Чим і як підняти лейкоцити в крові?

Лейкоцити, або білі кров’яні клітини по-різному реагують на зовнішні та внутрішні загрози для організму – в одних випадках їх абсолютний рівень підвищується, до інших знижується: підвищені лейкоцити свідчать про наявність запального процесу, а зниження їх рівня вказує на ослаблення імунітету.

Лейкопенія — перші ознаки і наслідки

Стан, коли кількість лейкоцитів у крові знижений, називається лейкопенією. Це небезпечний стан, яке підлягає комплексного лікування під наглядом лікаря в якомога коротші строки. При вираженій лейкопенії організм беззахисний перед інфекціями — навіть тривіальний нежить може викликати серйозні ускладнення, а у випадках більш серйозних інфекційних уражень можливий летальний результат. Тому, здавалося б, відповідь на банальне питання як підняти лейкоцити, переходить в розряд життєво важливих.

Офіційна медична статистика свідчить про те, що тривале ігнорування і не лікування знижених лейкоцитів у крові, збільшує шанси виникнення будь онкологічної патології в 2 рази, а «наполеглива» лейкопенія у дітей 3-5 років – це ознака дебюту раку крові.

Одні з перших ознак знижених лейкоцитів в крові – це:

• гарячкові стану;
• стоматит;
• збільшення мигдалин;
• головний біль;
• запаморочення.

У дітей тривожним симптомом, що вказує на ослаблення імунітету, є переслідує фурункульоз. При значному і швидкому зниженні білих клітин крові збільшується розмір селезінки.

Для того щоб встановити точний діагноз та/або причини, які спричинили за собою зміни кількості лейкоцитів у крові, лікар повинен зібрати анамнез, отримати правдиві відповіді на всі свої запитання, і зіставити їх з результатами розгорнутого загального аналізу крові з лейкоцитарною формулою та ШОЕ.

Не варто займатися медикаментозним самолікуванням знижених лейкоцитів. Види лікарських препаратів, які допоможуть підняти лейкоцити в крові, і їх дозування, може підібрати тільки досвідчений фахівець, і звичайно ж, тільки після уточнення причин і постановки діагнозу.

Причини і чинники зниження лейкоцитів

Лейкопенія може бути фізіологічною, патологічної та медикаментозної, і при цьому кожна з різновидів може бути характерного типу:

• порушення самого утворення лейкоцитів у кістковому мозку;
• неможливість їх виходу з червоного кісткового мозку в кров;
• посилене руйнування лейкоцитів безпосередньо в кровоносному руслі;
• збій в нормальному розподілі лейкоцитів – в одних тканинах надлишок, а в інших недолік.

Крім цього існує класифікація де всі причини, що викликають клінічну картину лейкопенії, зібрані в 3 великі групи:

1. Хронічна нестача поживних речовин, без яких неможливе нормальне відтворення лейкоцитів або патологія, не дозволяє організму засвоювати такі речовини збалансованого харчового раціону.
2. Важкі патологічні ураження, для ефективної боротьби з якими використовується така велика кількість лейкоцитів, що організм просто не в змозі повністю заповнювати їх нормальне кількість – в одну одиницю часу лейкоцитів гине більше, чим народжується.
3. Патологічне захворювання червоного кісткового мозку – єдиного місця репродукції всіх клітин крові.

Найпоширенішою причиною зниження лейкоцитів є хіміотерапія. Після її проведення, їх падіння прогнозовано на 100%. Друга за поширеністю причина лейкопенії – ігнорування лікування глистових інвазій та інших уражень паразитами. Завершує трійку лідерів медикаментозна лейкопенія.

Нижче представлена таблиця основних причин та захворювань, які викликають зниження лейкоцитів.

Важлива інформація для тих, кому необхідно підвищити лейкоцити в крові: лейкопенія може бути викликана зловживанням прийому таких звичних ліків як анальгін, амідопірин, метилурацил, левоміцетин, бісептол.

В останній час, для боротьби із зайвою вагою застосовують протидіабетичні сульфаніламіди. Вони теж викликають падіння рівня лейкоцитів.

Як підвищити лейкоцити — особливості харчування

Слід розуміти, що за кілька днів швидко збільшити кількість лейкоцитів до нормального рівня не вийти. Тим не менш, необхідно неухильно дотримуватися наступної дієти, особливо хворим після хіміо — та променевої терапії:

• червона ікра;
• гранати;
• каші і супи з цілісно зернових круп гречки, ячменю, вівса і проса;
• свіжі салати і тушковані гарніри з буряка і капусти;
• страви з бобових;
• горіхи і насіння;
• печінка тріски, сало (50 г на добу), печінка, нежирні сорти риби, м’ясо птиці;
• заводські кисломолочні продукти і тверді нежирні сорти сиру;
• несвіжий білий хліб грубого помелу з висівками;
• червоне вино і пиво – до 20 мл на день;
• соки – гранатовий, березовий, яблучний;
• кваси – капустяний, ячмінний, вівсяний;
• морси – журавлинний, обліпиховий;
• сироп з чорної бузини;
• десерти – козинаки, халва, натуральні зефір і мармелад.

Під час приготування їжі слід особливу увагу приділити її термічній обробці і відсутності в ній токсинів і консервантів.

Як підняти рівень лейкоцитів – медикаментозна терапія

Займатися самолікуванням і застосовувати сучасні препарати проти лейкопенії категорично заборонено!

Для того, щоб підвищити рівень лейкоцитів в крові у сучасного гематолога є вибір:

1. Група ліків для стимуляції процесів метаболізму процесів кровотворення – Метилурацил та його аналоги.
2. Група гормональних препаратів.

Під час хіміотерапії та після неї, прийом ліків другої підгрупи обов’язковий.

Важкі форми лейкопений, що виникли як наслідок онкологічних патологій, добре піддаються лікуванню такими ліками як Лейкомакс, Молграмостим, Филграстим, Ленограстим і Граноцит.

У менш складних випадках, для того щоб підняти лейкоцити, лікар може призначити Содекор, Дицион, Дексаметазон, Деринат.

У висновку слід зазначити, що є деякі види лейкопений, які проходять самі собою і не потребують лікування або профілактичних заходах:

• Транзитроная лейкопенія – порушення лейкоцитарної формули при збереженні нормального загальної кількості білих клітин крові, що виникає під час вагітності (за передачі антитіл від жінки до плоду). До 3-4 році життя дитини ця лейкопенія пройде сама собою.
• «Безпечна» лейкопенія – зменшення рівня лейкоцитів, без погіршення стану здоров’я і самопочуття. До причин виникнення такого різновиду лейкопенії відносять індивідуальні особливості регуляції кровотворення.