перші ознаки целіакції — наростаюча анорексія (спочатку вона характеризується тільки відсутністю апетиту), млявість, диспепсичні явища (в основному — діарея і блювота). Поступово починає знижуватися маса тіла, дитина відстає в рості від однолітків, але у нього збільшується обсяг живота. Симптоми целіакії помітні навіть візуально — зовнішні прояви називають видом «павука», оскільки у дитини тонкі кінцівки, але досить великий живіт. Шкіра збирається в складки.

Ще один прояв хвороби — рясний смердючий стілець. Кількість дефекацій збільшується в 3-4 рази. Стілець зазвичай пінистий, сіруватого відтінку, оскільки він містить у великих обсягах неперетравлені жири.

Не завжди целіакія супроводжується діареєю. Досить часто, в 20% випадків, у хворих виникають запори. Іноді діареї як такої немає, спостерігається тільки рясний стілець. У дитини виявляються ознаки рахіту, пізніше прорізуються зуби, у важких випадках діти втрачають набуті раніше навички.

При целіакії шкіра у дитини стає сірувато-блідою, сухою, на ліктях і колінах вона лущиться, утворюються складки на стегнах. В цілому знижується її еластичність. Можуть виникати набряки.

Волосся у дітей, які страждають на целіакію, тонше, ніж у здорових малюків. Характерні ламкі нігті.

Виникають і неврологічні симптоми, змінюється поведінка малюка. Дитина стає апатичною, сумним, не проявляє інтересу до навколишнього оточення. Іноді він стає агресивним при спробі матері взяти його на руки, скандалить, і протягом тривалого часу у батьків не виходить його заспокоїти. Капризи, нестабільний настрій, насторожено-вороже ставлення до оточуючих — ознаки целіакії.

При згаданій вище атипової формі захворювання основні симптоми проявляються не так яскраво. Можливе порушення обміну речовин, спостерігаються набряки або анемія. Атипова целіакія часто зустрічається у дітей старшого віку. Тоді вона супроводжується хронічною діареєю або гострим ентеритом.

Прихована форма целіакії також називається латентною. При ній атрофується слизова оболонка тонкої кишки, але типові симптоми, описані вище, відсутні. Часто такі форми спостерігаються в сім’ях, в яких у когось з родичів є явна целіакія.

3 Діагностика

На поточний момент діагностика целіакії утруднена, оскільки немає такого одиничного симптому, який зустрічався б у 90-100% випадків. А всі описані вище ознаки виражені з різним ступенем інтенсивності і спостерігаються також при інших захворюваннях органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Тим більше, що часто до целіакії додаються патології органів травного тракту і навіть цукровий діабет.

Діагноз «целіакія» ставиться при лабораторних обстеженнях, які дозволяють виявити різні види анемії (в тому числі залізодефіцитну), підвищення рівня імуноглобулінів класу G, наявність специфічних генетичних маркерів самої целіакії. Для цього потрібно здати аналіз крові — загальний та біохімічний, так і на виявлення згаданих маркерів.

Але остаточний діагноз можна поставити тільки після проведення біопсії слизової оболонки тонкого кишечника, коли будуть виявлені атрофічні процеси, вкорочення ворсинок і інші патології.

За темою: Як позбавитися від запаху котячої сечі в квартирі

4 Медикаментозне лікування

Терапія захворювання проводиться переважно консервативними методами. Специфічних ліків не призначають, але рекомендовано застосування панкреатичних ферментів (панкреатин). Таке лікування відіграє важливу роль, а при важкому перебігу целіакії є життєво необхідним. Доза препаратів визначається віком дитини, ступенем розвитку патології.

На тлі сильної діареї застосовуються адсорбенти. При цьому використання лопераміду вважається неефективним, а іноді безпосередньо протипоказано.

При необхідності, якщо є ознаки дисбактеріозу, призначаються препарати, коригуючі баланс кишкової мікрофлори. В основному це пробіотики – Лактобактерин і Біфідумбактерин.

При тяжкому перебігу захворювання показані мікронутрієнти, оскільки у дитини розвивається дефіцит фолієвої кислоти, вітамінів групи В, кальцію і заліза.

При білковій недостатності призначають глюкокортикоїди. Вони ефективні при порушенні роботи наднирників, яке часто спостерігається при целіакії.

5 Дієта

Правильне харчування, при якому з раціону виключаються будь-які злаки і деякі інші продукти, грає важливу роль. Оскільки непереносимість глютену зберігається протягом усього життя, то досить сувора безглютенова елімінаційна дієта дотримується завжди. З меню слід виключити ті продукти, які містять глютен або його сліди. Слід пам’ятати, що крім явного глютену, який є в хлібобулочних виробах, у магазинах є ще прихований, якого також потрібно уникати.

Явний глютен присутній у складі будь-яких продуктів, які містять пшеницю, жито, овес, ячмінь, тобто:

борошно;
хліб;
будь-яка випічка;
макаронні вироби.

Прихований глютен містять такі продукти, як:

варена ковбаса і сосиски;
різного роду напівфабрикати;
консерви, як м’ясні і рибні, так і овочеві.

Глютен є навіть у кетчупі і томатної пасти. Він міститься в морозиві, сирах, йогуртах, маргарині, у багатьох готових соусах, особливо соєвому. У фабричних багатокомпонентних приправах він присутній у слідовій кількості. Це стосується і майонезу.

Не можна є кукурудзяні пластівці, виготовлені з використання патоки, морепродукти, включаючи крабові палички, шоколадні цукерки, карамель, східні солодощі, фабричне повидло, оскільки в його склад входять фарбувальні речовини і загусники (вони містять глютен).

За темою: Для чого потрібен зволожувач повітря в квартирі, будинку, кімнаті дитини

Не містять глютену рис, кукурудза (в чистому вигляді), гречка, пшоно. Але крупу потрібно ретельно перебирати, а потім промивати, оскільки навіть самий якісний продукт при зберіганні і транспортуванні забруднюється пшеницею або іншими злаками, що містять глютен.

Безпечними вважаються гречана і кукурудзяна мука. Картопляний крохмаль, бобові, у тому числі горох, горіхи є цілком прийнятними при целіакії.

Дітям з цим захворюванням можна давати нежирні сорти м’яса і риби, більшість овочів і фруктів (якщо немає ентериту або супутніх захворювань, то навіть у сирому вигляді). У раціон можуть входити яйця і молочні продукти, шоколад в чистому вигляді, мармелад і зефір.

Склад всіх готових продуктів у магазині потрібно читати уважно. Зараз виробники зобов’язані вказувати наявність глютену, якщо він міститься у складі.

Якщо целіакія проявляється рано, ще в немовляти, то для таких дітей використовуються спеціально розроблені молочні суміші, що не містять глютену. Надалі прикорм вводиться у відповідності з описаними принципами дієтичного харчування.