Розшифровка мазка на флору у жінок: норми, відхилення
Напевно, кожна жінка, яка відвідує гінеколога, хоча б раз у житті здавала мазок на флору. Це широко поширений аналіз, що дозволяє провести діагностику запальних процесів у матці і піхві. Його здають в тому випадку, якщо є підозра на яку-небудь гінекологічну патологію, а також в період планування вагітності або вже безпосередньо при постановці майбутньої мами на облік (і потім ще кілька разів за певною схемою до пологів). Крім того, він в стислому вигляді входить в перелік досліджень, які проводяться при оформленні санітарної книжки. Тому базові знання про проведення і розшифровці мазка на флору повинні бути у всіх жінок.
Процедура забору матеріалу
Перед взяттям мазка на бак посів не потрібно ніякої спеціальної підготовки жінки. Досить просто підмитися напередодні ввечері, а от від спринцювання піхви слід відмовитися (це сприяє вимиванню частини мікрофлори і дещо спотворює результати аналізу). Ну і звичайно, для забору мазка необхідно вибрати період часу поза місячних (в період місячних взяття матеріалу із зрозумілих причин ускладнене).
Лікар бере мазок ще до піхвового дослідження (воно, як правило, проводиться відразу після забору матеріалу). Виділення з піхви збирають ватним тампоном або спеціальним шпателем. Зрозуміло, всі інструменти повинні бути стерильними. Щоб взяти матеріал з самої шийки матки, необхідні спеціальні дзеркала і щіточка. Процедура забору в даному випадку вимагає особливої акуратності, оскільки дуже важливо при витяганні щіточки не стикатися зі стінками піхви.
Особливі вимоги пред’являються до взяття мазка на бак посів у дівчаток. Матеріал у них збирають зі слизової оболонки присінка піхви, трохи рідше — з заднього склепіння. Для цього необхідно акуратне введення зонда через отвір Гимена. Маніпуляція проводиться таким чином, щоб не пошкодити невинну пліву. Найбільш складним в технічному відношенні є паркан мазка з каналу шийки матки, тому у дівчаток він проводиться досить рідко і лише в тому випадку, якщо після забору матеріалу буде проводитися дослідження методом ПЛР.
Після взяття мазка матеріал поміщається в пробірку з живильним середовищем на бак посів або акуратно наносять на предметне скло для проведення бактеріоскопії. З цією метою взяту рідину поміщають відразу на два предметних скла: після висушування одне з них забарвлять за Грамом, а інше — метиленовим синім. Таке подвійне фарбування необхідно для виявлення більш широкого спектру мікроорганізмів (різних родів і класів). При необхідності може проводитися аналіз за допомогою ПЛР чи бак посів з визначенням чутливості мікрофлори до антибіотиків.
Якщо результати аналізу сумнівні (або ж вони не відповідають наявній клінічній картині), то проводиться повторний забір матеріалу в інший час по відношенню до місячних. Це дозволяє виключити вплив місячних на результат аналізу, і робить його більш точним. Також відносно часті дослідження флори піхви виконуються в період від моменту зачаття дитини до пологів, оскільки гінеколога необхідно виключити будь-які джерела негативного впливу на плід.
Нормальна флора піхви
Слід зазначити, що статеві шляхи у жінок заселені великою кількістю різноманітних мікроорганізмів. При цьому вони не просто співіснують один з одним, а перебувають у постійній взаємодії, утворюючи цілісну систему. Між ними можливі конкуренція, синергізм, комменсализм, нейтрализм і інші типи взаємовідносин. Ось чому випадання хоча б одного виду мікрофлори або поява мікробів невластивих пологів може призвести до порушення рівноваги всієї системи, отже, до патології.
Загальний рівень вмісту мікроорганізмів в статевих шляхах жінки становить від 100 тис. до 10 млн. на 1 мл. З них більше 90% займають факультативні лактобацили.
Вони є у великій кількості у жінок з регулярними місячними, а також у вагітних. Їх відсоток стає нижче в клімактеричний період, крім того, він дещо менше в пубертатному віці, оскільки мікрофлора піхви у дівчинки в цей час ще не до кінця сформувалася. Вся справа в естрогенів — вони підвищують вміст глікогену в епітелії статевих шляхів, а глікоген, у свою чергу, необхідний для живлення лактобактерій. Під їх впливом він перетворюється в молочну кислоту, яка забезпечує підтримання кислого середовища у піхві, а це один з важливих факторів захисту статевих шляхів жінки.
Решта 10% припадають на такі мікроорганізми:
- епідермальний стафілокок,
- біфідобактерії,
- коринебактерії,
- грибки родів candida і мікоплазма,
- бактероїди,
- пептококи та ін
Ставлення аеробних мікроорганізмів до анаеробним має дорівнювати приблизно 10 до 1. Як бачимо, в мазку можуть бути присутні не тільки корисні лактобацили, але і сапрофіти, і навіть умовно-патогенні бактерії. Це цілком нормальна ситуація. Величезне значення грає їх кількісне співвідношення: поки вміст мікробів-представників різних родів знаходиться на оптимальному рівні, все в порядку. Після появи найменшого зрушення починаються проблеми.
Оцінка мазка
Результати аналізу оцінюють на підставі проведеного бак посіву або за підсумками бактеріоскопії. В даний час використовуються обидва методи. Справа в тому, що бактеріоскопія дає швидкі результати, але зате бак посів — це більш точний і детальний аналіз. Тому, як правило, спочатку спираються на результати мікроскопії, і вже після отримання підсумків бак посіву (найчастіше він займає час від одного тижня до десяти днів) при необхідності коригують діагноз і лікування. Розшифровка результатів аналізу досить проста: вона припускає порівняння отриманих показників нормальної мікрофлори з нормою, а також виявлення патологічних мікроорганізмів, яких в нормі ні за яких умов бути не повинно.
Виділяють чотири ступені чистоти статевих шляхів з урахуванням виявленої мікрофлори:
- У мазку виявлені виключно лактобактерії;
- Крім лактобактерій бак посів виявляє інших сапрофітів (головним чином, диплококков);
- Лактобактерій мало, є велика різноманітність коків;
- Лактобацили відсутні, в наявності різноманітна гноеродная мікрофлора.
Під час розшифровки аналізу з використанням даної класифікації також враховують pH мазка і наявність у полі зору при мікроскопії епітелію та лейкоцитів. Однак дана класифікація в даний час вважається дещо застарілою, оскільки вона не враховує цілий ряд патогенних збудників: гонококів, трихомонад, хламідій, грибків різних родів і ін.
Після численних переглядів народилася більш сучасна класифікація, що враховує подібні моменти і тому більш широко застосовувана гінекологами. Згідно їй, розшифровка аналізу припускає постановку одного з чотирьох основних діагнозів:
- норма,
- безсимптомне носійство,
- бактеріальний вагіноз,
- вагініт.
Розглянемо більш детально критерії постановки кожного з них.
Поняття норми відповідає I ступінь чистоти. Безсимптомне носійство передбачає виявлення після бак посіву умовно-патогенних мікроорганізмів у кількостях, що перевищують нормальні величини. Таке відхилення має бути незначним, в іншому випадку це буде вже бактеріальний вагіноз. Однак саме воно може стояти перед більш серйозними порушеннями, і ігнорувати його не варто. Бактеріальний вагіноз діагностують, коли аналіз показує різке відхилення змісту сапрофітної мікрофлори від оптимальних показників. Вагініт передбачає наявність патогенної мікрофлори або IV (іноді і III) ступінь чистоти піхви.
Окремо виділяють гонорею, трихомоніаз, кандидоз геніталій та інші захворювання, що одержали своє найменування у відповідності з назвами пологів патогенних мікробів, що їх викликали. І якщо кандидоз — захворювання серйозне, то та ж гонорея вже знаходиться не в сфері компетенції гінекологів, а у веденні дерматовенерологів, оскільки вона відноситься до венерологическим захворювань. Віддиференціювати причини, що привели до патології, перед взяттям мазка буває не так просто, тому можлива ситуація, коли мазок бере гінеколог, а після розшифровки результатів аналізу хвора отримує направлення до дерматовенеролога.
Мазок на флору є дуже інформативним гінекологічним дослідженням. Він показує наявність або відсутність інфекції в статевих шляхах, а також демонструє, якісь відхилення в мікробіоценозі мають місце бути (отже, які захворювання можна спрогнозувати на цьому несприятливому фоні). Найбільш точні дані з детальним виділенням всіх родів мікроорганізмів дає бак посів, однак він займає тривалий час, тому перед ним найчастіше проводять бактеріоскопію, яка дозволяє попередньо оцінити загальний бактеріальний фон.
Не можна не зупинитися на причинах, найбільш часто викликають відхилення в мазку з піхви. До них належать порушення імунітету, гормональні збої (особливо дефіцит естрогену), неправильне сексуальне поведінка та ін. На думку гінекологів, саме останній пункт часто має вирішальне значення. Безладні статеві контакти і ранній початок статевого життя — це серйозні фактори ризику для розвитку інфекції. Така поведінка неприпустимо для жінки, яка піклується про своє здоров’я.
Слід зазначити, що мазок з піхви бажано здавати регулярно з профілактичною метою. Ця маніпуляція досить складна, але необхідна: раннє виявлення проблеми — це запорука її успішного вирішення.