Цитомегаловірусна інфекція, ЦМВ, цитомегаловірус

Цитомегаловірусна інфекція (ЦМВІ): шляхи передачі, ознаки, перебіг, коли потрібно лікувати?

Навряд чи можна зустріти людину, яка б жодного разу в житті не хворів. Іноді складно визначити причину поганого самопочуття. Під звичайну застуду маскуються збудники різних хвороб, у тому числі і ЦМВ (цитомегаловіруси).

Цитомегаловірус (cytomegalovirus) належить до родини герпесвірусів людини. Багатьом знайома огидна «лихоманка» на губах. Її викликає simplexvirus – двоюрідний брат CMV. Відмітна особливість ЦМВ від побратимів в тому, що він вражає внутрішні органи людини – нирки, серце, печінка.

Людина може довгий час бути носієм вірусу, не здогадуючись про це. Здавалося б, якщо немає причин для занепокоєння, то чому ЦМВ знаходиться під такою пильною увагою вчених? А вся справа в тому, що сприйнятливість до вірусу у всіх різна. Якщо для одних людей збудник цитомегаловірусної інфекції – всього лише непроханий гість, то він може довести до інвалідності і навіть смерті.

Хто він?

Отже, «винуватець» цитомегаловірусної інфекції – ЦМВ людини із сімейства герпесвірусів. Він поширюється по всьому організму, але все-таки головне пристановище збудника – слинні залози.

Географія вірусу велика: його знайшли абсолютно у всіх регіонах нашої планети. Носіями можуть бути люди будь-якої соціально-економічної групи. Але все ж таки більш поширений вірус серед людей низького соціального статусу, а також живуть в бідних країнах.

Цитомегаловірус має складну структуру і належить до герпесвирусам людини 5 типу

За статистикою, від 50% до 100% людей (залежно від регіону) заражені ЦМВ. На це вказують антитіла, виявлені в крові земних жителів. Потрапити в організм людини вірус може в будь-який період його життя. Особливо схильні до зараження люди зі зниженим імунітетом:

Цитомегаловірус може бути як наслідком, так і причиною зниження імунітету.

Більш небезпечна форма CMV-інфекції – внутрішньоутробна.

Ймовірні способи передачі ЦМВ

CMV-інфекція – не дуже заразна. Щоб отримати вірус, необхідні численні контакти або довгий тісне спілкування з вірусоносієм. Тим не менш більшість жителів Землі їм інфіковані.

Основні шляхи зараження:

1. Статевий. Вірус концентрується в спермі, піхвової і слизу.
2. Повітряно-крапельний. Передається при кашлі, чханні, розмові, поцілунках.
3. Переливання крові або її компонентів, які містять лейкоцити.
4. Трансплантація органів від інфікованих донорів.
5. До плоду від інфікованої матері.

Найбільш незахищеною категорією ризику ЦМВІ є ембріони і немовлята діти

Всі ми знаходимося в суспільстві собі подібних, які кашляють і чхають, народжені від інфікованих жінок, які мають декілька статевих партнерів, отримують кров і органи від донорів або самі стають такими. Тому відсотків на 90 можна припустити у себе ймовірність виявлення ЦМВ у мазку, крові, грудному молоці, слині і т. п.

Важливим є не виявлення вірусу взагалі, а виявлення його активної форми. Спляча собака, поки її не розбудили, не небезпечна. «Прокидається» збудник тільки тоді, коли в організмі з’являться сприятливі для нього умови.

Варіанти розвитку інфекції

1) У людей з нормальним імунітетом

«Непрохані гості» можуть довго залишатися непоміченими. Іноді спостерігаються симптоми, що нагадують ГРИП. Перші ознаки захворювання з’являються через 20-60 днів від впровадження вірусу в організм. Але є глобальне відміну ЦМВІ від респіраторного захворювання: ГРВІ якщо проходить в гіршому випадку за тиждень, то цитомегаловірусна інфекція може нагадувати про себе місяць і більше. А симптоми, на перший погляд, дуже схожі:

Слід підкреслити, що всі ці прояви – нормальний відповідь імунітету на активність ЦМВ. Адже підвищена температура фатальною для вірусу. А місця запалення – це останній притулок частинок ДНК. Якщо повністю позбутися від симптомів, хвороба переходить у затяжну форму. Боротися з наслідками інфікування необхідно тільки в разі їх небезпечного розвитку.

Хороший імунітет сприяє утворенню в крові противірусних антитіл, що призводить до швидкого одужання. Проте ще тривалий час віруси виявляються в біологічних рідинах людини. Багато років патогенні збудники знаходяться в організмі в неактивній формі. Не виключено також їх раптове зникнення.

2) У людей зі слабкою імунною системою

Слабкий імунітет – це рай для «сплячого» вірусу. В такому організмі він творить все, що захоче. Захворювання у пацієнтів зі зниженим імунітетом може проходити з різним ступенем важкості. Можливі ускладнення у вигляді:

1. Плевриту;
2. Пневмонії;
3. Артриту;
4. Ураження внутрішніх органів;
5. Міокардиту;
6. Енцефаліту;
7. Вегетосудинної розладів.

Іноді можуть спостерігатися:

У жінок захворювання проявляється ерозією шийки матки, запалення сечостатевої системи. Якщо жінка при цьому виявляється вагітною, то виникає реальна загроза для плода. У чоловіків може вражатися сечовипускальний канал, тканини яєчок.

Але всі ці ускладнення з’являються рідко – в основному у людей зі зниженим імунним відповіддю.

3) Вроджене інфікування CMV

Якщо при вагітності в першому триместрі) плід інфікується, то може статися викидень. На більш пізніх термінах розвивається цитомегалія. Вона проявляється в недоношеності, пневмонії, збільшеній печінці, нирках, селезінці. Може виникнути затримка розвитку, погіршення слуху та зору, аномалії зубів.

Діагностичні методи

Для діагностики ЦМВІ вивчаються скарги пацієнта, ознаки захворювання і результати лабораторного аналізу. Щоб поставити діагноз, проводяться кілька лабораторних тестів одночасно. Досліджується:

1. Слина;
2. Ліквор;
3. Промивні води, отримані в результаті лаважу бронхів і легенів;
4. Біоптати;
5. Сеча;
6. Грудне молоко;
7. Кров;

Важливо, щоб від паркану до початку дослідження пройшло не більше чотирьох годин.

Основні методи дослідження:

Найдоступніша лабораторна методика – посів. Для його проведення не потрібно складного обладнання. За допомогою методу посіву визначається не тільки наявність патогенного збудника, але і його тип, ступінь агресивності, форма. Дуже корисним доповненням до дослідження є випробування лікарських препаратів прямо на колонії отриманої культури. Адже кожен випадок зараження індивідуальний.

Найбільш чутливий метод ПЦР (полімеразна ланцюгова реакція). Він виявляє навіть невелика ділянка ДНК.

Перевага ПЛР-методики полягає у виявленні інфекції:

1. Ранній;
2. Персистуючої;
3. Латентною.

Недоліки методики:

1. Невисока прогностична цінність;
2. Мала специфічність.

Останнім часом часто застосовується метод ІФА (імуноферментного аналізу). З його допомогою виявляється антиген ЦМВ, а також специфічні антитіла: ІдМ і IgG. Якщо в результаті проведення аналізу крові були виявлені антитіла класу M, то робиться висновок про первинному інфікуванні. При внутрішньоутробному зараженні антитіла ІдМ виявляють у перші 2 тижні життя дитини. Подальший позитивний аналіз говорить про придбаної інфекції.

Поява антитіл IgG свідчить про перенесений у минулому захворювання. Яка норма цього показника? Наявність в крові титру IgG – вже норма, оскільки майже всі люди рано чи пізно зустрічаються з таким вірусом. Крім того, присутність антитіл говорить про гарний імунній відповіді – організм зреагував на впровадження вірусу і захистився.

Алгоритм ІФА-досліджень при підозрі на ЦМВ

Більш точним є кількісний аналіз. Насторожено слід поставитися до зростання титру IgG, що може вказувати на прогресування патології. Важливо діагностувати інфекцію як можна швидше, виявити стадію захворювання, його форму і давність процесу інфікування.

Варто відзначити, що антитіла М і G класів виявляються не завжди. Їх можна виявити в крові пацієнтів зі зниженим імунітетом.

Як лікувати ЦМВІ?

На жаль, повністю знищити віруси в організмі неможливо. Та й не потрібно. Збудники ЦМВІ є у 95% землян, і багато людей їх просто не помічають. Не помічають, поки ЦМВ «сплять». А щоб їх «розбудити», треба дуже постаратися – дійти до крайнього ступеня авітамінозу, білкового голодування або підхопити ВІЛ.

Лікування цитомегаловірусної інфекції потрібно при її активній формі. Але воно полягає, насамперед, корекції імунної системи. Адже саме в людей з ослабленим імунним відповіддю ЦМВ «прокидається» і починає руйнувати організм.

В яких випадках призначається лікування?

Лікувати CMV-інфекцію необхідно суворо за показаннями. Виявлення вірусу в організмі не може бути підставою для проведення медикаментозної терапії. Самолікування лікарськими засобами неприпустимо!

Можуть бути призначені противірусні препарати, такі як ганцикловір, фоскарнет, фамцикловір. Однак вони мають гепатотоксичною дією і погано переносяться хворими. Їх не можна призначати грудним дітям і вагітним жінкам. Тому активніше використовуються засоби з групи інтерферонів: роферон, інтрон А, віферон.

Для попередження рецидивів призначаються панавир і неовір.

При терапії ЦМВІ можуть призначати імуноглобулін, збагачений антитілами до цього збудника. До таких препаратів належать цитотект, нео-цитотект.

При тяжкій симптоматиці – пневмонії, енцефаліті, вірусному гепатиті – проводиться комплекс лікувальних заходів, спрямований на усунення цих симптомів.

Відео: цитомегаловірус у програмі «Жити здорово!»

Специфіка розвитку ЦМВІ у дітей

Найчастіше перша зустріч людини з ЦМВ відбувається в дитинстві. Не завжди це трапляється в період внутрішньоутробного розвитку. Дитина росте серед численних вірусоносіїв, спілкується з дітьми і дорослими. Уникнути інфікування в таких умовах практично неможливо.

Але це навіть добре. Малюки, зустрівшись з патогенними факторами в ранньому дитинстві, набуває до них імунітет.

Тільки у 15% здорових дітей проявляються симптоми цитомегаловірусної інфекції. Можуть відзначатися різні ознаки нездужання.

Як визначити інфекцію у новонароджених?

Найчастіше дитина народжується зовні здоровим, без будь-яких симптомів зараження. Іноді відзначаються деякі часові ознаки, які благополучно проходять.

Прояви та ускладнення ЦМВІ та TORCH-інфекцій у цілому у новонароджених

До тимчасовим симптомів відносяться:

1. Знижена маса тіла;
2. Патологічні зміни в селезінці;
3. Синювате висип на шкірі;
4. Ураження печінки;
5. Жовтяниця;
6. Захворювання легенів.

Однак у невеликої кількості новонароджених відзначаються більш стійкі порушення, які можуть залишитися на все життя.

Серед постійних симптомів ЦМВ можна виділити:

Іноді постійні симптоми CMV проявляються через кілька років.

У новонароджених захворювання проходить трохи інакше, чим у старших дітей і дорослих. Виражені симптоми з’являються менш чим у 20% немовлят. І тільки чверті з них потрібно терапевтичне лікування.

Будь проявів – привід для відвідин дитячого лікаря. Зазвичай симптоми проходять без лікування, однак трапляються, хоч і рідко, ускладнення.

Чим небезпечна ЦМВІ для дітей?

Найбільш уразливі для ЦМВІ категорії – новонароджені з несформованим імунітетом, а також діти з імунодефіцитом.

Найбільш важкі наслідки інфікування у таких дітей:

1. Поразка ЦНС. З’являються ознаки енцефаліту: судоми, підвищена сонливість. Можливе ураження слуху (до глухоти).
2. Хоріоретиніт – запальне захворювання очей. Переважно уражається сітківка. Може привести до сліпоти.
3. Цитомегаловірусна пневмонія. Її вважають основною причиною смерті хворих з імунодефіцитом.
4. До загибелі дитини може призвести важко протікає енцефаліт.

Вірус являє загрозу для дітей з лейкемією та іншими онкозахворюваннями, а також готуються до трансплантації органів. Таким дітям обов’язково проводять діагностику ЦМВІ. Особливо дослідження необхідно при загостреннях симптомів інфекції.

Як попередити розвиток CMV-інфекції у дітей?

Дочитавши цю статтю, не треба бігти в аптеку за противірусними препаратами батькам здорових дітей! Оберігати від ЦМВ слід тільки малюків з низьким імунним відповіддю. Якщо у матері діагностували первинне інфікування, то саме вона повинна приймати імуноглобуліни. А грудне молоко транспортує їх в організм дитини.

Рекомендується ізоляція малюка від переносників хвороби в ті періоди його життя, коли відбувається різке зниження захисних сил організму, наприклад, після перенесених захворювань.

Але все-таки поки нічого кращого не придумано, чим розвиток і підтримку у дітей власного імунітету з допомогою загартовування, фізичної активності, вживання в їжу овочів і фруктів. Для дітей, ведуть здоровий спосіб життя, що потрапив в організм патогенний збудник не страшний.

Такі ж рекомендації можна дати і дорослим людям. Допоможіть своєму організму розвинути власні захисні сили, які стануть найкращим засобом профілактики та лікування цитомегаловірусної інфекції.

Відео: лікар-педіатр про цитомегаловірусної інфекції