Епідидиміт

Епідидиміт – це запалення придатка яєчка. Розрізняють гострий і хронічний епідидиміт.

Причини

Причини даного захворювання у чоловіків – це найчастіше інфекції. Найбільш поширеними групами збудників, які призводять до розвитку запалення придатка яєчка, є інфекції, що передаються статевим шляхом і кишкова флора. Рідко причини – це віруси, грибки. Виділяється також травматичний гострий епідидиміт і ті форми, які є віддаленими ускладненнями захворювання інших органів (паротит, туберкульоз легенів).

Основною віковою групою чоловіків, які схильні до розвитку епідидиміту, є чоловіки репродуктивного віку. Це пов’язано з тим, що в цей час вони ведуть найбільш активну статеве життя.

Найчастіше гострий епідидиміт у чоловіків проявляється одночасно з орхітом. Така патологія називається орхоепидидимит. Важливо знати причину появи патології, т. к. лікування буде від цього безпосередньо залежатиме.

Класифікація

Існує кілька класифікацій запалення придатка яєчка у чоловіків: за формою, по типу збудника, за течією.

За формою виділяють два виду:

• гострий;
• хронічний епідидиміт.

За типом збудника виділяють:

• грибковий;
• вірусний;

• бактеріальний;
• хламідійний;
• микоплазматический;
• інфекційний епідидиміт.

За течією:

• гострий;
• підгострий.

За типом збудника частіше зустрічається інфекційний епідидиміт, т. к. інфекції – це найпоширеніший фактор.

Симптоми

Основні симптоми запалення придатка яєчка у чоловіків – це:

1. Біль в мошонці. Інтенсивність болю посилюється при пальпації, активних рухах, вертикальному положенні тіла.
2. Набряклість мошонки. Мошонка набрякає спочатку з одного боку, але з плином часу запалення може охоплювати всю мошонку, т. к. захворювання швидко приймає двосторонній характер. Набряклість мошонки може призводити до її збільшення в два і більше рази.
3. Підвищення температури тіла. У перші дні у чоловіків з епидидимитом відзначається підвищення температури тіла до 39-40 С. З плином часу гіпертермія стає менш вираженою. Гострий епідидиміт і хронічний епідидиміт в стадії загострення супроводжуються високою температурою.
4. Наявність виділень. При сечовипусканні або сім’явиверганні можуть спостерігатися домішки крові або гною.

Крім вищезазначених симптомів, відзначається загальне погіршення стану пацієнтів, а сила інтоксикації може бути настільки велика, що можлива поява блювоти.

Хронічний епідидиміт в стадії загострення має такі ж симптоми, що і гострий. В стадії ремісії при обстеженні можна виявити такі симптоми, як збільшення придатків, потовщення сім’яного канатика, розширення сім’явивідного протоку.

Відрізняються клінічні прояви у травматичних форм запалення придатка яєчка. Найчастіше набряк мошонки супроводжується великою гематомою паховій області. Больовий синдром сильніше виражений, чим при епідидиміту бактеріального характеру. Тривалість перебігу травматичного запалення придатка яєчка у чоловіків може становити до місяця. У рідкісних випадках травматичний епідидиміт може розвиватися після операції на нижніх відділах передньої черевної стінки, таких як апендектомія, пахова грижа, операції на мошонці.

Діагностика

Перш чим з’ясувати, як лікувати епідидиміт, потрібно розібратися з його діагностикою. Основною метою діагностичних заходів є виявлення причини, що призвела до розвитку даної патології у чоловіків. Діагностика починається з огляду пацієнта. Оцінюються такі симптоми, як колір мошонки, розповсюдженість набряку, стан регіонарних лімфовузлів. Після цього робиться призначення на проведення лабораторних, інструментальних досліджень.

Використовуються загальний аналіз крові та сечі. Дані аналізи дозволяють оцінити загальний стан пацієнта. Для того щоб виявити збудника і вибрати правильно антибіотики, використовують взяття мазка з уретри і бактеріологічний аналіз сечі.

Якщо встановлено факт бактеріального епідидиміту, то необхідно дослідження і лікування обох партнерів, навіть якщо у жінки симптоми розладів сечостатевої системи відсутні.

Для визначення чітких меж запалення і його інтенсивності проводиться ультразвукове дослідження мошонки. У діагностиці епідидиміту необхідно проводити диференціацію з перекрутом сім’яного канатика. Якщо переплутати перекрут сім’яного канатика з епидидимитом, то буде втрачено дорогоцінний час і потрібно ампутація придатка яєчка.

Лікування патології

Лікування епідидиміту у чоловіків спрямоване на усунення причини, також потрібно зняти симптоми, які доставляють незручності. Якщо причини епідидиміту інфекції, бактерії або він був викликаний найпростішими мікроорганізмами, то в лікуванні повинні використовуватися антибактеріальні засоби. Інфекційний епідидиміт потрібно лікувати, застосовуючи антибіотики. Існують різні групи лікарських засобів, що дозволяє підібрати препарат, який буде найбільш ефективним.

Якщо ж епідидиміт розвинувся в результаті травми або після операції, то необхідно усувати гематому. Для цього в першу добу необхідно використовувати холод. Найкращим варіантом буде використання міхура з льодом. Після закінчення 24 годин лікування холодом необхідно змінити на тепло. Можна використовувати грілки, компреси або зігріваючі мазі. Таким чином, буде досягатися місцевий поліпшення кровопостачання, яке прискорить обмін речовин і розсмоктування гематоми. Для усунення гематоми можна використовувати бадягу або мазі, які містять її.

Треба одночасно проводити етіотропне (те, яке усуває причини) лікування, і усувати симптоми. Симптоматичне лікування передбачає застосування болезаспокійливих засобів, протизапальних, розсмоктуючих і загальнозміцнюючих препаратів.

Болезаспокійливі засоби дозволяють знизити або повністю виключити больові симптоми при епідидиміт. Протизапальні засоби допомагають знизити запалення і відповідно інтенсивність набряку. Пацієнтам з цим захворюванням необхідно використовувати препарати для зміцнення організму. Це можуть бути вітамінні комплекси, настоянки ехінацеї або елеутерококу.

Дані лікарські засоби мають імуностимулюючу дію і покращує обмін речовин, що сприятиме прискоренню виведення збудника і метаболітів з організму.

Хірургічний метод

У деяких випадках епідидиміт або орхоепидидимит може ускладнюватися гнійним процесом, тоді буде потрібно оперативне лікування.

Існує два виду операції. Перша операція проводиться з метою дренування мошонки і забезпечення відтоку гнійного ексудату. Вона здійснюється шляхом розсічення оболонок мошонки і постановки тимчасового дренажу. Друге оперативне лікування проводиться у більш запущених процесах і передбачає видалення ураженої ділянки або цілого придатка яєчка. Така операція проводиться тільки у випадках загрози поширення процесу або при наявності ризику розвитку септичних ускладнень.

Крім використання медикаментозних засобів, необхідно повне виключення статевих актів та дотримання постільного режиму. Особливістю постільного режиму при епідидиміт є те, що необхідно використовувати спеціальні валики для того, щоб надати мошонці піднесене положення. Таким чином, буде посилюватися дренажна функція тканин і зменшуватися набряклість.

Ускладнення

Найпоширенішим ускладненням епідидиміту у чоловіків є приєднання орхіту. У такій ситуації запалення поширюється з придатка на яєчко. Процес може охоплювати відразу два яєчка. Орхоепидидимит швидко приймає двосторонній характер, що значно погіршує стан. Крім придатка яєчка патологічний процес може зачіпати простату, а також сечовивідні шляхи.

Не рідкістю є тотальне ураження чоловічої сечостатевої системи, коли розвивається не тільки порушення репродуктивної функції, але і функції сечі. Якщо запалення поширюється на сечовидільну систему, виникає ризик появи гострої ниркової недостатності, яка є загрозливим для життя станом.

Віддаленим ускладненням епідидиміту є безпліддя. Запалення, яке виникло в придатковому апараті, може призвести до склерозу, тобто розростання сполучної тканини. Такий процес призводить до зниження або повної втрати органом його функцій.

Профілактика

Основною профілактикою епідидиміту у чоловіків є запобігання попадання різних інфекцій. Щоб запобігти інфекційний епідидиміт, необхідно бути обережним у виборі статевих партнерів і користуватися контрацептивами під час статевих актів. Бажано повністю виключити анальний секс без використання презервативів, оскільки висока ймовірність попадання кишкових, гнильних та інших бактерій капсули прямої кишки.

Необхідно вчасно лікувати урогенитальную патологію. Це знизить ймовірність виникнення епідидиміту як ускладнення інших захворювань.

Крім того, важливим моментом у профілактиці епідидиміту є дотримання чоловіком правил особистої гігієни, оскільки бактерії, що живуть на зовнішніх статевих органах, можуть проникати через уретру і викликати захворювання.

Гострий епідидиміт є захворюванням, для якого своєчасне лікування є обов’язковим, оскільки його поширення або перехід у хронічну форму може знизити ймовірність чоловіка мати дітей.

З основними симптомами та методами лікування епідидиміту ознайомить відео: