Висип на тілі дитини: причини появи і лікування

Висип на тілі дитини свідчить як про поодинокі проблеми, так і про системних захворюваннях. Виглядають такі висипання по-різному і супроводжуються різними додатковими симптомами. Поставити точний діагноз може тільки лікар, вислухавши пояснення батьків і оглянувши дитину, а іноді направивши його на додаткове обстеження. Висип може бути як результатом укусів комах, так і кропив’янкою, яка при відсутності лікування призводить до ангионевротическому набряку.

1 Атопічний дерматит

Атопічний дерматит — вид алергічної реакції. Це не сама алергія, а наявність схильності до неї. Ще порівняно недавно атопічний дерматит називали діатезом. Іноді зустрічаються й інші назви – нейродерміт. Але мова йде про одній і тій же патології, яка в останні роки отримує все більш широке поширення.

Атопічний дерматит — хронічне захворювання, яке протікає з загостреннями: в цей час і спостерігаються його класичні ознаки. До їх числа відносяться:

• червоні висипання;
• сухість і подразнення шкіри;
• інтенсивний свербіж.

Така висип зазвичай серйозно погіршує якість життя, викликає психологічні проблеми у дитини.

Найчастіше хвороба проявляється протягом перших п’яти років життя. У одних малюків воно вперше виникає в рік, в інших – у 3 року. Але з віком більшість дітей захворювання переростають.

Причини атопічного дерматиту досить різноманітні. Багато схильні звинувачувати в усьому алергічні реакції організму, але тут грають свою роль також спадкові чинники, психоемоційні перевантаження і неправильне харчування. Буває і так, що висипання червоного кольору є реакцією на ГРВІ та інші інфекційні патології. Погіршувати перебіг захворювання можуть клімат і неправильний догляд за шкірою, наявність зовнішніх подразників начебто тютюнового диму.

Причини появи атопічного дерматиту у дітей пов’язані і з алергією у мами під час вагітності.

Атопічний дерматит протікає в різних формах, які розрізняються симптомами:

Лікування шкірного захворювання комплексне. Воно включає зміни в способі життя, харчування, застосування лікарських засобів, фізіотерапевтичні процедури (електросон, поляризоване світло). На період терапії призначається елімінаційна дієта, з якої прибирають всі потенційні алергени, включаючи яйця, шоколад, рибу і морепродукти, цитрусові і полуницю. Одночасно приймають антигістамінні препарати.

Для зовнішнього лікування захворювання в його ексудативною формою потрібні препарати підсушують — водний розчин метиленовий синій, фукорцин або рідина Кастеллані.

Протисвербіжну і злегка підсушують ефектом володіє розчин ментолу. Результат дає застосування саліцилової мазі. Кортикостероїдні креми начебто Адвантана призначають тільки при тяжкій формі захворювання, оскільки вони провокують виникнення побічних реакцій.

Одночасно рекомендується прийом антигістамінних препаратів. Оскільки травлення в цей період погіршується, показано ферменти начебто Креону. Застосовуються імуномодулюючі засоби, але тільки за призначенням фахівця.

Іноді лікарі призначають вітамінотерапію, оскільки перебіг атопічного дерматиту значно посилюється при нестачі вітаміну А і деяких інших речовин. Якщо ж спостерігається дисбактеріоз, то призначають і пробіотики — Біфідумбактерин або Лактобактерин.

2 Кропив’янка

Кропив’янка — алергічна реакція організму. Ще порівняно недавно з нею стикалися тільки школярі, але сьогодні вважається, що вона буває у представників всіх вікових груп. Алергічні реакції виникають на такі подразники:

• інгаляційні (пил, корм для рибок, шерсть тварин, пилок рослин);
• энтеральные (харчові продукти та ліки),
• отрути комах;
• інфекційні алергени — патогенні бактерії, грибки та віруси (в таких випадках кропив’янка часто протікає з температурою).

Головні ознаки захворювання — висип, що нагадує пухирі, яка поширюється по всьому тілу (навіть там, де безпосереднього контакту з подразником не було). Вона може бути на руках, спині, в інших місцях. Спостерігається кропив’янка і на животі.

Червоні пухирі можуть бути одиничними або зливатися. Найчастіше патологія протікає без температури, що супроводжується інтенсивним свербінням. Іноді він настільки сильний, що навіть заважає спати вночі. В легкій формі свербіж може майже не відчуватися. У важкій формі розвивається набряклість, вона навіть може зачіпати слизові оболонки. У такому випадку буває кропив’янка з кашлем, викликаним набряком гортані. Цей стан потребує негайного звернення до лікаря, оскільки загрожує утрудненням дихання.

Червона висипка при кропив’янці легко діагностується. При ній приймають антигістамінні препарати протягом тривалого часу, до 4 тижнів. Для зовнішнього лікування можна використовувати нестероїдні антигістамінні мазі і гелі, наприклад, Фенистил.

При тяжкому перебігу захворювання призначаються глюкокортикоїди, наприклад, гідрокортизон. Показано дотримання дієти, важливо усунути контакт з алергеном.

3 Інфекційна еритема

Висипом супроводжується інфекційна еритема у дитини. Вона передається повітряно-крапельним шляхом. Їй хворіють діти у віці від 2 до 11 років, іноді й трохи старше. У дитячому колективі вона поширюється практично блискавично.

Інфекційна еритема протікає досить легко. Основні симптоми захворювання — загальне нездужання (слабкість, іноді головний біль), висип. Остання спочатку з’являється на щоках. У таких випадках висипання являють собою невеликі червоні точки, які злегка підносяться над поверхнею шкіри. Але поступово вони збільшуються і починають зливатися, тому що на щоках утворюються симетричні великі червоні плями.

Протягом двох днів висип покриває вже все тіло. Плями здаються припухлими. В центрі вони блідіше, ніж по краях. Висипання за своїми обрисами нагадують географічну карту. Температура підвищується незначно.

Інфекційна еритема безпечна. Висип зникає через 7-10 днів від моменту початку захворювання. Але протягом ще декількох тижнів висипання з’являються знову — при стресі, підвищеному фізичному навантаженні.

Причини розвитку захворювання до цих пір не вивчені. Не виявлено навіть збудник. Тому специфічної терапії немає. Лікування носить симптоматичний характер. Для зняття свербіння, набряку і запалення призначаються антигістамінні препарати (Фенистил, Кларитин). Якщо інфекційна еритема розвивалася на тлі прийому лікарських засобів, їх, по можливості, варто скасувати або замінити іншими.

При тяжкій формі захворювання, якщо шкіра сильно запалюється, прописують кортикостероїдні препарати, наприклад, преднізолон. Протягом кількох днів їх призначають в максимальній віковій дозі, потім поступово її зменшують до мінімуму. Тривалість курсу лікування становить не довше 15 діб, оскільки тривале вживання кортикостероїдів шкодить надпочечникам і нирках.

4 Контактний, себорейний і пелюшковий дерматит

У дітей буває висип, схожа на мурашки. Це контактний дерматит, причиною якого є алергічні реакції, які виникають безпосередньо при контакті з подразником. Захворювання часто розглядається як самостійне, але воно може бути і ускладненням пелюшкового дерматиту. Висип при ньому дрібна, що складається з бульбашок і папул. Патологія супроводжується й іншими симптомами – шкіра на проблемних ділянках зазвичай червона, спостерігається свербіж.

У дітей до 2 років контактний алергічний дерматит виникає порівняно рідко. Але повністю виключати його не можна. Він є реакцією на парабен, ланолін та мийні засоби, які контактують з шкірою. У деяких дітей буває алергія на латекс, з якого роблять соски.

Лікувати контактний дерматит потрібно так само, як і описану вище атопічну форму. Важливу роль відіграє застосування кремів на зразок Бепантена, які знімають запалення шкіри.

У дітей бувають і інші види дерматиту, але не всі вони супроводжуються висипаннями. При себорейної формі виникають так звані молочні скоринки на голові — на волосистій частині, але висипки може і не бути. У ранньому віці себорейний дерматит дає червоний висип під пахвами і в паховій області. Іноді вона навіть не свербить.

Себорейний дерматит зазвичай викликане грибком, тому лікар призначає лікування антімікотіческімі препаратами на основі клотримазолу. Курс лікування становить 7-10 днів, дозування залежить від віку малюка. Спеціаліст пропише кортикостероїди для зовнішнього застосування – Адвантан або гідрокортизонову мазь, яку наносять тільки на шкіру в проблемному місці. Побічний ефект від таких препаратів мінімальний, але вони ефективно борються із запаленням.

У дітей до року розвивається пелюшковий дерматит у вигляді висипань на сідницях і між ногами.

Для його лікування зазвичай достатньо дотримуватися правил гігієни, частіше міняти підгузник, влаштовувати дитині повітряні ванни (час процедури — 15-20 хвилин, ефект помітний практично відразу). Бажано користуватися кремами начебто Бепантена і не застосовувати більш важкі склади.

У будь-якому випадку важливо звертатися до лікаря, а не займатися самолікуванням. Якщо при укусах комах досить скористатися відповідним кремом, то при наявності захворювань симптоматичної терапії не вистачить – необхідно усунути саму причину.