Аналіз на лямблії: як складати, що це таке, підготовка

Коли у вас або вашої дитини починають підозрювати лямбліоз, гостро постає питання, як здавати аналіз на лямблії, щоб правильно все зробити. Адже які б малі помилки при підготовці до процедури не були, вони можуть призвести до спотворення результатів дослідження. Відповідно, отримана розшифровка результатів не буде об’єктивною, і лікування буде призначено не зовсім адекватне наявної проблеми. Зрозуміло, що нічого хорошого організму це не обіцяє.

Частіше, чим у дорослих, проблема лямбліозу виражена у дітей (особливо часто від одного року до чотирьох років), захворюваність серед них досягає двадцяти відсотків. Серед дітей, які відвідують садочки, зараженість в півтора—два рази вище, чим серед «домашніх» дітей такого ж віку. Поширений лямбліоз повсюдно. Тому намагайтеся привчити дитину стежити за собою в незалежності від того, які «чисті» умови для ігор у нього будуть. Симптоми, які по своїм проявам перетинаються з симптомами лямбліозу, часто викликають гельмінти. Тому буде доречним спільно виконати аналізи і на опісторхоз, так можна буде звести до мінімуму можливість помилки при постановці діагнозу.

Види аналізів

Аналізи на лямблії виробляють шляхом дослідження калу, крові (ІФА) і вмісту дванадцятипалої кишки. Аналіз калу буває двох видів. У першому випадку кал досліджують мікроскопічними методами, визначаючи наявність організмів лямблій у формі цист (так як вегетативна форма цих мікроорганізмів у кале майже не присутня). У другому випадку кал досліджується на наявність специфічних для антигенів лямблій (тобто тих білків, які виробляються тільки організмами лямблій). Найбільш часто роблять аналіз крові на антитіла до лямблій, тобто перевіряють, чи не став організм досліджуваного пацієнта виробляти антитіла (АТ), спрямовані на боротьбу з хворобою.

Якщо в загальному вигляді порівнювати переваги аналізів по крові і калу, не можна говорити, що при одному типі використовуваного біоматеріалу результати виходять якіснішими. Просто при копрологіческом дослідженні калу безпосередньо визначається наявність самого збудника, тобто це прямий метод. А в крові знаходять сліди імунологічної реакції на проникнення збудника хвороби в організм людини (ті самі АТ), це непрямий метод. Однак слід зазначити, що цисти лямблій вдається виявити не завжди, а специфічні антитіла виявляються тільки через 2-4 тижні після інфікування.

Діагностування по вмісту дванадцятипалої кишки застосовується рідко, наприклад, коли ознаки захворювання є, а розшифровка аналізів за іншим методам його не підтверджує. Призначається він, і щоб підтвердити одужання, так як відсутність лямблій в калі не є гарантією відсутності інфекції в тонкій кишці, а АТ можуть зберігатися в крові ще довго після того, як настало одужання. Здати біоматеріал для такого аналізу важко і для дорослих, для дитини ж процедура може стати кошмаром.

Дослідження калу

Не завжди у пацієнта є сама можливість здати матеріал для дослідження. Як у дорослих, так і у дітей непередбачуваний момент, коли забір проби можливий. Тому непередбачуваний і термін, коли лабораторія зможе отримати пробу. А несвіжий матеріал не може вважатися джерелом надійних результатів. Звичайно, пробу можна спробувати законсервувати, але для цього потрібно отримати відповідний консервант в лабораторії завчасно.

Свіжий кал, призначений для дослідження, поміщається в спеціальний контейнер. Зберігати зібраний матеріал потрібно при температурі +2+8 градусів Цельсія, і за 10-12 годин доставити в лабораторію, де буде здійснено аналіз і зроблена розшифровка його результатів. Не буде зайвим попросити зробити аналіз і на опісторхоз, щоб виключити гельмінти.

Можна підвищити ефективність дослідження калу, виконуючи наступні рекомендації:

• надати зразок в лабораторію протягом 2-3 годин після взяття;
• якщо мучать запори — прийняти проносне напередодні передбачуваної здачі аналізу;
• не вживати протягом тижня антибактеріальні і протигельмінтні препарати.

Найкраще цисти ідентифікуються, якщо з моменту появи симптомів захворювання минуло не більше одного тижня. При одноразовому аналізі на цисти хвороба виявляється лише у сорока відсотках випадків, тому при негативному першому аналізі через два-три дні проводять додатковий, а якщо і він покаже негативний результат – через ще два-три дні роблять третє дослідження.

Дослідження крові

Кров на лямблії досліджується за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА), одного з серологічних методів. Коли говорять про аналіз крові на антитіла до лямблій, мають на увазі саме його. Даний метод передбачає виявлення в крові антитіл до лямблій, які виробляються імунною системою організму. Аналіз на АТ призначається лікарем, напрямок містить список антитіл, які мають бути досліджені. Щоб уникнути некоректного тлумачення результатів, розшифровка аналізу крові на АТ повинна проводитися тільки фахівцем.

Аналіз крові на лямблії та забір матеріалу для нього, відбувається в лабораторних умовах. Взяття матеріалу здійснюється з відня, для цього застосовується класичний шприц. Антитіла в крові можуть зберігатися досить тривалий час після одужання, тому ІФА може не відповісти на питання, що турбують організм паразити в даний момент. При здачі крові на лямблії так само не полінуйтеся здати аналіз на опісторхоз.

Здавати кров для ІФА не обов’язково натщесерце. Аналізи на АТ здають в будь-який час доби. Якщо сходити самому або відвести дітей зробити аналіз лямблії вранці не виходить, можна здавати кров вдень і ввечері.

Інше питання, чи зможете ви знайти лабораторію, процедурний кабінет якою працює в такий час. Але якщо така лабораторія поруч з вами є, це відмінна можливість не мучити ні дітей, ні дорослих загальними вимогами до забору аналізів, які в разі дослідження АТ практичного сенсу не мають, а зашкодити психіці дитини можуть.

Вибір типу аналізу – прерогатива лікаря. Підбираючи дослідження, він відштовхується від багаторічного досвіду роботи з захворюванням. Не потрібно намагатися нав’язати докторові своє бачення, чому потрібно здавати не той аналіз, який він призначив, а той який вам здається правильним. Це здорово, коли пацієнт досить добре розбирається в проблематиці свого захворювання, але істинний шлях до здоров’я – виконання рекомендацій свого лікаря найбільш послідовним і неухильним чином.