Сінна лихоманка: що це таке, причини виникнення, симптоми і лікування

Сінна лихоманка – стара назва сезонного алергічного риніту. Це той самий нежить, який з’являється під час цвітіння дерев або лугових трав. Зазвичай алергічний риніт може тривати цілий рік. Але в даному випадку мова йде про одному або декількох загостреннях, характерних для розвитку захворювання. І з кожним роком кількість людей, які страждають їм, збільшується. Перші ознаки сінної лихоманки, при наявності схильності до цієї хвороби, виникають до 30 років. Важливу роль відіграє спадковий фактор.

1 Причини і симптоми

Причини розвитку захворювання – реакція організму на певні подразники, в число яких входить як мінімум пилок рослин, а часто і інші їх частини (листя і насіння), з якими людина вступає в контакт.

При цій хворобі пилок потрапляє на слизові оболонки органів дихання, що викликає реакцію імунної системи організму – антитіла намагаються атакувати чужорідні речовини. В процесі такої атаки виробляється гістамін. Це речовина призводить до запалення пазух носа (вони червоніють і злегка припухають), слизової оболонки очей. Виникає нежить як спроба імунної системи вивести алерген з організму. Припухлість має певний сенс – звужуються проходи, що перешкоджає подальшому поширенню алергену.

Сінна лихоманка виникає і у дітей, і у дорослих. Але у малюків вона розвивається зазвичай вже після досягнення ними трирічного віку. До цього часу алергічний риніт у них буває вкрай рідко.

Симптоми сінної лихоманки досить специфічні, щоб можна було припустити алергію і звернутися до відповідного фахівця. Це:

  1. 1. Алергічний нежить. З носа тече практично прозора рідина. Виділення досить рясні.
  2. 2. Характерні супутні ознаки – рясне сльозотеча, кропивниця та атопічний дерматит, іноді – набряк Квінке.
  3. 3. Алергічний кон’юнктивіт, при якому до сльозотечі домішуються гнійні виділення. Часто супроводжується вираженим свербінням, відчуттям стороннього тіла на слизовій («очі, як піском засипано»).

Незважаючи на назву»лихоманка», температура при полінозі (це його наукова назва) підвищується рідко. Зате у хворого в цей період страждає нервова система. Характерними ознаками є втома, дратівливість, збудливість, порушення сну. Іноді можливі навіть депресивні стани. Спостерігаються зміни з боку серцево-судинної системи – аритмія.

2 Сезонність і види алергенів

Багато вважають, що захворювання виникає навесні. Але концентрація пилку в повітрі, а значить, і стан здоров’я людей, які страждають на сінну лихоманку, залежить від пори року і погоди за вікном. Всього лікарі виділяють три піку захворювання:

  1. 1. Весняне загострення настає у квітні або травні. Воно пов’язане з цвітінням дерев. Алергія розвивається на пилок ліщини, дуба, вільхи, берези, тополі і т. д. Є думка, що тополиний пух сам по собі не є алергеном, а просто його частинки виявляються на слизовій і викликають роздратування. Але поки ця теорія не доведена.
  2. 2. Літнє загострення настає в червні-липні. Пилок культивованих злаків – жита, кукурудзи, пшениці – часто викликає алергію. Таку ж реакцію провокує цвітіння дикорослих злаків — тонконога, овсяниці і лисохвосту.
  3. 3. Осіннє загострення зазвичай настає у вересні, але в деяких регіонах може початися ще в серпні, коли цвітуть полин, лобода, амброзія.

За статистикою сінну лихоманку викликає такий алерген, як пилок берези, потім вже йдуть злакові трави і полин, а в південних регіонах – амброзія.

Алергію викликає не сама пилок, а тільки деякі з білків, що входять до її складу. У пилку берези виявлено близько 40 різних білків, але алергенної активністю володіє не більше п’яти з них. Найбільш важливу роль тут відіграє молекула глікопротеїну – на її частку припадає до 90% алергенної активності. Цей білок входить не тільки до складу пилку берези, тому можлива перехресна алергія. До того ж, дослідження показали, що такі ж речовини є і в інших частинах рослини – насіння і листках. Так що розібратися, які саме білки спровокували сінну лихоманку, може тільки лікар після повноцінного обстеження. До того ж у період цвітіння загострюється перехресна алергія чутливість до домашнього пилу теж підвищується.

3 Як попередити контакт з алергеном

Лікування сінної лихоманки передбачає усунення алергену. У сезон цвітіння краще триматися подалі від квітучих рослин. В ідеалі варто було б взяти відпустку і поїхати в регіон, де цвітіння вже закінчилося або, навпаки, ще не почалося. Але оскільки такої можливості зазвичай немає, то потрібно просто скласти для себе карту рослин в найближчому парку або сквері, на сусідній вулиці і у дворі, щоб триматися подалі від алергенів.

Перед тим, як їхати кудись у відпустку, доведеться уточнити, які рослини там цвітуть в цей час, і по можливості перенести поїздку. У сезон цвітіння доведеться відмовитися від заміських пікніків і поїздок на дачу. Не варто виходити на вулицю в жарку і вітряну погоду, краще гуляти в похмурі дні, відразу після дощу, коли пилок прибита до землі.

Будинку по можливості встановити кондиціонер з функцією очищення і зволоження повітря. На віконні прорізи обов’язково треба ставити сітки з дрібними отворами, щоб з вулиці не залітав у сезон тополиний пух і пилок інших рослин. Ці сітки потрібно регулярно мити або хоча б протирати вологою ганчіркою.

Виходячи на вулицю, обов’язково потрібно надягати сонцезахисні окуляри. Вуличну одяг потрібно чистити і ні в якому разі не носити вдома. Відразу після того, як людина з сінної лихоманкою приходить з вулиці, йому потрібно промити ніс і очі, а ще краще – прийняти душ. При вагітності антигістамінні препарати приймати не можна. Тому профілактика набуває особливого значення. Майбутній мамі навіть краще виходити з дому в захисній медичній масці.

В період цвітіння не варто користуватися косметичними засобами, які виготовляються на основі рослинних екстрактів. Від багатьох фітотерапевтичних препаратів також доведеться відмовитися, наприклад, від тих, які робляться на основі березових бруньок, соснових шишок, мати-й-мачухи, ромашки, череди і календули. Для людей, які страждають на сінну лихоманку, існують і харчові обмеження. Їм не можна їсти мед, адже в його складі теж є пилок рослин. Зелений борщ теж може стати аллергичным, якщо рецепт включає в себе першу весняну кропиву.

Багато хто вважає, що кімнатні рослини начебто примули і герані, садові квіти (бузок, жасмин, конвалія) абсолютно безпечні. Але багато з них містять спільні антигени з пилком лугових трав і бур’янів.

4 Медикаментозна терапія та її особливості

Багато хто вважає, що гомеопатія допомагає вилікувати сінну лихоманку. Але це не зовсім так. Є метод, який називається специфічної імунотерапії. При ньому людині вводять причинно-значущий алерген (його спочатку виявляють за допомогою досліджень) гомеопатично низькій дозі, поступово її збільшуючи. Зазвичай проводиться 3-5 курсів такого лікування, щоб знизити чутливість до алергену.

Що ж стосується медикаментозного лікування, то в даному випадку найважливішу роль відіграють антигістамінні препарати. Хоча багато продовжують приймати засоби першого покоління — Супрастин, Тавегіл або Фенкарол, лікарі рекомендують замінити їх антигістамінними препаратами другого і третього поколінь. До них відносять Кларитин, Зіртек, Телфаст та інші. Від ліків першого покоління вони відрізняються тим, що не викликають сонливості та сухості в роті, не впливають на роботу серця, не вступають у взаємодію з іншими препаратами. Вони володіють пролонгованою дією – до 24 годин.

Приймати такі ліки не можна безконтрольно. Адже в таких випадках чутливість до цих препаратів знижується, і вони просто перестають допомагати. Це призводить до розвитку більш серйозних захворювань, одним з яких є бронхіальна астма.

При сильному нежиті рекомендується застосовувати назальні та офтальмологічні краплі, при кашлі — спеціальні аерозолі. У таких формах випускають як антигістамінні препарати, так і глюкокортикоїди (дексаметазон). Останні є гормональними препаратами, їх застосовують з обережністю.

Тому при появі перших симптомів захворювання необхідно звернутися до лікаря, щоб він допоміг підібрати найбільш ефективний і безпечний засіб.

За темою:  Алергічна і псевдоалергічна кропив'янка: причини і лікування