Варикозна екзема нижніх кінцівок: симптоми і лікування захворювання

Варикозна екзема є важким хронічним шкірним захворюванням, що розвиваються на тлі проблем з венозним кровообігу в нижніх кінцівках. Вона здатна призвести до серйозних ускладнень при відсутності грамотного лікування. Тому при появі перших ознак патології слід звернутися до фахівця для отримання адекватної медикаментозної терапії та физиолечения. Для підтримки ефекту від консервативного лікування слід внести поправки в спосіб життя, можна використовувати народні засоби.

1 Симптоми

Симптоматика варикозної екземи залежить від стадії захворювання. Уражаються ті ділянки ніг, де є варикозне розширення вен стопи, гомілки, область гомілковостопних суглобів. Ознаки екземи можуть зачіпати як одну кінцівку, так і відразу обидві. Основні клінічні ознаки варикозної екземи:

  • почервоніння шкірного покриву запального характеру;
  • місцеве підвищення температури;
  • набряк м’яких тканин;
  • свербіж і печіння;
  • везикули, в тому числі розкрилися.

Опис симптомів в залежності від стадії патології:

Стадія захворювання Характерна симптоматика
Перша Початкові порушення трофіки — зміна кольору шкіри, свербіж і лущення
Друга Набряк м’яких тканин з наявністю ерозій, лущення, розчісування і бульбашок
Третя Відшарування епідермісу у вигляді бульбашок, мокнуча ранова поверхня, характер приєднання вторинної інфекції
Четверта Вщухання запального процесу, покриття ран корочками, формування рубців

На першій стадії захворювання хворий відчуває періодичний, неінтенсивний зуд, що виникає до вечірнього та нічного часу. Шкіра на уражених ногах стає блискучою і червоної. Поступово починає наростати набряк м’яких тканин, з’являються пухирці з серозним вмістом, проявляються болю.

Розвиток трофічних змін веде до посилення свербежу. На уражених ділянках з’являються розчухи, утворюються нові везикули, при розриві яких поверхню шкіри зволожується. Виникають ерозії є хорошим середовищем для розмноження і живлення мікроорганізмів, тому є велика ймовірність приєднання вторинної інфекції.

Періодичні загострення та тимчасові поліпшення захворювання призводять до подальших змін стану шкіри. Вона набуває коричневого або синюшний відтінок, стає щільною, лущиться, а ділянки рубцювання чергуються з новими бульбашками. В результаті на фоні варикозу можливий не тільки склероз з витонченням і ущільненням шкіри, але і формування трофічної виразки, глибоко проникаючою в дерму.

При варикозній екземі нижніх кінцівок хворому доводиться кульгати, щоб не навантажувати хвору ногу. Захворювання позначається і на загальному стані пацієнта. Враховуючи те, що хронічний запальний процес, цілком можуть проявитися такі симптоми, як лихоманка, слабкість, занепокоєння і дратівливість.

Виникнення варикозних виразок характеризує запущений патологічний процес, коли запалення зачіпає лежать глибоко тканини. Шкірний покрив в області виразки стає некротизированным, ранова поверхню вологою, покритої сіро-жовтуватими, коричневими кірками. На даній стадії захворювання пацієнти скаржаться на біль і інтенсивне свербіння в ураженій кінцівці.

Ускладнюється варикозний дерматит приєднанням бактеріальної патогенної флори і утворенням гнійних процесів. Цей стан є дуже небезпечним, оскільки здатне спровокувати сепсис, особливо у людей з порушеним обмінним процесом, діабет і вираженою венозною недостатністю.

2 Лікування

При варикозній екземі нижніх кінцівок необхідно відновити венозний кровообіг і поліпшити стан шкірного покриву. Головною метою терапії є усунення основного захворювання, що викликало дерматит. Для цього існують традиційні методи і допоміжні засоби. Займатися самолікуванням категорично не можна. Всі лікувальні заходи та схема лікування повинні визначатися тільки лікарем на основі форми і тяжкості захворювання.

За темою:  Висип на ліктях у дитини і дорослого: причини червоних висипань

Для підтримки ефективності консервативної терапії пацієнту доведеться внести ряд поправок в образ життя:

  1. 1. Дотримуватися дієтичне харчування.
  2. 2. Уникати стресових ситуацій.
  3. 3. Дотримувати правильний режим відпочинку та праці. Протягом доби на повноцінний сон потрібно приділяти до 7-8 годин. Перед сном корисні прогулянки на свіжому повітрі, оскільки вони сприяють нормалізації стану нервової системи та зниження ризику рецидиву захворювання.
  4. 4. У періоди загострення екземи слід обмежити контакт з водою. Краще повністю виключити його, щоб не спровокувати вплив води на висипання, механічне пошкодження їх і приєднання вторинної інфекції.
  5. 5. Слід виключити контакт тіла з подразниками, які можуть погіршити перебіг захворювання, здатні викликати поява нових висипань. До таких відносять одяг з вовни та синтетичних матеріалів, побутову хімію, косметичні засоби, професійні алергени.

Для поліпшення кровотоку у венозних судинах слід виконувати вправи. При довгому знаходженні в статичному положенні (стоячи або сидячи) виявляються застійні процеси в нижній частині ніг. Тому потрібно як можна більше ходити — це сприяє роботі м’язів і серця, посилюється кровоток по венах. Також рекомендується:

  • стоять на колінах;
  • виконувати вправи на згинання ніг;
  • підніматися на носки;
  • розташовувати ноги вище рівня тіла під час відпочинку, щоб зменшити набряки на нижніх кінцівках.

2.1 Медикаменти

При лікуванні екземи нижніх кінцівок застосовуються препарати як для внутрішнього, так і для зовнішнього застосування. Головну роль у терапії віддають місцевим ліків — мазей і кремів.

Медикаменти для зовнішнього дії можуть бути практично нешкідливими, якщо не містять гормонів. У будь-якому випадку перелік препаратів повинен визначатися лікарем на основі конкретного клінічного випадку.

2.1.1 Флеботонікі

Традиційна терапія варикозної екземи включає застосування препаратів, спрямованих на усунення венозної недостатності. З цим завданням допомагають впоратися флеботоніки, які покращують венозний тонус. Вони діють комплексно, впливаючи на всі ланки мікроциркуляції.

До цієї групи відносять:

  • Детралекс;
  • Троксевазин;
  • Венорутон;
  • Ескузан.

2.1.2 Кортикостероїди

Серед кортикостероїдів для місцевого застосування виділяють:

  • Элоком;
  • Локоїд;
  • Адвантан.

Ці препарати відносяться до гормональних, тому їх слід використовувати не більше 7-10 днів. Крім того, застосовувати їх потрібно тільки під контролем фахівця, оскільки медикаменти здатні спровокувати побічні ефекти.

Негормональними мазями можна лікуватися протягом місяця, в основному на ранніх стадіях захворювання. При перших проявах венозної екземи ефективні Нафталан і цинкова мазь.

2.1.3 Антисептики

Для знезараження шкірного покриву лікарі можуть призначити використання антисептичних розчинів. При варикозній екземі ефективний розчин Бурова.

Найкраще підійде 2%-ная рідина, в якій необхідно вимочити бинт і використовувати його в якості компресів і примочок. Розчин Бурова слід використовувати і перед нанесенням лікувальної мазі. Це засіб складно знайти в звичайних аптеках, але його можуть приготувати на місці фармацевти виробничих аптек.

2.1.4 Антигістамінні

Застосування протиалергічних препаратів є важливим при лікуванні варикозної екземи. Вони необхідні для позбавлення пацієнта від сверблячки або зниження його інтенсивності.

Найбільш поширені антигістамінні від дерматитів:

  • Клемастин;
  • Лоратадин;
  • Прометазин;
  • Хлоропірамін;
  • Еріус;
  • Цетиризин.
За темою:  Алергія у немовляти: як виглядає, лікування

2.1.5 Седативні

При лікуванні екземи лікарі, звернувши увагу на невротичний стан пацієнта, можуть призначити заспокійливі ліки. Вони необхідні при порушеннях сну, психоемоційних розладах, головних болях.

Зазвичай використовують седативні засоби на основі натуральних компонентів. До таких відносять настій пустирника і валеріани. Якщо вони неефективні, то їх замінюють гомеопатичними препаратами (Седатен, Новопассит, Персен) або синтетичними (Седавіт, Адаптол, Афабозол). При дуже тяжкому стані пацієнта можуть знадобитися більш сильні ліки — транквілізатори.

2.1.6 Антибактеріальні

До цієї групи препаратів вдаються при серйозних ураженнях епідермісу і активізації патогенної флори. Для антибактеріальної терапії використовують ліки для прийому всередину і зовнішнього застосування.

Мазі на основі антибіотиків або з протигрибковими компонентами призначають до повного усунення всіх хвороботворних мікроорганізмів. В якості допоміжної, протимікробної терапії використовують примочки з Фурациліном.

При переході захворювання в підгостру стадію змінюють тактику лікування. Сильнодіючі системні препарати замінюють повністю ліками зовнішнього дії з менш вираженим ефектом. Важливим є здійснення пом’якшувального і отшелушивающего дії на кірки, що утворюються під час загоєння везикул.

2.2 Фізіотерапія

Фізіотерапевтичне лікування є не менш важливим при варикозній екземі. Воно застосовується на будь-якій стадії патології, але для кожної характерні свої методи. Фізіолікування використовується для досягнення наступних цілей:

  • активізація ендокринної системи;
  • зниження збудливості ЦНС;
  • корекція функцій імунної системи;
  • зменшення інтенсивності запального процесу;
  • знеболення і зниження вираженості свербежу.

У гостру стадію захворювання застосовуються такі види процедур:

  1. 1. Електрофорез через ніс (ендоназальний) з застосуванням антигістамінних препаратів. Тривалість сеансу — 10-20 хвилин. Схема лікування — 10-12 процедур.
  2. 2. Електросон. Застосовується частота імпульсів 10-25 Гц. Процедура проходить протягом 30-40 хвилин. Курс складається з 10 сеансів.
  3. 3. Транскраніальна електростимуляція. Використовують седативну методику з розташуванням електродів над надбрівними дугами і на сосковидних паростках. На пацієнта впливають імпульсами по 0,5 мс з частотою 150-500 Гц. Процедура складається 15-20 хвилин. Сеанси проходять кожен день протягом двох тижнів.
  4. 4. Ультразвук. Впливають імпульсними хвилями на паравертебральні зони протягом 6-9 хвилин за один сеанс. Курс включає до 10 процедур.

В підгострій стадії хвороби ефективні такі фізіотерапевтичні методи лікування:

  1. 1. Індуктотермія надниркових залоз, поперекових і шийних симпатичних гангліїв. Використовують малий індуктор, що викликає відчуття легкого тепла. Процедура займає 15 -18 хвилин. Лікування складається з 10 сеансів.
  2. 2. Магнітотерапія із застосуванням високоінтенсивного магнітного поля. Впливають на околопозвоночную область в поперековому або грудному відділі. Процедура займає 15 хвилин. Весь курс становить до 10 сеансів.
  3. 3. Ультратонотерапия області обмежених інфільтратів. Схема лікування така ж, як і для попередніх процедур.

Хронічну стадію венозної екземи ніг лікують наступними методами:

  1. 1. УФ-опромінення. Застосовується загальна схема впливу. Курс містить 15-20 процедур.
  2. 2. Парафінові аплікації на область поразки. Температурний режим вибирається в межах 45-48 градусів, а тривалість дії — 20-30 хвилин. Всього проводять до 10-12 сеансів.
  3. 3. Ультрафонофорез. Процедуру проводять із застосуванням гормональних препаратів (Гідрокортизон, Преднізолон). Їх вводять на невеликі вогнища ураження. Одна процедура займає 5-6 хвилин. Загальний курс лікування містить 10 сеансів.

2.3 Народні засоби і дієта

Для підтримки медикаментозного лікування можна використовувати наступні методи народної медицини:

  1. 1. Компрес картоплею. На тертці натирають як можна дрібніше свіжий коренеплід, після чого отриману кашку прикладають до хворого місця, накривають марлею, складеною в кілька шарів. Коли марля підсихає, її змочують картопляним соком, а кашку замінюють на свіжу. Так діють до полегшення стану.
  2. 2. Аплікації полином. Одну столову ложку листків та квіток рослини розтирають і змішують з натуральним скисшим коров’ячим молоком. Отриману суміш накладають на марлю товщиною в 0,5 см і прикладають до ураженої області ніг. Подібні процедури проводять 4 дні, роблять невелику перерву і повторюють курс.
  3. 3. Відвар шишок хмелю. Столову ложку хмельових шишок заливають окропом, ставлять на водяну баню і підігрівають протягом 10-15 хвилин, потім суміш охолоджують і проціджують. Отриманий відвар приймають по 1/3 склянки за півгодини до їди 3 рази на добу. Засіб використовують також і для компресів.
  4. 4. Капустяні аплікації. Трохи відбивають капустяний лист для розм’якшення і виділення соку, після чого її прикладають на хворе місце і закріплюють пов’язкою. Компрес не знімають протягом 2-3 днів, потім його замінюють на новий. Капустяні аплікації ставлять до настання поліпшення стану ноги.
  5. 5. Яєчна мазь. Зварюють шість яєць (кип’ятять не менше 15 хвилин), відокремлюють жовтки від білків, насаджують їх на спицю і тримають над вогнем до появи крапель рідкої субстанції. Виділяється рідина збирають і використовують для змазування уражених ділянок ніг.
За темою:  Ускладнення бронхіальної астми: наслідки персистуючого і інтермітуючого перебігу

При варикозній екземі дієта грає важливу роль. Раціон значно впливає на стан судин і концентрацію крові. Крім того, від харчування залежить імунітет організму. Для успішного лікування у щоденне меню слід включити наступні продукти:

  1. 1. Джерела вітаміну С, які зміцнюють стінки судин і сприяють зменшенню набряків — апельсини, ківі, лимони, мандарини, чорна смородина, грейпфрути.
  2. 2. Морепродукти, які перешкоджають розтягуванню стінок судин — устриці, мідії, морська капуста, креветки.
  3. 3. Рослинні волокна, сприяють ритмічній роботі ШКТ — овочі і фрукти.
  4. 4. Розріджують кров продукти — оливкова олія, кориця, часник, цибуля, імбир.

З раціону потрібно прибрати гострі, смажені і копчені страви. Вони збільшують в’язкість крові, внаслідок чого зростає ризик тромбоутворення. Слід знизити споживання солі, яка сприяє затримці рідини в організмі, що тільки посилює набряклість. При зайвій вазі слід обмежити вживання продуктів, що містять вуглеводи (кондитерські вироби, здобні випічки і т. д.).

Хронічні запори істотно впливають на тиск в судинах ніг. Вони створюють додаткове навантаження на розширені вени. Тому боротьба з запорами є невід’ємною частиною терапії варикозної екземи.

MAXCACHE: 0.42MB/0.05566 sec