Гомеопат — Консультація гомеопата: особливості проведення прийому доктором

Гомеопат – це фахівець, який займається лікуванням захворювань з допомогою різних гомеопатичних засобів. Ці лікарські засоби складаються з рослинних або природних речовин. Гомеопатія вважається нетрадиційної галуззю медицини, тому не має широкого поширення.

Компетенція гомеопата

Гомеопат може лікувати практично всі види захворювань, як і терапевт. Відмінність між ними полягає в тому, що гомеопат здійснює лікування за допомогою гомеопатичних засобів. Більшість цих препаратів мають природне походження. На сьогоднішній день існує безліч гомеопатів, але лише деякі з них здатні дійсно вилікувати, а не погіршити стан пацієнта. Класичний гомеопат завжди буде проводити повноцінне обстеження пацієнта, а не лише призначати дорогі препарати.

Існує ряд приватних навчальних закладів, які спеціалізуються на випуску фахівців подібного профілю. Варто відзначити, що одночасно з вивченням нетрадиційних засобів лікування, вони вивчають і загальноприйняті заходи терапії, що дозволяє їм своєчасно скоригувати лікування, ґрунтуючись вже на лікарські засоби. Дитячий гомеопат спеціалізується на лікуванні захворювань педіатричного профілю.

Галузь гомеопатії має широке поширення в приватних клініках, що обумовлено специфікою використовуваних препаратів.

Гомеопат може займатися лікуванням практично всіх захворювань, за винятком тих, що вимагають невідкладного оперативного втручання. Для пацієнтів з такими показаннями гомеопатія безсила. Не варто використовувати будь-який лікарський засіб замість операції. Це може мати небезпечні наслідки.

Які хвороби лікує лікар

В компетенції лікаря-гомеопата знаходяться захворювання нервової, дихальної, травної сечостатевої та опорно-рухової систем. До них відносяться:

• Гастрит, дуоденіт і виразкова хвороба.
• Бронхіт і запалення легенів.
• Цистит.
• Пиело — і гломерулонефрит.

• Дерматоз і дерматит.
• Остеохондроз.
• Бронхіальна астма.
• Цукровий діабет.
• Патології жіночих статевих органів.
• Простатит.
• Захворювання верхніх дихальних шляхів гострого та хронічного характеру.
• Захворювання судин (васкуліти, атеросклероз, тромбофлебіт, флебіт).
• Шкірні хвороби різної етіології.

• Патології ендокринних залоз.
• Педіатричні хвороби.
• Порушення з боку роботи репродуктивної функції.
• ЛОР захворювання.

Гомеопат займається лікуванням широкого спектру захворювань. Практично для кожного органу можна підібрати гомеопатичний препарат, який буде надавати лікувальну дію. Лікування гомеопатами проводиться найчастіше в приватних клініках.

Більшість препаратів мають рослинне походження. Це означає, що вони є більш прийнятними для організму, чим синтетичні аналоги або замінники. Ці препарати стимулюють вироблення природних ферментів, гормонів і медіаторів, які допомагають боротися з хворобами. Більшість гомеопатичних засобів надають рівноцінний ефект з фармацевтичними препаратами, але відрізняється від них за складом. Це робить їх більш ефективними, особливо антибактеріальні засоби, так як збудники вже виробляють резистентність до класичних засобів лікування.

По суті, гомеопат є терапевтом, лише використовують засоби нетрадиційної медицини. Лікування гомеопатами відрізняється від лікування у терапевта.

У компетенції гомеопата знаходиться лікування захворювань абсолютно всіх органів і систем. Він може займатися терапією хвороб жовчного міхура і головного мозку, нирок і шлунка.

Показання для звернення до гомеопата

Для того щоб звернутися до гомеопата, існує безліч свідчень. До них можна віднести:

1. Розлади в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
2. Біль в животі.
3. Нудота і блювання.
4. Діарея.
5. Біль в правому або лівому підребер’ї.
6. Кашель.
7. Виділення мокротиння.
8. Головні болі без видимої на те причини.
9. Розлади сечовипускання.
10. Жовтяниця.

Варто відзначити, що практично при будь-яких порушеннях в організмі можна звернутися цього фахівця.

Патологія різної локалізації (за винятком невідкладних станів), що вимагає терапевтичного лікування, є приводом зустрітися з гомеопатом. Для повноцінної діагностики захворювання потрібно проводити консультації з іншими фахівцями, які запропонують людині альтернативні гомеопатичних препаратів засоби лікування.

Але не варто переконано вірити в ефективність цієї групи лікарських засобів. Більша частина з них є плацебо і не надає належного ефекту.

Діагностика

Застосування тих чи інших методів діагностики залежить від скарг пацієнта. Виходячи з цього, їх можна класифікувати.

Загальні аналізи

До них відноситься загальний аналіз крові, сечі і калу. Ці аналізи дозволяють оцінити загальний стан організму і його життєво важливих систем. Поряд з ними проводиться біохімічний аналіз крові, який дає розгорнуту інформацію про стан тієї чи іншої системи органів. Ці аналізи є основою діагностики будь-якої патології.

У деяких випадках лікарі обмежуються цими аналізами і не використовують сучасних інформативних засобів, таких як томограф, УЗД, ЕЕГ і подібних. Зміни в лейкоцитарній формулі є найважливішим показником загального аналізу крові, який дає можливість судити про наявність патології того чи іншого типу захворювань.

Додаткові обстеження

1. Діагностика хвороб серцево-судинної системи. Для захворювань цієї системи потрібно провести ЕКГ, а також взяти кров на коагулограму. Ці обстеження дають можливість оцінити стан серцевого м’яза і виявити ризик розвитку інфаркту міокарда або інсульту. Крім того, необхідно провести ряд обстежень для оцінки стану стінок судин, що дасть можливість судити про показники артеріального тиску та його порушення.
2. Дихальна система. Діагностика захворювань дихальної системи потребує проведення більшої кількості аналізів і обстежень. Для визначення конкретного захворювання і етіологічного фактора показано взяття мокротиння на флору, рентгенографія легенів, бронхоскопія і спірометрія. Ці обстеження дають можливість виявити причину виникнення недуги з боку дихальної системи і визначити ступінь її поразки.
3. Сечостатева система. Для діагностики захворювань сечостатевої системи досить ультразвукового дослідження органів малого тазу і бактеріологічних мазків з уретри та статевих органів. Це пов’язано з тим, що найпоширенішою причиною ураження цих органів є бактеріальний фактор. Найчастіше цими проблемами займається гінеколог-гомеопат.
4. Опорно-рухова система. Діагностичної заходом для захворювань цієї системи є рентгенографія. Вона дозволяє оцінити стан хрящової та кісткової тканини в різних ділянках організму.
5. Нервова система вимагає самої складної діагностики. Для визначення тих чи інших патологій центральної або периферичної системи проводяться різні проби, ЕЕГ, томографія, доплер судин головного мозку і т. д.
6. ЛОР захворювання. Для їх діагностики проводиться огляд верхніх дихальних шляхів і взяття мазків, які дозволяють виявити більшість ЛОР захворювань.

Для визначення патології в організмі існує безліч методів діагностики. Вибір певного методу залежить від локалізації ураження конкретного органу або системи.

Виділяють кілька спеціалізацій лікарів-гомеопатів – це гінеколог-гомеопат, педіатр-гомеопат, терапевт-гомеопат, ендокринолог-гомеопат. Ці спеціалізації є найпоширенішими, так як захворювання, характерні для них, що зустрічаються найчастіше.

Прийом у гомеопата

Прийом гомеопата, як і інших фахівців, починається з визначення скарг пацієнта. Це є ключовою точкою в діагностиці та призначення лікування. Саме в цей момент гомеопат ставить попередній діагноз, відштовхуючись від якого він призначає діагностичні заходи та лікування.

Необхідно зібрати максимум корисної інформації. Для діагностики важливий спосіб життя, раціон, наявність травм або впливу негативних зовнішніх факторів, наявність захворювань у кровних родичів. Все це допомагає гомеопата створити повну картину стану здоров’я пацієнта.

Після постановки попереднього діагнозу гомеопат направляє пацієнта на лабораторні та інструментальні обстеження, які необхідні для підтвердження або диференціації діагнозу. Діагностичні заходи тривають до тих пір, поки діагноз не буде визначений зі 100% гарантією.

Після визначення діагнозу гомеопат займається призначенням лікування. Вибір препарату і його дозування мають здійснюватися суто індивідуально. Повинні бути прийняти до уваги вікові особливості, стать, наявність хронічних захворювань інших органів і антропометричні показники.

Тривалість лікування повинен визначати лікар. Якщо лікування гомеопатами проводиться більше 3 тижнів, то варто звернутися до інших фахівців. Критеріями для припинення або продовження лікування є прояви симптомів і реакція організму. Варто зазначити, що лікування за допомогою гомеопатичних засобів краще проводити в сукупності з традиційними лікарськими засобами, так як це дасть гарантію швидкого одужання.

Рекомендації гомеопата

Основою профілактики всіх захворювань є здоровий спосіб життя. Це стосується не тільки самої людини, але і його батьків в період, що передує зачаття. Для того щоб знизити ризик розвитку більшості захворювань, слід дотримуватися ряду правил:

1. Відмова від шкідливих звичок. Тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотичних засобів робить організм вразливим до впливу негативних факторів. В сукупності з наявністю бактерій, низьких температур, дисбалансу в раціоні, вони здатні призвести до появи хвороб.
2. Правильне харчування. Наявність у раціоні всіх необхідних поживних речовин ще не є критерієм здорового харчування. Варто відмовитися від великої кількості смаженої, запеченої, жирної і надмірно пряної їжі. Ці продукти здатні викликати порушення в обмінних процесах, що призводить до накопичення шлаків, токсинів і інших продуктів метаболізму в організмі.
3. Активний спосіб життя. Гіподинамія негативно впливає на організм, затормаживая практично всі процеси. В результаті цього можуть відбуватися збої на клітинному рівні, що створює комфортні умови для розвитку хвороби.

Гомеопатія є нетрадиційною сферою медицини. Незважаючи на це, велика кількість гомеопатичних засобів володіють ефектом, схожим з лікарськими препаратами. Але варто дуже обережно підходити до вибору гомеопата, щоб його лікування і призначені препарати дійсно справили ефект.

З основними принципами гомеопатії ознайомить відео: