Ранітидин-АКОС — інструкція по застосуванню і ціна таблеток, свідчення і від чого допомагає

Ранитидин-АКОС - инструкция по применению и цена таблеток, показания и от чего помогает

1. Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Блокатор Н2-гістамінових рецепторів II покоління. Механізм дії пов’язаний з блокадою Н2-гістамінових рецепторів мембран парієтальних клітин слизової оболонки шлунка. Пригнічує денну і нічну секрецію НС1, а також базальну і стимульовану, зменшує об’єм шлункового соку, викликаного розтягненням шлунка харчовим навантаженням, дією гормонів та біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін, ацетилхо — лін, пентагастрин, кофеїн). Зменшує кількість НС1 в шлунковому соку, практично не пригнічуючи «печінкові’1 ферменти, пов’язані з цитохромом P450, не впливає на концентрацію гастрину в плазмі, продукцію слизу. Знижує активність пепсину.

Не впливає на концентрацію Са2+ у сироватці крові. Після перорального прийому в терапевтичних дозах не впливає на концентрацію пролактин (можливо проходить незначне підвищення концентрації пролактину в сироватці крові після внутрішньовенного введення ранитидииа в дозі 100 мг і більше).

Не впливає на виділення гормонів гіпофіза: гонадотропіну, тиреотропного гормону і соматотропного гормону. Не впливає на концентрацію кортизолу, альдостерону, андрогенів чи естрогенів, на рухливість сперматозоїдів, кількість і склад сперми, а також не надає антиандрогенного дії.

Може послаблювати вивільнення вазопресину. Підсилює захисні механізми слизової оболонки шлунка і сприяє загоєнню її пошкоджень, пов’язаних з дією НС1 (у тому числі припинення шлунково — кишкових кровотеч і рубцюванню стресових виразок), шляхом збільшення утворення шлункового слизу, вмісту в ній глікопротеїнів, стимуляції секреції гідрокарбонату слизовою оболонкою шлунка, ендогенного синтезу в ній Pg і швидкості регенерації. У дозі 150 мг пригнічує секрецію шлункового соку протягом 8-12 год. Пригнічує мікросомальні ферменти (слабше циметидину).

Фармакокінетика

Швидко всмоктується, прийом їжі не впливає на ступінь абсорбції. Біодоступність — 50%. Максимальна концентрація — 150 мг ранітидину; час, необхідний для досягнення максимальної концентрації — 2-3 ч. Зв’язок з білками плазми — 15%. Погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр; проникає через плацентарний бар’єр і в грудне молоко (концентрація в грудному молоці у жінки в період лактації вище, чим у плазмі). Незначно метаболізується в печінці з утворенням дезметилранитидина і S — оксиду ранітидину. Має ефект «першого проходження» через печінку. Швидкість і ступінь елімінації мало залежать від стану печінки. Період напіввиведення при нормальному кліренсі креатиніну (КК) — 2,5 год, при КК 20-30 мл/хв — 8-9 год. Виводиться нирками — 60-70% (переважно в незміненому вигляді 35%) і через кишечник.

За темою:  Омепразол капсули - інструкція по застосуванню і ціна

2. показання до застосування

Лікування і профілактика — виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, НПЗП — гастропатия, печія (пов’язана з гиперхлоргидрией), гіперсекреція шлункового соку, симптоматичні виразки, стресові виразки шлунково-кишкового тракту, ерозивний езофагіт, рефлюкс-езофагіт, синдром Золлингераеллисона, системний мастоцитоз, поліен — докринний аденоматоз; диспепсія, характеризується епигастральними або загрудин — вими болями, пов’язаними з прийомом їжі або порушують сон, але не обумовленими перерахованими вище станами; лікування кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, профілактика рецидивів шлункових кровотеч у післяопераційному періоді; профілактика аспірації шлункового соку у хворих, яким проводяться операції під загальною анестезією (синдром Мендельсона), аспіраційний пневмоніт (профілактика), ревматоїдний артрит (в якості допоміжної терапії).

3. Спосіб застосування

Всередину. Виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки (у фазі загострення), післяопераційні виразки — 150 мг 2 рази на добу або 300 мг на ніч протягом 4-8 тижнів. У пацієнтів з незарубцевавшимися за цей термін виразками — продовження лікування протягом наступних 4 тижнів.

Профілактика рецидивів — 150 міліграм на ніч; для пацієнтів-курців — 300 мг на ніч. НПЗП-гастропатия — 150 міліграм 2 рази на добу або 300 мг на ніч протягом 8-12 тижнів; профілактика — по 150 мг 2 рази на добу.

Ерозивний рефлюкс-езофагіт — 150 мг 2 рази на добу або 300 мг на ніч протягом 8 тижнів; при необхідності курс лікування продовжують до 12 тижнів. При П-Ш ст. тяжкості рефлюкс-езофагіту дозу збільшують до 600 мг/сут в 4 прийоми протягом 12 тижнів. Тривала профілактична терапія — 150 міліграм 2 рази на добу.

Синдром Золлингераеллисона — початкова доза 150 мг 3 рази на добу; при необхідності — до 6 г/добу.

При хронічних епізодах диспепсії — по 150 мг 2 рази на добу протягом 6 тижнів.

Дітям для лікування пептичної виразки — 2-4 міліграми/кг 2 рази на добу; при рефлюкс-езофагіті — 2-8 мг/кг 3 рази на добу; максимальна добова доза — 300 мг.

За темою:  Таблетки Авісан - інструкція по застосуванню і ціна

Пацієнтам з порушенням функції нирок потрібна корекція режиму дозування. При КК менше 50 мл/хв — 150 мг/добу. При наявності супутнього порушення функції печінки може знадобитися подальше зниження дози.

Хворим, які перебувають на гемодіалізі, чергову дозу призначають відразу після закінчення гемодіалізу.

4. Побічні дії

З боку травної системи: нудота, сухість у роті, запор, блювання, діарея, біль у животі, жовтяниця, підвищення активності «печінкових» трапсаминаз, рідко — гепа — тоцеллюлярний, холестатичний або змішаний гепатит, гострий панкреатит.

З боку органів кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, нейтропенія, імунна гемолітична та апластична анемія.

З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску; брадикардія, тахікардія, васкуліт, аритмія, атріовентрикулярна (AV) блокада.

З боку перепій системи: головний біль, запаморочення, гіпертермія, підвищена стомлюваність, сонливість; безсоння, емоційна лабільність, занепокоєння, тривога, депресія, нервозність, рідко — сплутаність свідомості, шум у вухах, дратівливість, галюцинації (в основному у літніх пацієнтів і важко хворих), мимовільні рухи.

З боку органів чуття: нечіткість зорового сприйняття, парез акомодації.

З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія.

З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, гінекомастія, аменорея, зниження потенції та/або лібідо.

Алергічні реакції: кропив’янка, шкірний висип, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм, мультиформна ексудативна еритема, в тому числі синдром Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз.

Інші: алопеція.

5. Протипоказання

Гіперчутливість, період лактації.

З обережністю:

Ниркова і/або печінкова недостатність, цироз печінки з енцефалопатією (в анамнезі), гостра порфірія (у тому числі в анамнезі), пригнічення імунітету, дитячий вік (до 12 років), вагітність.

Категорія дії на плід (вивчення репродукції на тваринах не виявило ризику несприятливої дії на плід, а адекватних і строго контрольованих досліджень у вагітних жінок не проведено).

6. При вагітності та лактації

Адекватних і добре контрольованих досліджень безпеки застосування ранітидину при вагітності не проводилося, у зв’язку з чим застосування при вагітності протипоказане.
При необхідності застосування ранітидину в період лактації слід припинити грудне вигодовування.

7. Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Збільшує площу під кривою «концентрація-час» (AUC) і концентрацію метопрололу в сироватці крові (відповідно на 80 і 50 %), при цьому період напіввиведення метопрололу підвищується з 4,4 до 6,5 ч.

За темою:  Таблетки Кортинефф - інструкція із застосування, ціна

Зменшує всмоктування ітраконазолу і кетоконазолу.

Пригнічує метаболізм у печінці феназону, аминофеназона, діазепаму, гексобарбитала, про — пранолола, метопрололу, ніфедипіну, варфарину, діазепаму, лігнокаїну, фенотоіну, тео — филлина, аминофиллина, непрямих антикоагулянтів, гліпізиду, буформина, метронида — зола, блокаторів «повільний» кальцієвих каналів (БМКК).

Підвищує концентрацію прокаінаміда.

Антациди, сукральфат сповільнюють абсорбцію ранітидину (при одночасному застосуванні перерва між прийомом антацидів і ранітидину повинен бути не менше 1-2 год). Лікарські засоби, що пригнічують кістковий мозок, збільшують ризик нейтропенії. Куріння знижує ефективність ранітидину.

8. Передозування

Симптоми:

судоми, брадикардія, шлуночкові аритмії.

Лікування:

симптоматичне. При пероральному прийомі показана індукція блювання або/і промивання шлунка. При розвитку судом — діазепам в/в, при брадикардії — атропін, шлуночкових аритміях — лідокаїн. Гемодіаліз ефективний.

9. Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 150 мг або 300 мг — 10 або 20 шт.

10. Умови зберігання

У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в місцях, недоступних для дітей.

Термін придатності

3 роки.

11. Склад

1 таблетка містить:

Ранітидину гідрохлорид (у перерахуванні на ранітидин) — 150 мг, 300 мг;

Допоміжні речовини:Крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат (цукор молочний), целюлоза мікрокристалічна, повідон низькомолекулярний (полівінілпіролідон низько молекулярний медичний 12600±2700), кальцію стеарат, кросповідон (колідон CL).

12. Умови відпустки з аптек

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

MAXCACHE: 0.54MB/0.00334 sec