Скільки часу і як часто можна робити інгаляції небулайзером дитині і дорослому

Інгаляції з небулайзером показані дітям та дорослим, так як вони сприяють проникненню лікарських препаратів у глибокі відділи органів дихання. Проводити їх можна кілька разів на день протягом 5-7 діб. Небулайзер допомагає позбутися обструкції, тому його застосування показане при важкому обструктивному синдромі. Апарат допомагає за лічені секунди зняти спазм і відновити дихання.

1 Препарати, що використовуються для проведення інгаляції

Інгаляції призначаються для лікування кашлю та нежитю, хвороб органів дихання. Вони проводяться з допомогою небулайзера — це спеціальний пристрій, генеруючий струмінь пари. Разом з пором ліки проникає у внутрішні відділи органів дихання.

Для дітей рекомендується використовувати такі лікарські препарати:

  1. 1. Противірусні засоби і антибіотики — призначаються з метою етіотропної (усунення причини). У небулайзере дозволяється використовувати Тобраміцин, Деринат. При відсутності пристрою можна придбати Биопарокс, який виробляється у вигляді дозованого аерозолю — показаний дітям старше 5 років.
  2. 2. Муколітики — застосовуються з метою поліпшення відходження мокрого кашлю і харкотиння: Амбробене, Флуімуціл. Існує комбінація муколитика і антибіотика — Флуімуціл-антибіотик.
  3. 3. Судинозвужувальні краплі — допомагають зменшити виділення слизу з носа і прибрати закладеність. Використовується ксилометазолин.
  4. 4. Гормональні препарати — рекомендовані у важких випадках при розвитку обструктивного ларингіту. Використовується будесонид.
  5. 5. Протизапальні засоби (Мірамістин, Ротокан) — призначаються з противосимптоматической метою.

Кожне з ліків має певний період напіввиведення, у зв’язку з чим регулюється кратність його введення. Повторювати інгаляції можна щодня протягом 1 тижня. Більш тривале використання призначається лікарем.

2 Тобраміцин

Це антибіотик з групи аміноглікозидів. Він пригнічує активність безлічі бактерій: стафілокока, стрептокока, клебсиелл, сальмонели, шигел і т. д. Препарат ефективний у боротьбі з нежиттю і кашлем. Тобраміцин проводиться у вигляді розчину, який підходить для проведення інгаляцій у небулайзере.

При проникненні в організм з парами, тобраміцин всмоктується в кровотік в невеликій кількості. Не більше 5% речовини циркулює в крові 5-6 годин і виводиться з організму з сечею. Ліки не накопичується у внутрішніх органах і не викликає звикання при одиничному застосуванні. У разі тривалого використання інгаляцій він концентрується в нирках або в печінці.

Після інгаляцій препарат виявляється у мінімальній терапевтичній дозі в промивних водах бронхів, соплях і в лікворі. Виявлення його в біологічних середовищах посилює можливість придушення розвитку мікробів. Тому досить 2-3 діб лікування для повного видалення мікроорганізмів з вогнища інфекції.

Протипоказання для лікування — це вік дітей (віком до 1 року), ураження слухового нерва, вагітність, ниркова недостатність і порушення діяльності печінки. Засіб не можна приймати пацієнтам з хворобою Паркінсона, оскільки лікарські склади, використовувані при лікуванні останнього захворювання, втрачають ефективність у присутності тобраміцину.

Побічні реакції розвиваються у 15% хворих, частіше вони спостерігається при недотриманні дозувань, зазначених лікуючим лікарем. До них відносяться:

  • патології ШКТ: рідкий стілець, блювота, запор, поява крові в калі;
  • зміна показників дослідження крові: анемія, зниження рівня тромбоцитів і лейкоцитів;
  • порушення слуху в результаті пошкодження рецепторів черепного нерва;
  • порушення чутливості в кінцівках;
  • підвищення температури тіла та місцеві алергічні реакції (набряк, гіперемія).

Важке ускладнення представлено анафілактичним шоком, що розвивається у дітей раннього віку при використанні великої кількості ліків. Для лікування слід негайно викликати бригаду швидкої допомоги.

Інгаляції проводяться з допомогою компресійного небулайзера, процедуру повторюють 2 рази на добу протягом 5 днів. Кількість ліки регулює лікар.

3 Биопарокс

Биопарокс випускається у вигляді дозованого зручного аерозолю, який містить місцевий антибіотик фузафунгин. Ліки активно відносно збудників захворювань органів дихання (стрептокока, стафілокока). Препарат чинить потужну протизапальну дію.

Механізм роботи Биопарокса пов’язаний з порушенням будови мембрани бактерій, що призводить до появи перфорацій і до загибелі стрептокока. Биопарокс виявляє також протигрибкову дію, пригнічуючи ріст candida і мікоплазми. Даний ефект досягається після одноразового використання засобу.

Медикамент проникає в легені і не всмоктується в кров. Він осідає в інтерстиціальної тканини органів дихання і надає місцевий антибактеріальний ефект. Більше 80% ліків залишається на слизовій оболонці ротоглотки, тому Биопарокс справляється з будь-яким видом кашлю та усуває інфекцію з носа.

Не можна лікувати цим препаратом пацієнтів зі схильністю до алергії або при наявності в анамнезі реакції на одноразове введення антибіотика.

Биопорокс викликає побічні реакції у 3% хворих — низький показник пов’язаний з невисокою всасывающейся здатністю. Основні прояви: сухість у носі і в горлі, посилення кашлю, біль у грудях. При тривалому застосуванні (більше 3 тижнів) розвивається атрофія слизової рота і є ризик вторинного інфікування грибами.

Спрей Биопарокс для лікування дихальних шляхів застосовується і без допомоги інгалятора, так як виробляється у вигляді аерозолю з зручним дозатором для вдихання.

Маленьким дітям (до 4-го року життя) ліки вводиться за допомогою небулайзера, при цьому необхідну кількість засобу змішується з розчином. Це потрібно для зволоження слизових оболонок і профілактики ускладнень. Повторюють введення ліків до 4 разів на день протягом 5 діб.

4 Деринат

Деринат являє собою ефективний противірусний засіб, призначений для лікування нежиті і сухого або вологого кашлю. Препарат містить дезоксирибонуклеат натрію.

Ліки має виражений імуномодулюючий ефект, за рахунок чого відбувається посилення імунної відповіді і вірус елімінується (усувається) з організму.

Деринат впливає на синтез нуклеїнових кислот і пригнічує утворення дочірніх вірусних частинок, що забезпечує потужний противовиурсный імунітет. Медикамент діє на сполучну тканину — він підсилює процеси регенерації. В результаті цього в слизовій оболонці органів дихання уражені тканини відновлюються швидше. Подібний ефект досягається при щоденному застосуванні ліки протягом 3-4 діб і більше.

Дезоксирибонуклеат натрію проникає з парами повітря до органів дихання і рівномірно розподіляється по слизовій оболонці. Він не потрапляє в кровотік. Засіб безпечний для пацієнтів раннього віку, вагітних жінок і годуючих мам. Препарат не має протипоказань, і випадків передозування препарату не відзначається.

Побічні ефекти проявляються у вигляді ураження шкірних покривів у місці використання. Вони розвиваються по типу атрофії або деструкції, у важких випадках при щоденному застосуванні протягом декількох місяців на місці введення засобу розвивається некроз. Ці симптоми вимагають лікарського втручання, так як виникають при неправильно підібраній схемою терапії.

Інгаляції проводяться до 3 раз на добу протягом 10 днів.

5 Амбробене — засіб від кашлю

Амбробене застосовується при лікуванні вологого кашлю у дітей і дорослих. Медикамент містить в складі активний муколитик, який виводить мокротиння з бронхів і трахеї.

Механізм терапевтичного ефекту кошти пов’язаний з прямою дією на залозисті клітини дихальної тканини, що призводить до підвищення кількості вироблення слизу. Тому мокрота стає рідкою і виводиться з кашлем з просвіту органа.

Після першої інгаляції діюча речовина проникає в судинне русло і циркулює в ньому до 3 годин. Після цього виводиться із сечею, не викликаючи пошкодження сечовидільної системи.

Протипоказання для використання медикаменту — це дитячий вік молодше 6 років, непереносимість вуглеводів, пов’язана з вродженою вадою ферментів. Обережно Амбробене застосовується у пацієнтів з ураженням шлунка, так як менше 5% кошти проникає під час вдихання парів в шлунково-кишковий тракт.

Побічні дії пов’язані з циркуляцією компонентів Амбробене в крові, що викликає підвищення температури, головний біль, алергічні реакції і розлади сечовипускання. Дані симптоми мають транзиторний характер і не вимагають додаткових втручань.

Інгаляцію слід повторювати до 4 разів на день протягом 7 діб. Дозування Амбробене вказує лікар, залежно від віку і маси тіла.

6 Лазолван

Медикамент являє собою ефективний муколитик, до складу якого входить амброксол. На відміну від Амбробене, Лазолван починає діяти одразу після потрапляння на слизову. Препарат є активним метаболітом, тому не вимагає активації при проходженні через печінку.

Ліки підсилює вироблення слизу в просвіті бронхів, що сприяє її розрідження. Також Лазолван сприяє виробленню власного сурфактанту — захисного фактора альвеол. Завдяки йому дрібні клітини легені не спадаються і продовжують брати участь в обміні кисню. Це перешкоджає формуванню дихальної недостатності у пацієнтів при щоденному застосуванні засобу.

Лазолван при проведенні 5-8 інгаляцій не проникає в кров всмоктується в слизові оболонки та виводиться з видихуваним повітрям через 5-6 годин.

Не можна користуватися розчином для лікування дітей 1 місяця життя і вагітних жінок. При лікуванні під час грудного вигодовування слід відмовитися від годування малюка.

Побічні ефекти виявляються у виді нудоти і діареї — це пов’язано з тим, що менше 5% речовини проникає з парами небулайзера в шлунок. Дане ускладнення вимагає скасування ліки і консультації гастроентеролога.

Важким ускладненням Лазолвана є алергічна реакція у вигляді анафілактичного шоку або зміни чутливості смаку. У цьому випадку необхідно звернутися до лікаря, який призначив препарат.

Інгаляції рекомендується проводити 2 рази на день протягом 7 діб. При відсутності результату можна продовжити курс лікування до 10 днів. Дозування препарату залежить від віку та маси тіла.

7 Флуімуціл

Медикамент відноситься до муколитическим засобів, включає ацетилцистеїн. На відміну від Амбробене, медикамент виявляє менш виражений муколітичний ефект. Флуімуціл посилює захист організму від осідання на її слизових бактеріальних чи вірусних часток.

Додатково випускається комбінація муколитика з антибіотиком з групи широкого спектру — Флуімуціл-антибіотик ІТ. Останній представлений тиамфениколом — він порушує діяльність безлічі бактерій, у тому числі збудників ангіни. Ліки при проведенні інгаляцій надає одночасно антибактеріальний і розріджує мокроту ефекти.

Флуімуціл-Антибіотик навіть при першому проникнення в легені накопичується у внутрішніх органах, так як в судинне русло потрапляє до 20%. Накопичувальний ефект обумовлює високу ефективність засобу протягом доби. Тому частота використання інгаляцій скорочується до 1 або 2 разів у день. Компоненти препарату виводяться із організму з сечею.

Показання для застосування Флуимуцила — це нежить, пов’язаний з синуситом або отит; кашель, викликаний бронхітами або трахеїт. Також препарат призначається пацієнтам з пневмонією в початковій стадії. Не рекомендується використовувати ліки людям з алергією на ацетилцистеїн і у випадку непереносимості тиамфеникола.

Побічні реакції проявляються у вигляді свербежу або печіння в ротоглотці, нудоти, головного болю, болю в животі. Симптоми зникають після припинення лікування.

Інгаляції рекомендується проводити протягом 5 днів, повторюючи їх 2 рази в день.

8 Судинозвужувальні краплі

Судинозвужувальні препарати призначаються у вигляді крапель для запобігання закладеності носа. На прикладі схеми застосування ксилометазоліну можуть використовуватися всі інші представники цієї групи.

Ксилометазолин відноситься до альфа-адреномиметикам. Використання препарату призводить до звуження просвіту дрібних судин носової оболонки. Далі, зменшується вироблення секрету і слизу, знижується набряклість м’яких тканин і пропадає закладення носових ходів. Подібний ефект спостерігається через 10-15 хвилин після першої інгаляції.

Терапевтичний ефект триває протягом 10 годин. При інгаляції ліки розподіляється рівномірно, і тому тривалий ефект.

Не можна використовувати ксилометазолин пацієнтам з такими хворобами і порушеннями:

  • стенокардія;
  • підвищений артеріальний тиск;
  • поразка щитовидної залози;
  • глаукома;
  • діабет;
  • збільшення передміхурової залози.

Ліки не можна використовувати більше 5 днів пацієнтам з нежиттю, так як є ризик розвитку звикання.

Побічні ефекти включають розвиток прискореного пульсу, головного болю, сухості у носі, чхання, посилення кашлю, блювоту і болі в животі. Симптоми самостійно минають після відміни прийому крапель.

У небулайзер слід додати необхідну кількість ксилометазоліну, яке потрібно розвести фізіологічним розчином, і дихати протягом 5 хвилин. Після процедури можна вводити інші лікарські засоби, наприклад, антибіотики або противірусні препарати.

9 Будесонид — екстрена допомога при тяжкій обструкції

Кашель і нежить — це симптоми простудних захворювань. У деяких хворих на тлі гострого інфекційного процесу розвивається обструкція дихальних шляхів (у дітей раннього віку). Це пов’язано з посиленим розвитком кровоносної мережі в товщі слизової оболонки. Також причиною кашлю є алергічна сенсибілізація (поліноз, бронхіальна астма). Для купірування нападів в цьому випадку знадобиться потужний протизапальний агент — будесонид.

Препарат містить в складі синтетичний аналог стероїдних гормонів організму. В результаті чого ліки знімає запальний процес у вогнищі інфекції, його використання призводить до усунення набряклості і гіперемії в слизових. Медикамент застосовується в екстрених випадках — для різкого відновлення дихання. Пацієнтам з бронхіальною астмою ліки рекомендується у вигляді базисної терапії.

Протипоказання для лікування: непереносимість лактози (вроджена патологія), туберкульоз легенів, ураження щитовидної залози і кісток у вигляді остеопорозу.

Побічні явища розвиваються у 5% хворих, вони скаржаться на кандидоз порожнини рота (стоматит або молочницю), різкий біль в очах і печію. Ці симптоми зникають при дотриманні ряду правил: інгаляції повинні проводитися після прийому їжі.

Легкі ускладнення у вигляді зміни голосу (хрип, осиплість), порушень чутливості та помірного підйому температури зникають після припинення використання Будесонида. Дозу для проведення процедури встановлює лікуючий лікар, так як у випадку передозування можлива втрата свідомості з-за судинного шоку.

10 Беродуал — комбінований засіб при обструкції

Беродуал є комбінованим препаратом, що застосовується для невідкладної допомоги дітям з обструкцією бронхів. При бронхіальній астмі ліки використовується в якості засобу базисної терапії.

Медикамент складається з іпратропію броміду та фенотерола. При проведенні інгаляції засіб впливає тільки на слизову оболонку бронхів і трахеї, тому викликає меншу кількість побічних ефектів.

Механізм бронхолитического дії пов’язаний з блокуванням активності парасимпатичної нервової системи, що сприяє зниженню стимуляції блукаючого нерва і розслаблює бронхи. Фенотерол забезпечує антиалергічний ефект, знижуючи активність медіаторів алергії — гістаміну та серотоніну.

Фенотерол відноситься до засобів тривалої дії, що дозволяє застосовувати його 1-2 рази в день. Як засіб невідкладної допомоги Беродуал використовується з використанням небулайзера.

Протипоказання для призначення засобу: ураження серцево-судинної системи, почастішання серцебиття і перші 3 місяці вагітності. Побічні реакції розвиваються у 30% хворих. Вони проявляються головним болем, нудотою, збільшенням піднебінної та ротової мигдалин. Ці симптоми зникають самостійно після припинення лікування.

Робити інгаляції з небулайзером рекомендується 1-2 рази на день, залежно від вираженості обструкції. Тривалість процедури становить 1 10-15 хвилин і залежить від віку. Тривалість лікування встановлюється лікарем, в середньому триває 1-2 тижні.

11 Мірамістин — антисептик нового покоління

Препарат являє собою сучасне ліки для лікування різних запальних захворювань в організмі. Медикамент містить активну речовину і воду. Мірамістин має антибактеріальний і протигрибковий ефект.

Препарат інгібує діяльність всіх штамів бактерій (грампозитивної і грамнегативної флори) навіть при першій інгаляції, чинить руйнівну дію на вірус герпесу. Протигрибкову дію здійснюється у відношенні наступних різновидів грибів: candida, аспергілли, пенициллы і т. д.

Не рекомендується призначати засіб пацієнтам з непереносимістю Мірамістину в минулому. Побічні дії викликані місцевими реакціями організму — це печіння, свербіж, гіперемія. Симптоми не вимагають додаткової терапії.

Препарат може застосовуватися і без небулайзера, так як виробляється у вигляді розчину з канюлею на кінці.

Інгаляції проводяться з додаванням фізрозчину — це сприяє зволоженню слизових оболонок і перешкоджає появі печії.

12 Ротокан

Препарат складається з рослинних екстрактів і є яскравим представником антисептиків бюджетного класу. Він включає квітки календули, ромашки і траву деревію. Всі компоненти змішуються з етиловим спиртом, настоюють і випускаються на аптечний ринок.

Компоненти, що входять до складу Ротокана, надають наступну дію:

  1. 1. Деревій — сприяє зміцненню дрібних кровоносних судин, що призводить до поліпшення живлення в тканинах і відновленню пошкоджених ділянок.
  2. 2. Календула — надає потужне ранозагоювальну дію та зменшує симптоми болю в горлі.
  3. 3. Ромашка — пом’якшує гіперемовані поверхні слизової, заспокоює і відновлює обмінні функції.

Не можна використовувати ліки хворим молодше 18 років (так як у складі присутня спирт), при ураженнях головного мозку та хвороби нирок.

При інгаляціях в небулайзер додають потрібну кількість розчину і вдихають пари протягом 10-15 хвилин. Повторювати процедури рекомендується не менше 5 разів на день, після прийому їжі.

У деяких пацієнтів після декількох інгаляцій з’являються скарги на свербіж, печіння, подразнення в носі. Також виникають катаральні виразки на поверхні мигдалин в ротоглотці і по задній стінці глотки. Вищевказані симптоми є ознаками неправильного підбору дозування і потребують консультації лікаря.

За темою:  Інгаляції небулайзером при лікуванні аденоїдів у дітей: препарати, проведення процедури

MAXCACHE: 0.4MB/0.00624 sec