Причини зміни колірного показника еритроцитів – анизохромия і полихроматофилия

Анизохромия – стан системи крові, при якому спостерігається поява еритроцитів різного ступеня забарвлення.

Теоретично, в нормі анизохромия присутній і у здорової людини, проте, той відсоток еритроцитів, який відрізняється за кольором від більшої маси настільки малий, що практично не виявляється під час проведення стандартних досліджень.

Окремою формою анизохромии є полихроматофилия – поява в аналізі крові еритроцитів або схожих з ними за будовою клітин, що мають істотно відрізняються від них забарвлення. Переважають такі кольори, як синій, фіолетовий, оранжевий.

Полихроматофилия розвивається в тому випадку, коли в крові спостерігається збільшення кількості незрілих червоних клітин (ознака недостатнього синтезу), які по-різному, з-за незрілості гемоглобіну, реагують на використання тих чи інших барвників.

У нормі про колір забарвлення еритроцитів можна судити за рівнем кольорового показника крові. У здорової людини він становить 0.85-1. Його обчислення проводять за триразовому рівнем гемоглобіну, розділеного на перші три цифри рівня еритроцитів крові. Якщо він зменшується, тобто стає менше 0.85, це свідчить про розвиток у пацієнта гипохромии. Якщо ж відбувається його збільшення і колірний показник становить більше 1 — розвивається гіперхромія.

Зменшення колірного показника

Гіпохромія – зниження колірного показника крові, що вказує на зменшення вмісту гемоглобіну в еритроцитах. В результаті цього, зменшується транспортний потенціал даних клітин, що призводить до погіршення насичення киснем тканин і порушення їх функціональної активності.

Причиною розвитку цього стану є, в першу чергу зменшення концентрації заліза у крові. З-за його нестачі знижується і кількість гемоглобіну в еритроцитах, що і призводить до зменшення колірного показника.

Виділяють три ступеня тяжкості захворювання, кожна з яких виставляється на підставі морфологічного опису еритроцитів, враховує рівень фарбування червоної клітини і так звану зону просвітлення.

Цей стан найчастіше має місце у пацієнтів, які страждають від захворювань крові або травного тракту. На противагу йому буває стан, при якому колірний показник значно підвищений, тобто перевищує 1.

Збільшення колірного показника

Гіперхромія – стан, при якому еритроцити надмірно насичуються гемоглобіном, що призводить до збільшення їх колірного показника. Візуально, еритроцити набувають інтенсивно червоного забарвлення без характерного просвітлення в центрі клітини.

Паралельно зі збільшенням концентрації гемоглобіну в них, відбувається і збільшення розміру клітин, тобто спостерігається макроцитоз.

Гіперхромія зазвичай розвивається в результаті:

• нестачу необхідних для кровотворення вітамінів – фолієвої кислоти і ціанокобаламіну;
• дещо рідше поява її спостерігається в результаті розвитку злоякісних пухлин шлунка чи легеневої тканини;
• при деяких кишкових захворюваннях;
• також гіперхромія – ознака деяких вроджених захворювань.

Гіперхромія призводить до того, що еритроцити, незважаючи на рясне насичення гемоглобіном, не можуть повноцінно виконувати свою транспортну функцію. Крім того, подібні клітини втрачають здатність нормально проходити через гемато-альвеолярний бар’єр, тим самим приводячи до розвитку органної ішемії. Її розвиток – ознака недостатності або ураження кісткового мозку (не можна виключати і його новоутворення).

Обидва перерахованих вище стану, говорять про те, що в організмі присутній якийсь патологічний процес, прямо або опосередковано чинить вплив на кістковий мозок та його функціональну активність.

При їх виявленні необхідно якомога швидше звернутися до кваліфікованого лікаря терапевта або гематолога, щоб він зміг визначити, яка ж причина розвитку подібної анемії, до чого вона може призвести і як слід її лікувати.

Ні в якому разі не варто їх запускати, так як будь-який з цих станів може завдати значної шкоди організму, вплинути на активність його клітин і тканин, а також порушити їх роботу.