Фуросемід — інструкція по застосуванню і ціна

Додаток до інструкції по застосуванню

Фуросемід – це лікарський препарат, що володіє сечогінною дією. Дія його зумовлена пригніченням всмоктування іонів натрію в петлях нефронів. За рахунок високої концентрації іонів в просвіті канальця, спостерігається підвищене виділення рідини, що призводить до її втрати разом з сечею. Збільшує втрату іонів магнію і калію. Використовується для симптоматичного лікування різних набряків. Застосовується при хронічній серцевій недостатності для зменшення переднавантаження об’ємом на серце. Фуросемід є препаратом невідкладної допомоги при прогресуючому набряку тканин (особливо при стіканні підслизового шару трахеї, що спостерігається при набряку Квінке).

1. Фармакологічна дія

Активна речовина Фуросеміду чинить негативний вплив на процес зворотного всмоктування іонів натрію і кальцію під час другої стадії сечоутворення. При цьому, негативний ефект на зворотне всмоктування іонів калію і клубочкову фільтрацію сечі, практично не виявляється.

Фуросемід активний при будь-якій зміні кислотно-основної рівноваги, що дозволяє застосовувати його практично за будь-якої патології.

Крім сечогінного ефекту, Фуросемід розширює периферичні судини, що призводить до зниження артеріального тиску.

Після введення препарату у кров, лікувальний ефект настає через 20 хвилин і триває протягом 3 годин, при прийомі препарату у формі таблеток — через годину і зберігається протягом 4 годин.

Фуросемід активно зв’язується з білками крові, знешкоджується в печінці та виводиться в основному з допомогою нирок.

2. показання до застосування

• Цироз печінки, що супроводжується підвищенням артеріального тиску;
• Явища застою кровотоку внаслідок функціональної недостатності серця;
• Набряк органів дихальної системи;
• Набряк головного мозку;
• Явища пізнього токсикозу вагітних;
• Ниркова недостатність у хронічній та гострій формах;
• Отруєння лікарськими препаратами з групи барбітуратів;
• Різке і стійке підвищення артеріального тиску.

3. Спосіб застосування

Фуросемід у формі таблеток:

Середня доза препарату становить 40 мг, при одноразовому застосуванні на початку дня. При виникненні особливої необхідності дозування препарату може підвищуватися до 80-160 мг, але розділяється на декілька прийомів протягом дня з інтервалом 6 годин.

При тяжкій недостатності функції нирок дозування препарату збільшується до 240-320 мг на добу і зменшується до мінімальної (інтервали між застосуванням збільшують до 1-2 днів) з настанням позитивних ефектів від лікування.

При хронічному підвищення артеріального тиску (гіпертонічна хвороба) доза Фуросеміду становить 20-40 мг одноразово протягом доби.

При хронічному підвищення артеріального тиску в поєднанні з функціональною недостатністю серця — до 80 мг одноразово протягом доби.

Фуросемід у формі розчину для ін’єкцій:

У цій формі Фуросемід призначається при неможливості його прийому у формі таблеток, або при необхідності досягнення швидкого лікувального ефекту. Припустимо введення препарату внутрішньом’язово і внутрішньовенно струменевим методом. Внутрішньовенне введення повинне проводитися досить повільно, щоб уникнути розвитку ускладнень.

Дозування препарату в обох випадках становить 20-60 мг і при необхідності може бути підвищена до 120 мг. Ін’єкції проводяться двічі на добу.

Тривалість лікування — від тижня до отримання стійкого лікувального ефекту, після чого пацієнти переходять на прийом Фуросеміду у формі таблеток.

4. Побічні дії

• Порушення травної системи (нудота, блювота, розлади стільця);
  Порушення сечовидільної системи (запалення нирок з ураженням сполучної тканини);
  Порушення нервової системи (запаморочення, стійке пригнічення настрою (депресія), спрага, слабкість в м’язах);
  Порушення картини аналізів крові і сечі (підвищений вміст сечової кислоти в сечі, підвищений вміст глюкози і сечової кислоти в крові).

При появі описаних симптомів необхідно зменшити дозу препарату аж до припинення його застосування.

5. Протипоказання

• Знижений вміст кальцію в крові;
• Механічна непрохідність сечовивідних шляхів;
• Функціональна недостатність печінки та нирок у важкій стадії;
• Печінкова кома;
• Підвищена чутливість до препарату або його компонентів;
• Перша половина вагітності і період лактації;
• Термінальна стадія ниркової недостатності;
• Індивідуальна непереносимість препарату та його компонентів.

6. При вагітності та лактації

Застосування препарату під час вагітності можливе лише на пізніх термінах виключно на короткий час і в тих випадках, коли користь від лікування перевищує ризик розвитку ускладнень.

Фуросемід добре проникає в грудне молоко і навіть може припинити процеси його утворення, у зв’язку з чим, під час застосування Фуросеміду рекомендовано відмовитися від грудного вигодовування.

7. Взаємодія з іншими лікарськими засобами

• Одночасне застосування з антибіотиками аміноглікозидної групи (Гентаміцин, Теобрамицин і подібні) і Цисплатином призводить до появи побічних ефектів, пов’язаних з діяльністю нирок і порушення діяльності слухового і вестибулярного апаратів;
• Одночасне застосування з антибіотиками групи Цефалоспорину, посилюється їх токсичну дію на нирки;
• При одночасному застосуванні з препаратами, що стимулюють рецептори адреналіну і Цизапридом значне зниження рівня калію;
• Одночасне застосування з препаратами, що зменшують артеріальний тиск, спостерігається посилення лікувального ефекту останніх;
• Одночасне застосування з препаратами, що чинять розслабляючий ефект на мускулатуру, спостерігається посилення лікувального ефекту останніх;
• Одночасне застосування з протизапальними препаратами нестероїдної природи, Колестираміном, Фенітоїном і Колестиполом призводить до зниження сечогінного ефекту Фуросеміду;
• Одночасне застосування з Астемізолом і Соталолом значно підвищує ризик розвитку аритмії;
• Одночасне застосування з Карбамазепіном призводить до зниження вмісту натрію;
• Одночасне застосування з Дигоксином, Дигітоксином та іншими серцевими глікозидами, призводить до посилення токсичності останніх;
• Одночасне застосування з Пробенецидом призводить до збільшення періоду виведення Фуросеміду з організму;
• Одночасне застосування з Теофіліном призводить до підвищення концентрації останнього в крові.

8. Передозування

Явища передозування Фуросеміду не описані. Можливе значне посилення побічних ефектів.

9. Форма випуску

Таблетки, 40 мг — 10, 20, 25, 30, 40, 50, 60, 75, 90, 100, 120, 125, 150, 180, 200, 250, 300, 500, 3000, 5000, 7500 або 10000 шт.
Розчин, 20 мг/2 мл — амп. 5 або 10 шт; 10 мг/мл — 1 мл амп. 5 або 10 шт; 1% (20 мг/2 мл) — амп. 10 шт.

10. Умови зберігання

Фуросемід слід зберігати в сухому місці без доступу світла і сонячних променів.

11. Склад

1 мл розчину Фуросеміду:

• фуросемід — 10 або 20 мг.

1 таблетка:

• фуросемід — 40 мг.

12. Умови відпустки з аптек

Препарат відпускається за рецептом лікаря.