Імуномодулятори (імуностимулятори): препарати, список, для дітей

Імуномодулятори: список препаратів для дітей і дорослих

Імуномодулятори – група фармакологічних препаратів, які активізують імунологічну захист організму на клітинному або гуморальному рівні. Ці ліки стимулюють імунітет і підвищують неспецифічну резистентність організму.

основні органи імунної системи людини

Імунітет — унікальна система організму людини, здатна знищувати чужорідні речовини і потребує правильної корекції. У нормі імунокомпетентні клітини виробляються у відповідь на проникнення в організм патогенних біологічних агентів — вірусів, мікробів та інших збудників інфекції. Імунодефіцитні стани характеризуються зниженою виробленням цих клітин і проявляються частою захворюваністю. Імуномодулятори — спеціальні препарати, об’єднані загальною назвою та схожим механізмом дії, що використовуються з метою профілактики різних недуг і зміцнення імунної системи.

В даний час фармакологічна промисловість випускає величезну кількість засобів, що мають імуностимулюючу, імуномодулюючу, иммунокорректирующее та імунодепресивну дію. Вони вільно продаються в аптечній мережі. Більшість з них володіють побічними ефектами і чинять негативний вплив на організм. Перш, чим придбати подібні медикаменти, слід проконсультуватися з лікарем.

Самолікування і неадекватний прийом препаратів може призвести до розвитку аутоімунної патології, при цьому власні клітини організм починає сприймати як чужі і боротися з ними. Імуностимулятори слід приймати за суворими показаннями і за призначенням лікуючого лікаря. Особливо це стосується дітей, адже їх імунна система повністю формується тільки до 14 років.

Але в деяких випадках без прийому препаратів даної групи просто не обійтися. При важких захворюваннях з високим ризиком розвитку серйозних ускладнень прийом імуностимуляторів є виправданим навіть у малюків і вагітних жінок. Більшість імуномодуляторів є малотоксичними і досить ефективними.

Застосування імуностимуляторів

Попередня імунокорекція спрямована на усунення основної патології без використання препаратів базової терапії. Її призначають особам із захворюваннями нирок, травної системи, ревматизм, при підготовці до хірургічних втручань.

Захворювання, при яких застосовують імуностимулятори:

1. Вроджений імунодефіцит,
2. Злоякісні новоутворення,
3. Запалення вірусної та бактеріальної етіології,
4. Мікози та протозоози,
5. Гельмінтози,
6. Ниркова та печінкова патологія,
7. Ендокринопатология — цукровий діабет та інші порушення обміну речовин,
8. Імуносупресія на тлі прийому деяких лікарських засобів — цитостатиків, глюкортикостероидов, НПЗЗ, антибіотиків, антидепресантів, антикоагулянтів,
9. Імунодефіцит, обумовлений іонізуючим опроміненням, надмірним прийомом алкоголю, сильним стресом,
10. Алергія,
11. Стани після трансплантації,
12. Вторинні посттравматичні і абстинентні імунодефіцитні стани.

Наявність ознак імунної недостатності — абсолютне показання до застосування імуностимуляторів у дітей. Кращий імуномодулятор для дітей може підібрати тільки педіатр.

Особи, яким найчастіше призначають імуномодулятори:

Лікування імуномодуляторами має проходити під контролем лікаря та імунологічного дослідження крові.

Класифікація

Список сучасних імуномодуляторів на сьогоднішній день досить великий. Залежно від походження виділяють імуностимулятори:

Синтетичні — «Левамізол», «Изопринозин», «Аміксин», «Поліоксидоній».

Самостійне застосування імуностимуляторів рідко буває виправданим. Зазвичай їх використовують як доповнення до основного лікування патології. Вибір препарату визначається особливостями імунологічних розладів в організмі хворого. Ефективність препаратів вважається максимальної під час загострення патології. Тривалість терапії зазвичай варіюється від 1 до 9 місяців. Використання адекватних доз ліків і правильне дотримання схеми лікування дозволяє імуностимуляторів повністю реалізувати свої терапевтичні ефекти.

Імуномодулюючою дією також мають деякі пробіотики, цитостатики, гормони, вітаміни, антибактеріальні препарати, імуноглобуліни.

Синтетичні імуностимулятори

Синтетичні адаптогени мають імуностимулюючу дію на організм, підвищує резистентність до несприятливих факторів. Основними представниками цієї групи є «Дибазол» і «Бемитил». Завдяки вираженій імуностимулюючої активності препарати роблять антиастеническое дію і допомагають організму швидко відновитися після тривалого перебування в екстремальних умовах.

При частих і затяжних інфекціях з профілактичної і терапевтичної метою комбінують прийом «Дибазолу» з «Левамізолом» або «Декамевитом».

1. «Левамізол» є ефективним імуностимулятором і протиглистовою засобом. Він підвищує активність Т-лімфоцитів і макрофагів. Препарат призначають хворим з рецидивуючою герпетичною інфекцією, хронічним гепатитом, деякими аутоімунними захворюваннями.
2. «Изопринозин» — противірусний препарат з иммуномоделирующей активністю. Він зміцнює імунітет і корегує порушення імунного статусу при вірусної патології. «Изопринозин» пригнічує розмноження вірусів і знищує їх, а також уражені ними клітини. Препарат зменшує клінічні ознаки захворювання, прискорює одужання і підвищує опірність організму до різних інфекцій. Призначають препарат особам, які перенесли важкі захворювання і стресові ситуації. Ліки випускають тільки у таблетованій формі. Воно допомагає організму швидко відновитися і протистояти вірусам і бактеріям.
3. «Бемитил» чинить гепатопротекторну, імуностимулюючу, антиоксидантну та адаптогенну дію. Він активізує біосинтез РНК і ферментних білків, що мають безпосереднє відношення до імунної системи. Препарат призначають хворим на вірусні гепатити та ГРВІ.
4. «Метилурацил» — препарат, що прискорює процеси регенерації, стимулює вроджений і набутий імунітет і чинить анаболічну і антикатаболічну дію. Це комплексне імуностимулюючу засіб з вираженою антибактеріальною дією. «Метилурацил» покращує трофіку тканин, бореться з хвороботворними мікробами, зменшує ознаки запалення. Аналогічними ефектами володіє «Пентоксил». Він активізує лейкопоез, антитілоутворення, репаративні процеси, фагоцитоз. Застосовують «Метилурацил» зовнішньо у вигляді мазі, перорально у вигляді таблеток, ректально у вигляді супозиторіїв.
5. «Дибазол» має помірну імуномодулюючу дію, яка реалізується за рахунок здатності препарату підсилювати вироблення інтерферону. Він підвищує неспецифічну опірність організму до різних шкідливих впливів. Прийом невеликих доз «Дибазолу» дозволяє уникнути розвитку вірусних захворювань під час епідемій, сприяє виробленню ендорфінів, інтерлейкінів і фагоцитів. «Дибазол» допомагає швидко одужати і зменшує вираженість симптомів патології.

Ендогенні імуностимулятори

До цієї групи належать препарати тимуса, червоного кісткового мозку і плаценти.

Тимические пептиди виробляються клітинами тимуса і регулюють роботу імунної системи. Вони змінюють функції Т-лімфоцитів і відновлюють баланс їх субпопуляцій. Після застосування ендогенних імуностимуляторів кількість клітин в крові нормалізується, що вказує на їх виражений імуномодулюючий ефект. Ендогенний імуностимулятори посилюють продукцію інтерферонів і підвищують активність імунокомпетентних клітин.

Інтерферони

Інтерферони підвищують неспецифічну стійкість організму людини і захищають його від вірусних, бактеріальних або інших антигенних атак. Найбільш ефективними препаратами, що мають подібну дію, є «Циклоферон», «Віферон», «Анаферон», «Арбідол». Вони містять синтезовані білки, що спонукають організм до вироблення власних інтерферонів.

До препаратів природного походження відноситься лейкоцитарний людський інтерферон.

Тривале застосування ліків цієї групи зводить до мінімуму їх ефективність, пригнічує власний імунітет людини, яка перестає активно функціонувати. Неадекватне і занадто тривале їх використання справляє негативний вплив на імунітет дорослих і дітей.

У поєднанні з іншими ліками інтерферони призначають хворим з вірусними інфекціями, папіломатозом гортані, онкозахворюваннями. Їх застосовують інтраназально, перорально, внутрішньом’язово і внутрішньовенно.

Препарати мікробного походження

Ліки цієї групи чинять безпосередній вплив на моноцитарно-макрофагальную систему. Активізовані клітини крові починають виробляти цитокіни, які запускають реакції вродженого та набутого імунітету. Основним завданням цих препаратів є виведення патогенних мікробів з організму.

1. «Лікопід» — препарат, отриманий синтетичним шляхом з клітинної оболонки бактерій. Він володіє вираженою бактерицидною і цитотоксичною дією, стимулює утворення імуноглобулінів і цитокінів. Це активатор гуморального і клітинного імунітету, посилює захист організму від патогенних біологічних агентів. «Лікопід» підвищує активність протимікробних засобів: антибіотиків, противірусних та протигрибкових препаратів. Засіб здатне стимулювати протипухлинний імунітет в організмі.
2. «Пірогенал» був синтезований з клітинної стінки синьогнійної палички — Рseudomonas aeruginosa. Після його введення розвивається гіпертермія і короткочасна лейкопенія, яка незабаром змінюється лейкоцитозом. Препарат збільшує показники фагоцитозу, підвищує проникність судин, пригнічує утворення рубцевої тканини, відновлює роботу нервової системи. Терапевтичний ефект розвиває після одноразового введення «Пірогенал» та зберігається протягом 10 днів. Протипоказаний «Пірогенал» при захворюваннях, що супроводжуються лихоманкою, гіпертонією, гіперглікемією, а також під час вагітності.
3. «Імудон» — засіб імуностимулюючої характеру, застосовується для лікування ЛОР-захворювань і стоматологічних патологій. «Імудон» знайшов широке застосування для лікування болю в горлі, стоматиту у дітей та дорослих і користується постійним попитом, незважаючи на солідну ціну. Він підвищує захисні сили слизової оболонки рота, збільшує вміст лізоциму в слині, стимулює активність лейкоцитів.
4. Під впливом «Продігіозана» підвищується в крові кількість імунокомпетентних клітин, активізує фагоцитоз, посилюється процес антитілоутворення і біосинтез глюкокортикоїдів наднирниками. Ліки призначають при уповільнених інфекціях, при наявності ран і опіків, після проведення променевої терапії. Основні шляхи введення: внутрішньом’язовий і інгаляційний.

Рослинні адаптогени

До рослинних адаптогенів належать екстракти ехінацеї, елеутерококу, женьшеню, лимонника. Це «м’які» імуностимулятори, що широко використовуються в клінічній практиці. Препарати з цієї групи призначають хворим при імунодефіциті без проведення попереднього імунологічного обстеження. Адаптогени запускають роботу ферментних систем і биосинтетические процеси, що активізують неспецифічну стійкість організму.

Використання рослинних адаптогенів з профілактичною метою знижує захворюваність на ГРВІ та грип, протистоїть розвитку променевої хвороби, послаблює токсичну вплив цитостатиків.

Настоянка елеутерококу — популярний натуральне імуностимулюючу засіб, випускається у вигляді пероральних крапель. Це унікальний фітопрепарат, збільшує неспецифічну резистентність організму, стимулює роботу нервової та імунної системи, що сприяє відновленню фізичної та розумової працездатності. Настоянка елеутерококу має імуномодулюючу дію, прискорює обмін речовин, покращує апетит, зменшує ризик виникнення онкозахворювань.

Для профілактики ряду захворювань, а також для якнайшвидшого одужання хворим рекомендують щодня пити імбирний чай або чай з кориці, приймати горошини чорного перцю.

Відео: про імунітет — Школа доктора Комаровського