Катаральний бронхіт: симптоми і лікування

Лікування катарального бронхіту

Катаральний бронхіт — це дифузне запалення слизової оболонки бронхів без залучення в патологічний процес легеневої тканини. Характерною особливістю даного виду бронхіту є утворення запального ексудату (мокротиння). Найбільш частою причиною виникнення даного захворювання є вплив вірусів (грип, парагрип, аденовірус, риновіруси) або бактеріальних збудників (Streptococcus pneumoniae, Hemofilus influenzae, Micoplasma pneumoniae). Виділяють гострий і хронічний перебіг захворювання.

Основні симптоми катарального бронхіту:

1. Захворювання починається з сухого кашлю (перші 2 дні), на 3-й день починає відходити харкотиння слизистого характеру (світла, прозора).
2. Температура субфебрильна (37,2-37,5 С).
3. Загальна слабкість, нездужання.
4. Саднящая біль за грудиною, що посилюється при глибокому вдиху.
5. Можливо порушення сну з-за частих нападів кашлю.
6. При хронізації процесу можливе приєднання задишки за рахунок виникнення явищ обструкції (звуження просвіту) бронхів.

Медикаментозні методи лікування катарального бронхіту:

1. Відхаркувальні препарати (муколітики). Дана група лікарських засобів зменшують в’язкість мокротиння, полегшують відходження запального ексудату. До таких препаратів відносяться: «Бромгексин», «Амброксол», «Ацетилцистеїн».
2. Протикашльові лікарські засоби повинні використовуватися лише при наявності у пацієнта болісного сухого кашлю. Не призначені для тривалого використання. Важливо! Одночасний прийом протикашльових і відхаркувальних препаратів небезпечний появою застою мокротиння в дихальних шляхах, хронізації захворювання.
3. Противірусні препарати. Дана група препаратів виправдана при бронхіті вірусного походження. Призначення противірусних препаратів не пізніше 24-48 годин від виникнення перших симптомів захворювання достовірно підвищує ефективність лікування. Можливе застосування препаратів, що впливають безпосередньо на реплікації (відтворення) вірусу. До таких лікарських засобів відноситься «Ремантадин». Існує група препаратів, що стимулюють імунну систему організму. Механізм дії базується на активації вироблення власних інтерферонів — компонентів імунної системи, що володіють противірусною активністю (препарат «Кагоцел», «Изопринозин»). Також є група ліків, що містять рекомбінантний (штучно синтезований) інтерферон («Віферон»).
4. Антибіотики використовуються тільки в разі розвитку ускладнень (приєднання бактеріальної інфекції, розвиток гнійного запалення, затяжний характер захворювання, рецидивування і хронізація інфекції). У лікуванні бронхіту добре себе зарекомендували антибактеріальні препарати, що володіють широким спектром дії. «Амоксиклав» відноситься до захищених пеніцилінів, активний відносно більшості штамів мікроорганізмів, що спричиняють інфекції дихальних шляхів. Також високою ефективністю володіють фторхінолони («Моксифлоксацин»), макроліди («Макропен», «Кларитроміцин»). Однак, тривале застосування антибіотиків може призвести до дисбактеріозу кишечника, формування стійкої патогенної мікрофлори.
5. Жарознижуючі лікарські засоби повинні застосовуватися тільки при підвищенні температури вище 38 С.
6. Не можна застосовувати ацетилсаліцилову кислоту при вірусної етіології бронхітів, особливо у дітей. Застосування саліцилатів на тлі вірусної інфекції може призвести до виникнення синдрому Рея. Даний стан характеризується розвитком набряку головного мозку і дистрофією печінки, можливий навіть летальний результат.
7. Протизапальні препарати пригнічують активність медіаторів запалення в організмі (гістамін, серотонін). Представником цієї групи ліків є сироп «Ереспал».
8. При звуженні бронхів (характерно для хронічної форми бронхіту) можливий прийом бронхорозширюючих препаратів. До них належать бета-адреноміметики: «Сальбутамол», «Фенотерол».

Гомеопатичні засоби в лікуванні катарального бронхіту:

«Оциллококцинум» володіє противірусною активністю. Застосування препарату ефективно тільки при максимально ранньому його призначення (перші 24-48 годин).

Фітотерапія:

1. Сироп «Бронхикум» має протизапальну, відхаркувальною, бронходілатіруючої активністю.
2. Корінь солодки має протизапальну дію, полегшує відхаркування мокротиння.
3. Листя мати-й-мачухи у вигляді настою можна вживати всередину. Цей засіб зменшує в’язкість мокротиння, а також стимулює рух війок миготливого епітелію бронхів, що сприяє відходженню запального ексудату.

Рада! Фітопрепарати ефективні при проведенні комплексного лікування.

Немедикаментозні методи лікування:

1. Рясне тепле питво зменшує симптоми загальної інтоксикації, сприяє поліпшенню самопочуття.
2. Дихальна гімнастика допомагає ліквідувати застій мокротиння у бронхах.
3. Лікувальний масаж грудної клітки.
4. В період ремісії (зникнення симптомів захворювання) рекомендується санаторно-курортне лікування.
5. Фізіотерапія (особливо ефективна при лікуванні хронічної форми бронхіту):

Висновки

На даний момент існує великий спектр препаратів, призначених для лікування захворювань дихальних шляхів. При цьому механізм дії лікарських засобів може принципово відрізнятися. З цієї причини важливо знати строгі показання і протипоказання кожного препарату, а також можливість поєднувати їх. Крім того, необхідно проводити диференціальну діагностику катарального бронхіту з іншими захворюваннями (наприклад, з кашлюк, бронхіальною астмою, обструктивною хворобою легенів, туберкульоз). Саме тому важливо звернутися до лікаря, який призначить комплексну схему лікування. Важливо пам’ятати, що своєчасно розпочата терапія допоможе уникнути серйозних ускладнень.