Орхіт (запалення яєчка): симптоми, лікування, причини
Орхіт (запалення яєчка): причини, ознаки, як лікувати
Орхіт — запальне захворювання яєчка, що виникає на тлі вірусної або бактеріальної інфекції і нерідко призводить до безпліддя. Яєчка або насінники являють собою репродуктивний чоловічий орган, що синтезує статеві гормони і виробляє сперматозоїди, які забезпечують продовження роду. Яєчка розташовані в мошонці, мають овоідную фірму і сплюснуті з боків.
Етіологія
Інфекція — основна причина орхіту. Мікроби потрапляють в яєчко гематогенним або лімфогенним шляхом з прилеглих органів: передміхурової залози, сечовипускального каналу, сечового міхура, і навіть з віддалених вогнищ при захворюваннях дихальної системи.
У новонароджених інфікування яєчка пов’язано з проникненням мікробів із запаленої пупкової ранки.
Травматичне ушкодження яєчка або мошонки.
Застійні явища виникають внаслідок розвитку дисциркуляторних змін або порушення відтоку насінної рідини.
Системні хвороби — васкуліт, саркоїдоз, ревматоїдний артрит.
Серед факторів, що сприяють розвитку орхіту, виділяють: часті переохолодження, зниження імунітету, хронічні захворювання внутрішніх органів, ендокринопатії, стрес, простатит, пієлонефрит, тривала катетеризація.
Бактеріальний орхіт часто розвивається на тлі епідидиміту — запалення придатка яєчка, в якому синтезується і накопичується сім’яна рідина.
Епідидиміт проявляється подібними симптомами і вимагає проведення антибактеріального лікування.
Симптоматика
Гострий орхіт
У хворих підвищується температура тіла до 39 градусів, з’являються симптоми інтоксикації — запаморочення, озноб, головний біль, біль у суглобах і м’язах, нездужання, диспепсія. В яєчках виникає інтенсивна біль, що іррадіює в спину, пах, низ живота, що посилюється при зміні положення тіла і при русі, особливо під час спуску по сходах. Різка біль існує і в спокої.
Грудні діти стають неспокійними, вередують і кричать при зміні підгузника або під час купання. Їх лихоманить, рве, сечовипускання частішає.
Яєчко запалюється, збільшується в розмірі, набрякає, змінюється його форма і структура. Больовий синдром пов’язаний з натягом оболонок яєчка і роздратуванням нервових закінчень. Шкіра мошонки стає гарячою, червоної, натягнутою, глянсовою. З статевого члена виділяється рідина різного характеру та походження, а в еякуляті виявляється кров і інші патологічні домішки.
Гострий орхіт при відсутності своєчасного і правильного лікування переходить у хронічний.
Хронічний орхіт
Хронічна форма патології триває більше 6 тижнів і проявляється періодично виникає, помірною болем в яєчку, що підсилюється при фізичному перенапруженні або переохолодженні. У хворих виникають дискомфорт і неприємні відчуття при торканні до запаленого правого або лівого яєчка. У спокої біль відсутній, а загальний стан хворих залишається задовільним.
Ускладнення
Якщо патологію не лікувати або лікувати неадекватно, можуть розвинутися несприятливі наслідки:
- Гідроцеле — водянка яєчка.
- Абсцес яєчка.
- Епідидиміт — найбільш часте ускладнення орхіту, зумовлене залученням в патологічний процес придатків яєчка.
- Запалення другого яєчка.
- Гормональний збій.
- Зниження статевого потягу.
- Порушення ерекції.
- Пиоцеле — гнійне запалення яєчка, що призводить до розплавлення органу або утворення нориці.
- Безпліддя.
Діагностика
Діагностика орхіту не складає труднощів для досвідченого фахівця і часто обмежується опитуванням і оглядом пацієнта. У деяких випадках хворих направляють пройти лабораторне дослідження крові, сечі, сім’яній рідині, здати мазок з уретри. Серед інструментальних методів допоможуть поставити правильний діагноз УЗД-діагностика та МРТ.
Лікування
Медикаментозна терапія
- Етіотропне лікування спрямоване на усунення причини захворювання. Проводять антибіотикотерапію: хворим призначають препарати з групи фторхінолонів — «Ципрофлоксацин», «Офлоксацин», цефалоспоринів — «Цефотаксим», «Цефазолін» або макролідів — «Азитроміцин», «Кларитроміцин».
- Патогенетичне лікування — використання протизапальних препаратів «Індометацин», «Ібупрофен», болезаспокійливих засобів «Баралгіну», «Кеторолу», ангіопротекторів «Венорус», «Детралекс», вітамінних комплексів.
- Хворим з гострою формою захворювання показаний постільний режим, мінімум рухів, спокій і піднесене положення мошонки, використання підтримуючої пов’язки, поліпшує кровообіг у запаленому органі та усуває застійні явища в органах малого тазу.
- Фізіотерапевтичні процедури мають протизапальну, імуностимулююче і відновлюючу дію. Хворим з хронічним орхітом призначають УВЧ-терапію, магнітотерапію, лазеротерапію, голкорефлексотерапію, електротерапію, лікувальну фізкультуру, грязьові і мінеральні ванни.
В домашніх умовах використовують холодні компреси в якості болезаспокійливого засобу. Через кожні 4 години компрес прикладають до мошонці на 10 хвилин. Лікування орхіту включає дотримання дієти і відмова від шкідливих звичок. З раціону слід виключити гострі, кислі і солоні страви.
Оперативне втручання
Тривалий, рецидивуючий перебіг патології вимагає проведення хірургічного лікування. Операція показана при абсцесі яєчка, відсутності ефекту від консервативного лікування, тяжкому перебігу патології з серйозними порушеннями загального стану, посттравматичному орхіті. Види операцій:
Народна медицина
Засоби народної медицини не настільки ефективні, щоб повністю вилікувати орхіт. Самостійне їх застосування не дасть хороших результатів. Слід поєднувати традиційне лікування з використанням фітопрепаратів і народних засобів.
- Для лікування орхіту рекомендують використовувати настої з хмелю, буркуну, ромашки, брусниці, листя берези, шипшини, звіробою, бузини. Він мають протизапальну, антимікробну, регенеруючою діями, зміцнюють імунітет і знижують надмірне статеве збудження.
- Місцеве лікування — примочки на хворий орган з прополісу, насіння льону, капустяного листя, меду і коріандру.
Профілактика
Щоб уникнути такої небезпечної патології, як орхіт, чоловікам слід уникати переохолоджень, фізичної перевтоми, випадкового сексу без презерватива, травми мошонки, шкідливих звичок.
Слід своєчасно виявляти та лікувати захворювання репродуктивної та видільної систем, санувати наявні в організмі вогнища інфекції, вести регулярне статеве життя, займатися спортом, правильно харчуватися, не зловживати алкоголем, захищати статеві органи під час занять спортом, користуватися презервативом, дотримуватися гігієни статевих органів, робити щеплення проти паротиту.