Флуконазол таблетки — інструкція із застосування, ціна
1. Фармакологічна дія
Фармакодинаміка
Протигрибковий засіб, похідне триазолу. Є селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів. Флуконазол володіє високою специфічністю щодо грибкових ферментів, залежних від цитохрому P450.
При прийомі всередину і при в/в введенні флуконазол проявляв активність на різних моделях грибкових інфекцій у тварин.
Флуконазол активний при опортуністичних мікозах, у т.ч. викликаних Candida spp., включаючи генералізований кандидоз у тварин зі зниженим імунітетом; Cryptococcus neoformans, включаючи внутрішньочерепні інфекції, Microsporum spp. і Trychoptyton spp. Активний на моделях ендемічних мікозів у тварин, включаючи інфекції, викликані Blastomices dermatitidis, Coccidioides immitis, включаючи внутрішньочерепні інфекції, і Histoplasma capsulatum у тварин з нормальним та зі зниженим імунітетом.
Фармакокінетика
Фармакокінетика флуконазолу схожа при в/в введенні та при прийомі всередину.
Після прийому внутрішньо флуконазол добре абсорбується, його рівні у плазмі крові та загальна біодоступність) перевищують 90% від рівнів флуконазолу у плазмі крові при в/в введенні. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію при прийомі всередину. Cmax досягається через 0.5-1.5 години після прийому флуконазолу натщесерце. Концентрація в плазмі крові пропорційна дозі.
90% Css досягається на 4-5-го дня після початку терапії (при багаторазовому прийомі 1 раз/добу).
Введення ударної дози (у 1-й день), в 2 рази перевищує середню добову дозу, дозволяє досягти Css 90% до 2-го дня. Здається Vd наближається до загального вмісту води в організмі. Зв’язування з білками плазми крові низьке (11-12%).
Флуконазол добре проникає в усі рідини організму. Рівні флуконазолу в слині та мокротинні подібні з його концентраціями в плазмі крові. У хворих грибковим менінгітом рівні флуконазолу у спинномозковій рідині становлять близько 80% від його рівнів у плазмі крові.
У роговому шарі, епідермі-дермі та потовій рідині досягаються високі концентрації, які перевищують сироваткові. Флуконазол накопичується в роговому шарі. При прийомі у дозі 50 мг 1 раз/добу концентрація флуконазолу після 12 днів становила 73 мкг/г, а через 7 днів після припинення лікування — тільки 5.8 мкг/р. При застосуванні у дозі 150 мг 1 раз/тиж. концентрація флуконазолу в роговому шарі на 7-й день становила 23.4 мкг/г, а через 7 днів після прийому другої дози – 7.1 мкг/р.
Концентрація флуконазолу в нігтях після 4-місячного застосування в дозі 150 мг 1 раз/тиж. склала 4.05 мкг/г у здорових і 1.8 мкг/г-в уражених нігтях; через 6 місяців після завершення терапії флуконазол, як і раніше, визначався в нігтях.
Флуконазол виводиться, в основному, нирками; приблизно 80% введеної дози виявляють у сечі в незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу пропорційний КК. Циркулюючі метаболіти не виявлені.
Тривалий T1/2 з плазми крові дозволяє приймати флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі та 1 раз/добу або 1 раз/нед. при інших показаннях.
2. показання до застосування
Криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інфекції іншої локалізації (наприклад, легенів, шкіри), у т. ч. у хворих з нормальним імунним відповіддю і у хворих на СНІД, реципієнтів пересаджених органів та хворих з іншими формами імунодефіциту; підтримуюча терапія з метою профілактики рецидивів криптококозу у хворих на СНІД.
Генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції, такі як інфекції очеревини, ендокарда, очей, дихальних і сечових шляхів, у т. ч. у хворих зі злоякісними пухлинами, які перебувають у ВІТ та отримують цитотоксичні або імуносупресивні засоби, а також у хворих з іншими факторами, що призводять до розвитку кандидозу.
Кандидоз слизових оболонок, включаючи слизові оболонки порожнини рота і глотки, стравоходу, неінвазивні бронхолегеневі інфекції, кандидурія, шкірно-слизовий та хронічний атрофічний кандидоз порожнини рота (пов’язаний з носінням зубних протезів), у т. ч. у хворих з нормальною і пригніченою імунною функцією; профілактика рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД.
Генітальний кандидоз; гострий або рецидивуючий вагінальний кандидоз; профілактика з метою зменшення частоти рецидивів вагінального кандидозу (3 і більше епізодів на рік); кандидозний баланіт.
Мікози шкіри, включаючи мікози стоп, тіла, пахової області, висівкоподібний лишай, оніхомікози і шкірні кандидозні інфекції.
Глибокі ендемічні мікози у хворих з нормальним імунітетом, кокцидіоідомікоз, паракокцидиоидомикоз, споротрихоз і гістоплазмоз.
Профілактика грибкових інфекцій у хворих зі злоякісними пухлинами, схильних до розвитку таких інфекцій внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії.
3. Спосіб застосування
Індивідуальний. Призначений для прийому всередину і в/в введення.
Для дорослих, залежно від показань, схеми лікування та клінічної ситуації, добова доза становить 50-400 мг, кратність застосування — 1 раз/сут.
Для дітей доза становить 3-12 мг/кг/добу, кратність застосування — 1 раз/сут.
У пацієнтів з порушенням функції нирок дозу флуконазолу зменшують залежно від КК.
Тривалість лікування залежить від клінічного і мікологічного ефекту.
4. Побічні дії
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, зміна смаку.
З боку травної системи: біль у животі, діарея, метеоризм, нудота, диспепсія, блювання, гепатотоксичність (включаючи поодинокі випадки з летальним результатом), підвищення рівня ЛФ, білірубіну, сироваткового рівня амінотрансфераз (АЛТ і АСТ), порушення функції печінки, гепатит, гепатоцелюлярний некроз, жовтяниця.
З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT на ЕКГ, мерехтіння/тріпотіння шлуночків.
Дерматологічні реакції: висип, алопеція, ексфоліативні шкірні захворювання, включаючи синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
З боку обміну речовин: підвищення рівня холестерину і тригліцеридів у плазмі, гіпокаліємія.
Алергічні реакції: анафілактичні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, кропив’янка, свербіж).
5. Протипоказання
Одночасне застосування терфенадину під час багаторазового застосування флуконазолу в дозі 400 мг/добу і більше; одночасне застосування цизаприду; підвищена чутливість до флуконазолу; підвищена чутливість до похідних азола з подібною з флуконазолом структурою.
6. При вагітності та лактації
Адекватних і контрольованих досліджень безпеки застосування флуконазолу у вагітних жінок не проводилося. Слід уникати застосування флуконазолу при вагітності, за винятком випадків тяжких і потенційно загрозливих для життя грибкових інфекцій, коли очікувана користь лікування перевищує можливий ризик для плода.
Жінкам дітородного віку в період лікування слід використовувати надійні засоби контрацепції.
Флуконазол визначається в грудному молоці в концентраціях, близьких до плазмовим, тому застосування в період лактації (грудного вигодовування) не рекомендується.
7. Взаємодія з іншими лікарськими засобами
При одночасному застосуванні з варфарином флуконазол підвищує протромбіновий час на 12%), у зв’язку з чим можливий розвиток кровотеч (гематоми, кровотечі з носа і ШЛУНКОВО-кишкового тракту, гематурія, мелена). У пацієнтів, які отримують кумаринові антикоагулянти, слід постійно контролювати протромбіновий час.
Після прийому внутрішньо мідазоламу флуконазол значно підвищує концентрацію мідазоламу і психомоторні ефекти, причому цей вплив більш виражено після прийому флуконазолу всередину, чим при його застосуванні в/в. При необхідності супутньої терапії бензодіазепінами пацієнтів, які приймають флуконазол, слід спостерігати з метою відповідного зниження дози бензодіазепіну.
При одночасному застосуванні флуконазолу і цизаприду можливі небажані реакції з боку серця, у т. ч. мерехтіння/тріпотіння шлуночків (аритмія типу «пірует»). Застосування флуконазолу у дозі 200 мг 1 раз/добу та цизаприду у дозі 20 мг 4 рази/добу призводить до вираженого збільшення плазмових концентрацій цизаприду і збільшення інтервалу QT на ЕКГ. Одночасний прийом цизаприду і флуконазолу протипоказаний.
У пацієнтів після трансплантації нирки застосування флуконазолу у дозі 200 мг/добу призводить до повільного підвищення концентрації циклоспорину. Однак при багаторазовому прийомі флуконазолу в дозі 100 мг/добу змін концентрації циклоспорину у реципієнтів кісткового мозку не спостерігалося. При одночасному застосуванні флуконазолу та циклоспорину рекомендується моніторувати концентрацію циклоспорину в крові.
Багаторазове застосування гідрохлоротіазиду одночасно з флуконазолом призводить до підвищення концентрації флуконазолу в плазмі на 40%. Ефект такого ступеня вираженості не потребує зміни режиму дозування флуконазолу у пацієнтів, які отримують одночасно діуретики, однак слід це враховувати.
При одночасному застосуванні комбінованого перорального контрацептиву з флуконазолом у дозі 50 мг істотного впливу на рівень гормонів не встановлено, тоді як при щоденному прийомі 200 мг флуконазолу АUС етинілестрадіолу і левоноргестрелу збільшуються на 40% і 24% відповідно, а при прийомі 300 мг флуконазолу 1 раз на тиждень АUС етинілестрадіолу і норетиндрону зростає на 24% і 13% відповідно. Таким чином, багаторазове застосування флуконазолу у зазначених дозах навряд чи може вплинути на ефективність комбінованого перорального контрацептиву.
Одночасне застосування флуконазолу і фенітоїну може супроводжуватися значним підвищенням концентрації фенітоїну. При даній комбінації слід контролювати концентрацію фенітоїну і відповідним чином скорегувати його дози для забезпечення терапевтичної концентрації у сироватці крові.
Одночасне застосування флуконазолу і рифабутину може призвести до підвищення сироваткових концентрацій останнього. При одночасному застосуванні флуконазолу та рифабутину описані випадки увеїту. Хворих, які одночасно отримують рифабутин та флуконазол, необхідно ретельно спостерігати.
Одночасне застосування флуконазолу і рифампіцину призводить до зменшення АUС на 25% і тривалості T1/2 флуконазолу на 20%. У пацієнтів, які одночасно приймають рифампіцин, необхідно враховувати доцільність збільшення дози флуконазолу.
Флуконазол при одночасному прийомі призводить до збільшення T1/2 пероральних препаратів сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду та толбутаміду). Хворим на цукровий діабет можна призначати сумісно флуконазол і пероральні препарати сульфонілсечовини, але при цьому слід враховувати можливість розвитку гіпоглікемії.
Одночасне застосування флуконазолу і такролімусу призводить до підвищення плазмових концентрацій останнього. Описані випадки нефротоксичності. При даній комбінації слід ретельно контролювати стан пацієнтів.
При одночасному застосуванні азолових протигрибкових засобів та терфенадину можливе виникнення серйозних аритмій в результаті збільшення інтервалу QT. При прийомі флуконазолу у дозі 200 мг/добу збільшення інтервалу QT не встановлено, однак застосування флуконазолу у дозах 400 мг/добу і вище викликає значне збільшення концентрації терфенадину в плазмі. Одночасний прийом флуконазолу у дозах 400 мг/добу і більше з терфенадином протипоказаний. Лікування флуконазолом у дозах менше 400 мг/доб у поєднанні з терфенадином необхідно проводити під ретельним контролем.
При одночасному застосуванні з флуконазолом в дозі 200 мг протягом 14 днів середня швидкість плазмового кліренсу теофіліну знижується на 18%. При призначенні флуконазолу хворим, які приймають теофілін у високих дозах, або хворих з підвищеним ризиком розвитку токсичної дії теофіліну слід спостерігати за появою симптомів передозування теофіліну і, при необхідності, скорегувати терапію відповідним чином.
При одночасному застосуванні з флуконазолом відзначається підвищення концентрацій зидовудину, яке, ймовірно, обумовлено зниженням метаболізму останнього до його головного метаболіту. До і після терапії з застосуванням флуконазолу у дозі 200 мг/добу протягом 15 днів хворим на СНІД і ARC (комплекс, пов’язаний зі СНІД) встановлено значне збільшення AUC зидовудину (20%).
При застосуванні у ВІЛ-інфікованих пацієнтів зидовудину у дозі 200 мг кожні 8 год протягом 7 днів у поєднанні з флуконазолом у дозі 400 мг/добу або без нього з інтервалом у 21 день між двома схемами, встановлено значне збільшення AUC зидовудину (74%) при одночасному застосуванні з флуконазолом. Пацієнтів, які отримують таку комбінацію, слід спостерігати з метою виявлення побічних ефектів зидовудину.
Одночасне застосування флуконазолу з астемізолом або іншими препаратами, метаболізм яких здійснюється ізоферментами системи цитохрому Р450, може супроводжуватися підвищенням сироваткових концентрацій цих засобів. При таких комбінаціях слід ретельно контролювати стан пацієнтів.
8. Передозування
Симптоми: галюцинації, параноїдна поведінка.
Лікування: симптоматичне, промивання шлунка, форсований діурез. Гемодіаліз протягом 3 годин знижує концентрацію в плазмі приблизно на 50 %.
9. Форма випуску
Таблетки, 50, 100 або 150 мг — 1, 2, 10 шт.
10. Умови зберігання
У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 30°C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності 3 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності.
11. Склад
1 Таблетка:
флуконазол — 150 мг.
12. Умови відпустки з аптек
Препарат відпускається за рецептом лікаря.