Причини і симптоми низького рівня лейкоцитів в крові

Роллю білих кров’яних тілець в організмі людини є підтримання імунної системи. Тому при проведенні лабораторних аналізів крові завжди досліджується такий фактор, як рівень вмісту лейкоцитів. Серйозне відхилення кількості білих кров’яних тілець від нормального показника у бік пониження найчастіше говорить про наявність в організмі патологічного процесу.

Стан, коли в крові спостерігаються низькі лейкоцити, називається лейкопенією.

Як правило, пацієнту в цьому разі призначаються додаткові аналізи та обстеження для з’ясування причини зниженого рівня лейкоцитів.

Чому зниження лейкоцитів небезпечно?

Незважаючи на те, що лейкопенія, особливо її не важкі форми, в більшості випадків протікає без особливих симптомів, її наявність може говорити про виникнення серйозних проблем в організмі.

Якщо цього фактору не приділяти належної уваги, запальні процеси, що спровокували зниження кількості лейкоцитів, придбають запущену форму. Триваюче при цьому падіння рівня білих тілець може призвести до тяжкої різновиди хвороби – агранулоцитозу, при якому дуже висока вірогідність розвитку сепсису. Крім того, низький рівень лейкоцитів може свідчити про інших небезпечних для життя захворювань, у тому числі пов’язаних з онкологією, лікуванням яких ніяк не можна зволікати.

Різновиди лейкопенії

Лейкопенію прийнято виділяти в декілька різновидів по різним чинникам – тривалості перебігу, етіології і ступені тяжкості. Тривалість перебігу визначає 2 форми патології – гостру і хронічну, перша триває до 3 місяців, друга – більше 3-х. У свою чергу хронічна лейкопенія може бути:

• вродженої;
• ідіопатичною (виникла як самостійне захворювання, а не викликане іншими хворобами);
• аутоімунної;
• циклічною.

По тяжкості перебігу виділяють 3 ступеня відхилень:

• легку (кількість лейкоцитів від 1 до 1,5x10x9);
• середню (0,5 – 1x10x9);
• важку (до 0,5x10x9).

Нормальні показники лейкоцитів

При лабораторному дослідженні, кількість лейкоцитів у крові порівнюються з так званої лейкоцитарною формулою.

Формула складена з відсоткового співвідношення всіх різновидів лейкоцитів у крові. Щодо змін кількості того чи іншого типу лейкоцитів фахівець зможе визначити причину лейкопенії. Норми наведені в таблиці нижче.

Загальна кількість лейкоцитів також має свої нормативні межі і дещо відрізняється у чоловіків і жінок, але не повинно бути нижче 4 і вище 9 одиниць на 1 мл крові у дорослих.

У крові дитини картина вмісту лейкоцитів виглядає трохи різноманітніше в залежності від віку (див. таблицю).

Симптоми низьких лейкоцитів у крові

Зниження рівня лейкоцитів зазвичай протікає безсимптомно, особливо якщо це викликано фізіологічними причинами. Якщо ж процес набув хронічну форму, можуть проявитися характерні ознаки. Найбільш часто лейкопенія проявляється такими симптомами:

• субфебрильною температурою (тривалим підвищенням температури тіла до 37-38 градусів);
• тахікардією і болями в серце;
• підвищеною пітливістю;
• зниженням апетиту;
• ломотою в тілі, суглобовими болями;
• збільшенням лімфатичних вузлів;
• головними болями;
• частими застудами;
• швидкою стомлюваністю, слабкістю.

Серйозні патології, що викликали зменшення кількості лейкоцитів, можуть призвести до збільшення печінки і селезінки, а у важких випадках — до септическому шоку. У разі важкої вірусної інфекції, лейкопенія спостерігається протягом 2 тижнів. Якщо низький рівень лейкоцитів виявляється протягом 6 і більше тижнів, значить, можна говорити про 100%-ном наявності важкої вірусної інфекції (включаючи ВІЛ).

Дослідження крові у жінок, які виношують дитину, необхідно проводити не рідше 1 рази в 2-3 тижні. У цьому випадку, при виявленні відхилень, лікар призначить додаткові аналізи для виявлення їх причин, з подальшим лікуванням виявленої патології.

Причини зниження рівня лейкоцитів

Не будучи самостійним захворюванням, лейкопенія може проявитися в якості симптому багатьох захворювань, а значить для її усунення необхідне лікування основної хвороби. Однак, у цього порушення можуть бути і фізіологічні причини.

Фізіологічні причини

Фізіологічна лейкопенія – досить рідкісне явище, однак воно спостерігається майже у 10% європейців при відсутності яких-небудь патологічних причин. Спровокувати стрибок лейкоцитів до зниження можуть такі зовнішні впливи як психо-емоційний сплеск, надмірне збудження, нервовий зрив, а також відвідування лазні. Незначні відхилення кількості лейкоцитів іноді спостерігаються і в крові вагітних жінок, проте це вважається нормою.

Патологічні причини

Патологічна лейкопенія має більш широкий спектр провокуючих факторів, включаючи вроджені та набуті патології. Найчастіше вона спостерігається при:

• аутоімунних захворюваннях (наприклад, при системному вовчаку);
• пов’язаних з онкологією захворюваннях кісткового мозку;
• вірус імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекції);
• B12-вітамін-дефіцитної анемії;
• ускладнення від променевої та хіміотерапії;
• захворюваннях щитовидної залози;
• паразитарних інвазіях (трихінел, хламідії);
• сифілісі;
• ревматичних захворюваннях;
• цирозі печінки;
• лімфогранулематозі.

Лікарські препарати, що викликають лейкопенію

Серед провокуючих факторів, здатних призвести до небезпечного зниження в крові рівня лейкоцитів, не останнє місце займає вплив деяких медичних препаратів. Якщо терапія цими препаратами проводиться довгостроково, число білих кров’яних клітин може впасти до критичних показників і викликати важку форму нейтропенії – агранулоцитоз. Такі стани можливі при інтенсивному застосуванні:

• протипухлинних препаратів, що застосовуються в онкології;
• анальгетиків (нестероїдних протизапальних препаратів типу Ібупрофен, Індометацин, Диклофенак, Парацетамол, ацетилсаліцилова кислота);
• важких металів (препаратів, що містять ртутні діуретики, елементи золота і миш’яку);
• седативних засобів, антидепресантів (барбітурати, Клозапін і т. п.);
• протисудомних лікарських засобів;
• антигістамінних препаратів;
• деяких кардіологічних засобів:
• деяких глюкокортикоїдів, антибіотиків та цукрознижуючих засобів.

Крім того, спонтанне розвиток лейкопенії може спровокувати застосування інсектицидів, гірчичного газу (іприту), барвників для волосся і навіть деяких лікарських трав. Щоб уникнути таких небажаних для складу крові наслідків всі вищезазначені речовини повинні використовуватися суворо за інструкцією з дотриманням заходів безпеки, а будь-яке застосування народних методів лікування – обговорювати з лікарем.