Антибіотики при мастопатії: мета застосування і призначаються препарати
Для чого пацієнткам з мастопатією призначають антибактеріальну терапію
Під терміном «мастопатія» маються на увазі різного характеру дисгормональні зміни, які можуть виявлятися в тканинах молочної залози. Ця патологія досить широко поширена серед жінок фертильного віку і при несприятливому збігу обставин може трансформуватися в злоякісне новоутворення.
Про хвороби
Поява мастопатії пов’язують з впливом багатьох факторів: від несприятливої екології до куріння. Однак достеменно відомо тільки те, що подібні зміни молочних залоз частіше розвиваються у осіб із спадковою схильністю, порушеннями загального гормонального фону (тиреотоксикоз, тиреоїдит, цукровий діабет тощо), а також у жінок, які перенесли аборт, гострі або хронічні захворювання матки і придатків.
Зміни в тканинах молочної залози можуть бути дифузними або представляти собою вузлові освіти – кісти, фіброаденоми, ліпоми.
Прояви мастопатії можуть серйозно варіювати: від повністю безсимптомного перебігу хвороби до вираженого дискомфорту і болю. Пацієнток може турбувати:
Лікування мастопатії
Підходи до лікування мастопатії істотно відрізняються не тільки в різних пацієнтів, але і в різних місцевостях.
В європейських регіонах і США до цієї патології відносяться більш спокійно, і в більшості випадків після проведення комплексу діагностичних процедур пацієнток з мастопатією не лікують, а лише спостерігають.
В країнах пострадянського простору погляд на мастопатію більш агресивний: її розглядають передусім як фактор ризику, який збільшує ймовірність появи онкології молочної залози. Виходячи з цього, мамологи підходять до лікування даної патології інакше, чим їх західні колеги. У хід йдуть гормональні, гомеопатичні засоби і фітотерапія, а в деяких випадках вирішується питання і про хірургічне втручання. Обов’язково проводиться лікування супутніх хвороб.
Важливим нюансом лікування мастопатії є правильне, збалансоване харчування і режим фізичних навантажень та відпочинку.
Препарати для лікування мастопатії
Мастопатія – стан доброякісні по своїй природі, однак вимагає уважного ставлення до власного організму та передбачає динамічне спостереження у лікаря. Так як ця патологія знаходиться на стику декількох лікарських спеціальностей, то і лікувати її можуть різні лікарі: від гінеколога до мамолога або онколога.
У схемі лікування мастопатийних змін часто застосовуються препарати різних груп:
Вибір необхідних медикаментів у кожному окремому випадку мастопатії буде залежати від симптоматики та форми захворювання, тому не слід намагатися лікуватися самостійно.
Антибіотики і мастопатія
Крім перерахованих вище медикаментів, можуть призначатися й інші засоби, в тому числі і антибіотики. Однак варто звернути увагу на те, що протимікробні препарати є лише частиною допоміжної терапії і самі по собі не можуть вилікувати мастопатію.
Важливо! Поняття мастит і мастопатія не є синонімами.
Мастит – це запальні зміни в тканинах молочної залози, які викликаються патогенними мікробами, тоді як мастопатія – стан, пов’язаний з дисбалансом гормонів.
Застосування антибіотиків при мастопатії найчастіше пов’язане з лікуванням супутніх хвороб, наприклад, запальних захворювань геніталій. Згідно з чинними рекомендаціями ВООЗ, лікування антибактеріальними препаратами починають з представника групи пеніцилінів або цефалоспоринового ряду. При необхідності до терапії можуть підключатися й інші сімейства антибіотиків:
Підбір оптимального препарату повинен здійснюватися тільки лікарем, так як чутливість мікрофлори до тієї чи іншої групи антибіотиків в різних випадках може відрізнятися.
Пеніциліновий ряд
Дуже часто для лікування супутньої гінекологічної патології при мастопатії використовують препарати цієї групи.
Найчастіше призначаються таблетовані Амоксицилін і Ампіцилін, рідше ін’єкційно – Біцилін. Ці ліки ефективні проти більшості збудників і призначаються не тільки при захворюваннях геніталій, але і при інших інфекційних хворобах органів (дихальних шляхів, жовчного міхура, м’яких тканин, ЛОР-органів та ін).
Амоксицилін
Для лікування інфекційних захворювань, супутніх мастопатії, може застосовуватися як чистий Амоксицилін, так і у вигляді комбінації з клавуланової кислоти. Препарат випускається у таблетованій формі і призначений для 2-3-разового застосування протягом доби, причому курс терапії не повинен становити менше 5-7 днів.
Серед протипоказань значаться реакції непереносимості діючої або допоміжних речовин, а також лімфолейкоз, алергія на цефалоспорини та інфекційний мононуклеоз. Серед побічних ефектів найчастіше реєструються порушення роботи ШКТ (порушення випорожнення, нудота, кандидоз слизових).
Ампіцилін
Цей антибіотик відрізняється від амоксициліну розширеним списком показань. Ампіцилін застосовують не тільки при інфекціях м’яких тканин, дихальної, біліарній та урогенітальної систем, але і для лікування менінгіту, паратифу, бактеріального ендокардиту, черевного тифу і гастроентеритів.
Список протипоказань відкривають чутливість до компонентів ліки, лейкемія і ВІЛ, також ампіцилін протипоказаний дітям до 6 років та жінкам, що годують матерям, людям з печінковою недостатністю та інфекційним мононуклеозом. При прийомі цього лікарського засобу в якості побічних ефектів можливий розвиток холестазу, симптомів дисбіозу кишечника і порушень кровотворення.
Цефалоспориновий ряд
Найбільш часто використовуваними препаратами цієї групи є Цефуроксим і Цефтріаксон. Спектр їх застосування так само широкий, як і в антибіотиків групи пеніцилінів.
Цефуроксиму аксетил
Препарат активний проти більшості бактерій, які викликають урогенитальную патологію. Існує в ін’єкційній формі і у вигляді таблеток, необхідна добова доза розподіляється на два прийоми. Цефуроксим не рекомендований особам з алергією на діючу речовину та пеніциліни. Побічні ефекти аналогічні таким у пенициллинових антибіотиків.
Цефтріаксон
Випускається тільки в формі для парентерального введення, для лікування достатньо двох ін’єкції на добу. Є препаратом старту при лікуванні інфекційних захворювань в стаціонарі.
Не рекомендується приймати вагітним (особливо в перший триместр), хворим з порушенням функції нирок і печінки, у тому числі і новонародженим з підвищеним рівнем білірубіну. Протипоказано приймати Цефтриаксон людям з неспецифічним виразковим колітом або псевдомембранозним колітом, який розвинувся на тлі прийому антибіотиків.
Інші антибіотики
В деяких випадках лікар може почати лікування з інших груп антибактеріальних засобів, керуючись виявленими збудником і його чутливість до антибіотиків. Коли ж потрібна подвійна антимікробна терапія, то до препарату бета-лактамного ряду (пенициллиновая група або цефалоспорини) додають антибактеріальні засоби з інших груп.
Ципрофлоксацин
Це ліки також згубно для більшості збудників інфекцій і може використовуватися навіть у дітей, але тільки в тому випадку, коли не підійшов бета-лактамний антибіотик. Серед поширених побічних реакцій відзначаються пригнічення гемопоезу, диспепсія, запаморочення, сонливість, однак є й інші ефекти, втім, більша їх частина зустрічається відносно рідко. Не слід поєднувати засіб з тизанідином.
Метронідазол
Препарат володіє широким спектром активності, але і не менш довгим списком протипоказань і неприємних ефектів. Крім порушень стільця і хворобливих відчуттів в животі, це ліки може викликати дизуричні явища, жовтяницю, головний біль, порушення сну і запаморочення, а також призводить до зміни кольору сечі, яка набуває червоно-коричневий колір.
Доксициклін
Ефективний засіб, яке здатне боротися з багатьма інфекціями без підключення другого антибіотика. Цей препарат здатний впоратися з бацилами, які викликають чуму і бруцельоз, а також з багатьма рідкісними інфекціями. Протипоказаний вагітним і годуючим матерям, дітям до 14 років, людям, що страждають на порфірію, хворим з печінковою недостатністю або непереносимістю цієї групи антибіотиків.
Цей препарат взаємодіє з багатьма лікарськими засобами (антациди, протианемічний засоби, цитостатики та ін), несумісний з алкоголем і може викликати порушення формування зубної емалі і змінювати її колір. Доксицикліну хиклат нерідко призводить до розвитку не тільки явищ дисбактеріозу, але і виникнення езофагіту, аж до формування виразок стравоходу.
Антибіотики при мастопатії не є препаратами вибору, а використовуються з допоміжною метою при наявності відповідних показань з боку інших органів. Неприпустимо застосовувати протимікробні засоби самостійно!
З відео ви дізнаєтеся про те, як правильно приймати антибіотики, щоб не нашкодити своєму організму: