Наслідки та можливі ускладнення бронхіту

Чим небезпечний бронхіт і які можуть бути наслідки?

Пік захворюваності хронічним бронхітом припадає на молодих людей у віці 20-40 років. Ускладнення даного захворювання можуть бути досить серйозними, а в деяких випадках навіть призводять до стійкої втрати працездатності (інвалідності).

До хронізації інфекції можуть спричинити такі фактори:

1. Відсутність лікування в гостру стадію захворювання.
2. Неправильний підбір препаратів (без урахування спектру дії, лікування вірусної інфекції антибактеріальними препаратами і навпаки).
3. Застосування протикашльових препаратів при продуктивному кашлі призводить до застою мокротиння в дихальних шляхах, що призводить до затяжного перебігу захворювання.
4. Усунення тільки симптомів захворювання без впливу на збудник інфекції. Наприклад, призначення антибіотиків необхідно при гнійному бронхіті.
5. Рецидив інфекції в період одужання (наприклад, при переохолодженні).
6. Передчасне припинення прийому препарату (прийом антибіотиків тільки в перші дні сприяє утворенню стійких форм мікроорганізмів до даного виду препаратів).

Ускладнення після бронхіту:

1. Хронічний бронхіт. При затяжному перебігу гострого бронхіту (більше 3 місяців) захворювання переходить в хронічну форму. При відсутності належного лікування відбувається загибель епітелію, що покриває внутрішню поверхню бронхів. Даний процес супроводжується активацією клітин, що беруть участь у розвитку запалення (макрофагів, лейкоцитів, тучних клітин), що сприяє збільшенню виділення медіаторів запалення (простагландинів, лейкотрієнів, гістаміну, цитокінів). Всі ці механізми викликають набряк слизової, її пошкодження. Збільшується кількість залоз, розташованих у підслизовому шарі стінки бронхів. Мокрота стає більш в’язкою. Пошкоджується миготливий епітелій дихальних шляхів, який в нормі сприяє відходженню мокротиння. Поєднання всіх цих пошкоджуючих факторів порушує очисну функцію дихальних шляхів. Відсутність лікування тільки посилює ці процеси. Так замикається «порочне коло» хронізації інфекції.
2. Бронхіоліт виникає при переході запального процесу на дрібні бронхи з діаметром менше 2 мм (бронхіоли). Це захворювання важче піддається лікуванню, так як запальний ексудат може повністю закупорити просвіт бронхіол.
3. Ускладненням хронічного бронхіту може бути хронічна обструктивна хвороба легень. Пошкодження епітелію бронхів призводить до порушення транспорту слизу в бронхах. Відбувається мукостаз (застій слизу в дихальних шляхах), який може ускладнитися приєднанням бактеріальної інфекції. Багаторазові епізоди запалення призводять до структурної зміни стінки бронхів з підвищеним утворенням рубцевої тканини, що призводить до виникнення стійкого звуження бронхів (обструкції). За даними статистики це захворювання займає 4 місце серед усіх причин смертності.
4. Пневмонія є одним з найбільш частих ускладнень бронхіту. Навіть існує термін «бронхопневмонія», який відображає патогенез захворювання. При переході запального процесу на бронхіоли, а потім на альвеоли виникає запалення легенів. У нормі альвеоли (самі дрібні відділи дихальних шляхів, в яких безпосередньо відбувається газообмін) є стерильними. Однак, при тривалому перебігу захворювання, а також зниження захисних сил організму інфекція може поширитися на альвеоли. Важливо! На жаль, навіть при пневмонії своєчасна діагностика має місце тільки в 30% випадків.
5. Часто рецидивуючі бронхіти можуть призвести до формування бронхоектазів (патологічне розширення бронхів виникає в результаті тривалого впливу пошкоджуючого фактора). В утворилися порожнинах починає накопичуватися мокротиння. При приєднанні інфекції можливий розвиток гнійного процесу.
6. Емфізема легень виникає при тривалому запаленні в альвеолах. Запальний процес призводить до руйнування клітин з вивільненням протеолітичних ферментів, які сприяють подальшому «розплавлення» і пошкодження легеневої тканини. В результаті виникають порожнини в легенях, що не беруть участь в процесі газообміну. Цей процес призводить до зменшення дихальної поверхні легенів і виникнення дихальної недостатності.
7. Абсцес легені може бути бронхогенного походження. Запальний процес може перейти на тканину легень, в результаті чого утворюється обмежена порожнина, яка містить гній. Тривало нелікована абсцес може ускладнитися гангреною легені. Поширена гангрена дає не менше 40% летальності.
8. Поширення запального захворювання на плевру викликає плеврит. При прориві гнійної порожнини в бронхах може викликати поширення гною в грудній порожнині (емпієма плеври). Запальний процес плеври небезпечний виникненням спайкового процесу, що згодом ускладнює дихальні рухи і може стати причиною дихальної недостатності.
9. Крім інфекційних ускладнень хронічного бронхіту можливі порушення в системі кровообігу (гемодинамічні ускладнення). При зниженні основної функції легенів (газообміну) починається дихальна недостатність. Зменшення поверхні легень, що бере участь у процесі газообміну призводить до скорочення кількості капілярів, що приносять кров до альвеол. Цей механізм є причиною підвищення внутрішньосудинного тиску (легенева гіпертензія).
10. Легеневе серце формується внаслідок гемодинамічних порушень при захворюваннях, що супроводжуються легеневою гіпертензією. Підвищений тиск в малому колі кровообігу тягне за собою надлишкове навантаження на правий шлуночок серця. Його стінка гіпертрофується, тиск крові в ньому підвищується. Наслідком цього процесу є гіпертрофія правого передсердя. Однак, передсердя (на відміну від шлуночка) має меншу компенсаторну здатність. З цієї причини утруднений приплив крові до серця від великих венозних колекторів (верхньої і нижньої порожнистої вени). Простіше кажучи, при легеневому серця розширюються саме праві відділи серця. Відсутність належного лікування легеневого серця небезпечно розвитком тотальної недостатності (втягнення в процес і лівих відділів серця). Факт! Ускладнення хронічного бронхіту обумовлюють 50% легеневого серця.

Висновок

Ускладнення хронічного бронхіту можуть бути дуже серйозними, деякі з них істотно знижують якість життя пацієнта і мають високий відсоток летальності. Саме з цієї причини необхідно своєчасно лікувати бронхіт. Грамотна терапія сприяє повноцінному одужання, профілактує настання рецидивів захворювання і виключає можливість розвитку ускладнень після бронхіту.