Грип: симптоми, лікування, профілактика, щеплення

Грип: види, ознаки, небезпека, як лікувати, вакцинація

Одна з найбільш масових інфекційних хвороб 20 і 21-го повіки, вражає цілі країни і континенти – це звичний всім грип. Свою назву він отримав від французького grippe – підхоплювати, що вказує на неймовірно високу контагіозність захворювання. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, легко проникає через слизові оболонки людини і швидко поширюється серед населення. Вірус поширюється по всій земній кулі, викликаючи пандемії – масштабні спалахи захворювання, захоплюючі країни або низки країн.

Незважаючи на безліч досліджень, проведених блискучими лікарями і вченими, розробку вакцини та противірусних препаратів, вірус грипу досі таїть у собі величезний вражаючий потенціал для населення планети. В усьому світі ведеться ретельний облік і реєстрація випадків захворювання, а зібрані дані подаються у Всесвітню Організацію охорони Здоров’я. Проблема настільки важлива і широко поширена, що ще в 1967 році в нашій країні було створено Науково-дослідний інститут грипу, який активно діє донині.

Щорічно в світі на грип хворіють від 3 до 5 мільйонів осіб, до 500 тисяч з них гинуть від хвороби або її ускладнень. Найбільш небезпечний вірус для людей з хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем, смертність серед них в 100 разів перевищує середньостатистичні показники. Кожна епідемія грипу завдає шкоди не тільки здоров’ю населення, але й економіці країн в цілому, так як інфекція тимчасово порушує працездатність працюючих людей.

Історія людства знає кілька вражаючих прикладів грипозних пандемій. Так, під час Першої світової війни на планеті пройшов грип-іспанка, заразивши 29% від її населення, що становило на той момент 550 млн осіб. За підрахунками, кількість його жертв становило від 50 до 100 млн осіб – ця цифра перевищує смертність за весь час проведення бойових дій. На сьогоднішній день існує реальна загроза чергової мутації вірусу з наслідками у вигляді пандемії аналогічної сили.

Збудник

Збудник грипу є одним з найбільш вивчених вірусів на сьогоднішній день, так як за ним пильно спостерігаю вчені по всьому світу. Однак, це досі не наблизила людство до управління грипозною інфекцією, що пов’язано з її неймовірною мінливістю. Вірус грипу відноситься до сімейства Orthmyxoviridae і поділяється на 3 типи:

Схема будови вірусу грипу

Типи розрізняються по виду білків зовнішньої оболонки – гемаглютиніну (н) і нейрамінідази (N). Наприклад, найбільш часто зустрічається вірус типу А несе на собі гемаглютинін 1-го виду і нейрамінідазу 1-го виду, що коротко позначається, як H1N1. На сьогоднішній день від людини виділені віруси з антигенами H1, H2, H3 і N1, N2, інші види антигенів зустрічаються у збудників грипу тварин і птахів.

Вірус грипу влаштований досить просто: він має білкову капсулу, навколишнє молекулу РНК – його спадкову інформацію. Вона кодує всього 11 молекул білка, з яких і відбувається складання цілісного віріона. Збудник був виділений з матеріалу хворої людини ще в 1931 році, а після розвитку електронної мікроскопії з’явилася можливість візуально вивчити його будову. Віріон має сферичну форму і розмір до 120 нм, поверхня його вкрита «шипами» — молекулами нейрамінідази.

Патогенність вірусу грипу забезпечується його структурними білками:

Переносниками вірусу грипу типу А є домашні та дикі водоплавні птахи: качки, гуси, сивки. Остаточними господарями йому служать людина, коні, свині. Господарями і джерелами інших типів (В,С) є тільки людина.

Поперемінна циркуляція вірусу в організмі людей і тварин раз на кілька десятиліть призводить до суттєвих змін в його геномі. В результаті один або обидва поверхневих антигену змінюються на інші, як це було з збудником пташиного грипу в Китаї в 2013 році. Він придбав структуру H7N9, зберігши при цьому здатність заражати людей.

Птахи – це природний резервуар інфекції, в якому зберігаються всі існуючі генетичні модифікації вірусу. Отже, гени грипу-іспанки, що відповідають за високу контагіозність і летальність інфекції донині циркулюють у природі, створюючи небезпеку повтору пандемії. ВООЗ пильно стежить за готовністю вірусу до нових спустошливим хода по планеті, оцінюючи нинішню ситуацію, як половину шляху до придбання вірусом високопатогенних властивостей.

Механізм розвитку хвороби

Спалахи грипу носять строго сезонний характер і доводяться на холодну пору року. Як правило, вони починаються після незначної відлиги, якій передують морози. Повітря стає вологим і прохолодним, що є ідеальним середовищем для тривалого збереження вірусу у зовнішньому середовищі. Короткий світловий день і низька сонячна активність також сприяють виживанню вірусних частинок. Збудник швидко накопичується в місцях масового скупчення людей: у громадському транспорті, навчальних аудиторіях, робочих офісах.

Хвора людина виділяє вірус грипу зі слиною, виділеннями з носа при кашлі, чханні, розмові. Найбільш небезпечні крапельки слизу, що утворюються при чханні – вони мають дуже малий розмір, розносяться на великі відстані і легко проникають в дихальні шляху інших людей. Потрапивши на слизову оболонку носа та глотки, вірус закріплюється на її клітинах – епітеліоцитах і проникає всередину.

У клітці він скидає білкову оболонку і запускає режим зчитування своєї генетичної інформації, передаючи її на станції синтезу білка – рибосоми. Процес трансляції забезпечує вірусний фермент зворотна транскриптаза, який вибудовує комплементарну грипозної РНК ланцюжок ДНК і вбудовує її геном клітини. Вірус повністю підпорядковує клітинний метаболізм своїм потребам та її компоненти витрачаються на складання вірусних частинок. Коли достатня їх кількість накопичується в цитоплазмі, вони виходять назовні, розриваючи клітку і приводячи до її загибелі. Нові вірусні частинки вражають сусідні клітини і цикл їх розмноження повторюється.

Загиблі епітеліоцити слущиваются з поверхні слизової оболонки, оголюючи підслизову платівку. У відповідь на зміни, що відбуваються запускаються механізми імунного захисту з розвитком запальної реакції. Клітини імунітету прагнуть локалізувати вогнище вірусного ураження, поглинаючи заражені епітеліоцити і їх останки. Реагує і кровоносна система: кров приливає до місця запалення, рідка частина виходить в тканини і утворюється набряк в якості загороджувального валу.

Оголені ділянки слизової оболонки втрачають свою бар’єрну функцію і пропускають вірусні частинки в підлеглі тканини. Так, вони потрапляють в кров, розносяться по всьому організму і спільно з продуктами клітинного розпаду викликають лихоманку, місцеві і загальні токсичні реакції. Вірус чинить шкідливу дію на судинну стінку, вона стає ламкою, збільшується її проникність для рідкої частини крові і формених елементів. Він пригнічує активність імунної системи, перешкоджаючи синтезу противірусних та інших класів антитіл. Істотно страждає захист слизових оболонок у всіх системах органів, що полегшує проникнення і розмноження різних патогенних бактерій.

У відповідь на присутність вірусних частинок в тканинах організму клітини імунної системи виробляють специфічні антитіла, що зв’язують і знищують збудника. У місці вхідних воріт вірусу – слизової оболонки верхніх дихальних шляхів синтезуються імуноглобуліни класу А, М, G, які перешкоджають його повторного проникнення. Вони зберігають свою високу активність протягом 3-5 місяців після перенесеної інфекції.

Імуноглобуліни класу М до геммаглютинину і нейраминидазе напрацьовуються в достатній кількості на 10-14 день захворювання, досягаючи свого піку через 2 тижні. Їх наявність в крові говорить про гострої інфекції і широко використовується в діагностиці. Імуноглобуліни класу G накопичуються в достатній кількості дещо пізніше – через 1-1,5 місяці від початку хвороби. Вони зберігаються довічно і захищають людину від повторного зараження тим же самим видом вірусу. У свою чергу, інші антигенні варіанти збудника можуть викликати повторний випадок грипу вже в наступному епідемічному сезоні.

Вірус грипу повністю виводиться з організму в середньому на 10-14-ту добу від початку захворювання, однак, ускладнення можуть виникати і в більш пізні терміни. Ті з них, що безпосередньо пов’язані з циркуляцією віріонів в крові, називаються ранніми. Серед них виділяють набряк легень, головного мозку, масивні кровотечі. Пізні ускладнення виникають після того, як вірус повністю зникне з крові і пов’язані з глибокими порушеннями імунної системи і мікроциркуляції. Найбільш важким і небезпечним серед них вважають бактеріальну пневмонію, яка вкрай погано піддається терапії, особливо у людей похилого віку.

Класифікація

Формально, грип можна віднести до широкої групи гострих респіраторних вірусних інфекцій, ГРВІ, так як він повністю підходить під її критерії. Хвороба має вірусну природу і протікає в гострій формі, мішенню для дії збудника є слизова оболонка дихальних шляхів. Проте, характерна клінічна картина, захворюваність у вигляді епідемій і пандемій, а також некерованість вірусу незважаючи на арсенал лікувальних і профілактичних засобів змушує окремо реєструвати кожен випадок грипу.

За ступенем тяжкості виділяють грип:

Тяжкого перебігу – температура тіла підвищується до 40-40,5 ° С, лихоманка триває більше 5-ти діб. Виражена інтоксикація проявляється симптомами ураження центральної нервової системи: загальмованість, збудження, галюцинації, психоз. Виникають судинні розлади у вигляді кровотечі, кровохаркання, петехіальні висипи на шкірі. Приєднуються ранні ускладнення грипу: інфекційно-токсичний шок, гостра дихальна недостатність.

За характером перебігу грипу виділяють:

1. Неускладнене.
2. Ускладнений:
3. ранні ускладнення, пов’язані з безпосереднім впливом вірусу на організм;
4. пізні ускладнення, пов’язані із змінами, які залишає після себе вірус грипу. Можуть проявлятися у вигляді приєднання бактеріальної інфекції та загострення хронічних хвороб.

Клініка

Грип протікає циклічно з проходженням певних стадій розвитку. Відразу після зараження вірус починає розмножуватися в клітинах епітелію, нічим себе не проявляючи – так проходить інкубаційний період хвороби. Він триває при грипі типу А до 2-х діб, при грипі типу В 3-4-х діб. Як тільки збудник накопичується в достатній кількості для проникнення в кров, починається наступний період – розпал захворювання.

Активна фаза захворювання починається гостро з вираженого нездужання, слабкість і підвищення температури до 38-40 градусів С. Лихоманка досягає свого максимуму на другий день хвороби і потім поступово знижується. Вона пов’язана з масивним виходом вірусних частинок в кров і рідко зберігається більше 5-ти діб. Лихоманка у більш пізні періоди хвороби пов’язана, як правило, з приєднанням бактеріальної інфекції.

Люди, хворі на грип, мають характерний зовнішній вигляд «заплаканої дитини»: обличчя стає одутлим, шкіра, кон’юнктива гипереміровані, очі блищать. Нерідко з-за різі в очах у хворих посилюється сльозовиділення, виникає світлобоязнь. Рот у хворих відкритий, так як носове дихання утруднене.

В цілому симптоми грипу укладаються в 2 великих синдроми: інтоксикаційний та катаральний.

Прояви грипу

Інтоксикація проявляється:

Катаральний синдром – це наслідок запалення і набряку слизової оболонки дихальних шляхів. Він проявляється:

Так протікає неускладнений грип легкого або середнього ступеня тяжкості. Симптоми поступово слабшають і через 7-10 днів людина одужує. Однак, специфічна дія вірусу на організм призводить до того, що людина протягом декількох місяців після хвороби страждає від головних болів напруги, слабкості, підвищеної стомлюваності.

Набагато важче протікає гіпертоксична форма грипу, яка характерна для літніх людей і хворих з вираженим імунодефіцитом. Вона проявляється симптомами ураження центральної нервової системи та поліорганної недостатності:

1. Судоми;
2. Маячня;
3. Блювота фонтаном;
4. Зорові галюцинації;
5. Сплутаність свідомості або його повна втрата;
6. Різке падіння артеріального тиску;
7. Збудження і психоз;
8. Виражена задишка;
9. Кровотечі;
10. Виснажливий кашель;
11. Біль у грудній клітці.

Ускладнення грипу розвиваються у 10-15% хворих і найчастіше представлені пневмонією, так як вірус здатний розмножуватися безпосередньо в клітинах бронхіального дерева і альвеол. Вірусна пневмонія характеризується важким перебігом, вираженою дихальною недостатністю та стійкістю до антибактеріальної терапії. Хворого турбує виражений кашель з рясним слизової мокротою, в якій нерідко спостерігаються прожилки крові. Шкіра його стає блідою з рівномірним синюшним відтінків, кисті рук і стопи ніг холодні на дотик. Виникає важка задишка при незначному фізичному навантаженні та в спокої, що посилюється при приєднанні набряку легенів.

Грип у вагітних

Вагітні жінки в силу свого стану – одна з найбільш уразливих категорій для вірусу грипу. В організмі майбутньої матері під дією гормонів знижується активність імунної системи, що необхідно для нормального виношування дитини. У зв’язку з цим вагітні жінки легко заражаються грипом і частіше за інших страждають від його ускладнень. Помічено, що тяжкість хвороби збільшується починаючи з 3-го триместру – летальність в цей період становить близько 17%. Ризик розвитку ускладнень і несприятливого результату грипу суттєво збільшується за наявності у вагітної жінки хронічних соматичних захворювань.

Загальна клінічна картина мало відрізняється від описаної вище: підвищується температура тіла, з’являються сухий кашель, болі в передній частині голови, м’язах, суглобах. Посилюється задишка, набрякають стопи, гомілки, кисті рук.

До ознак ускладнень відносять:

Вірусна пневмонія при вагітності розвивається вкрай швидко: всього кілька годин потрібно збуднику, щоб викликати обширне ураження легень. Ускладнення, у свою чергу, збільшують ризик передчасних пологів і загибелі плода. Це пов’язано з пошкодженням судин плаценти та порушенням плодово-плацентарного кровотоку. Кесарів розтин або пологи під час розпалу хвороби нерідко закінчуються загибеллю матері з-за масивних акушерських кровотеч, важкої дихальної недостатності, гнійних післяпологових ускладнень.

Атиповий грип

Зміна в білковій структурі вірусу незмінно спричиняє за собою появу нових способів взаємодії з організмом хазяїна, у зв’язку з чим видозмінюються симптоми хвороби. Так, для пташиного грипу H5N1 характерний більш тривалий інкубаційний період – триває від 1-го до 7-ми днів, після чого розвивається типова картина інфекції. Однак, він більшою мірою здатний розмножуватися в нижніх відділах дихальних шляхів – бронхіолах і альвеолах, викликаючи виснажливий кашель з кривавої мокротою. Важкий перебіг хвороби супроводжується респіраторним дистрес-синдромом – вираженим порушенням газообміну в легенях з необхідністю штучної вентиляції легенів.

Свинячий грип H2N3 характеризується приєднанням симптомів ураження шлунково-кишкового тракту: блюванням, болем в животі, рідким стільцем. В іншому він протікає аналогічно типовою формою грипу, починаючись з підвищення температури тіла, кашлю, вираженої загальної слабості.

Діагностика

Діагностикою грипу займається лікар-терапевт у разі амбулаторного прийому та лікар-інфекціоніст після направлення до нього пацієнта або його надходження в стаціонар. Діагноз встановлюється в ході збору анамнезу, вивчення скарг, огляду хворого і підтверджується лабораторними дослідженнями. На користь грипу говорить гострий початок захворювання в холодну пору року після контакту з хворою людиною або відвідин місць скупчення людей. Характерне для поєднання симптомів грипу – висока температура з першого дня хвороби з вираженою інтоксикацією і сухим кашлем.

При огляді в першу чергу лікар звертає на зовнішній вигляд пацієнта:

1. Колір шкіри блідий або надміру рум’яний з-за лихоманки та інтоксикації, синюшний з-за дихальної недостатності;
2. Наявність петехіальні висипки на шкірі і слизових – дрібноточковий висип, що з’являється внаслідок підвищеної проникності і ламкості капілярів.

Огляд зіву виявляє гіперемію задньої стінки глотки і її зернистість. Піднебінні мигдалики не виступають за межі дужок або незначно гіпертрофовані. Слизова оболонка їх гладка, блискуча, нальотів на ній немає (якщо не приєдналася бактеріальна флора).

Збільшення периферичних лімфовузлів при грипі зустрічається рідко, як правило, реагують підщелепні, шийні і внутрігрудного. При аускультації доктор відзначає збільшення частоти серцевих скорочень, приглушення тонів серця, хрипів немає або вони сухі. Якщо грип ускладнився пневмонією, набряком або інфарктом легені, то з’являються вологі хрипи і німі зони, дихання в яких не прослуховується. Пульс швидкий, слабкого наповнення і напруги.

При ураженні центральної нервової системи з’являються ознаки подразнення мозкових оболонок. До них відносяться напруга м’язів шиї, неможливість повністю розігнути ногу, зігнуту в кульшовому суглобі у положенні лежачи (симптом Керніга). Запалення тканини мозку – енцефаліт і набряк мозку протікають з порушенням свідомості, випаданням чутливості і порушенням рухової активності.

Остаточно діагноз грипу доктор підтверджує, призначаючи ряд лабораторних досліджень:

Загальний аналіз крові – на початку захворювання знижується кількість лейкоцитів, з відносним збільшенням частки лімфоцитів і еозинофілів у лейкоцитарній формулі, підвищується ШОЕ.

Всім людям старше 35 років, що надходять в стаціонар з приводу грипу виконують ЕКГ з метою виявити можливі порушення в роботі серця. При підозрі на пневмонію виконують рентгенограму легенів, причому особливо важливо провести дослідження вчасно у вагітних жінок. Вагітну матку захищають від випромінювання свинцевим фартухом. Хворим з среднетяжелой і важкою формою хвороби проводять спірометрію – метод оцінки функції дихальної системи. При набряку легень і пневмонії знижується життєва ємність легень, а пікова швидкість видиху залишається нормальною.

Лікування

Лікуванням грипу займається лікар-інфекціоніст спільно з педіатром (для дітей), акушером-гінекологом (для жінок) та іншими профільними фахівцями (для людей з хронічними захворюваннями). Легкі форми можна лікувати в амбулаторних умовах, з видачею листка непрацездатності на період заразності пацієнта. Хворі із середньотяжким, важким, ускладненим грип, вагітні жінки і діти госпіталізуються в інфекційний стаціонар.

На час розпалу хвороби рекомендований постільний режим з дотриманням легкозасвоюваній дієти. Слід випивати за добу не менш 2-х літрів теплої рідини з високим вмістом вітаміну С: смородиновий, журавлинний, брусничний морс, компот, чай з лимоном. Проводиться комплексне медикаментозне лікування, яке спрямоване на запобігання подальшого розмноження вірусу, усунення інтоксикації та попередження бактеріальних ускладнень.

До противірусних засобів від грипу з доведеною клінічною активністю відносяться:

1. Осельтамівір (таміфлю) – блокує нейрамінідазу вірусу, чим порушує його здатність проникати в живі клітини і вивільнятися з них. Застосовується для лікування вагітних жінок;
2. Занамівір (реленза) – володіє аналогічних механізмом дії, можна використовувати для лікування вагітних жінок після 1-го триместру;
3. Ремантадин – впливає на М2 білок вірусу, блокуючи утворення каналів в мембрані клітини для проникнення збудника. Протипоказаний при вагітності та годуванні груддю.

Серед інших груп лікарських препаратів для лікування грипу призначають:

Хворим з вираженою дихальною недостатністю проводять респіраторну підтримку – подають повітря, збагачене киснем через інтраназальний зонд.

Народні засоби можна використовувати лише як доповнення до основної терапії з метою підвищення стійкості організму до бактеріальних інфекцій. Противірусні властивості приписують фітонцидам цибулі і часнику, але вони ефективні лише на стадії профілактики хвороби. Вдихання їх випарів перед відвідуванням місць скупчення людей знижує ризик зараження, але не виключає його повністю. Доцільно приймати всередину народні засоби з високим вмістом вітаміну С: відвар плодів шипшини, горобини, листя чорної смородини. Для відновлення захисних сил організму можна використовувати екстракт ехінацеї, кореня женьшеню, мед, прополіс.

Профілактика

Профілактику грипу проводять:

1. Специфічними методами – вакцинація;
2. Неспецифічними – карантинні заходи, зміцнення неспецифічних захисних сил організму.

Вакцина

У багатьох країнах світу щеплення від грипу входить в національний календар щеплень і є обов’язковою процедурою. У РФ безкоштовної вакцинації підлягають вагітні жінки, діти, люди з хронічними захворюваннями і літні. Їм слід звернутися до терапевта за місцем проживання за 1-1,5 місяці до початку прогнозованої епідемії грипу, отримати направлення на вакцинацію і поставити щеплення в прищеплювальному кабінеті. Всім іншим категоріям громадян імунізацію здійснюють на платній основі: за власні засоби купується сама вакцина в аптечній мережі.

Основна умова успішної імунізації – на момент введення вакцини людина повинна бути здоровою або перебувати в стадії ремісії хронічного захворювання.

Вакцина від грипу проводиться щорічно з урахуванням очікуваного штаму вірусу. Збудник циркулює між південним і північним півкулями землі, завдяки чому можна припустити, який штам вірусу викличе епідемію в наступному сезоні. Щеплення від грипу може бути:

Живий – містить ослаблений вірус грипу, протипоказана людям з вираженим імунодефіцитом;

Державні лікувальні установи забезпечуються вітчизняної інактивованою вакциною, що містить антигени вірусів грипу типу А і В. Вакцинація вагітних найбільш безпечна у 2-му і 3-му триместрах, рекомендовано її починати з 14-го тижня вагітності в епідсезон. Питання про імунізацію вирішується в кожному випадку індивідуально акушером-гінекологом з урахуванням ризику зараження.

Вакцинація значно знижує ризик захворювання важкою формою грипу та його ускладнень, однак, вона повинна бути проведена своєчасно – не менш чим за 2-3 тижні до початку епідемії.

Неспецифічні методи

До них можна віднести:

1. Відсторонення хворих від відвідування дитячих закладів, робочих колективів, масових заходів на строк від 3 до 7 днів – час клінічних проявів хвороби;
2. Часте провітрювання приміщень та щоденне вологе прибирання;
3. Носіння марлевої або одноразової маски в громадських місцях, міняти її слід не рідше 1 рази в 2 години;
4. Обробка носових ходів у розпал епідеміологічне оксоліновою маззю – вона запобігає контакту вірусу з епителиоцитами;
5. Прийом полівітамінів, настоянки ехінацеї в холодну пору року.

Багато людей переносять так звану «застуду» на ногах, продовжуючи вести активний спосіб життя, чим тільки сприяють поширенню епідемії. Оцінити наявні симптоми вкрай складно без консультації фахівця, тому запізнюється необхідне лікування і підвищується ризик розвитку ускладнень. Вчасно призначені противірусні препарати зводять ймовірність негативного результату грипу до мінімуму, завдяки чому термін непрацездатності коротшає до 5-7 днів. У дорослих здорових людей головна небезпека хвороби – це приєднання бактеріальних ускладнень на тлі вираженого зниження імунітету. Самостійне лікування грипу в домашніх умовах неприпустимо, тому при появі характерних симптомів, зверніться до лікаря якомога швидше.

Відео: грип, доктор Комаровський