Лідокаїн — інструкція із застосування, ціна

Лидокаин - инструкция по применению, цена

1. Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Комбінований препарат, чинить антисептичну та місцевоанестезуючу дію. Лідокаїн — місцевий анестетик, його дія зумовлена пригніченням нервової провідності за рахунок блокади натрієвих каналів в нервових закінченнях, що перешкоджає .генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів і проведенню больових імпульсів по’ нервовим волокнам. При місцевому застосуванні розширює судини, не чинить місцевоподразнювальної дії. Ефект розвивається через 1-5 хв після нанесення на слизові оболонки або шкіру і зберігається протягом 10-15 хв.

Хлоргексндин антисептичний» препарат для місцевого застосування, активний відносно найпростіших, грампозитивних і грамнегативних бактерій, у тому числі відносно Treponema pallidum, Chlamidia spp., Ureaplasma spp., Neisseria gonorrhoeae, Trichomonas vaginalis, Gardnerella vaginalis, Bacteroides fragilis. До препарату слабочувствительни деякі штами Psevdomonas spp., Proteus spp.; а також стійкі кислотостійкі форми бактерій, спори бактерій.

Фармакокінетика

швидко абсорбується зі слизових оболонок (особливо глотки і -дихального тракту). Швидкість абсорбцииопределяется ступенем кровопостачання слизової оболонки, загальною дозою препарату, локалізацією ділянки і тривалістю аплікації. Після нанесення на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів частково проковтується і інактивується в шлунково-кишковому тракті. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі, при нанесенні на слизову оболонку порожнини рота і верхніх дихальних шляхів -10-20 хв. Зв’язок з білками залежить від концентрації препарату і становить 60-80% при концентрації препарату 1-4 мкг/мл (4.3-17.2 мкмоль/л). Швидко розподіляється в1 добре кровоснабжающихся органах (серце, легені, мозок, печінка, селезінка), потім в жировій та м’язовій тканинах. Проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри, секретується з материнським молоком (40% від концентрації у плазмі матері).

Мегаболизируется в печінці (на 90-95 %) з участю мікросомальних ферментів шляхом дезалкілування аміногрупи і розриву амідній зв’язку з утворенням менш активних порівняно з лідокаїном метаболітів (моноетилглицинксилидин і глицинксилидин, період напіввиведення становить 2 год і 10 год відповідно). При захворюваннях печінки інтенсивність метаболізму знижується і становить від 50 % до 10 % від нормальної величини. Виводиться з жовчю та нирками (до 10 % у незміненому вигляді). При хронічній нирковій недостатності можлива кумуляція метаболітів. Підкислення -сечі сприяє збільшенню виділення лідокаїну. Хлоргексидин при місцевому застосуванні практично не всмоктується.

2. показання до застосування

Препарат може бути використаний для місцевого знеболювання та знезараження в наступних випадках:

  • у стоматології для місцевого знеболювання і знезараження точки уколу перед місцевою анестезією;
  • у разі розтину поверхневих абсцесів, видалення хитних молочних зубів і уламків кісток;
  • при накладенні швів на слизовій оболонці;
  • при фіксації коронок та мостів;
  • при лікуванні запалення ясен, парадонтопатий;
  • при видаленні зубного каменю;
  • при екстирпації збільшеного міжзубного сосочка;
  • при виготовленні відбитків зубного ряду тільки в разі використання еластичного матеріалу;
  • при рентгенографічному обстеженні, для усунення нудоти і глоткового рефлексу;
  • в оториноларингології при проведенні коагуляції з допомогою електрокаутера при лікуванні носових кровотеч;
  • при операціях на носовій перегородці і видаленні поліпів носа, а також з метою усунення глоткового рефлексу і знеболення та знезараження місця введення ін’єкційної голки перед видаленням мигдалин;
  • при розтині перитонзилярних абсцесів і перед проколом гайморової пазухи (тільки для додаткової анестезії);
  • для анестезії слизової перед промиванням гай норовой пазухи.
  • при застосуванні препарату перед операцією на глотці або носоглотці слід врахувати, що в результаті повного усунення глоткового рефлексу препарат, потрапляючи в гортань і трахею, перешкоджає кашльовому рефлексу і може викликати бронхопневмонію. Внаслідок цього при видаленні — мигдаликів й при аденотомії не рекомендується застосовувати препарат для місцевого знеболювання у дітей до 8 років з-за прискореного рефлексу ковтання.
  • при інструментальному та ендоскопічному обстеженнях перед введенням зонда через рот або ніс (дуоденальне зондування і дробове дослідження шлункової секреції), при ректоскопии, интратрахеальном наркозі, після проведення трахеотомії та у разі зміни канюлі;
  • в акушерстві та гінекології для знеболювання промежини в ході проведення епізіотомії та обробці розрізу;
  • при видаленні швів;
  • для знеболювання та дезінфекції операційного поля при невеликих операціях на піхві або шийці матки;
  • при обробці ниткового нагноєння;
  • для знеболювання та знезараження при невеликих хірургічних втручаннях на шкірних покривах.
  • у дерматології — опіки, укуси, невеликі рани, контактний дерматит.
За темою:  Таблетки Ацетилсаліцилова кислота - інструкція по застосуванню і ціна

3. Спосіб застосування

Місцево і зовнішньо. Перед застосуванням з флакона знімають захисний ковпачок, на шток насоса надягають насадку-розпилювач, кінець якої підводять до місця застосування і натискають зверху вниз на голівку насадки, тримаючи флакон у вертикальному положенні. При одноразовому натисненні з флакона виділяється, одна доза препарату. Кількість необхідних доз препарату може широко варіювати в залежності від величини і характеру оброблюваної поверхні. Щоб уникнути всмоктування препарату в системний кровотік слід застосовувати мінімальну дозу, яка забезпечує достатній ефект. Зазвичай достатньо 1-3 доз; можливе застосування 15-20 або більше доз (максимально 40 доз на 70 кг маси тіла).

Загальні вказівки по дозуванню для окремих показань.

Стоматологія -1-4 дози, оториноларингологія — 1-4 дози, ендоскопічні та інструментальні дослідження — 2-3 дози, акушерство — 15-20 доз, гінекологія — 4-5 доз,дерматологія-1-3дози.

Дозування для дітей

Необхідну кількість 1-2 дози. У стоматологічній практиці краще застосовувати у вигляді змазування (щоб уникнути переляку дитини при розпиленні), попередньо просочивши препаратом ватний тампон.

Запобіжні заходи при застосуванні

Необхідно стежити за тим, щоб препарат не потрапляв у дихальні шляхи (ризик аспірації). Застосування препарату в глотці вимагає підвищеної обережності. Лікування ослаблених і літніх людей слід проводити невеликими дозами з урахуванням їх віку і загального стану.

4. Побічні дії

У місці нанесення препарату — слабке печіння, яке припиняється після настання анестезії (протягом 1 хвилини), еритема. Можливі алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. З боку центральної нервової системи можуть спостерігатися системні реакції (дозозалежні): головний біль, запаморочення, судоми, тремор, порушення зору (диплопія), шум у вухах, збудження та/або депресія, відчуття страху, ейфорія, тривога, гарячка, відчуття холоду, пригнічення дихання. З боку сердечно-судинної системи: підвищення артеріального тиску, брадикардія. Інші: уретрит (при місцевому застосуванні).

За темою:  Шавлія - інструкція із застосування, ціна

5. Протипоказання

  • підвищена чутливість до лидокаину, хлоргексидину або інших компонентів препарату;
  • синдром слабкості синусового вузла у хворих похилого віку;
  • атріовентрикулярна блокада II і III ступеня (за винятком випадків, коли введено зонд для стимуляції шлуночків);
  • кардіогенний шок;
  • виражені порушення функції печінки;
  • тяжка міастенія;
  • наявність в анамнезі епілептиформних судом.
  • дитячий вік до 8 років (місцеве знеболювання, при тонзилектомії і аденотомії).

6. При вагітності та лактації

При вагітності застосування препарату в терапевтичній дозі не представляє небезпеки для матері. Лідокаїн гідрохлорид проникає в материнське молоко. Тому в період годування груддю препарат слід призначати тільки за суворими показаннями.

7. Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Циметидин і пропранолол знижує печінковий кліренс лідокаїну (зниження метаболізму внаслідок інгібування мікросомального окислення і зниження печінкового кровотоку) і підвищують ризик розвитку токсичних ефектів (у т. ч. стан оглушення, сонливість, брадикардія, парестезії та ін), ефективність (може знадобитися збільшення дози). При призначенні з аймаліном, фенітоїном, верапамілом, хінідином, аміодароном можливе посилення негативного інотропного ефекту. Спільне призначення з бета-адреноблокаторами збільшує ризик розвитку брадикардії.

Серцеві глікозиди послаблюють кардіотонічний ефект, курареподобние препарати підсилюють м’язову релаксацію. Прокаїнамід підвищують ризик розвитку порушення центральної нервової системи, галюцинацій. При одночасному призначенні лідокаїну і снодійних, седативних лікарських засобів можливе посилення їх пригнічуючої дії на центральну нервову систему. Під впливом інгібіторів МАО можливе посилення місцевоанестезуючої дії лідокаїну.

Несумісний з милом, а також детергентами, що містять анионную групу (сапоніни, натрію лаурилсульфат, натрію карбоксиметилцелюлоза). Сумісний з ЛЗ, що містять катіонну групу (бензалконію хлорид).

8. Передозування

Симптоми:

нудота, блювота, блідість шкірних покривів, головний біль, нечіткість зорового сприйняття, шум у вухах, диплопія, зниження артеріального тиску, брадикардія, аритмія, психомоторне збудження, тремор, клоніко-тонічні судома, колапс, зупинка серця.

За темою:  Белогент - інструкція по застосуванню і ціна

Лікування:

при появі перших ознак інтоксикації (запаморочення, нудота, блювання, ейфорія) хворого переводять у горизонтальне положення і починають інгаляцію кисню, При психомоторному збудженні т внутрішньовенне (в/в) введення 10 мг діазепаму, при судомах — в/в введення 1% розчину гексобарбитала або тіопенталу натрію; при брадикардії — атропін (0,5 -1 мг внутрішньовенно), симпатоміметичні засоби, при брадикардії — бета — адреностимулятори, при колапсі — епінефрин або допамін в/в. Діаліз не ефективний.

9. Форма випуску

Спрей для місцевого застосування, дозований 10%: фл. 25 мл або 38 г

10. Умови зберігання

У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності

2 роки.

11. Склад

1 мл препарату містить:

лідокаїну гідрохлориду моногідрат — -0,1 г, хлоргексидину біглюконат — 0,0005 р.
Допоміжні речовини: спирт етиловий — 0,484 мл, пропіленгліколь — 0,1 мл, левоментол — 0,005, натрію гідроксид — до Рн 5,0 -7,0, вода очищена до 1 мл.

12. Умови відпустки з аптек

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

MAXCACHE: 0.54MB/0.00260 sec