Висип на ліктях у дитини і дорослого: причини червоних висипань

Висип на ліктях – не найпоширеніше явище. Але при деяких шкірних захворюваннях можлива і така її локалізація. Зазвичай це прояв різних патологій епідермісу. Такі захворювання не завжди розвиваються під дією зовнішніх факторів, у них можуть бути і внутрішні причини. До них відносяться алергія, дисбактеріоз, туберкульоз, проблеми з органами шлунково-кишкового тракту. Іноді причиною розвитку висипу служить відразу кілька факторів.

1 Основні причини

До основних причин появи висипки на ліктях відносяться наступні:

1. 1. Атопічний дерматит. Це схильність до алергії. У більшості випадків її поява пояснюється безпосереднім контактом з подразником. Від хвороби частіше страждають діти, але вона буває і у дорослих. Зовні атопічний дерматит виглядає як невеликі висипання з ексудатом, які з’являються по всьому тілу, але частіше на руках – в ліктьовому згині, на кистях і т. д.
2. 2. Кільцеподібна гранульома. Ця проблема є наслідком хронічних захворювань (ревматизму, туберкульозу, саркоїдозу). При ній на шкірі з’являються поодинокі або множинні кільцеподібні освіти. Це гладкі, щільні червоні плями, часто з блискучою поверхнею. Поодинокі утворення можуть набувати великі розміри, перевищуючи в діаметрі 10 див.
3. 3. Екзема. Патологічний стан, при якому утворюються численні дрібні бульбашки з рідким вмістом. Часто їх розчісують, оскільки поява супроводжується свербінням. Бульбашки лопаються, що ускладнює перебіг захворювання. З’являються пухирі, а іноді приєднується бактеріальна інфекція.
4. 4. Псоріаз. Це хвороба, для якої характерні дрібні висипання. Спочатку на шкірі утворюється лущення, яке практично не викликає дискомфорту. Потім на місці дрібної висипки поступово формуються великі бляшки, що супроводжуються сверблячкою. На відміну від інших захворювань, вони з’являються не з внутрішньої сторони ліктя, а з зовнішньої.

Іноді висип і подразнення шкіри, що є ознаками грибкової інфекції. Це буває рідко, оскільки грибок більше любить вологе середовище. Але якщо він розвивається під пахвами, поступово поширюється на все тіло, в тому числі і на ліктьові згини.

2 Кільцеподібна гранульома та екзема

Кільцеподібна гранульома потребує особливого підходу до терапії. Боротися потрібно з захворюванням, яке її викликало, а місцеве лікування носить симптоматичний характер. Важливу роль у ній відіграє вітамінотерапія. Особливо важливий вітамін. Але потрібні і препарати заліза, вітаміни групи В і т. д. Самі червоні плями обколюють такими засобами, як триамценолона ацетонид. Часто використовуються гормональні мазі, але тривале їх застосування не рекомендується із-за серйозних побічних ефектів. Точні дозування і тривалість курсу рекомендує лікар.

Для лікування екземи використовуються антигістамінні препарати (вони зупиняють основні симптоми) і кортикостероїдні мазі – Адвантан, Элоком та інші. Застосовуються негормональні засоби – класична сірчана мазь, медикаменти з березовим дьогтем. Вони потрібні, щоб зняти свербіж, а також для підсушування шкіри. У сухий стадії екземи їх застосовувати не можна.

Якщо на шкірі з’явилося більше висипань і вони мокнуть, при цьому їх розчісують, виникає вторинна інфекція. Для її лікування використовуються антибіотики для місцевого застосування – Банеоцин (його випускають у вигляді порошку), еритроміцинову і тетрациклінової мазі. Якщо з’являється грибкова інфекція, необхідні Мікосептін або Ламізил. Добре зарекомендував себе Тридерм – він має протигрибкову, антибактеріальну і гормональним діями.

При розвитку екземи важливу роль відіграють фактори стресу. Тому лікування проводиться із застосуванням седативних препаратів. Іноді достатньо звичайної валер’янки, але найчастіше необхідні антидепресанти. Багато чого залежить від загального стану пацієнта і від форми екземи – з’являється на шкірі легке почервоніння або мова йде про запущеному процесі.

3 Атопічний дерматит

Атопічний дерматит частіше з’являється у дитини. У міру дорослішання він мимоволі виліковується. У хлопчиків захворювання проходить раніше, в період статевого дозрівання. У дівчаток недуга триває довше, до початку статевого життя, іноді у жінок він проходить тільки після вагітності. Чутливість шкіри до подразників може зберігатися і в дорослих, в цьому випадку вони все життя стикаються з атопічним дерматитом. Незважаючи на те що для захворювання характерне прояв у складках тіла, дуже часто страждають руки – не тільки лікті, але і кисті, передпліччя. Іноді шкіра навіть розтріскується. Висип постійно турбує хворого і сильно свербить. Ні в якому разі не можна розчісувати такі вогнища запалення, оскільки до захворювання може додатися бактеріальна інфекція.

Лікування атопічного дерматиту передбачає використання медикаментозних засобів і дотримання гіпоалергенної дієти. При цьому рекомендується застосовувати:

1. 1. Антигістамінні препарати другого і третього покоління. Вони допомагають зняти свербіж, набряк і знизити чутливість організму до алергену. Це Кларитин, Зіртек, Еріус.
2. 2. Ентеросорбенти, які дозволяють вивести з організму токсини і алергени. Це активоване вугілля, Ентеросгель, Сорбекс та інші.
3. 3. Засоби для місцевого застосування мазі Элоком, Акридерм та інші. Вони використовуються тільки при важкій формі і протягом короткого періоду, оскільки при тривалому прийомі пригнічується функція надниркових залоз.
4. 4. Антисептики та протимікробні мазі в разі приєднання бактеріальної інфекції. До числа перших відносяться метиленовий синій, Фукорцин. Антибіотики – це эритромициновая і линкомициновая мазі. У важких випадках призначають пероральний прийом.

Часто атопічний дерматит пов’язаний з дисбактеріозом. Тому іноді лікарі призначають пробіотики (Лактобактерин).

Лікування вимагає і правильного харчування. З раціону потрібно виключити гострі, солоні та копчені продукти, потенційні алергени (цитрусові, шоколад і какао, морепродукти, горіхи і т. д.).

4 Псоріаз

Висип на ліктях може бути проявом псоріазу. Це захворювання називають також лускатим лишаєм. Воно являє собою хронічний дерматоз, для якого характерні висипання на шкірі, мають вигляд папул. Псоріаз частіше зустрічається у дорослих, але він може з’явитися в будь-якому віці. Для захворювання характерний тривалий перебіг, ремісії можуть тривати кілька місяців або навіть років, після чого обов’язково трапляється рецидив. Сучасна медицина не може повністю вилікувати псоріаз, але є можливість зробити рецидиви менш частими і неприємними.

На поточний момент серед медиків немає єдиної думки щодо того, якими причинами викликана псоріаз. У свій час була популярна вірусна теорія, але ідентифікувати збудника не вдалося (деякі фахівці вважають, що можуть спровокувати захворювання певні види папіломавірусу людини). Ряд досліджень показав взаємозв’язок між наявністю псоріазу та порушеннями ендокринної системи (в основному — патології надниркових залоз). Найпопулярніша теорія розкриває нейрогенну природу псоріазу. Було доведено, що у третини пацієнтів загострення пов’язані з сильним стресом.

Причини захворювання визначають і методи боротьби з псоріазом. Для цього існує безліч схем терапії, більшість з них є симптоматичними. Традиційно використовуються препарати кальцію, оскільки вони мають протизапальну характером, знижують проникність судин. Останнім часом застосовуються препарати калію, натрію і магнію (хлорид калію аспарагінат калію тощо). Вони стимулюють кору наднирників і нормалізують тканинний обмін. Деякі з них володіють і вираженим протизапальним ефектом.

Важливу роль в лікуванні псоріазу грає вітамінотерапія. Людям, які страждають цим захворюванням, рекомендують приймати тіамін, рибофлавін, інші вітаміни групи В, ретинол, вітамін Е і фолієву кислоту.