Вертебролог — Які захворювання входять в сферу діяльності вертебролога

Вертебролог – це відносно нова лікарська спеціалізація, оволодівши якою лікар займається лікуванням як самого хребта, так і зчленувань між хребцями, а також паравертебральних м’язів, запобігаючи защемлення нервів і кровоносних судин. Ця професія вимагає хороших знань з таких розділів практичної медицини, як травматологія, ортопедія, неврологія і мануальна терапія.

Vertebra – латинською мовою означає «хребець», це один з 33-34 кісткових ланок, що утворюють хребетний стовп. Хребет здійснює опорно-рухову та амортизаційну функцію, що забезпечує людині можливість займати різні положення в просторі. Найважливіша функція хребта – захист провідних шляхів мозку, укладених в канал хребетного стовпа.

Що входить у професійну діяльність вертебролога

Основне завдання вертебролога полягає в тому, щоб допомогти хворим із захворюваннями хребта уникнути хірургічного втручання, виправивши патологію консервативним методом. Але у разі необхідності цей фахівець може провести відповідну операцію.

Ортопед-вертебролог проводить діагностику уражень хребта та їх лікування при захворюваннях:

• остеохондроз;
• остеопороз;

• спондильоз (патологічний процес в міжхребцевих дисках);
• спондилоартроз;
• спондилолістез;
• зсув міжхребцевого диска;
• випинання (грижа) міжхребцевих дисків;
• радикулопатія (корінцевий синдром);
• нестабільність (надмірна рухливість) хребців;
• стеноз (звуження) центрального хребетного каналу;
• сколіоз (викривлення хребта, що приводить до того, що плечі знаходяться на різному рівні);
• кіфоз (збільшення величини природних прогинів хребта аж до утворення вираженого горба);

• лордоз (зменшення природних прогинів хребта – «пряма спина лорда», що викликає зниження амортизаційної функції);
• переломи та вивихи;
• посттравматичні стани;
• синдром м’язово-тонічний;
• інфекційні процеси;
• больовий вертеброгенні синдром;
• ишалгия;
• радикуліт;
• люмбаго;
• гемангіома (розростання кровоносних судин);

• аневрізмальная кісткова кіста;
• аномалії розвитку хребта.

За яких симптомах потрібна консультація вертебролога

Оскільки хребет забезпечує взаємозв’язок між головним мозком та іншими органами тіла людини, то патологія в ньому позначається на функціонуванні всього організму. Звідси така різноманітність скарг пацієнтів, що звертаються до вертебролога. Це:

1. Стрибки артеріального тиску без причини.
2. Головні болі без стрибків артеріального тиску.
3. Запаморочення після сну або ж при різкому повороті шиї.
4. Незрозуміла втома.
5. Постійне відчуття розбитості.
6. Прискорене серцебиття.
7. Порушення постави.
8. Оперізуючі болі в області грудної клітини.
9. Відчуття оніміння в плечовому поясі.
10. Болі в спині, озиваються в ноги.
11. Слабкість і оніміння в кінцівках.
12. Тривалі безпричинні больові симптоми в серце.
13. Болі в хребті.
14. Хрускіт під час рухів.
15. Відчуття скутості в спині.
16. Оніміння тканин промежини.
17. Проблеми при сечовипусканні і дефекації.

Дитячий вертебролог приймає маленьких пацієнтів з:

• викривленням хребта (найпоширеніша причина звернень);
• незарощення хребців;
• менінгоміелоцеле (виявляється відразу після народження як дефект формування хребта).

Прийом вертебролога

Потрапляючи на прийом до вертебролога, пацієнт викладає йому свої скарги і відразу ж проходить ретельне мануальне обстеження («manus» — рука). Лікар проводить неврологічний огляд з визначенням рефлексів, адже порушення в провідних шляхах спинного мозку обов’язково відбивається на діяльності органів і систем. Лікар у 90% звернень проявляє себе як мануальний терапевт-вертебролог, костоправ, усуваючи незначні патологічні відхилення в хребті прямо під час первинного обстеження.

Як невролог-вертебролог він проводить оцінку рухів у всіх відділах хребта:

1. Обстеження шийних хребців – нахилами і поворотами голови.
2. Рухомість грудного відділу – підняттям рук. Хворий за вказівкою лікаря переводить руки в різні положення, а лікар зазначає при цьому виникають викривлення в хребті.
3. Поперековий відділ перевіряється за допомогою обережних поворотів корпусу навколо вертикальної осі і зміною положення ніг.

Зазвичай пацієнти, виходячи з кабінету мануального терапевта після першого відвідування, вже відчувають поліпшення самопочуття. Якщо ж однією пальпації (промацування) виявляється недостатньо для постановки діагнозу, вертебролог направляє хворого на додаткове обстеження.

Додаткові методи

Дослідження хребта та прилеглих зон проводиться з допомогою:

1. Рентгенографії.
2. Контрастної дискографії.
3. Мієлографії (дослідження спинного мозку за допомогою контрастної рентгенографії).
4. ЕСГ – електроспондилографии.
5. Електронейрографии.
6. Електроміографії.
7. УЗД.
8. МРТ.
9. Комп’ютерної томографії.
10. Лабораторних аналізів.

Лабораторне дослідження

Якщо стан здоров’я пацієнта диктує необхідність більш ретельного обстеження діяльності його органів, які страждають через порушення іннервації і кровообігу, тоді допомогу в діагностиці роблять лабораторні аналізи. Крім обов’язкового дослідження крові і сечі, можуть знадобитися:

1. Визначення ревматоїдних антитіл у венозній крові.
2. Виявлення антинуклеарних тіл в крові (свідоцтво зниження імунітету).
3. Люмбальна пункція (прокол в поперековому відділі) для дослідження спинномозкової рідини, що дозволяє оцінити глибину і характер змін у ЦНС.
4. Дослідження на вовчаковий антикоагулянт (його присутність підвищує ризик тромбозів).

Методи лікування, що застосовуються вертебрологом

Хвороби хребта лікуються терапевтичними і оперативними методами. До останніх вдаються, якщо набір консервативних методів повністю вичерпаний.

Консервативне лікування

В консервативні методи входять:

1. Мануальна терапія.
2. Лікарська терапія.
3. Лікувальні блокади.
4. Рефлексотерапія.
5. ЛФК.
6. Масаж.
7. Фізіотерапія.
8. Гірудотерапія (застосування медичних п’явок для нормалізації кровопостачання і очищення судин).

Мануальна терапія у поєднанні з масажем і ЛФК здатна ліквідувати патологію в переважній кількості всіх випадків захворювань хребта. Вертебролог-ортопед слідує основним принципам остеопатії:

1. Структура і функція органу взаємно впливають один на одного (тобто хвороба проходить при виправленні анатомічних співвідношень у хребті).
2. Життя є рух (малорухливий спосіб життя веде до порушень структури і функції хребта).
3. Нормальний кровообіг – запорука здоров’я людини.
4. Організм має вроджену здатність до саморегуляції внутрішніх процесів, при порушенні саморегуляції буває досить одного зусилля у вірному напрямку (масажу, витягування хребта) для її відновлення.
5. Нервова система забезпечує єдність всіх процесів в організмі.

Медикаментозне лікування в роботі вертебролога відіграє тільки допоміжну роль, зазвичай він обмежується призначенням знеболюючих та протизапальних препаратів. Набагато ефективніше виявляється проведення лікувальних блокад, при яких анестетик або протизапальний засіб вводиться фахівцем безпосередньо до нервового корінця, що виходить з хребта.

Хірургічне лікування

Частіше застосовуються малоінвазивні методи під загальним наркозом. До них відносяться:

1. Вертебропластика (заповнення спеціальним складом дефекту в тілі хребця).
2. Пункційна лазерна дискектомія (видалення міжхребцевої грижі).
3. Мікродискектомія.
4. Перкутанна автоматизована дискектомія.
5. Радіочастотна термальна аннулопластика (зміцнення оболонки міжхребцевого диска).

Рекомендації фахівця

Для попередження патології хребетного стовпа вертебрологи рекомендують:

1. Не перевантажувати хребет зайвою вагою власного тіла.
2. Не піднімати великі тяжкості ривком.
3. При появі дискомфорту в хребті негайно звертатися до лікаря, це може бути хірург, невропатолог, вертебролог, остеопат, мануальний терапевт.
4. При малорухомої роботи обов’язково робити періодично розминки.
5. Щодня виконувати вправи для хребта, які полягають у нахилах і поворотах тулуба, присідання, згинанні і розгинанні кінцівок.

Які симптоми вимагають звернення до вертебролога, ви дізнаєтесь з відео: