Суспензія Гідрокортизон — інструкція із застосування, ціна

Суспензия Гидрокортизон - инструкция по применению, цена

1. Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Гідрокортизону ацетат — глюкокортикостероидное засіб. Чинить протизапальну дію. Гідрокортизон гальмує вивільнення цитокінів (інтерлейкінів та інтерферону) з лімфоцитів і макрофагів, пригнічує вивільнення еозинофілами медіаторів запалення, знижує інтенсивність метаболізму арахідонової кислоти і синтез простагландинів. Активує стероїдні рецептори, індукує утворення ліпокортинів, що мають протинабрякову активність. Зменшує запальну клітинну інфільтрацію, перешкоджає міграції лейкоцитів і лімфоцитів у місця запалення. У великих дозах гальмує розвиток лімфоїдної та сполучної тканини. Зменшуючи кількість опасистих клітин, знижує утворення гіалуронової кислоти; пригнічує гіалуронідазу, сприяє зниженню проникності капілярів.

Призначений для внутрішньом’язового, всередині — і околосуставного введення, з метою надання системного або місцевого протизапальної дії. При внутрішньосуглобовому введенні лікувальний ефект настає протягом 6-24 год і триває кілька днів або тижнів.

Лідокаїн — місцевоанестезуючий засіб з мембраностабілізуючим ефектом, в короткий термін надає знеболюючу дію.

Фармакокінетика

При внутрішньосуглобовому і навколосуглобових введення гідрокортизон проникає в системний кровотік. Зв’язок з білками — більше 90%. Метаболізується в печінці в тетрагидрокортизон і тетрагидрокортизол, які виводяться нирками у кон’югованій формі. Проникає через плацентарний бар’єр.

Лідокаїн добре всмоктується, володіє високою спорідненістю з білками плазми.
Метаболізується головним чином у печінці. Період напіввиведення — 1-2 ч.
Лідокаїн проникає в грудне молоко, через плацентарний і гематоенцефалічний бар’єри.

2. показання до застосування

Ревматичні захворювання, що супроводжуються артритами, в тому числі остеоартроз при наявності синовіту (за винятком туберкульозного, гонорейного, гнійного та інших інфекційних артритів); ревматоїдний артрит, плечолопатковий періартрит, бурсит, епікондиліт, тендовагініт.

3. Спосіб застосування

Інтра — та периартикулярно. В один день Гідрокортизон-Ріхтер можна вводити не більше чим у 3 суглоба. Повторна ін’єкція можлива при дотриманні 3-тижневого інтервалу. Введення Гідрокортизону-Ріхтер безпосередньо в суглоб може надати несприятливий вплив на гіаліновий хрящ, тому один і той самий суглоб можна лікувати не більше 3 разів на рік.

При тендините ін’єкцію треба робити в піхву сухожилля — безпосередньо в сухожилля вводити не можна.

Дорослим: в залежності від величини суглоба і тяжкості захворювання, 5-50 мг інтра — і периартикулярно.

Дітям: 5-30 мг/добу, розділивши на декілька доз. Разова доза при периартикулярном введенні дітям віком від 3 міс. до 1 року: 25 мг; від 1 року до 6 років: 25-50 мг; від 6 до 14 років: 50-75 мг.

4. Побічні дії

З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози і збільшення потреби в гіпоглікемічному препараті; маніфестація латентного цукрового діабету; стероїдний цукровий діабет. При тривалому лікуванні — пригнічення функції надниркових залоз; синдром Іценко-Кушинга; затримка росту у дітей і підлітків.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота; блювання; панкреатит; пептична виразка; езофагіт; кровотечі та перфорація шлунково-кишкового тракту; підвищення апетиту; метеоризм; гикавка; в поодиноких випадках — підвищення активності трансаміназ печінки та лужної фосфатази.

За темою:  Таблетки Силденафіл - інструкція по застосуванню і ціна

З боку серцево-судинної системи: лідокаїн може викликати порушення провідності (у дозах, що перевищують терапевтичні), периферичну вазодилятацію; при великих дозах гідрокортизону: підвищення артеріального тиску; гіпокаліємія і властиві для неї зміни ЕКГ; тромбоемболія; серцева недостатність.

З боку нервової системи: безсоння, дратівливість, неспокій, збудження, ейфорія, епілептиформні судоми, психічні розлади; делірій; дезорієнтація, галюцинації; загострення маніакально-депресивного психозу на тлі прийому препарату; депресія; параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску з набряком соска зорового нерва, запаморочення; псевдопухлина мозочка, головний біль.

З боку обміну речовин: збільшення маси тіла, негативний азотистий баланс, посилене потовиділення.

З боку органу зору: виразка рогівки; задня капсулярних катаракта (більш імовірна у дітей); підвищення внутрішньоочного тиску з можливим ушкодженням зорового нерва; вторинні бактеріальні, грибкові, вірусні інфекції очей; трофічні зміни рогівки; екзофтальм, глаукома.

З боку опорно-рухового апарату: уповільнення зростання і процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон зростання); остеопороз; дуже рідко — патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової і стегнової кістки; розрив сухожиль м’язів; стероїдна міопатія, зниження м’язової маси; артралгії.

Ефекти, обумовлені мінералокортикоїдної активністю препарату: затримка рідини і натрію з утворенням периферичних набряків; гіпернатріємія; гіпокаліємія, аритмія, міалгія, спазми м’язів, підвищена слабкість, стомлюваність.

З боку імунної системи: опортуністичні інфекції, загострення латентного туберкульозу, реакції підвищеної чутливості; місцеві та генералізовані: шкірний висип, свербіж, анафілактичний шок; уповільнене загоєння ран; схильність до розвитку піодермії та кандидозів, загострення інфекцій, особливо при вакцинації і одночасному лікуванні імуносупресивними засобами.

З боку шкірних і слизових покривів: петехії; екхімози; гіпер — або гіпопігментація; стероїдні вугри; стрії; фолікуліт, гірсутизм, телеангіектазії. Місцеві реакції: набряк тканин та біль у місці ін’єкції, які спонтанно зникають через кілька годин, посилення болю в суглобі при введенні препарату в суглоб, печіння, оніміння, парестезії в місці введення, атрофія шкіри і підшкірної клітковини в місці введення ін’єкції (при випадковому введенні в дельтовидний м’яз), рідко — некроз навколишніх тканин, утворення рубців у місці ін’єкції.

Інші: нездужання, синдром «відміни» (висока температура тіла, міалгія, артралгія, надниркова недостатність); лейкоцитурія, лейкоцитоз.

У літніх хворих ризик розвитку побічних реакцій вище.
При тривалому лікуванні та застосуванні великих доз гідрокортизону і лідокаїну можливий розвиток системних побічних дій.

5. Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; інфікований суглоб; синдром Іценко-Кушинга; схильність до тромбоутворення; I триместр вагітності; системна інфекція без специфічного лікування; захворювання Ахіллового сухожилля.

Внутрішньосуглобове введення протипоказане при перенесеної артропластики, патологічної кровоточивості (ендогенної або викликаної антикоагулянтами), внутрішньосуглобовому переломі кісток, інфекційному (септичному) артриті і периартикулярной інфекції (у тому числі і в анамнезі), загалом інфекційному захворюванні, вираженому навколосуглобових остеопорозі, остеоартрозі без синовіту (так званий «сухий» суглоб), нестабільному суглобі, асептичному некрозі формують суглоб епіфізів кісток, вираженої деструкції кісткової і деформації суглоба (значне звуження суглобової щілини, анкілоз).

За темою:  Суспензія Калпол - інструкція по застосуванню і ціна

З обережністю: виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки; простий герпес, у тому числі очей (можливість перфорації рогівки ока); артеріальна гіпертензія; цукровий діабет, в тому числі в сімейному анамнезі; остеопороз (ризик остеопорозу в постменопаузі зростає); хронічні психотичні реакції; туберкульоз в анамнезі; глаукома; стероїдна міопатія; епілепсія; кір; хронічна серцева недостатність; літній вік (понад 65 років), вагітність (II-III триместри), період лактації.

6. При вагітності та лактації

Вагітним у першому триместрі призначення Гідрокортизону-Ріхтер протипоказане через відсутність достатніх даних щодо безпеки препарату у цій групі. У другому і третьому триместрах вагітності і годуючим жінкам прийом Гідрокортизону-Ріхтер можливий, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Застосування Гідрокортизону-Ріхтер в період лактації може призвести до порушення функції надниркових залоз і відставання в розвитку грудних дітей, т. к. гідрокортизон і лідокаїн проникає в грудне молоко.

7. Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При хворобі Аддісона одночасне призначення з барбітуратами може спровокувати криз. Підвищує токсичність серцевих глікозидів (проаритмогенну дію гіпокаліємії). Знижує гіпотензивний ефект антигіпертензивних препарат. Прискорює виведення в ацетилсаліцилової кислоти, знижуючи його концентрацію в крові. При скасуванні гідрокортизону концентрація саліцилатів у крові може зростати і призвести до розвитку побічних реакцій. Обидва препарати володіють ульцерогенним ефектом, одночасне застосування може підвищити ризик виразки і кровотечі.

Вакцинація живими противірусними вакцинами і проведення інших видів імунізації під час лікування гідрокортизоном сприяють активації вірусів і розвитку інфекцій.

Збільшує метаболізм ізоніазиду, мекселитина, особливо у хворих — швидких ацетиляторів, знижуючи плазмові концентрації цих лікарських засобів.

Посилює розвиток гепатотоксичної дії парацетамолу, т. к. індукує ферменти печінки і утворення токсичного метаболіту парацетамолу. При тривалому лікуванні підвищує вміст фолієвої кислоти.

Гіпокаліємія, спричинена глюкокортикостероидом, посилює вираженість і тривалість м’язової блокади міорелаксантів.

Високі дози гідрокортизону знижують ефект соматотропіну.

Знижує ефективність оральних гіпоглікемічних засобів, може знадобитися коригування дози.

Знижує або посилює дію антикоагулянтних препаратів.

Ергокальциферол та паратгормон перешкоджає розвитку глюкокортикостероїдної остеопатії.
Знижує концентрацію празиквантелу в крові.

Циклоспорин пригнічує метаболізм гідрокортизону, кетоконазол знижує кліренс і збільшує токсичність гідрокортизону.

Тіазидні діуретики, інгібітори карбоангідрази, амфотерицин В, теофілін та інші глюкокортикостероидние засоби збільшують ризик розвитку гіпокаліємії.

Натрийсодержащие лікарські засоби сприяють утворенню набряків і підвищення артеріального тиску. Нестероїдні протизапальні засоби і етанол сприяють виразки слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та розвитку кровотеч. При лікуванні артриту гідрокортизоном у комбінації з нестероїдними протизапальними засобами слід знизити дозу гідрокортизону щоб уникнути аддитивного терапевтичного ефекту.

За темою:  Іммунал - інструкція по застосуванню і ціна

Індометацин, витісняючи гідрокортизон із зв’язку з білками, сприяє розвитку побічних реакцій останнього.

Амфотерицин В та інгібітори карбангидрази збільшують ризик розвитку остеопорозу.

Фенітоїн, барбітурати, ефедрин, теофілін, фенілбутазон, рифампіцин та інші індуктори мікросомальних ензимів печінки знижують дію гідрокортизону, підсилюючи його метаболізм.

При одночасному застосуванні митотана та інших інгібіторів кори надниркових залоз може знадобитися збільшення дози гідрокортизону.

Імуносупресивні засоби підвищують ризик розвитку інфекцій, лімфоми і лімфопроліферативних процесів, зумовлених вірусом Епштейн-Барра.

Естрогени, включаючи пероральні естрогенвмісні контрацептивні засоби, знижують кліренс гідрокортизону, подовжуючи період напіввиведення і посилюючи терапевтичні та токсичні ефекти останнього.

Одночасне застосування з іншими стероїдними гормональними засобами (андрогенами, естрогенами, анаболіками, пероральними контрацептивами) сприяють розвитку вугрів і гірсутизму. Не рекомендується застосовувати трициклічні антидепресанти для лікування депресії, викликаної гідрокортизоном, оскільки вони можуть посилювати депресії.

Одночасний прийом з М-холиноблокаторами, в т. ч. антигістамінними засобами, трициклічними антидепресантами і нітратами, сприяє підвищенню внутрішньоочного тиску.

Дія глюкокортикостероидного препарату зменшується при одночасному прийомі разом з міфепристоном.

8. Передозування

В залежності від дози глюкокортикостероида і лідокаїну можливе виникнення як місцевих, так і системних симптомів.

Специфічного антидоту немає, лікування симптоматичне.

9. Форма випуску

Суспензія для внутрішньосуглобового і околосуставного введення 25 мг/1 мл або 50 мг/2 — 1 шт.

10. Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці, при температурі 15-30 °С.

Термін придатності

2 роки.

11. Склад

1 флакон містить:

гідрокортизону ацетат — 125 мг, лідокаїну гідрохлорид моногідрат — 26,66 мг (еквівалентно лидокаину гідрохлориду 25 мг).
Допоміжні речовини: пропілпарагідроксибензоат; метилпарагідроксибензоат; натрію хлорид; натрію фосфат; натрію дигідрофосфат; повідон; полісорбат 80; N, N — диметилацетамид; вода для ін’єкцій.

12. Умови відпустки з аптек

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

MAXCACHE: 0.55MB/0.00141 sec